Рішення

від 29.03.2023 по справі 674/1208/21

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1208/21

Провадження № 2/674/25/23

РІШЕННЯ

іменем України

29 березня 2023 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В., представника позивачки адвоката Наталюка Н.М., представника відповідача адвоката Новікової В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди (ціна позову 300000 грн.),

В С ТА Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що наказом від 23.09.2019 її було прийнято на роботу на посаду укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини та в серпні 2021 року звільнено за згодою сторін. 11.09.2020 близько 16 год. перебуваючи на роботі у ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», під час виконання посадових обов`язків та вказівки безпосереднього керівника ОСОБА_2 на миття верстата на якому позивачка працювала, взявши губку для миття валків приставила її до верхнього валка для видалення клею і під час цього губку разом із кистю правої руки затягнуло механізмом верстата між валками. Далі вона зупинила верстат шляхом натягування тросу аварійної зупинки верстата, однак не змогла витягнути руку. Після чого почала крутити колесо для розведення відповідних валків, який знаходився на верстаті, однак останнє не спрацювало у зв`язку з несправністю, оскільки з колеса розведення валків відпав болт, який скріплює розвідний механізм. Не зумівши розвести валки верстату, ОСОБА_1 почала кликати на допомогу, на що відгукнулися працівники, які також не могли розвести валки та знайшовши болт, який відпав закріпили його, після чого розвідний механізм верстату почав працювати та вивільнили руку із верстата. ОСОБА_1 доставлено до лікарні із скальпованою раною правої кисті у напівпритомному стані.

З метою приховування нещасного випадку на виробництві відповідачем не було проведено розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався 11.09.2020 із позивачкою з власної ініціативи, хоча усі про це знали. Згідно Акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання за формою Н-1/П та Акту повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П , що стався 11.09.2020 на ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» із працівником ОСОБА_1 вважається пов`язаним із виробництвом.

Згідно довідки Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної МСЕК на підставі акту огляду ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності 25%, причина втрати професійної працездатності - трудове каліцтво. Внаслідок травми на робочому місці позивачка зазнала фізичного болю, моральних страждань, зміни звичного способу життя, правою рукою неможливо працювати, біль не припиняється, а тому звертається із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.09.2021 відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання та розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 12.01.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки адвокат Наталюк Н.М. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив задовольнити. Вказав, що моральна шкода є обгрунтованою у заявленому розмірі, оскільки жінка внаслідок виконання роботи не за професією отримала травму, залишилася без частини руки, а фірма не забезпечила належні умови праці. Також направив до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що підприємство приховало нещасний випадок, хоча керівництво та інші працівники достовірно знали про даний випадок, оскільки були очевидцями події. Вказав, що у лікарні позивачка зазначила, що травму отримала в побуті, хоча на підприємстві знали, що сталось насправді, також про це знав і працівник підприємства, який приїхав разом із ОСОБА_1 в лікарню.

Представник відповідача ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» Новікова В.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити. Вказала, що ОСОБА_1 через свою недбалість отримала травму, її відвезли в лікарню, де надали допомогу. У лікарні позивачка сказала, що це побутова травма та не був проведений огляд на стан сп`яніння позивачки. Коли у ОСОБА_1 з`явився адвокат, то вони звернулися зі скаргою, був складений акт згідно якого встановлено, що остання самовільно мила валки і отримала травму, потім повторно був складений акт. Зазначила, що травма сталася саме з вини позивачки, оскільки вона виконувала не свою роботу та зі сторони підприємства не було ніяких порушень. Крім того, у позивачки на правій руці була обручка, що могло призвести до травми. Вже після проведеної операції у ОСОБА_1 почалася інфекція і їй ампутували пальці, а отже, немає причинно-наслідкового зв`язку між жодними діями чи бездіяльністю відповідача.

