Справа № 752/16331/19
Провадження № 2/752/638/22
У Х В А Л А
Іменем України
10.08.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.
з участю секретаря Ракоїд Є.І.,
провівши підготовче судове засідання у справі за позовом Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000» до ОСОБА_1 про стягення грошових коштів,
в с т а н о в и в:
в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва знаходиться справа за позовом Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000» до ОСОБА_1 про стягення грошових коштів.
Відповідно до поданої заяви, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 75 640 гривень, які були отримані ним як заробітна плата за період з 13.02.2019 р. по 31.03.2019 р., та судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 13.07.2021 р. справу прийнято до провадження судді Колідної О.О; призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження представник відповідача заявив клопотання, яке його довіритель підтримав в повному обсязі, про закриття провадження у справі, оскільки спір, що виник між сторонами, підвідомчий господарському суду.
Представник позивача проти задоволення заявленого клопотання заперечував, посилаючись на наявність між сторонами .
Вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява представника відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне інвестиційно-будівельне госпрозрахункове підприємство «Інвестбуд-3000» звернулося до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти, отримані ОСОБА_1 в якості заробітної плати за період з 13.02.2019 р. по 31.03.2019 р.
Згідно з ст.19 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
ОСОБА_1 та його представник посилаються на те, що до 12.02.2019 р. відповідач працював на посаді керівника (директора) Державного інвестиційно- будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000», тобто, був посадовою особою позивача, як юридичної особи та підприємства.
Таким чином, поданий позивачем позов є позовом до колишньої посадової особи підприємства. При цьому, в позові фактично йдеться про нібито завдання ОСОБА_1 шкоду підприємству внаслідок здійснених безпідставних виплат.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 липня 2021 року у справі №495/5977/18 вказав, що відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Так, пунктом 12 частини 1 вказаної статті передбачено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Частиною другою статті 89 ГК України встановлено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.
Як вже зазначалось вище, аналіз змісту та підстав позову, поданого ДІБГП «Інвестбуд-3000», свідчить, що фактично спір між сторонами виник щодо завданих юридичній особі збитків діями її посадової особи, повноваження якої припинені.
Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування збитків, стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень саме як посадової особи - директора підприємства.
Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення відповідача з посади директора цього Товариства.
Такий спір підлягає розгляду господарським судом відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України, в порядку господарського судочинства.
Такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №638/15118/16 (провадження №14-329цс19).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний спір, який виник між сторонами у даній справі, підвідомчий господарському суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.255 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
провадження у справі за позовом Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000» до ОСОБА_1 про стягення грошових коштів закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2022 |
Оприлюднено | 11.04.2023 |
Номер документу | 110086783 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Колдіна О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні