Справа № 452/1016/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2023 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.
при секретарі Кафтан О.Ю.,
із участю: представника позивача адвоката Тихохода М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудківська цегла» про стягнення попередньої оплати за товар, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду із зазначеним позовом. У підтвердження своїх вимог позивач покликається на те, що між нею та ТзОВ «Рудківська цегла» було досягнуто домовленості щодо придбання товару, - цегли загальною вартістю 136900грн; позивач оплатила за вказаний товар, про що свідчать наявні квитанції до прибуткового касового ордеру; відповідач у свою чергу зобов`язувався поставити товар у відповідній кількості, однак не виконав взятих на себе зобов`язань та не здійснив жодної поставки товару, у зв`язку з чим позивач змушена звертатися до суду; просить за судовим рішенням стягнути із відповідача суму попередньої оплати за товар, а також понесені судові витрати.
Представники позивача адвокати Науменко І.В., Тихоход М.М. у судовому засіданні позов підтримали в повному об`ємі і просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Дацько М.В. подала до суду відзив, яким проти позову заперечила, вважала такий передчасним, оскільки сторонами не було узгоджено терміни поставки, відповідач не відмовлявся від виконання зобов`язання та передати позивачу товар; постільки товариство не володіє вантажними транспортними засобами та не має ліцензії на здійснення вантажних перевезень, тому поставку цегли здійснювати не могло; предмет позову «про стягнення попередньої оплати за товар» з тих підстав, що відповідач не здійснив жодної поставки товару не відповідає фактичним обставинам справи, а саме, відповідач не несе відповідальності за спроможність позивача отримати цеглу; те, що у позивача відпала потреба на цеглу і тепер він вимагає повернення грошей, вважає недобросовісним з його боку; а з приводу врегулювання спору позивач не звертався; просила у позові відмовити повністю, зокрема заперечила і проти судових витрат, зазначивши, що такі жодним чином не обґрунтовані.
Представник позивача адвокат Науменко І.В. надала суду пояснення по суті розгляду справи у письмовій формі, в якому зазначила, що ОСОБА_1 після внесення попередньої оплати за товар неодноразово зверталася із вимогою до відповідача, однак товару не отримала; відтак, враховуючи те, що у домовлений сторонами строк товар позивачем не отримано, остання має право самостійно обирати спосіб захисту свого права, - вимагати товар або повернення попередньо оплачених коштів; оплачену позивачем суму коштів 136900грн вважає авансом, який повинен бути повернутий у випадку невиконання зобов`язання іншою стороною.
Заслухавши думку представника позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Із огляду на зазначені вище положення убачається, що між ОСОБА_1 та ТзОВ «Рудківська цегла» був укладений договір купівлі - продажу в усній формі, згідно якого
ОСОБА_1 оплатила вартість товару, а відповідач у свою чергу зобов`язувався поставити обумовлений сторонами товар, що підтверджує наявність між ними договірних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
На підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як передбачено ч. 1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
Відтак, зважаючи на те, що договір купівлі - продажу передбачає зустрічне виконання сторонами зобов`язань за ним, а ОСОБА_1 та відповідачем не був встановлений визначений строк для його виконання, то застосуванню підлягає положення щодо одночасного виконання обов`язків сторонами.
Так, ОСОБА_1 виконала взяте на себе зобов`язання у повному обсязі та оплатила вартість товару ще у лютому 2019 року, тоді як відповідач вже практично два роки на час звернення до місцевого суду із позовом не вчиняє жодних дій для виконання свого зобов`язання. Більше того як з`ясовано у судовому засіданні, її потреба у товарі, що був обумовлений та попередньо оплачений, відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у визначений строк відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як зазначалося вище ОСОБА_1 здійснила попередню оплату товару у повному обсязі, що підтверджується доданими до цієї позовної заяви квитанціями до прибуткових касових ордерів.
Із квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 04.02.2019 року убачається, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТзОВ «Рудківська цегла» суму коштів у розмірі
49000(сорок дев`ять тисяч)грн.; згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №14 від 05.02.2019 року відомо про сплату коштів ОСОБА_1 на рахунок ТзОВ «Рудківська цегла» в розмірі 49700(сорок дев`ять тисяч сімсот)грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру №17 від 06.02.2019 року підтверджується сплата коштів ОСОБА_1 на рахунок ТзОВ «Рудківська цегла» на суму 38200(тридцять вісім тисяч двісті)грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ч. ч. 1 2 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Зважаючи на те, що вищезазначеними нормами передбачені альтернативні способи поведінки покупця у випадку невиконання продавцем свого обов`язку щодо передачі товару, а також, ураховуючи ту обставину, що у ОСОБА_1 відпала необхідність у придбанні цегли, а законом не визначено форми пред`явлення вимоги покупця про повернення суми попередньої оплати, позивач вважає за необхідне реалізувати своє право на звернення до суду шляхом подання позову.
У постанові від 08.02.2019 року справа №909/524/18 Верховний Суд зазначає, що правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.
Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів внаслідок не поставки продавцем (відповідачем) товару, у зв`язку з неотримання ним звернення від покупця щодо місця відвантаження товару - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені часиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
При цьому припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару за встановленим договором строком, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена норма наділяє покупця як сторону правочину саме правами і, яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
Із урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати за товар у розмірі 136900грн.
За правилами ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1369грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з тим на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 7000грн. позивачем не надано про те жодних доказів, а тому суд дійшов висновку, що в цій конкретній справі саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, що виключає обов`язок суду самостійно ініціювати подання таких доказів, а тому суд відмовляє у стягненні таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудківська цегла» (код ЄДРПОУ 39551554) на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , - 136900грн(сто тридцять шість тисяч дев`ятсот гривень) попередньої оплати за товар та 1369грн(одну тисячу триста шістдесят дев`ять гривень) сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 7 квітня 2023 року повного судового рішення.
Суддя
Суд | Самбірський міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2023 |
Оприлюднено | 10.04.2023 |
Номер документу | 110084075 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Казан І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні