Постанова

від 05.04.2023 по справі 723/3902/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 квітня 2023 року м. Чернівці

справа № 723/3902/20

провадження 22-ц/822/172/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів : Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Петранюк Ю.Т.

розглянувши апеляційнускаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про припинення права особи на частку у спільному майні та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи : Великокучурівська сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області, приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан Віра Данилівна, ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту та визнання права на 1/3 частки спадкового майна

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 ,третя особа ОСОБА_3 ,про припиненняправа особина часткуу спільномумайні та визнання права власностості на 1/6 будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано наступним. Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 серпня 2020 року № 219952725, житловий будинок літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв, літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», гараж літ «»Д», вбиральня літ. «Е», криниця № 1, № 2 огорожа № 3, № 4 по

АДРЕСА_1 , належали станом на 09 липня 2020 року на праві власності ОСОБА_5 , частка якого становить 1/2,та належали станом на 12 липня 2017 року ОСОБА_2 , частка якого становить 1/2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається з 1/2 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2м.кв., 1/2 літньої кухні літ. «Б», 1/2сараїв літ. «В», «Г», 1/2 гаража літ.«Д»,1/2 вбиральні літ.«Е»,1/2криниці № 1, № 2 , 1/2огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 .

Спадкоємці за законом першої черги майна, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , відповідач - дружина спадкодавця ОСОБА_1 , син спадкодавця - ОСОБА_2 , спадщину прийняли, подали до нотаріуса відповідні заяви.

Спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_3 , відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 .

Враховуючи обставини прийняття спадщини, сторони у справі набули право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 7739 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв. літня кухня літ. «Б»,сараї літ.«В», «Г», гараж літ «»Д», вбиральня літ. «Е», криниця № 1, № 2 огорожа №3,№4 по АДРЕСА_1 , з моменту відкриття спадщини у таких частках:

- ОСОБА_2 належить 5/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 5/6 літньої кухні літ.«Б», 5/6 сараїв літ. «В», «Г», 5/6 гаража літ «»Д», 5/6 вбиральні літ. «Е», 5/6 криниці №1,№2 5/6 огорожі № З, № 4, по АДРЕСА_1 .

- ОСОБА_1 належить 1/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 1/6 літньої кухні літ.«Б», 1/6 сараїв літ. «В», «Г», 1/6 гаража літ «»Д», 1/6 вбиральні літ. «Е», 1/6 криниці №1, №2 , 1/6 огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 .

Позивач вважав, що право ОСОБА_1 на 1/6 житлового будинку має бути припинено, оскільки частка відповідача у спірному майнієнезначною і не може бути виділена в натурі, враховуючи, що житловий будинок має загальну площу 77,39 м.кв. та житлову площу 47,2 м.кв. Частка відповідача у розмірі 1/6 від загальної площі 77,39 м.кв. дорівнює 12,89м.кв, а від житлової площі дорівнює 7,87 м.кв., що істотно менше ніж встановлено законом.

Спірний будинок є неподільним, оскільки житловий будинок не можливо поділити у натурі між сторонами відповідно до їх часток так як не можливо утворити у житловому будинку внаслідок поділу дві окремих квартири.

Спільне користування та володіння житловим будинком є неможливим, оскільки домоволодіння станом на 17 травня 2008 року належало ОСОБА_6 ,що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речовихправ нанерухоме майно від 12 серпня 2020 року № 219952725. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та бабусею позивача ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невісткою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на протязі життя ОСОБА_6 вчиняли щодо неї неправомірні дії, а саме, здійснювалися погрози фізичною розправою, здійснювалися побої та мордування, насильство, нанесення тілесних ушкоджень, забиралися грошові кошти, що підтверджується зверненнями ОСОБА_6 до правоохоронних органів.

Внаслідок вищезазначених дій та обставин між відповідачкою та позивачем виникли та зберігаються неприязні відносини, що є підставою до конфлікту, під час спільного користування та володіння житловим будинком.

Дійти згоди щодо порядку користування та володіння житловим будинком сторони не можуть із-за неприязних відносин. Окрім того частка відповідача у житловому будинку є незначною.

Припинення права власності ОСОБА_1 на 1/6 житловогобудинку не завдасть істотної шкоди відповідачу, так як: позивач внесе на депозитний рахунок суду кошти, на оплату ринкової вартості частки відповідача у спірному будинку, та припиненням частки відповідача у житловому будинку не порушує конституційне право останньої на житло так як відповідач має у власності квартиру АДРЕСА_2 . Члени сім`ї відповідача не були зареєстровані у спірному житловому будинку, а тому їх права та інтереси не порушуються.

Посилаючись на зазначені обставини, просив припинити право власності ОСОБА_1 на 1/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 1/6 літньої кухні літ. «Б», 1/6 сараїв літ. «В», «Г», 1/6 гаража літ «»Д», 1/6 вбиральні літ. «Е», 1/6 криниці № 1,№ 2, 1/6 огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 , та виплати ОСОБА_1 вартості частки у сумі 121 000 грн та визнати за ОСОБА_2 права власності на 1/6 зазначеного домоволодіння.

ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д., ОСОБА_4 про визнання права на 1/3 частки спадкового майна та визнання недійсним заповіту.

Позов обґрунтовано наступним. Зазначала, що в неї виникли підстави вважати, що заповіт складений ОСОБА_6 26 березня 2015 року підписаний не нею, а отже може бути визнаний судом недійсним. За даним заповітом спадкоємцями спірного житлового будинку визначені у рівних частках сини спадкодавця : ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 вважає даний заповіт підробленим і переконана, що підпис в ньому не належить заповідачу ОСОБА_6 . Дійсно законним волевиявленням ОСОБА_6 є заповіт, складений нею 02 березня 2015 року, яким все своє майно вона заповідає сину - ОСОБА_5 , окрім земельної ділянки з кадастровим номером- 7324582000:01:001:0854, яку вона заповідає своєму онуку - ОСОБА_6 . Зазначає, що такий заповіт фактично є закономірним наслідком того, що її син проживав разом зі своєю матір`ю на протязі останніх років її життя. Фактично утримання житлового будинку та господарських споруд, де проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зі своєю дружиною ОСОБА_1 здійснювалося за кошти подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зокрема здійснювалася значна реконструкція житлового будинку та господарських споруд, оплата послуг електроенергії та газопостачання, так як матір пенсіонерка такі витрати була неспроможна нести. Іншої фінансової допомоги ні від іншого сина, ні від онуків вона не отримувала.

Позивачка за зустрічним позовом та її чоловік знали про складений заповіт ОСОБА_6 02.03.2015 року, підписаний саме ОСОБА_6 на ім`я свого сина- ОСОБА_5 і до дня смерті вона заповіт не змінювала та не скасовувала.

Вважає сумнівним те, що ОСОБА_6 складала інший заповіт і не повідомила про це ні її чоловіка, ні її.

ЇЇ чоловік своєчасно вступив у право спадкування і зареєстрував право на житловий будинок на своє ім`я в цілому 12.07.2017 року згідно інформаційної довідки з ДРРП. Позивачка за зустрічним позовом вважає, що її чоловік ОСОБА_5 спадщину прийняв на підставі заповіту від 02.03.2015 року після смерті своєї матері ОСОБА_6 і став власником спадкового майна, а саме спірного житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 4582000:01:001:3727.Таким чином на даний час, за умови недійсності заповіту від 26.03.2015 року, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , що прийняли спадщину буде - ОСОБА_2 -2/3 спадкового майна та ОСОБА_1 - дружина спадкодавця -1/3 спадкового майна , яке належалоспадкодавцю.

Позивачка за зустрічнім позовом просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки всього майна за законом, яке належало спадкодавцю ОСОБА_5 за заповітом від 02.03.2015 року, а саме : 1/3 частки житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., літньої кухні «Б», літ. сараїв літ. «В», «Г», гаража літ «»Д», вбиральні літ. «Е», криниці № 1,№ 2, огорожі № З, по АДРЕСА_1 ; 1/3 земельної ділянки - кадастровий номер 7324582000:01:001:3727, яка розташована по АДРЕСА_1 ; на 1/3 частки земельної ділянки - кадастровий номер -582000:01:001:1203, яка розташована по АДРЕСА_1 власником, якої на відкриття спадщини був спадкодавець - ОСОБА_5 .