Також представник відповідача надіслав до суду відзив, у якому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 , як укладальниця пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини не подбала про особисту безпеку, приступила до виконання роботи не за професією та яка їй не була доручена, самовільно ввімкнула верстат для нанесення клею та проводила миття валок при ввімкненому верстаті, чим порушила п.п.3 п.1.10, п.п.24 п.1.11, п.3.6 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затвердженої наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 05.07.2017 року №14 (переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30.06.2020 року) про що свідчать Акти розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що стався 11.09.2020 року. Після нещасного випадку позивачці була надана вся необхідна медична допомога та доставлено її до лікарні. В медичному закладі ОСОБА_1 вказала, що травму отримала в побуті, а в лікарняному листі вказала загальне захворювання. Заяву про розслідування нещасного випадку не писала, за період непрацездатності позивачці було нараховано лікарняних в сумі 31330 грн.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без їх участі. Направив до суду пояснення, в яких зазначає, що вимоги позивачки є обгрунтованими, оскільки чинним законодавством передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань за рахунок коштів роботодавця.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що був головою комісії при проведенні розслідування нещасного випадку, що стався з позивачкою. Рішення комісії позивачкою не оскаржувалось. Було обстежено місце нещасного випадку, знято болт з верстату і досліджено та допитані свідки. На момент обстеження верстат був у належному стані, оскільки попередньо вказували, що той був несправний. Основною причиною нещасного випадку стало порушення умов трудової дисципліни ОСОБА_1 , яка виконувала обов`язки не пов`язані з виробництвом. Оскільки позивачка вказала, що це побутова травма, аналіз на вміст алкоголю в неї не брався. Також вказав, що позивачка зобов`язана була повідомити про нещасний випадок.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 11.09.2020 близько 16 год. 30 хв. Всі пішли на нараду, вона прийшла швидше. Через нехватку людей виконували не свою роботу, зокрема по миттю валок верстатів. ОСОБА_1 неодноразово відмовлялася виконувати цю роботу, про що повідомляли заступнику директора підприємства. Того дня, коли йшла з наради, то бачила, що позивачка почала мити валки. Коли була на складі почула крик, ОСОБА_1 не могла звільнити руку, пройшло десь 20 хв. після чого руку звільнили. Зазначила, що механізм мав неполадки, вали були у неналежному стані, випадав болт. З нає зі слів інших працівників, що всі шукали болт на землі, який випав. Коли саме це сталося та самого випадку не бачила, оскільки працювала в іншому приміщенні. Після того інциденту збирали нараду, говорили про травму ОСОБА_5 та коли сталася травма директор був на заводі.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що нещасний випадок з позивачкою стався 11.09.2020 під кінець дня. Він стояв за станком подачі, цех, де працювала ОСОБА_1 відгороджений від його щоб не йшла пилюка, її не бачив. Почув крик, зупинив станок, прибіг через 5-6 хв., але їй вже надавали допомогу. Вказав, що ОСОБА_1 була біля станка, її тримали за руку, побачив кров, йому стало зле, тому пішов звідти. Далі позивачку забрала швидка, говорили, що пошкодила руку. Зазначає, що бачив як раніше станок мила ОСОБА_5 і ОСОБА_7 вдвох та сама позивачка, але як часто не може сказати.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що 11.09.2020 був робочий день, з позивачкою працювали в одному колективі, на одній посаді, до їх обов`язків входить подавати та прибирати. В той день була за 5-6 метрів від ОСОБА_1 , яка мила валки самостійно. ОСОБА_2 перед п`ятихвилинною нарадою сказав позивачці не лізти до валів, не мити їх, що повернеться з наради і сам помиє. Коли замітала, то почула крик, прибігла і побачила, що рука ОСОБА_5 була запхнута в вали, побігла за ОСОБА_7 . Сам момент травмування не бачила. Вказує, що якщо вали залишити, то вони засохнуть, однак ОСОБА_5 ніколи не мила вали, мив тільки ОСОБА_9 та такої вказівки ніколи не давав.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що працює оператором лінії, вони є різноробочими. У них з позивачкою різні обов`язки, у нього свої обов`язки, а в Бучківської свої, тому він не може давати накази. Зазначає, що кожного дня о 16:15 год. йде до замісника начальника, отримує завдання та доводить іншим працівникам. Вали станка наносять клей, оператор в кінці дня о 16:45 год. миє їх. Зазначає, що лише він може мити вали та ще є люди, які можуть це робити. Він не може вимикати вали, коли там є клей, а Інструкція не зобов`язує вимикати станок, коли потрібно відійти на 5-10 хв. 19.11.2020 працював на валах, а ОСОБА_5 укладальницею, завозила в прес. Десь о 16 год. відійшов від станка, на зустріч йому бігла жінка і сказала, що сталося із ОСОБА_5 , разом із ОСОБА_10 прибігли, розвели вали та витягли руку. Болт був на місці, бо в іншому випадку вали б не розвів, якщо щось ламається, то слюсарі ремонтують. На місці нещасного випадку все було в крові, вали були помиті, однак в обов`язки ОСОБА_5 входило укладання середнього шару, мити вали вона не може. Вказав, що ОСОБА_5 раніше могла лише поливати воду на щітку, однак вали вона не мила, такого завдання позивачці не давав та не заставляв цього робити. Зазначив, що в позивачки здається була обручка на правій руці.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, свідків, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, не заперечувалось сторонами, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із підприємством відповідача з 26 вересня 2019 року по 09 липня 2021 року, працюючи на посаді укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини. Звільнена 09.07.2021 за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується наказом (розпорядженням) ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс №31 «к» від 23.09.2019 р. про прийняття на роботу та наказом (розпорядження) №18 «к» про припинення трудового договору (а.с.50, 51).

Наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 05.07.2017 року №14 затверджена Інструкція з охорони праці №5 укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, (переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30.06.2020 року) (а.с.19-25; 52-54).

19.11.2020 з ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» стався нещасний випадок, що підтверджується Актом розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що стався 11.09.2020 о 16 год. 30 хв. за формою Н-1/П від 18.12.2020 та Актом повторного розслідування нещасного випадку, що стався 11.09.2020 о 16 год. 30 хв. за формою Н-1/П від 18.03.2021 (а.с.6-13), матеріалами розслідування нещасного випадку (а.с.55-100).та повторного розслідування нещасного випадку (а.с.101-166).

Пунктами 7,8 Акту Н-1/П від 18.12.2020 зазначено висновок комісії з розслідування нещасного випадку: нещасний випадок укладальницею пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ОСОБА_1 стався під час перебування на робочому місці та при виконанні нею трудових обов`язків, тому відповідно до вимог п.52 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджених постановою КМУ України від 17.04.2019 року №337, вважається пов`язаним з виробництвом, на нього складається акт за формою Н-1/П та береться на облік ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс». ОСОБА_1 як укладальниця пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» не подбала про особисту безпеку, приступила до виконання роботи не за професією та яка їй не була доручена, самовільно ввімкнула верстат для нанесення клею та проводила миття валок при ввімкненому верстаті, чим порушила п.п.3 п.1.10, п.п.24 п.1.11, п.3.6 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затвердженої наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 05.07.2017 року №14, переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30.06.2020 року.

Згідно п.п.7, 8 Акту Н-1/П від 18.03.2021 повторного розслідування нещасного випадку, що стався 11.09.2020 в 16 год. 30 хв. зазначено висновок комісії з розслідування нещасного випадку: нещасний випадок укладальницею пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ОСОБА_1 стався при виконанні дій в інтересах ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (де вона працює), але які не належать до її безпосередніх трудових обов`язків. Тому відповідно до вимог п.п.5 п.52 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджених постановою КМУ України від 17.04.2019 року №337, вважається пов`язаним з виробництвом, на нього складається акт за формою Н-1/П та береться на облік ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс». Акт розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що стався 11.09.2020 о 16 год. 30 хв. з укладальницею пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ОСОБА_1 , форми Н-1/П, затверджений директором ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» 28.12.2020, визнати недійсним. ОСОБА_1 як укладальниця пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» не подбала про особисту безпеку, приступила до виконання роботи не за професією та яка їй не була доручена, самовільно проводила миття валок при ввімкненому верстаті в спосіб, який був прямою загрозою отримання травми, чим порушила п.п.3 п.1.10, п.п.24 п.1.11, п.3.6 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затвердженої наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 05.07.2017 року №14, переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30.06.2020 року (а.с.13).

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії АБ №0042671 від 11.05.2021 та довідки Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної МСЕК ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності 25%, причина втрати професійної працездатності - трудове каліцтво (а.с.28).

У зв`язку з отриманою травмою позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталася до медичних закладів для лікування та операцій, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписного епікризу від 30.09.2020 та випискою з історії стаціонарного хворого №005477/2020 (а.с.26, 27).

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. (ч.1 ст.46 Конституції України).

Згідно з п.9 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст.1167 ЦК України).

Згідно ст.141 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.160 КЗпП постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця. Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.

Статтею 173 КЗпП України закріплено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 14.06.2021 у справі №235/3191/19, від 09.02.2022 у справі №227/3615/19.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №212/1898/21 вказано, що відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до абз.5 п.3 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі - Порядок №337) нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Згідно п.5 Порядку №337 безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов`язані: терміново організувати надання першої до медичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров`ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2. Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстрації підприємства (установи, організації): територіальному органові Держпраці; територіальному органові Пенсійного фонду України; керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації); керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці; уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення); органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі (абз.1, 3 п.8 Порядку №337).

У пункті 10 Порядку №337 зазначено, що спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Відповідно до п.33 Порядку №337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення).

Згідно п.п.1, 5 п.52, п.53 Порядку №337 обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений); виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов`язків.

Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Доказом вини власника (роботодавця) може бути акт про нещасний випадок на виробництві. Наявність акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 й настання нещасного випадку під час виконання працівником трудових обов`язків свідчать про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов`язку з контролю за додержанням працівником вимог нормативних актів про охорону праці, є роботодавець (Постанови Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц, від 14.06.2021 у справі №235/3191/19, від 16.11.2022 у справі №501/2645/17).

Згідно Акту повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18.03.2021, що стався 11.09.2020 в 16 год. 30 хв., нещасний випадок з укладальницею пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ОСОБА_1 стався при виконанні дій в інтересах ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (де вона працює), але які не належать до її безпосередніх трудових обов`язків. Тому відповідно до вимог п.п.5 п.52 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджених постановою КМУ України від 17.04.2019 року №337, вважається пов`язаним з виробництвом, на нього складається акт за формою Н-1/П та береться на облік ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (а.с.9-13). ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків порушила п.п.3 п.1.10, п.п.24 п.1.11, п.3.6 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затвердженої наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 05.07.2017 року №14, переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30.06.2020 року.

Вищевказане свідчить про те, що роботодавець ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» під час роботи позивачки не забезпечило безпечного ведення робіт та контролю, що спричинило травмування на робочому місці працівника ОСОБА_1 , що є порушенням ст.ст.153, 160 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці».

Стосовно твердження представника відповідача, що ОСОБА_1 в лікувальному закладі повідомила про побутову травму та не був проведений огляд на стан сп`яніння останньої, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» не було проведено розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався 11.09.2020 із ОСОБА_1 з власної ініціативи, хоча керівництво та інші працівники знали про даний випадок.

У п.10 повідомлення директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» про нещасний випадок від 25.11.2020 зазначено причиною несвоєчасної передачі повідомлення «розслідується по заяві потерпілої». За вказівкою управління Держпраці в Хмельницькій області, наказом №9 від 02.12.2020 ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» було утворено комісію з розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався 11.09.2020 в 16 год. 30 хв. із ОСОБА_1 (а.с.56, 57).

В подальшому за зверненням представника позивачки та припису Управління Держпраці в Хмельницькій області №1/21 від 08.02.2021 року призначено повторне розслідування нещасного випадку (а.с.14-16).

Вказане також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що «всі шукали болт на землі, який випав», « після того інциденту збирали нараду, говорили про травму ОСОБА_5 », «коли сталася травма директор був на заводі» та свідка ОСОБА_6 , який пояснив «Бучківську забрала швидка, говорили, що пошкодила руку», а також про заначений випадок знав працівник підприємства ОСОБА_11 , який безпосередньо доставив ОСОБА_1 в КНП ДМР «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня».

Натомість твердження представника відповідача, що обручка на правій руці позивачки ОСОБА_1 вплинула на отримання останньою травми суд не бере до уваги, оскільки експертиза із даного питання не призначалась та спростовується відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів зазначеного.

Таким чином позиція представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, так як відсутня вина підприємства в її заподіянні, нещасний випадок стався виключно через порушення позивачкою правил безпеки поводження на виробництві у частині невиконання вимог інструкцій з охорони праці суд вважає безпідставною, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини, травма отримана позивачкою під час виконання нею трудових обов`язків і яка пов`язана з виробництвом, в настанні нещасного випадку наявна вина ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», адже останнє не створило безпечні умови праці та належний контроль на виробництві, а тому повинно нести відповідальність за відшкодування шкоди, завданої потерпілій.

Згідно вимог п.2.4, 2.5 Робочої інструкції 1.21 та п.1.3 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальник пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини здійснює такі види робіт: приймає деталі для обробки на установки та поточні лінії; укладає деталі на лінії; підносить заготівлі на лінії; підносить пакувальні матеріали; здійснює укладання заготівель для транспортування чи збереження; проводить укладання готових виробів на складах; проводить укладання заготовок на сушку; проводить укладання виробів та фарбування, лакування; виконує пакетування і маркування виробів; проводить розмітку і розкрій пакувальної стрічки; веде встановлену документацію. Укладальник пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини наприкінці робочого дня: здійснює прибирання робочого місця; забирає відходи у встановлене місце; здає робоче місце (а.с.19, 20, 22).

