Рішення

від 25.08.2010 по справі 2-2524-2010

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-2524-2010

РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2010 року Лозівськ ий міськрайонний суд Харківс ької області в складі голову ючого судді Ткаченко О.А., за у частю секретаря Шиліна А.С., ци вільну справу за заявою ОСО БА_1 до управління Пенсійно го фонду України в Лозівсько му районі Харківської област і про зобов' язання здійснит и перерахунок, нарахування, з дійснити виплати недоплачен ої щомісячної державної соці альної допомоги «дітям війни » за період з 2006-2009 рік, -

встановив:

Позивач звернувся до с уду з позовом до відповідача про зобов' язання вчинити п евні дії, в якому просить суд з дійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімал ьної пенсії, та провести відп овідні нарахування і виплати на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісяч ну державну соціальну допомо гу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 р оку, судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґ рунтовувала наступним.

Позивач є пенсіонером за ві ком, має статус «Дитина війни ». Всупереч діючого законода вства відповідачем протягом 2006-2009 років не виплачувалася до плата до пенсії в розмірі 30 ві дсотків від мінімальної пенс ії за віком.

В судове засідання позивач не з' явився до суду надав за яву про розгляд справи за йог о відсутності.

Представник відповідача п озов не визнав, просив суд в за доволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтува ння своїх доводів зазначив н аступне.

Відповідач вважає дії Упра вління Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» правомі рними, оскільки відповідач д іяв лише в межах чинного зако нодавства та не мав правових підстав для нарахування щом ісячної державної соціально ї допомоги, так як такі нараху вання не входять до функцій П енсійного фонду України. Так ож відповідач зазначив, що з 1 січня 2006 року набув чинності з акон України «Про соціальний захист дітей війни», статтею 6 вищезазначеного закону пер едбачено виплачувати дітям в ійни підвищення у розмірі 3О в ідсотків мінімальної пенсії за віком, а мінімальний розмі р пенсії за віком, який визнач ається відповідно до статті 28 Закону України «Про загальн ообов' язкове державне пенс ійне страхування», у розмірі прожиткового мінімум для ос іб, які втратили працездатні сть, визначеного законом (за н аявності у чоловіків - 25, а у жін ок -20 років страхового стажу), у випадку підвищення до пенсі ї відповідно до статті 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» застосовув атись не може, оскільки засто совується виключно для визна чення розмірів пенсій, призн ачених згідно з вищезазначен им законом. Згідно зі статтею 95 Конституції України виключ но Законом про Державний бюд жет України визначаються буд ь-які видатки держави на зага льносуспільні потреби, розмі р і цільове спрямування цих в идатків. Частиною другою ста тті 4 Бюджетного кодексу Укра їни встановлено, що при здійс ненні бюджетного процесу в У країні положення нормативно -правових актів застосовують ся лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Кон ституції України, цього Коде ксу та закону про державний б юджет України. Відповідно до частини першої та другої ста тті 23 Бюджетного кодексу Укра їни будь-які бюджетні зобов' язання та платежі з бюджету з дійснюються лише за наявност і відповідного бюджетного пр изначення. Бюджетні призначе ння встановлюються законом п ро Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюд жет у порядку, визначеному ци м Кодексом. Згідно з пунктом 5 статті 51 Бюджетного кодексу У країни, розпорядники бюджетн их коштів беруть бюджетні зо бов' язання та провадять вид атки тільки в межах бюджетни х асигнувань. Відповідно до З акону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 р оці підвищення до пенсії від повідно до статті 6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалось о собам, які є інвалідами (крім т их, на яких поширюється дія За кону України «Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту») у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни. В 2008 році, впе рше усі діти війни отримали п раво на підвищення до пенсії . Згідно з Законом України «Пр о Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких з аконодавчих актів України» т а постановою Кабінету Мініст рів України від 28.05.08 № 530 «Деякі п итання соціального захисту о кремих категорій громадян» д ітям війни виплачується підв ищення до пенсії у розмірі на дбавки, встановленої для уча сників війни. Згідно ст.54 Зако ну України "Про державний бюд жет на 2009 рік" передбачено прож итковий мінімум на одну особ у та для тих хто відноситься д о основних соціальних і демо графічних груп населення, в р озмірах, що діяли у грудні 2008 ро ку. Закон «Про Державний бюдж ет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12 .2005 року та Закон «Про Державни й бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року були належним чи ном опубліковані у офіційних органах засобів масової інф ормації, наприклад Закон «Пр о Державний бюджет України н а 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року був оп ублікований у газеті «Голос України» № 246 від 27.12.2006 р., у газеті «Урядовий кур'єр» № 243 від 23.12.2006 р . та в інших офіційних видання х України, також пункти та ста тті законів України про Держ авний бюджет України на 2006 та 20 08 роки неодноразово висвітлю вались у пресі та засобах мас ової інформації.

Також, відповідач зазначає , що відсутні підстави для від новлення пропущеного строку для звернення до суду за захи стом своїх порушених прав, св обод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.

Представник відповідача в судове засіданні не з' явив ся, але надіслав на адресу суд у свої заперечення в яких поз овні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову від мовити в повному обсязі та ро зглянути справу за його відс утності.

Суд дослідивши матеріали с прави, проаналізувавши доказ и у їх сукупності, вважає, що п озов підлягає задоволенню ча стково з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народив ся ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно із ст.1 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» дитиною війни є осо ба, яка є громадянином Україн и та якій на час закінчення (2 в ересня 1945 року) Другої світово ї війни було менше 18 років. Від повідно, позивач є дитиною ві йни в розумінні Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни». Даний факт підтве рджується копією посвідченн я позивача НОМЕР_1 з прост авленим в ньому штампом «Дит ини війни».

Відповідач не заперечує то го факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений ста тус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регу люється Законом України «Про соціальний захист дітей вій ни».

Відповідно до ст.6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пен сії або щомісячне довічне гр ошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищуються на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», суд вва жає, що на нього повністю розп овсюджуються всі пільги та с оціальні гарантії, передбаче ні Законом України «Про соці альний захист дітей війни», в тому числі й право на підвище ння пенсії на 30% мінімальної п енсії за віком, як передбачен о статтею 6 зазначеного Закон у.

Згідно зі ст.7 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», фінансове забезпе чення державних соціальних г арантій, передбачених цим За коном, здійснюється за рахун ок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Держа вний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р оку дію ст.6 зазначеного Закон у на 2006 рік зупинено.

Законом України «Про внесе ння змін до Закону України «П ро Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинн ості 15.03.2006 року, до статті 110 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2006 рік» було внесено зм іни, якими встановлено, що піл ьги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» у 200 6 році запроваджуються поета пно, за результатами виконан ня бюджету у першому піврічч і, у порядку, визначеному Кабі нетом Міністрів України за п огодженням з Комітетом Верхо вної Ради України з питань бю джету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» запроваджені не були.

Закони України «Про Держав ний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 ро ку та «Про внесення змін до За кону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року н еконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідача не було підстав нар аховувати та сплачувати пози вачеві доплату до пенсії, пер едбачену ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.03.2006 року д ію зазначеної норми було зуп инено, а потім передбачені не ю виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України «Про Держав ний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 ро ку та «Про внесення змін до За кону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, с уд виходить з того, що закони є актами єдиного органу закон одавчої влади - Верховної Р ади України. Конституція Укр аїни не встановлює пріоритет у в застосуванні того чи іншо го закону, в тому числі залежн о від предмета правового рег улювання. Немає такого закон у України, який би регулював п итання подолання колізії нор м законів, що мають однакову ю ридичну силу.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: «Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше».

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік.

Відповідач по справі протя гом 2006 року діяв у відповіднос ті з діючим законодавством т а не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 рок у дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн и» була зупинена, а з 15.03.2006 року з дійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставл ено в залежність від виконан ня у другому півріччі 2006 року З акону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачу підви щення до пенсії за 2007 рік, суд в важає їх частково підлягаючи ми задоволенню, з таких підст ав.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2007 рік» ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» зупинено н а 2007 рік.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конс титуційним поданням 46 народн их депутатів України щодо ві дповідності Конституції Укр аїни (конституційності) поло жень статей 29,36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 с т.66, п.п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46, ст.71, ст.ст.98,101,10 3,111 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік» (с права про соціальні гарантії громадян) №6-рп/2007 від 09.07.07 року, п. 12 ст.71 Закону України «Про Держ авний бюджет на 2007 рік» було ви знано такими, що не відповіда є Конституції України (є не ко нституційними).

Пунктом 5 зазначеного Рішен ня Конституційного суду Укра їни визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції п ри розгляді ними позовів у зв 'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначених законі в, що визнані неконституційн ими.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані не конститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п.12 ст .71 Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік» ві д 19.12.2006 року № 489-V втратило чинніс ть 09 липня 2007 року.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України УПФУ в Лоз івському районі Харківської області повинно було нарахо вувати та сплачувати позивач у доплату до пенсії, передбач ену ст.6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Су дом України рішення щодо нек онституційності п.12 ст.71 Закон у України «Про Державний бюд жет України», ця норма втрати ла чинність та не підлягала з астосуванню. Отже, відповіда ч з 09.07.2007 року мав діяти у відпов ідності з приписами діючої н орми ст.6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни », нараховувати та здійснюва ти позивачу відповідні допла ти.

Що стосується вимог позива ча про зобов' язання відпові дача нарахувати їй за 2008 рік до плату до пенсії в розмірі 30 % мі німальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частк ово обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державни й бюджет на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України» текст стат ті 6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» ви кладено в наступній редакції . Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону Укра їни «Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щоміс ячного довічного грошового у тримання чи державної соціал ьної допомоги, що виплачуєть ся замість пенсії, виплачуєт ься підвищення у розмірі над бавки, встановленої для учас ників війни. Ветеранам війни , які мають право на отримання підвищення до пенсії або щом ісячного довічного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги, що виплачу ється замість пенсії, відпов ідно до цього Закону та Закон у України «Про статус ветера нів війни, гарантії їх соціал ьного захисту» дане підвищен ня провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, у справі за констит уційним поданням Верховного Суду України щодо відповідн ості Конституції України (ко нституційності) окремих поло жень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,6 6 розділу 2, п.3 розділу 3 Закону У країни «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України» і 101 народни х депутатів України щодо від повідності Конституції Укра їни (конституційності) полож ень ст.67 розділу 1, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розд ілу 2 Закону України «Про Держ авний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяки х законодавчих актів України » (справа щодо предмета та змі сту закону про Державний бюд жет України), визнано таким, що не відповідає Конституції У країни (є неконституційними) положення п.п. 41 розділу 2 Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України».

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв' язку з правовідносинами, які вини кли внаслідок дії положень с татей закону, що визнані неко нституційними. Рішення Конст итуційного Суду України є об ов' язковим до виконання на території України, остаточні і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституці ї України, суд дійшов висновк у, що з 22.05.2008 року відповідач пов инен був нарахувати та сплач увати позивачу доплату до пе нсії, передбачену ст.6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з м оменту ухвалення Конституці йним Судом України рішення щ одо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни» ця норма втратила чин ність та не підлягала застос уванню.

Отже, відповідач з 22.05.2008 року м ав діяти у відповідності з пр иписами чинної норми ст.6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», нарахува ти та здійснити позивачу доп лату до пенсії в розмірі 30% мін імальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» в р едакції від 01.01.2008 року, з урахув анням п.п.41 розділу 2 Закону Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2008 рік та про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України», діяв на підс таві та у відповідності з дію чою нормою зазначених законі в, а тому позовні вимоги щодо с тягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позива ча про зобов' язання відпові дача виплачувати у 2009 році щом ісячну надбавку до пенсії в р озмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі ви моги обґрунтованими, виходяч и з наступного.

Статтею 54 Закону України «П ро Державний бюджет на 2009 рік» передбачено, що в 2009 році прожи тковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демог рафічних груп населення вста новлено у розмірах, які діяли у грудні 2008 року.

Рішення Кабінетом Міністр ів України в 2009 році щодо обмеж ень виплати соціальної допом оги відповідно до ст.6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», а також рішенн я Конституційним Судом Украї ни щодо відповідності Консти туції України (конституційно сті) окремих положень не прий малося.

Статтею 71 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціа льних виплат, які відповідно до законодавства визначають ся залежно від розміру мінім альної заробітної плати, в аб солютних сумах у межах асигн увань, передбачених за відпо відними бюджетними програма ми.

Названа норма передбачає в становлення в абсолютних сум ах розмірів лише тих виплат, в ихідним критерієм розрахунк у яких є розмір мінімальної з аробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спір ні відносини, оскільки розмі р зазначених соціальних випл ат згідно із Законом України «Про соціальний захист діте й війни» залежить від розмір у мінімальної пенсії за віко м.

Отже, нарахування та виплат а у 2009 році дітям війни підвище ння до пенсії або щомісячног о грошового довічного утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, повинні здійсн юватися відповідно до норм З акону України «Про соціальни й захист дітей війни».

Рішення Кабінету Міністрі в України в 2009 році щодо обмеже нь виплати соціальної допомо ги відповідно до ст.6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», а також рішення Конституційного Суду Україн и щодо відповідності Констит уції України (конституційнос ті) окремих положень не прийм алося.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, суд дійшов висновку, щ о в 2009 році УПФУ в Лозівському р айоні Харківської області по винно було нарахувати та спл ачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» в редакції , яка діяла до 01.01.2009 року, оскільк и згідно ст.54 Закону України « Про державний бюджет на 2009 рік » прожитковий мінімум на одн у особу, та для тих, хто віднос иться до основних соціальних і демографічних груп населе ння у розмірах, які діяли у гру дні 2008 року.

Отже, відповідач з 01.01.2009 року п о 31.12.2009 року мав діяти у відпові дності з приписами діючої но рми ст.6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , нарахувати та здійснити поз ивачу доплату до пенсії в роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому позовні вимоги що до стягнення доплати до пенс ії у розмірі 30% мінімальної пе нсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року підлягають задоволенню .

Щодо доводів стосовно відс утності підстав для застосув ання до спірних правовідноси н ст.28 Закону України «Про заг альнообов' язкове державне пенсійне страхування», суд з азначає наступне.

Сторонами по справі не запе речується, що позивач, відпов ідно до ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» має право на отримання д оплати до пенсії у розмірі 30% м інімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст.28 З акону України «Про загальноо бов' язкове державне пенсій не страхування», іншого норм ативно-правового акта, який б и визначав цей розмір або вст ановлював інший розмір, нема є.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування» мінімальний розмі р пенсії за віком встановлює ться в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність, визначено го законом.

З огляду на викладене, суд в важає необґрунтованими дово ди відповідача щодо застосув ання положення ч.3 ст.28 зазначе ного Закону, з якої випливає, щ о мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзац ом 1 частини 1 цієї статті, заст осовується виключно для визн ачення розмірів пенсії, приз начених згідно з цим Законом , оскільки наявність такої но рми та відсутність іншого мі німального розміру пенсії за віком не є підставою для відм ови в реалізації позивачем к онституційної гарантії, вста новленої ст.46 Конституції Укр аїни та права на отримання до плати до пенсії, передбачено ї ст.6 Закону України «Про соці альний захист дітей війни».

Суд вважає за можливе засто сувати саме ч.1 ст.28 Закону Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне пенсійне страхув ання», оскільки в даному випа дку мінімальний розмір пенсі ї за віком використовується не для визначення розміру бу дь-якої пенсії, а лише як коефі цієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсі ї, передбаченої Законом Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», оскільки цей зак он передбачає в якості крите рію визначення розміру щоміс ячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вим огам ч.3 ст.28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я про Пенсійний фонд України , затвердженого Указом Прези дента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваж ення на підставі п.15 зазначено го положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. В ідповідно до Закону України «Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я» рішення про призначення т а перерахунок пенсій приймаю ться районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонер ів.

Відповідно до ч.2 ст.6 Констит уції України органи законода вчої, виконавчої та судової в лади здійснюють свої повнова ження у встановлених Констит уцією межах і відповідно до з аконів України.

Згідно абзацу 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, з атвердженого Указом Президе нта України від 01.03.2002 року за №12/2 001 Пенсійний фонд України є це нтральним органом виконавчо ї влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов' язо к щодо: призначення пенсії; пі дготовки документів для її в иплати; забезпечення своєчас ного і в повному обсязі фінан сування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в районах, містах і район ах у містах, затвердженого по становою правління Пенсійно го фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного ф онду України у районах, міста х і районах у містах є органам и Пенсійного фонду України, п ідвідомчими відповідно голо вним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Кри м, областях, містах Києві та Се вастополі, що разом з цими упр авліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду Ук раїни та мають завданням - з абезпечення призначення та в иплати пенсії.

Отже, обов' язок по нарахув анню та виплати доплати до пе нсії, яка передбачена Законо м України «Про соціальний за хист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фо нду України.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача щод о не визначеності на законод авчому рівні питання відносн о органу, на який покладено об ов' язок здійснення виплат п ідвищення до пенсії особам, я кі мають статус дитини війни .

Враховуючи викладене вище , суд прийшов до висновку, що о бов' язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії по зивача, передбаченої ст.6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фо нду України в Лозівському ра йоні Харківської області, за місцем проживання позивача.

Відповідачем надана суду і нформація про те, що позивачу за 2006-2007 роки грошові суми згідн о Закону України «Про соціал ьний статус дітей війни» не н араховувалися та не виплачув алися, а в 2008-2009 роках грошові су ми згідно Закону України «Пр о соціальний статус дітей ві йни» не нараховувалися та не виплачувалися у повному обс язі, хоча згідно з вимогами ст .62 Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік», ст .58 Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2008 рік та п ро внесення змін до деяких за конодавчих актів України» та ст.71 Закону України «Про Держ авний бюджет України на 2009 рік » позивачу, як «дитині війни» підлягають дані виплати за в казаний період, які відповід ач повинен нарахувати позива чеві.

Крім того, суд вважає безпід ставними посилання відповід ача на відсутність коштів що до забезпечення виплат зазна ченої доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції Украї ни визначено, що конституцій ні права і свободи гарантуют ься. Таким чином, держава взял а на себе зобов' язання забе зпечити реалізацію громадян ами своїх конституційних пра в.

За змістом ч.1 ст.46 Конституці ї України громадяни мають пр аво на соціальний захист, що в ключає право на забезпечення їх у старості та в інших випад ках, передбачених законом.

Законом України «Про соціа льний захист дітей війни» ре алізовано конституційне пра во на соціальний захист гром адян, які мають статус «дитин и війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою прав а, що пов' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базуєт ься на спеціальних та чинних на час виникнення спірних пр авовідносин нормативно-прав ових актів національного зак онодавства, не може бути пост авлена у залежність від бюдж етних асигнувань, тобто поси лання органами державної вла ди на відсутність коштів як н а причину невиконання своїх зобов' язань судом не прийма ється до уваги. Так, у справі « Кечко проти України» Європей ський Суд з прав людини конст атував, що не приймає аргумен т Уряду щодо бюджетних асигн увань, оскільки органи держа вної влади не можуть посилат ись на відсутність коштів як на причину невиконання свої х зобов' язань.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юри дичної визначеності означає , що зацікавлені особи повинн і мати змогу покладатися на з обов' язання, взяті державою , навіть якщо такі зобов' яза ння містяться в законодавчом у акті, який загалом не має авт оматичної прямої дії. Така ді я зазначеного принципу пов' язана з іншим принципом - відп овідальності держави, який п олягає у тому, що держава не мо же посилатися на власне пору шення зобов' язань для запоб ігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган п ублічної влади схвалили певн у концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надба вок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо во ни відступлять від такої пол ітики чи поведінки, зокрема, щ одо фізичних осіб без завчас ного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінц і, оскільки схвалення такої п олітики чи поведінки дало пі дстави для виникнення обґрун тованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання де ржавою чи органом публічної влади такої політики чи пове дінки.

Враховуючи, що держава взял а на себе обов' язок щодо вип лати позивачу 30% доплати до пе нсії та поклала виконання ць ого обов' язку на центральни й орган виконавчої влади - Пен сійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його орган ів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих кошт ів та їх виплати, суд вважає, щ о вони не виконали свої повно важення без поважних причин.

Крім того, відповідачем, в п орушення ст.60 ЦПК України не д оведено та не надано суду док азів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення викона ння покладеного на нього обо в' язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мініма льної пенсії за віком.

Суд вважає необхідним, на пі дставі ст.ст.10,11 ЦПК України, ви йти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездія льність УПФУ в Лозівському р айоні, по не виконанню з 09.07.2007 ро ку по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року п риписів ст.6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни», яка призвела до поруше ння прав позивача на своєчас не нарахування та отримання доплати до пенсії.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.22,46,ч.2 ст.152 Констит уції України, ст.ст.6,7 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», Законом Україн и «Про Державний бюджет на 2006 р ік» від 20.12.2005 року, Законом Укра їни «Про внесення змін до Зак ону України „Про Державний б юджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, За коном України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 1 9.12.2006 року № 489-V, Рішенням Констит уційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рі к та про внесення змін до деяк их законодавчих актів Україн и» №107-УІ від 28.12.2007 року, Законом У країни «Про державний бюджет України на 2009 рік» №835-IV від 26.12.2008 р оку, Рішенням Конституційног о Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року, ст.28 Закону Україн и «Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхуван ня», Законом України «Про вик онання рішень та застосуванн я практики Європейського суд у з прав людини», Положенням п ро Пенсійний фонд України, за твердженого Указом Президен та України від 01.03.2001 року за №121/2001 , ст.ст.7,10,11,15,31,57,60,79,88,169,213-215,218,223,224-226 ЦПК Укра їни, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в Лозівському районі Ха рківської області про зобов' язання вчинити певні дії зад овольнити частково.

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України в Лозівсь кому районі Харківської обла сті по не нарахуванню ОСОБА _1 щомісячної державної соц іальної допомоги як «дитині війни» за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.20 08 року та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31 .12.2009 року.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Ло зівському районі Харківсько ї області здійснити перераху нок пенсії ОСОБА_1 (місце п роживання: АДРЕСА_1), з підв ищенням її на 30% мінімальної п енсії за віком з розміру, вста новленого ч.1 ст.28 Закону Украї ни «Про загальнообов' язков е державне пенсійне страхува ння» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31 .12.2007 року, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.1 2.2008 року та за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

В іншій частині позовних ви мог відмовити.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку до с удової палати по цивільним с правам Апеляційного суду Хар ківської області через Лозів ський міськрайонний суд Харк івської області шляхом подач і апеляційної скарги протяго м десяти днів з дня його прого лошення. Особи, які брали учас ть у справі, але не були присут ні у судовому засіданні під ч ас проголошення судового ріш ення, можуть подати апеляцій ну скаргу протягом десяти дн ів з дня отримання копії цьог о рішення.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скар гу не було подано. У разі подан ня апеляційної скарги рішенн я, якщо його не скасовано, наби рає законної сили після розг ляду справи апеляційним судо м.

Суддя О.А.Ткаченко