Постанова

від 27.06.2023 по справі 674/1208/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1208/21

Провадження № 22-ц/4820/1180/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

представниці відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Вуйциха О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-СервісПлюс» на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (далі ТОВ«Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», підприємство), третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 зазначила, що наказом від 23 вересня 2019 року її було прийнято на роботу укладальником пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини у ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», а в серпні 2021 року звільнено за згодою сторін.

11 вересня 2020 року близько 16 години на території підприємства з позивачкою стався нещасний випадок. Під час виконання вказівки безпосереднього керівника ОСОБА_4 щодо миття верстата її праву руку затягнуло та затисло між валками. Внаслідок інциденту позивачка отримала рану правої кисті з ампутацією четвертого пальця та втратила 25% професійної працездатності.

Згідно акта первинного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18 грудня 2020 року та акта повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18 березня 2021 року цей нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Порушення трудових прав позивачки призвели до її моральних страждань, втрати нормальних зв`язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку з ушкодженням здоров`я вона перебувала на лікуванні, перенесла декілька операцій, відчувала фізичний біль. Розмір завданої їй моральної шкоди склав 300000 грн.

За таких обставин ОСОБА_3 просила суд стягнути з ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» на свою користь 300000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнено з ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» на користь ОСОБА_3 50000грн моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Стягнено з ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» на користь держави 500 грн судового збору.

Суд керувався тим, що ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» не створило безпечні умови праці та заходи контролю за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого сталося травмування працівника ОСОБА_3 на робочому місці. В результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 завдано моральної шкоди з вини роботодавця. Із урахуванням ступеню вини самої позивачки, яка виконувала роботу не за професією, а також характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань потерпілої, вимог розумності та справедливості, ОСОБА_3 слід присудити моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційних скарг

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача на свою користь 300000 грн моральної шкоди посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в результаті нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 зазнала ушкодження здоров`я та втратила професійну працездатність. Оскільки сторони перебували у трудових відносинах, а нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_3 дій в інтересах підприємства, то мають місце підстави для покладення на ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» обов`язку з відшкодування шкоди. Порушення трудових прав ОСОБА_3 призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000 грн не відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних і душевних страждань ОСОБА_3 . Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позову.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нещасний випадок стався з вини ОСОБА_3 , яка не подбала про власну безпеку, приступила до виконання роботи не за професією, виконувала роботу без відповідного доручення та з порушенням технологічного процесу. ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» створило безпечні умови праці та здійснювало заходи з дотримання техніки безпеки, шкоди ОСОБА_3 завдано нез винивідповідача,а тому підставидля стягненняз ньогоморальної шкодивідсутні. Суд першої інстанції не дослідив усі обставини справи, не дотримався норм матеріального права, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції

Ухвалою від 27 червня 2023 року апеляційний суд залучив до участі у справі замість припиненого Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», в якому просить відмовити у задоволені апеляційної скарги.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 . Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягаютть задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 26 вересня 2019 року ОСОБА_3 працювала укладальником пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини у ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс».

Наказом №18-к від 9 липня 2021 року ОСОБА_3 звільнено з роботи відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) за угодою сторін.

Відповідно до Інструкції з охорони праці №5-ОП, затвердженої наказом директора ТОВ «Фірма Зеніт-СервісПлюс» №14 від 5 липня 2017 року, укладальник пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини здійснює на виробничих дільницях такі види робіт: приймає деталі для обробки на установки та поточні лінії; укладає деталі на лінії; підносить заготівлі до лінії; підносить пакувальні матеріали; здійснює укладання заготівель для транспортування чи збереження; проводить укладання готових виробів на складах; проводить укладання заготовок на сушку; проводить укладання виробів на фарбування, лакування; виконує пакетування і маркування виробів; проводить розмітку і розкрій пакувальної стрічки; веде встановлену документацію (пункт 1.3).

За цією Інструкцією укладальник пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини (далі працівник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) (пункт 1.4). Серед іншого працівник зобов`язаний не виконувати роботи, які не передбачені змінним завданням (пункт 1.10), а також йому забороняється чистити, обтирати устаткування, видаляти відходи, робити ремонт, підтягувати гайки на ходу (пункт 1.11). Працівник повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена йому безпосереднім керівником (пункт 3.6).

11 вересня 2020 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3 на робочому місці здійснювала миття валок верстата для нанесення клею. Під час прибирання верстата праву руку ОСОБА_3 затягнуло та затисло між валками. В результаті нещасного випадку ОСОБА_3 отримала рану правої кисті з ампутацією фаланги четвертого пальця, з пошкодженням долоні та третього, п`ятого пальців.

Згідно акта повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18 березня 2021 року нещасний випадок з укладальницею пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ОСОБА_3 стався при виконанні нею дій в інтересах ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» (де вона працює), але які не належать до її безпосередніх трудових обов`язків. Тому відповідно до вимог підпункту 5 пункту 52 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, вважається пов`язаним з виробництвом, на нього складається акт за формою Н-1/П та береться на облік ТОВ«Фірма Зеніт-Сервіс Плюс». ОСОБА_3 як укладальниця пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс»: не подбала про особисту безпеку, приступила до виконання роботи не за професією та яка їй не була доручена, самовільно проводила миття валок при ввімкненому верстаті в спосіб, який був прямою загрозою отримання травми, чим порушила підпункт 3 пункту 1.10, підпункт 24 пункту 1.11, пункт 3.6 Інструкції з охорони праці №5-ОП укладальника пиломатеріалів, деталей та виробів з деревини, затвердженої наказом директора ТОВ«Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» від 5 липня 2017 року №14, переглянута відповідно до наказу №5-ОП від 30 червня 2020 року.

У зв`язку з трудовим каліцтвом ОСОБА_3 перебувала на лікуванні та перенесла операцію. Рішенням Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії від 11 травня 2021 року ОСОБА_3 визнано такою, що втратила 25% професійної працездатності.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу статті 153 КЗпП України (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних відносин) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина перша статті 160 КЗпП України).

Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Із положень статті 237-1 КЗпП України слідує, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як передбачено частиною восьмою статті 30 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпілий має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

Особа, якій завдано збитків ушкодженням здоров`я, має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди. Така шкода відшкодовується потерпілому у встановленому судом розмірі.

При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Також суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства України.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 червня 2021 року (справа №235/3191/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Також у цій постанові Верховний Суд зазначив, що акт за формою Н-1 складається, якщо в ході розслідування нещасного випадку комісією (спеціальною комісією) встановлено, що такий нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. Такий акт є доказом вини власника. Наявність акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 свідчить про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов`язку з контролю за додержанням працівником вимог нормативних актів про охорону праці, є власник підприємства.

За змістом указаного висновку Верховного Суду винні дії потерпілого не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії потерпілого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди суд має врахувати факт наявності вини потерпілого від нещасного випадку, характер та обсяг страждань позивача з урахуванням їх тривалості й тяжкість, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Зібрані докази вказують на те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 11 вересня 2020 року близько 16 години 30 хвилин на робочому місці за місцезнаходженням ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс», є таким, що пов`язаний із виробництвом.

За наслідками цього нещасного випадку ОСОБА_3 зазнала ушкодження здоров`я та втратила працездатність.

Причиною трудового каліцтва ОСОБА_3 послужили нестворення роботодавцем безпечних умов праці та заходів контролю за виробничим процесом, а також недотримання потерпілою заходів щодо охорони праці.

Ці обставини встановлені актом повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П від 18 березня 2021 року, який сторонами не був оспорений.

Ушкодження здоров`я ОСОБА_3 призвело до її душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушення трудових прав ОСОБА_3 призвело до її моральних страждань, а оскільки ці порушення допущені роботодавцем, то підприємство зобов`язане відшкодувати позивачці завдану моральну шкоду.

Доводи ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» про відсутність підстав для стягнення з нього на користь ОСОБА_3 моральної шкоди не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Визначаючи розмірморальної шкоди,судом враховано характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, вимоги розумності та справедливості. Також суд врахував ступінь вини самої ОСОБА_3 , яка виконувала роботу не за професією та порушила норми з охорони праці.

Висновок суду першої інстанції про присудження з ТОВ «Фірма Зеніт-Сервіс Плюс» на користь ОСОБА_3 50000 грн моральної шкоди є правомірним.

На думку суду апеляційної інстанції, вказана сума є належною компенсацією завданої ОСОБА_3 моральної шкоди, що сприятиме відновленню її порушених прав.

Посилання ОСОБА_3 на неправильність визначення судом розміру моральної шкоди є безпідставними.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційних скарг про недотримання судом норм матеріального права не відповідають закону.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування та зміни в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Зеніт-СервісПлюс» залишити без задоволення, а рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 червня 2023 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Сосна О.М.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 53