Короткий змістрішення судупершої інстанції

Рішенням Сторожинецького районногосуду від30листопада 2022року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про припинення права особи на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 будинковолодіння АДРЕСА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 спадкового майна, а саме на 1/6 житлового будинку літ. «А», 1/6 літньої кухні літ. «Б», 1/6 сараїв літ. «В» та «Г», 1/6 гаража літ.»Д», 1/6 вбиральні літ.»Е», 1/6 криниці №1, №2, 1/6 огорожі № 3 та № 4 по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість1/6 будинковолодіння АДРЕСА_1 що складає 121000 ( сто двадцять одну тисячу) грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 по АДРЕСА_1 що складає 35470 ( тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В.Д., ОСОБА_4 про визнання права на 1/3 частки спадкового майна та визнання недійсним заповіту задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 спадкового майна, а саме на 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7234582000:01:001:3727 для ведення особистого селянського господарства що по АДРЕСА_1 .

Знято арешт з 1/3 житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташований в АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Сторожинецького районного суду від 7 березня 2023 року припинено право власності ОСОБА_1 на 1/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 1/6 літньої кухні літ. «Б», 1/6 сараїв літ, «В», «Г», 1/6 гаража літ «Д», 1/6 вбиральні літ. «Е», 1/6 криниці №1, №2, 1/6 огорожі №3, №4, по АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 121000,00 грн за рахунок коштів, що внесенні на відповідний депозитний рахунок. Вирішено питання щодо судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на спадкове майно житловий будинок та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на спадкове майно житловий будинок в повному обсязі.

За результатом розгляду справи вирішити питання про відшкодування витрат апелянта на судовий збір та витрат на правничу допомогу.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 по АДРЕСА_1 що складає 35470 ( тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн, в решті рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року - залишити без змін.

Рішення суду в частині вирішення зустрічного позову, сторони не оскаржують.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

ОСОБА_1 в апеляційнійскарзі зазначає, що рішення суду щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 по первісному позову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, має місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

За результатом розгляду справи суд дійшов неправомірного висновку щодо наявності у відповідачки ОСОБА_1 іншого житла для проживання, а саме кімнати у гуртожитку по АДРЕСА_3 , у якій вона не проживає більше 10 років і у якій проживає її син з дружиною і маленькою дитиною. І місце реєстрації її проживання у гуртожитку залишилося тільки через те, що незважаючи на факт проживання ОСОБА_1 разом з чоловіком у с. Великий Кучурів, його мати ОСОБА_6 , у власності якої перебував житловий будинок, не давала згоди на реєстрацію її місця проживання у спірному будинку.

Судом не взяв до уваги той факт, що вказана кімната у гуртожитку не може бути передана у власність ОСОБА_1 , на підтвердження чого у матеріалах справи міститься копія довідки від 04.03.2021 року. Зокрема у матеріалах справи міститься і Інформаційна довідка із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої у ОСОБА_1 станом на 3 листопада 2020 року у власності не перебуває будь - якого нерухомого майна.

У своєму рішенні суд дійшов неправомірного висновку, що припинення її права власності на 1/6 житлового будинку не завдасть істотної шкоди відповідачу та членам її сім`ї, не порушується конституційне право останньої на житло, так як відповідач зареєстрована у квартирі за адресою АДРЕСА_4 , що свідчить про її право та постійне місце проживання за вказаною адресою.

Судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 з моменту укладення шлюбу з ОСОБА_5 з 2007 року постійно проживала у АДРЕСА_1 і проживає до цього часу. Житловий будинок вона на протязі всього часу перебудовувала і утримувала за кошти, які вона заробляла за кордоном. У будинку знаходяться всі її речі і тільки з метою заробітку коштів вона час від часу виїзджає за кордон.

Позивач ОСОБА_2 ніколи не проживав у спірному будинку, має інше житло і тільки внаслідок родинних стосунків з ОСОБА_5 отримав спірне майно у власність.

Вважає, що судом надано хибну оцінку Висновку судового експерта Ощипко О.О. № 161 від 23 липня 2021 року, відповідно до якого, наявна технічна можливість виділу 1/6 частки або поділу в співвідношенні часток співвласників 1/6 до 5/6 житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, або близькому до ідеальних часток, після проведення робіт по переплануванню та реконструкції житлового будинку.

Суд безпідставно не взяв цей висновок до уваги, посилаючись на те, що експерт не навела варіантів розподілу чи виділу 1/6 частки даного спадкового домоволодіння, не навела які саме роботи необхідно провести по переплануванню та реконструкції житлового будинку, хто зобов`язаний зазначене виконати, вартість таких робіт, згода сторін та їх можливість виконати відповідно до будівельних норм

Позивач ОСОБА_2 у позові зовсім не надав відомостей про те, що вже видано свідоцтво про спадщину за законом приватним нотаріусом на земельну ділянку кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 (на якій знаходиться спірний житловий будинок) та це право внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також зарестровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7324582000:01:001:3727, що теж розташована за адресою АДРЕСА_1 і щодо частки у праві власності на земельні ділянки позовні вимоги не містять.

Суд у своєму рішенні крім задоволення позовних вимог позивача про припинення права власності відповідачки на 1/6 частку у спадковому майні, ухвалив рішення про стягнення з позивача вартості 1/6 будинковолодіння у розмірі 121000 грн так і додатково про стягнення вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 (на якій знаходиться спірний житловий будинок) про що позивач у позові не просив.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі зазначив що рішення оскаржується у частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складає 35470 ( тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн.

Визначаючи вартість 1/6 будинковолодіння по АДРЕСА_1 у розмірі 121000,00 грн, судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Чернівецького відділення оцінював спірне майно як садибу, тобто експерт визначив, що ринкова вартість 1/6 житлового будинку разом із належною до нього часткою земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203, розміром 1/6, що по АДРЕСА_1 , становить 121000,00 грн.

ОСОБА_2 вніс на депозитних рахунок суду 121000,00 грн, що становить повну ринкову вартість спірної частки житлового будинку розміром 1/6 і належною до неї часткою земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 розміром 1/6, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Тому стягнення з позивача на користь відповідача окремо 35470 (тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є безпідставним.

Суд першої інстанції у рішенні не навів жодних мотивів та підстав визначення як вартості 1/6 земельної ділянки так і підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 цих коштів.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 серпня 2020 року № 219952725, житловий будинок літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв. літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», гараж літ «»Д», вбиральня літ. «Е», криниця № 1, № 2 огорожа № 3, № 4 по АДРЕСА_1 , належав станом на 09 липня 2020 року на праві власності ОСОБА_5 , частка якого становить 1/2,та належав станом на 12 липня 2017 року ОСОБА_2 , частка якого становить 1/2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається з 1/2 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2м.кв., 1/2 літньої кухні літ. «Б», 1/2сараїв літ. «В», «Г», 1/2 гаража літ.«Д»,1/2 вбиральні літ.«Е»,1/2криниці № 1, № 2 , 1/2огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 . Сторони у справі набули право власності на житловий будинок літ.«А» загальною площею 7739 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв. літню кухню літ.«Б», сараї літ. «В», «Г», гараж літ «»Д», вбиральню літ. «Е», криницю №1, №2 ,огорожу №3, №4 по АДРЕСА_1 , з моменту відкриття спадщини у таких частках:

- ОСОБА_2 належить 5/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 5/6 літньої кухні літ.«Б», 5/6 сараїв літ. «В», «Г», 5/6 гаража літ «»Д», 5/6 вбиральні літ. «Е», 5/6 криниці №1,№2 5/6 огорожі № З, № 4, по АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_1 належить 1/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 1/6 літньої кухні літ.«Б», 1/6 сараїв літ. «В», «Г», 1/6 гаража літ «»Д», 1/6 вбиральні літ. «Е», 1/6 криниці №1, №2 , 1/6 огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, керуючись ст.367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказане рішення суду першої інстанції вимогам закону не відповідає.

Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , сторони у справі набули право власності на житловий будинок літ.«А» загальною площею 7739 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв. літню кухню літ.«Б», сараї літ. «В», «Г», гараж літ «»Д», вбиральню літ. «Е», криницю №1, №2, огорожу №3, №4 по АДРЕСА_1 , з моменту відкриття спадщини у таких частках:

- ОСОБА_2 належить 5/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 5/6 літньої кухні літ.«Б», 5/6 сараїв літ. «В», «Г», 5/6 гаража літ «»Д», 5/6 вбиральні літ. «Е», 5/6 криниці №1, №2, 5/6 огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_1 належить 1/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 1/6 літньої кухні літ.«Б», 1/6 сараїв літ. «В», «Г», 1/6 гаража літ «»Д», 1/6 вбиральні літ. «Е», 1/6 криниці №1, №2 , 1/6 огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 .

Припиняючи право власності ОСОБА_1 на 1/6 житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,39 м.кв., житловою площею 47,2 м.кв., 1/6 літньої кухні літ.«Б», 1/6 сараїв літ. «В», «Г», 1/6 гаража літ . «Д», 1/6 вбиральні літ. «Е», 1/6криниці №1, №2, 1/6 огорожі № 3, № 4, по АДРЕСА_1 , суд першої інстанції посилався на наступне.

Частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі. Житловий будинок має загальну площу 77,39 м.кв. та житлову площу 47,2м.кв..Частка відповідача у розмірі 1/6 від загальної площі 77,39 м.кв. дорівнює 12,89м.кв, а від житлової площі дорівнює 7,87 м.кв., що істотно менше ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. 47 ЖК Української РСР норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Виділ у натурі ОСОБА_1 1/6 будинковолодіння є неможливим так як внаслідок такого виділу не можна утворити окрему квартиру. Спірний будинок є неподільним.

Спільне користування та володіння житловим будинком є неможливим оскільки сторони знаходяться в неприязних відносинах.

Припинення права власності ОСОБА_1 на 1/6 житловогобудинку не завдасть істотної шкоди відповідачу та членам її сім`ї, не порушується конституційне право останньої на житло так як відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , що свідчить про її право та постійне місце проживання за вказаною адресою. Члени сім`ї відповідача не були зареєстровані у спірному житловому будинку, а тому їх права та інтереси не порушуються.

Позивачем внесено на депозитний рахунок суду кошти на оплату ринкової вартості частки відповідачки у спірному будинку.

Однак, судом першої інстанції не було враховано наступного.

Згідно зч.ч. 4,5 ст.41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно зіст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1,2 ст. 321ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності єспільною частковою власністю.

Частинами 1-3 ст. 358 ЦК Українипередбачено, щоправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно доч. 1 ст. 365 ЦК України,право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1.частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2.річ є неподільною;

3.спільне володіння і користування майном є неможливим;

4.таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Для припинення права на частку в майні на підставі позову інших співвласників достатньо наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем участині першій статті 365 ЦК Україниобставин (зокрема, в пунктах 1-3).

Аналогічний правовий висновок викладено упостанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18)в якій зазначено, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») вст. 365 ЦК Українисвідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріпленап. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбаченихп.п. 1-3 ч.1 ст. 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника,та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Якщо співвласники не є членами однієї сім`ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, один з них не бере участі у витратах, яких потребує утримання майна, не несе витрати зі сплати житлово-комунальних послуг можна стверджувати про неможливість спільного володіння та користування майном, адже такі обставини практично завжди призводять до виникнення конфліктних ситуацій серед співвласників.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року у справі № 736/659/19 (провадження № 61-4489св21) зроблено висновок про неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 з моменту укладення шлюбу з ОСОБА_5 з 2007 року, тобто більше 15 років, постійно проживала у АДРЕСА_1 і проживає до цього часу. Житловий будинок вона на протязі всього часу перебудовувала і утримувала за кошти, які вона заробляла за кордоном. У будинку знаходяться всі її речі і тільки з метою заробітку коштів вона час від часу виїзджає за кордон.

