Постанова

від 03.04.2023 по справі 910/8619/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. Справа№ 910/8619/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Сердюк О.О.;

від відповіда: не з`явився;

від третьої особи: Корнієнко Н.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 (повний текст складено 06.05.2021)

у справі №910/8619/19 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто»

до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут «КВАНТ»

третя особа Державний концерн «Укроборонпром»

про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти договір про внесення змін,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут «КВАНТ» про 1) визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009 (у редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди № 4771 від 21.12.2009), укладеного між Державним підприємством «Науково - дослідний інститут «КВАНТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» продовженим строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно; 2) зобов`язання Державне підприємство «Науково - дослідний інститут «КВАНТ» укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009 у поданій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як орендар належним чином виконує умови договору оренди № 4771 від 21.12.2009 (у редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди № 4771 від 21.12.2009), після закінчення строку дії якого відповідач не надав заперечення у визначений строк проти продовження договірних відносин, позивач продовжує користуватись орендованим майном, проте відповідач пропозицію позивача підписати договір про внесення змін до договору безпідставно залишив без задоволення.

Позивач. посилаючись на положення ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». вважає договір оренди № 4771 від 21.12.2009 (у редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди № 4771 від 21.12.2009) продовженим на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.08.2018 по 24.08.2021 включно, а посилання відповідача на рішення Комісії з розгляду пропозицій щодо розпорядження об`єктами державної власності від 18.04.2019, на підставі якого Державний концерн «Укроборонпром», як учасник. відмовив у продовженні договору є необґрунтованим. З метою захисту своїх прав просить зобов`язати відповідача укласти правочин про продовження строку дії договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/8619/19 позов задоволено частково.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №910/8619/19, вказане рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/8619/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 910/8619/19 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 910/8619/19, а справу №910/8619/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

15.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відмову від позовної вимоги про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 (у редакції договору №4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належать до державної власності №4771 від 21.12.2009) укладеного між ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» та ТОВ «Каштанове місто» продовженим строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 24.09.2018 до 24.08.2021 включно та заява про закриття провадження в іншій частині у справі №910/8619/19 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

27.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло заперечення на заяву позивача про закриття провадження у справі №910/8619/19 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні 29.04.2021 представник відповідача та представник третьої особи не заперечували щодо задоволення заяви позивача про відмову від частини позовних вимог та заперечували щодо задоволення заяви позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За результатами нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 провадження у справі №910/8619/19 закрито.

Ухвала вмотивована тим, що суд першої інстанції за спірними правовідносинами встановив між сторонами укладено договір №4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, який був предметом даного спору, тому суд дійшов висновку про те, що у даній справі дійсно відсутній предмет спору, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Також, суд звернув увагу, що, оскільки договір, який є предметом спору було підписано сторонами добровільно та без посилань, що його укладення відбулося на виконання рішення суду, скасування рішення суду, яким було зобов`язано сторони його підписати, не тягне за собою недійсність вказаного договору та у випадку незгоди з вказаним договором сторони вправі його оскаржити в судовому порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державний концерн «Укроборонпром» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2021, а справу №910/8619/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність предмету спору суперечить фактичним обставинам справи, а оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з грубим порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги та дійшов передчасних та помилкових висновків, що формальне підписання ДП «НДІ «Квант» договору від 24.02.2020 № 4771/06 відбулось без дотримання принципу свободи договору; всупереч положенням ч.2 ст. 14 ЦК України відповідно до якої, особа не може бути примушена до дій вчинення яких не є обов`язковими для неї; на виконання незаконних рішень (рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 910/8619/19), які скасовані постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.12.2020, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи; без відома і погодження Державного концерну «Укроборонпром», як орагну уповноваженого управляти державним майном, який в даному випадку фактично уособлює власника майна, оскільки спірне майно перебуває на балансі ДП «НДІ «Квант» лише на праві господарського відання.

Крім того, апелянт вказує, що договір від 24.02.2020 № 4771/06 є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок і спрямований на незаконне заволодіння ТОВ «Каштанове місто» державним майном, а саме незаконне використання державного майна без отримання відповідної згоди власника такого майна. Про обов`язковість згоди Державного концерну «Укроборонпром» у даних спірних правовідносинах однозначно висловився суд касаційної інстанції у постанові від 03.12.2020, однак, така згода Концерну так і не була надана, що саме по собі виключає можливість вважати договір оренди укладеним, продовженим, пролонгованим, тощо.

Також, скаржник звертає увагу, що висновки суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а наразі так і залишились не з`ясованими обставини справи, зазначені у постанові Верховного Суду від 03.12.2020.

Таким чином, на думку апелянта, спір не може вважатися вичерпаним, а тому справа № 910/8619/19 повинна бути розглянута судом в ході нового судового розгляду у контексті позовних вимог із застосуванням матеріального права, що підтверджують або спросовують обставину нікчемності договору від 24.02.2020 № 4771/06.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального права (ст.ст. 3 ,14, 215, 228 ЦК України), не дотримано відповідні норми процесуального права (ст.ст. 236-238 ГПК України), а також оскаржувана ухвала була постановлена всупереч правовим висновкам та позиціям Верховного Суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» у своєму відзиві, наданому до суду 16.02.2023, зазначає, що оскаржувану ухвалу прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що апелянтом не надано жодних належним та допустимих доказів, що договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 укладався на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у цій справі.

Також, позивач зазначає, що ні відповідачем, ні скаржником з моменту постановлення оскаржуваної ухвали та до теперішнього часу не вчинилось жодних дій з оспорювання зазначеного договору №4771/06. З моменту укладення договору №4771/06 і до 24.08.2021 позивачем належним чином сплачувались, а відповідачем приймались орендні та інші, передбачені договором № 4771 платежі. Більш того, зауважує, що станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строк дії договору № 4771/06 сплинув, тобто, на його думку, спір з наведених підстав між сторонами відсутній за будь-яких умов.

Позивач також звертає увагу, що більшість висновків Верховного Суду, на які посилається апелянт, викладені у спорах стосовно правовідносин, які не є подібними правовідносинам у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу (складу суду) від 30.11.2022, справу №910/8619/19 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19, та розгляд апеляційної скарги призначено на 16.01.2023.

Розпорядженням від 16.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8619/19 у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023, апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19 прийнято до провадження у визначеному складі суду, справу призначено до розгляду на 20.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. з 20.02.2023 по 05.03.2023 у відпустці, призначено на 13.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 розгляд справи за апеляційною скаргою Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19 відкладено на 03.04.2023.

Явка представників учасників справи.

Представник відповідача у судове засідання 03.04.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням, наявним в матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Позиції учасників справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні 03.04.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/8619/19, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні 03.04.2023 представник позивача, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Київської області від 29.04.2021 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

При первісному розгляді даної справи рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/8619/19 позов задоволено частково.

Зобов`язано Державне підприємство "Науково - дослідний інститут "КВАНТ" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009 у наступній редакції:

Договір №4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 р.

м. Київ « » 201 року

Ми, що нижче підписалися:

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Квант» (далі - «Орендодавець») в особі директора Положенцева Вячеслава Васильовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» (далі - Орендар) в особі директора Дудка Сергія Олеговича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, керуючись пунктом 10.4 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 р., уклали цей Договір про наведене нижче:

1. Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 року продовжити строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 24.09.2018 р. до 24.08.2021 р. включно.

2. Всі інші умови договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 року залишаються незмінними.

3. Цей Договір є невід`ємною чистиною договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 року, складений у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

4. Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками сторін.

5. Адреси, платіжні реквізити та підписи сторін».

В решті позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №910/8619/19, вказане рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/8619/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 910/8619/19 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 910/8619/19, а справу №910/8619/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив:

«7.35. Для правильного вирішення спору у даній справі, насамперед, слід з`ясувати чи є укладення спірного договору у даному випадку обов`язковим для сторін в силу прямої вказівки закону.

7.46. Зі змісту пункту 24 статті 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" вбачається, що ДК "Укроборонпром" надає згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які повинні забезпечувати ефективне використання орендованого майна.

7.49. Разом з тим, судами не наведено доказів такого погодження при укладенні позивачем і відповідачем договору від 27.11.2015 за №4771/04 та договору від 30.11.2015 № 4771/05, яким термін дії договору оренди продовжений до 23.09.2018 включно. Вказані обставини судами попередніх інстанцій не досліджувались.

7.50. Разом з тим, враховуючи те, що у розумінні статті 5 Закону № 2269-XII орендодавцем за договором оренди має бути саме ДК "Укроборонпром", або у відповідності до вимог статті 7 Закону № 5213-VI він має надати згоду відповідачу, суди дійшли передчасного висновку щодо обставин автоматичної пролонгації договору на строк до 24.08.2021 без встановлення обставин щодо надання згоди ДК "Укроборонпром" на передачу нежитлових приміщень водно-спортивної станції "Імпульс" площею 231,7 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18 та перебуває на балансі ДП "НДІ "КВАНТ" в оренду станом на 27.11.2015 (підписання між сторонами договору №4771/04) та відповідності договору № 4771/04 вимогам Закону № 5213-VI.

7.51. Колегія суддів зазначає, що для встановлення обставин відсутності заперечень орендодавця, враховуючи специфічність правовідносин та умов договору, судам необхідно досліджувати обставини щодо надання ДК "Укроборонпром" згоди на передачу в оренду цього майна. Судами попередніх інстанцій вказані обставини не досліджувались, їм взагалі не надано правової оцінки.

7.52. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій формально підійшли до вирішення питання щодо порушеного права позивача відповідачем і вирішили спір без урахування всіх обставин справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.

7.56. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому судова колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

7.57. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене у постанові, повно та всебічно дослідити і надати правову оцінку усім зібраним у справі доказам у сукупності, зазначити мотиви відхилення заперечень відповідача та встановити, яке саме право позивача було порушено відповідачем».

За результатами нового розгляду даної справи суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 29.04.2021, якою провадження у справі №910/8619/19 закрив.

Суд першої інстанції встановив, що після подання позовної заяви до суду, а саме 24.02.2020 між Державним підприємством «Науково-дослідний інститут «Квант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» було укладено Договір №4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009.

Дослідивши зміст даного договору, судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що договір підписано уповноваженими особами, недійсним не визнавався і не містить посилань щодо укладення його сторонами на виконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами укладено договір №4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, який був предметом даного спору, суд дійшов висновку про те, що у даній справі дійсно відсутній предмет спору, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Крім того, суд звернув увагу, що, оскільки договір, який є предметом спору було підписано сторонами добровільно та без посилань, що його укладення відбулося на виконання рішення суду, скасування рішення суду, яким було зобов`язано сторони його підписати, не тягне за собою недійсність вказаного договору та у випадку незгоди з вказаним договором сторони вправі його оскаржити в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Захист суб`єктивних цивільних прав здійснюється в межах правовідносин, які виникли між сторонами. При цьому захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу шляхом прийняття судом рішення, зокрема про примусове виконання відповідачем певних дій, має містити конкретний перелік дій, які можуть бути використані у примусовому порядку та поновити порушене право позивача.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є заявлена вимога про зобов`язання Державне підприємство «Науково- дослідний інститут «Квант» укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» договір №4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 у поданій редакції.

Підставою позову є те, що позивач, як орендар належним чином виконує умови договору оренди № 4771 від 21.12.2009 (у редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди № 4771 від 21.12.2009), після закінчення строку дії якого відповідач не надав заперечення у визначений строк проти продовження договірних відносин, позивач продовжує користуватись орендованим майном, проте відповідач пропозицію позивача підписати договір про внесення змін до договору безпідставно залишив без задоволення. Так, позивач посилаючись на положення ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вважає договір оренди № 4771 від 21.12.2009 (у редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015 про внесення змін до договору оренди № 4771 від 21.12.2009) продовженим на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.08.2018 по 24.08.2021 включно, а посилання відповідача на рішення Комісії з розгляду пропозицій щодо розпорядження об`єктами державної власності від 18.04.2019, на підставі якого Державний концерн «Укроборонпром», як учасник відмовив у продовженні договору необґрунтованим. З метою захисту своїх прав просив зобов`язати відповідача укласти правочин про продовження строку дії договору.

Закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з обставин, що між сторонами укладено договір № 4771/06 від 24.02.2020 про винесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, який був предметом даного спору, що, на думку суду, свідчить про відсутність предмета спору.

Разом з тим, як вбачається із змісту апеляційної скарги, доводи третьої особи щодо того, що провадження у даній справі не може бути закрито, полягають саме в тому, що між позивачем та відповідачем не урегульовано усі спірні питання, а саме Державний концерн «Укроборонпром» акцентував увагу суду на формальному підписанні договору № 4771/06 від 24.02.2020, скасуванні судових рішень, на підставі яких було укладено договір №4771/06, нікчемність зазначеного договору, а також невиконання вимог п.7.57 постанови Верховного Суду від 03.12.2020 у даній справі. За наявності вищевикладених обставин, спір не може вважатись вичерпаним.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач та третя особа при новому розгляді справи заперечували в частині позовних вимог позивача із вищезазначених підстав, а також наполягали на тому, що між позивачем та відповідачем не урегульовано усі спірні питання щодо укладання зазначеного вище договору № 4471/06, зобов`язання підписати якого було за рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, однак, в подальшому ці рішення були скасовані судом касаційної інстанції за поданою скаргою саме третьою особою, як власника державного майна.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що господарський суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних господарським судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо предмету спору.

При цьому, оцінка на предмет прийняття чи не прийняття цих неврегульованих питань до уваги судом має здійснюватися з урахуванням заявлених позовних вимог, зокрема і обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, тобто, чи ці неврегульовані питання впливають і чи можуть вплинути на результат розгляду відповідних заявлених позовних вимог.

Натомість, суд першої інстанції не врахував заперечення відповідача та третьої особи щодо заявлених позовних вимог, невизнання позову, а також ту обставину, що між сторонами укладено договір № 4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/8619/19, залишеним Постановою апеляційного господарського суду від 20.02.2020 без змін, які в подальшому постановою Верховного Суду від 03.12.2020 були скасовані. Наведені представником третьої особи обставини у сукупності свідчать про невизнання ним підписання ДП «НДІ «Квант» зазначеного договору, про зацікавленість відповідача та третьої особи у прийнятті судом рішення як гарантії їх прав на захист.

За таких обставин, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про відсутність предмету спору у даній справі внаслідок укладення між сторонами договору № 4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасоване, і як наслідок про закриття провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що встановлені порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо закриття провадження у справі призвели до обмеження, передбаченого ст. 129 Конституції України права учасника провадження на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення існуючого спору, порушення судом балансу дотримання суспільного та приватного інтересу та невідповідність дій суду меті законодавця у демократичному суспільстві, який надав особі право на судовий захист, визначивши при цьому чіткі та регламентовані законом підстави для його обмеження.

Cтосовно посилань позивача, що станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строк дії договору № 4771/06 сплинув 24.08.2021, тому спір між сторонами відсутній є безпідставними, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції зазначений договір був чинний, а суд апеляційної інстанції переглядає справу відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п.6 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що місцевий господарський суд припустився порушення приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 231 цього Кодексу, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного концерну «Укроборонпром» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у даній справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали про закриття провадження у справі з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 281-284, ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного концерну «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі №910/8619/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі №910/8619/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім