Рішення

від 06.04.2023 по справі 400/2775/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 р. Справа № 400/2775/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Малих О.В. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Техойл», вул. Космонавтів, 61, корпус В, оф. 209, м. Миколаїв, 54056, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування наказу від 14.04.2021 № 764-П,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Техойл» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 14.04.2021 року № 764-П.

Ухвалою від 27.04.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

Ухвалою від 17.112021 року суд зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 31.01.2022 року поновлено провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у спірному наказі відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, які регулюють питання призначення перевірки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що вважає помилковим обґрунтування позивача про те, що у спірному наказі не наведено підстави до проведення фактичної перевірки, оскільки перевірка призначена податковим органом на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Відповідач переконує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанови від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 року у справі № 803/988/17, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 10.04.2020 року у справі № 815/1978/18.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Наказом начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області 14.04.2021 року № 764-П «Про проведення фактичної перевірки» передбачено проведення з 15.04.2021 року фактичної перевірки ТОВ «Престиж-Техойл» за місцем здійснення діяльності: вул. Дружби, буд. 1/Г/1, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївська область, тривалістю 10 діб.

У спірному наказі зазначено, що перевірка проводиться на виконання пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Не погоджуючись з вищезазначеним наказом податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)(ст.75 ПК України).

Згідно з п. 80.1. ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п.80.5 ст.80 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно оскаржуваного наказу, підставою для проведення вказано не лише норму Податкового кодексу України (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України), а й уточнено у тому ж абзаці конкретну підставу призначення проведення перевірки, а саме: "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального".

З огляду на зазначену норму (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України), здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального може бути самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання і не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, у даному випадку, достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 460/1239/19, від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 року у справі № 803/988/17, від 07.11.2019 року у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 року у справі № 815/1978/18.

Водночас, у постановах від 08.09.2020 року у справі № 640/21536/19, від 17.12.2020 року у справі № 520/12028/18, від 11.06.2019 року у справі № 1440/2045/18 (на яку посилається позивач) та найпізнішій постанові від 02.12.2021 року у справі № 120/3918/20-а Верховний Суд також звернув увагу на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення.

При цьому, наведені висновки у постановах Верховного Суду від 02.12.2021 року у справі № 120/3918/20-а, від 08.09.2020 року у справі № 640/21536/19, від 17.12.2020 року у справі № 520/12028/18і, від 11.06.2019 року у справі № 1440/2045/18, на думку суду, не суперечать позиції, викладеній у постановах від 12.08.2021 року у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 року у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 року у справі № 812/1112/16, від 05.11.2018 року у справі № 803/988/17, від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16, від 20.03.2018 року у справі № 820/4766/17. Адже, у вказаних постановах Верховного Суду уточнено підхід застосування пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. А саме, при здійсненні відповідного призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, і якщо такою підставою є наявність та/або ж отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Оскільки, у даній справі відповідачем у спірному наказі зазначено підставу «здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального», то у відповідача відсутній обов`язок її конкретизації, як у випадку з підставою «у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства …», адже як зазначалось судом вище по тексту рішення, ця підстава може бути самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність спірного наказу та відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Техойл» (вул. Космонавтів, 61, корпус В, оф. 209, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 41142062) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) про визнання протиправним та скасування наказу від 14.04.2021 року № 764-П відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.04.2023 року.

Суддя О.В. Малих