Позивач ОСОБА_2 ніколи не проживав у спірному будинку, має інше житло.

Посилання суду першої інстанції на те, що у відповідачки ОСОБА_1 є інше житло, зокрема кімната у гуртожитку по АДРЕСА_3 , де вона зареєстрована, отже позбавлення її частки не завдасть їй істотної шкоди, є безпідставними. Оскільки судом не враховано, що її місце реєстрації у гуртожитку залишилося тільки через те, що незважаючи на факт проживання ОСОБА_1 разом з чоловіком у с. Великий Кучурів, його мати ОСОБА_6 , у власності якої перебував житловий будинок, не давала згоди на реєстрацію її місця проживання у спірному будинку. Кімната у гуртожитку не може бути передана у власність ОСОБА_1 , на підтвердження чого у матеріалах справи міститься копія довідки від 04.03.2021 року. А Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що у власності ОСОБА_1 немає будь - якого нерухомого майна. На зазначені доводи посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , і ці доводи є обгрунтовані.

Та обставина, що ОСОБА_1 зареєстрована в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди її інтересам.

Враховуючи всі обставини справи, колегія суддів вважає, що позбавлення відповідачки ОСОБА_1 права власності на її частку завдасть їй істотної шкоди, оскільки можливість придбання житла за вартість частки будинковолодіння є досить сумнівним.

Також судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги висновок судового експерта Ощипко О.О. № 161 від 23 липня 2021 року, відповідно до якого, наявна технічна можливість виділу 1/6 частки або поділу в співвідношенні часток співвласників 1/6 до 5/6 житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, або близькому до ідеальних часток, після проведення робіт по переплануванню та реконструкції житлового будинку.

Враховуючи, що відсутні підстави для визнано за ОСОБА_2 права власності на 1/6 спадкового майна, а саме на 1/6 житлового будинку літ. «А», 1/6 літньої кухні літ. «Б», 1/6 сараїв літ. «В» та «Г», 1/6 гаража літ.»Д», 1/6 вбиральні літ.»Е», 1/6 криниці №1, №2, 1/6 огорожі № 3 та № 4 по АДРЕСА_1 та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 будинковолодіння що складає 121000 ( сто двадцять одну тисячу) грн, немає підстав і для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 що складає 35470 ( тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн. Крім того, позивачем не було заявлено вимоги про стягнення вартості 1/6 цієї земельної ділянки, судом першої інстанції не обгрунтовано підстав та наявність мотивів для вирішення цього питання.

Враховуючи зазначене, рішення в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/6 житлового будинку літ. «А», 1/6 літньої кухні літ. «Б», 1/6 сараїв літ. «В» та «Г», 1/6 гаража літ.»Д», 1/6 вбиральні літ.»Е», 1/6 криниці №1, №2, 1/6 огорожі № 3 та № 4 по АДРЕСА_1 ; стягнення з нього на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 зазначеного будинковолодіння, що складає 121 000 грн та вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 по АДРЕСА_1 , що складає 35 470 грн слід скасувати. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про припинення права особи на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 будинковолодіння по АДРЕСА_1 слід відмовити.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень п.п.1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне встановлення всіх обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції неповно встановлені всі обставини справи, порушені норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення та відмови в позові.

Згідно частин 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , часткового скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1815 грн витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сторожинецькогорайонного судувід 30листопада 2022року в частині :

- визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/6 спадкового майна, а саме на 1/6 житлового будинку літ. «А», 1/6 літньої кухні літ. «Б», 1/6 сараїв літ. «В» та «Г», 1/6 гаража літ.»Д», 1/6 вбиральні літ.»Е», 1/6 криниці №1, №2, 1/6 огорожі № 3 та № 4 по АДРЕСА_1 ;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 зазначеного будинковолодіння, що складає 121 000 грн;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості 1/6 земельної ділянки кадастровий номер 7324582000:01:001:1203 по АДРЕСА_1 , що складає 35 470 грн скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про припинення права особи на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/6 будинковолодіння по АДРЕСА_1 відмовити.

В іншій частині рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1815 грн витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови 10 квітня 2023 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк