Рішення

від 27.03.2023 по справі 369/9098/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9098/21

Провадження № 2/369/695/23

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2023 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участі секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Озерської сільської ради Бородянського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні правом власності на нерухоме майно, шляхом скасування державної реєстрації про право власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 досить вигідну ціну за продаж власного будинку та земельної ділянки на якій розташовані даний будинки, 18.06.2021 року ОСОБА_4 (далі по тексту- Позивач) придбав у ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку на якій розташований вищезазначений будинок, кадастровий номер:32222481201:01:013:5029, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 обґрунтував привабливу оціночну вартість будинку та земельної ділянки тим, що його будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 32222481201:01:013:5029 був захоплений особами, які не мають до нього жодного відношення та те що дані особи йому погрожують розправою та зв`язками в відповідних органах у зв`язку з чим він хвилюється за своє життя, а також у нього відсутні кошти та можливості на боротьбу з загарбниками його нерухомого майна.

ОСОБА_3 перед продажом будинку та земельної ділянки надав Позивачу документи, що посвідчують його беззаперечне право власності на будинок та земельну ділянку, а саме: Копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ідентифікаційний номер витягу: 172192761 від 01.07.2019 року. Копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ідентифікаційний номер витягу: 152030646 від 08.01.2019 року. Копію Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 червня 2014 року. Копія Договору дарування 1/3 частини земельної ділянки від 08 червня 2015 року. Копія Договору поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю. Копія Довідки від 11.06.2014 року №446 щодо знесеним будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Копія нотаріально посвідченої довідки про згоду побудувати будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Копію Технічного паспорту на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Довідка №90 від 21.07.2020 року про місце розташування будинку за адресою: АДРЕСА_2 ). Копія Довідки №152 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщені (будинку) осіб. Копія заяви про скоєння злочину. Копія відповіді с поліції з рекомендацією звертатися до суду так як це є цивільно правові відносини.

Тобто, на підставі наданих документів вбачається, що Відповідачем-1 створює перешкоди в користуванні своїм майно Позивачу на підставі того, що в реєстрі не скасовано право власності на будинок, який було знесено 2014 році, що в свою чергу доводиться наданими вище документами.

Відповідач-1 фактично скористався попередньою реєстрацією на будинок, який було знесено, ще в 2014 році, що доводиться вищезазначеними документами та вчасності Довідкою від 11.06.2014 року №446, яка видана в.о. сільської голови Віто-Поштової сільської ради Довгань В.В. про знесення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка в подальшому була перейменована на АДРЕСА_1 та спільно з співучасниками методом, що підпадає під ознаки злочину, що визначені в ст.ст. 129, 190, 358, 186, 189, КК України захопив, будинок, який зараз належить Позивачу.

Тому позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 , на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.07.2021 року відкрито провадження в справі та визначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження. Почато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 08.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за відсутністю відповідача та його представника.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18 червня 2021 року ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 належний продавцю на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), та розташований на земельній ділянці. Кадастровий номер 3222481201:01:013:5029, площею 0,0896 га.

Також 18 червня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за яким, продавець ОСОБА_3 передав у власність (продав), а покупець ОСОБА_1 прийняв у власність (купин) належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 3222481201:01:013:5029, площею 0,0896 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ). Цільове призначення земельної ділянки - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На момент укладення відповідних договорів право власності продавця ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В подальшому на підставі відповідних договорів купівлі-продажу вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 , що підтверджується витягами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Аналіз положень статей 391, 396 ЦК України свідчить про те, що позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить усунути йому перешкоди в користуванні нерухомим майном що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , шляхом скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 , на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, позивач не є власником будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно позивачем не доведено належними та допустимим доказами в чому саме відбувається порушення його прав в даному випадку, а тому у нього відсутні підстави для захисту своїх прав шляхом подачі негаторного позову.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.

За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що його право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Отже підсумовуючи викладене можна дійти висновку що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів, не відповідає виниклим правовідносинам, оскільки він просить усунути перешкоди у користуванні свої майном у спосіб що не відповідає виниклим правовідносинам.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Озерської сільської ради Бородянського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні правом власності на нерухоме майно, шляхом скасування державної реєстрації про право власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Андрій Волчко