Отже, миття валків верстата для нанесення клею не входить в обов`язки укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини.

Згідно п.3 п.п.1.10., п.п.24 п.1.11., п.3.6. Інструкції з охорони праці №5-ОП для укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, працівникові забороняється чистити, обтирати устаткування, видаляти відходи, робити ремонт, підтягувати гайки на ходу. Працівник повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена йому безпосереднім керівником. Працівник зобов`язаний не виконувати роботи, які не передбачені змінним завданням (а.с.22-25).

Згідно Акту повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18.03.2021 та матеріалів повторного розслідування нещасного випадку (а.с.101-166), відповідно до п.1.2 Робочої інструкції 1.21 оператора установок та ліній оброблення пиломатеріалів, затверджених наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 06.07.2017 №34, оператор установок та ліній оброблення пиломатеріалів відноситься до професійної групи «Робітники». Згідно п.1.4 Робочої інструкції 1.21 та п.1.4 Робочої інструкції укладальниці пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затверджених наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 06.07.2017 №34, оператор установок та ліній оброблення пиломатеріалів та укладальник пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини підпорядковуються безпосередньо начальнику дільниці. Так як на момент настання нещасного випадку 11.09.2020 посада начальника дільниці була вакантною, керівництво дільницею, проведення інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та контроль за дотриманням вимог нормативних актів з охорони праці підприємства тимчасово покладено на заступника директора.

Таким чином жодних посадових обов`язків на оператора установок та ліній оброблення пиломатеріалів ОСОБА_2 не покладено. Твердження позивачки, що вона здійснювала миття валок верстату за вказівкою ОСОБА_2 нею не доведено та у судовому засіданні не встановлено.

Як вбачається із Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та Журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (деревообробний цех) ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», ОСОБА_1 ознайомлена із проведеними інструктажами з питань охорони праці, про що поставила особистий підпис (а.с.119-141).

Згідно Акту повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18.03.2021 року, ОСОБА_1 як укладальниця пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» не подбала про особисту безпеку, приступила до виконання роботи не за професією та яка їй не була доручена, самовільно проводила миття валок при ввімкненому верстаті в спосіб, який був прямою загрозою отримання травми, чим порушила п.п.3 п.1.10, п.п.24 п.1.11, п.3.6 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затвердженої наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 05.07.2017 року №14, переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30.06.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Винні дії потерпілої не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої особі від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії підлягають врахуванню саме при визначенні розміру моральної шкоди. (Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 09.02.2022 у справі №227/3615/19).

Отже, враховуючи, що у настанні нещасного випадку наявна також вина самої позивачки ОСОБА_1 , оскільки вона виконувала роботу не за професією та яка їй не була доручена, самостійно проводила миття валок при ввімкненому верстаті, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Абз.2 ч.3 ст. 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» не визначає повний перелік цих обставин, вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (Постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 477/874/19).

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанови Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №686/13188/21 та від 25.05.022 у справі №487/6970/20).

У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч.3 ст.23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі, суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач (п.68 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 210/5258/16-ц).

Таким чином, суд враховує, що актом повторного розслідування нещасного випадку зафіксовано недотримання позивачкою вимог інструкції з охорони праці, а також ступінь втрати позивачкою працездатності (25%), стан її здоров`я, що частина кисті правої руки позивачки ампутована, правою рукою неможливо у повній мірі працювати, враховуючи зміни звичного способу життя, глибину її фізичних та душевних страждань, керуючись засадами розумності, співмірності і справедливості та вважає за необхідне визначити розмір компенсації моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Відповідно до 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду була звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.ч.1, 6 ст.141 ЦПК України з відповідача з урахуванням часткового задоволення позову, необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 500 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» на користь держави судовий збір в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 (місце реєстрації - Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с.Ганнівка; проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс»(місцезнаходження - Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт.Дунаївці, вул.Першотравнева, 2А, код ЄДРПОУ 36440841);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області(місцезнаходження - м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 18, код ЄДРПОУ 41316723).

Повне судове рішення складено 07 квітня 2023 року.

Суддя О.М.Сосна