Постанова

від 10.04.2023 по справі 922/71/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/71/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх.№292Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Бринцевим О.В., дата складання повного тексту рішення - 18.01.2023, у справі № 922/71/22

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради, смт. Нова Водолага, Харківська область, Комунального підприємства "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради, смт. Нова Водолага, Харківська обл.,

до фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни, смт. Нова Водолага, Харківська обл.,

про стягнення 162 176, 84грн

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до місцевого господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати на підставі договору оренди майна комунальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем як орендарем свого обов`язку щодо повної сплати орендної плати за користування комунальним майном на підставі договору оренду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни на користь Нововодолазької селищної ради заборгованість з орендної плати в розмірі 21 607, 29грн; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 330, 55грн; позов Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради залишено без розгляду.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради, яке визначено прокурором у позові позивачем-2, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави. Оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави в особі названого комунального підприємства є неправомірним

Судом першої інстанції встановлено, що КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради є юридичною особою, самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та спроможне самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення. Таким чином, позовні вимоги прокурора у цій справі у частині стягнення коштів на користь КП "Водолага Комунсервіс", спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, а тому вони не підлягають розгляду по суті. Натомість прокурор, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, не має повноважень на ведення справ за такими вимогами. Звідси подана позовна заява в частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення заборгованості на користь Нововодолазької селищної ради, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення прокурором захисту інтересів держави; місцевим господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем-1 зі сплати орендної плати становить 21 607, 29грн за період червень-вересень 2021 року, що підтверджується довідкою Нововодолазької селищної ради від 13.12.2021 №02-33/2911.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

У зв`язку із цим, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача-1 21 607, 29грн заборгованості за договором оренди.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 17.01.2023, Харківська обласна прокуратура звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/71/22 в частині залишення позову без розгляду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни заборгованості з орендної плати в розмірі 140 569, 55грн, перерахувавши їх користь Комунального підприємства "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради. Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги просить відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури; просить справу розглянути за участю представника Харківської обласної прокуратури; про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги просить повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Нововодолазька селищна рада фактично делегувала свої владні повноваження в частині розпорядження, володіння і користування майном КП "Водолага Комунсервіс".

Прокурор вважає, що у спірних правовідносинах ним обґрунтовано порушене право інтересів саме органу місцевого самоврядування, а не комунального підприємства.

Як зазначає прокурор, комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальним підприємством від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто, є бюджетними коштами (комунальним майном).

З огляду на викладене, на думку прокурора, в даному випадку оскільки судом встановлені порушення з боку ФОП Жилкіної Н.В. та підтверджена наявність правових підстав для стягнення заборгованості з орендної плати, правомірним, доцільним та економічно вигідним є прийняття рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі з метою поновлення порушень економічних інтересів держави, оскільки не стягненням орендної плати на користь комунального підприємства шкода заподіюється саме органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 у справі №922/71/22 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк до 13.03.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 13.03.2023 для подання заяв і клопотань.

Копії ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження були надіслані сторонам на їх адреси, зазначені в матеріалах справи та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручені органам прокуратури та позивачам, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Поштовий конверт, надісланий відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та наявну у матеріалах справи, повернувся до апеляційного господарського суду з відміткою "адресат відсутній".

Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відмітками: "адресат відсутній, за закінченням терміну зберігання або інші причини, є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відтак, сторони належним чином повідомлені про розгляд скарги в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечень проти розгляду скарги в порядку спрощеного провадження від учасників справи не надходило.

10.03.2023 від Нововодолазької селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що у керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області наявні підстави для захисту інтересів КП "Водолага Комунсервіс" та звернення до суду.

Відтак, просить суд задовольнити скаргу та скасувати рішення в частині залишення позову без розгляду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни заборгованості з орендної плати в розмірі 140 569, 55грн, перерахувавши їх користь Комунального підприємства "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради.

14.03.2023 від КП "Водолага Комунсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, підтримує апеляційну скаргу та також просить скасувати рішення в частині залишення позову без розгляду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни заборгованості з орендної плати в розмірі 140 569, 55грн, перерахувавши їх користь Комунального підприємства "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради.

Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В силу статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, прокурор не погоджується з рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/71/22 в частині залишення позову без розгляду, просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Жилкіної Наталії Вячеславівни заборгованості з орендної плати в розмірі 140 569, 55грн, перерахувавши їх користь Комунального підприємства "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради.

Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 року у справі №922/71/22 переглядається апеляційним господарським судом в частині залишення позову прокурора до КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, а також доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням XXXVI сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради від 20.12.2019 №3288 (далі - Рішення) надано ФОП Жилкіній Н.В. в оренду нежитлові приміщення №217-249, №313-342, №436-439, частину нежитлового приміщення №343, загальною площею 358, 75кв.м без урахування площі місць загального користування, що розташовані за адресою: вул. Гагаріна, 1, смт. Нова Водолага, Нововодолазького району Харківської області, на термін з 01.12.2019 по 31.10.2022.

На виконання вказаного Рішення між КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради (орендодавець) та ФОП Жилкіною Н.В. (орендар) був укладений Договір оренди майна комунальної власності від 20.12.2019 №б/н (далі - Договір оренди), згідно з умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступний об`єкт, а саме: нежитлові приміщення (Майно), що належать Нововодолазькій селищній раді на праві комунальної власності, розміщені за адресою: Харківска область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 1 (поштовий індекс 63202) на 3-му, 4-му поверхах чотирьохповерхового будинку. Майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням "розміщення суб`єктів господарювання, що провадять туроператорську та турагентську діяльність, готелів".

Умовами пунктів 3.4., 3.5. Договору оренди (з урахування змін, внесених Додатковою угодою від 20.05.2021) передбачено, що оплата повинна здійснюватись до 30 числа поточного місяця.

Орендна плата перераховується у співвідношенні: 20% суми орендної плати до бюджету орендодавця (Нововодолазької селищної ради); 80% суми орендної плати до бюджету балансоутримувача (КП "Водолага Комунсервіс").

На підставі Акта приймання-передачі майна від 20.12.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення №217-249, №313-342, №436-439, частину нежитлового приміщення №343, загальною площею 358, 75кв.м.

Додатковою угодою від 20.05.2021 внесені зміни до Договору оренди, зокрема, преамбулу Договору викладено в новій редакції: "орендодавець" - Нововодолазька селищна рада, "балансоутримувач" - КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради, "орендар" - ФОП Жилкіна Н.В.

Рішенням XIII сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради від 10.09.2021 №1703-VIII вирішено достроково з 30.09.2021 за взаємною згодою сторін розірвати Договір оренди, укладений з ФОП Жилкіною Н.В.

Рішенням XV сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради від 11.11.2021 №2212-VIII вирішено зарахувати в рахунок орендної плати по Договору оренди суму коштів 181 487, 91грн, витрачену ФОП Жилкіною Н.В. на придбання матеріалів.

Відповідно до довідки КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради від 13.12.2021 вих. №272 станом на 01.12.2021 заборгованість відповідача по Договору оренди становить 140 569, 55грн.

Згідно з довідкою Нововодолазької селищної ради від 13.12.2021 №02-33/2911 станом на 01.12.2021 заборгованість відповідача по Договору оренди становить 21 607, 29грн.

Доказів в спростування заборгованості відповідачем суду не надано

Місцевим господарським судом встановлено, що КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради є юридичною особою, самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та спроможне самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно Статуту КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради, КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради (далі - Підприємство) є унітарним комерційним підприємством, утвореним на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади смт. Нова Водолага та села Новоселівка відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України і входить до сфери житлово-комунального управління Нововодолазької селищної ради.

Засновником Підприємства є територіальна громада смт Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодозалької селищної ради.

Підприємство є самостійним господарським суб`єктом, набуває прав та обов`язків юридичної особи від дня його державної реєстрації, має поточні та інші (в тому числі й валютні) рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, знаки для товарів і послуг, а також інші атрибути юридичної особи відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.1. Статуту визначено, що господарською метою діяльності Підприємства є одержання прибутку.

Згідно з пунктом 4.1. Статуту, Підприємство має право, зокрема, самостійно планувати свою діяльність, визначати стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до плану розвитку Підприємства, кон`юктури ринку, робіт, послуг та економічної ситуації; укладати цивільні та господарські договори, виконувати роботи, надавати послуги за встановленими цінами або на договірній основі; від свого імені вчиняти будь-які правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у господарському, адміністративному або третейському суді.

Пунктами 5.1.-5.3. Статуту передбачено, що майно Підприємства складається із виробничих і невиробничих фондів, а також інших коштів, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

Майно Підприємства є власністю Нововодолазької селищної територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством та цим Статутом та відповідно до обмежень, встановлених Засновником.

Власністю Підприємства є прибутки, майно, придбане ним в результаті фінансово-господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що Касаційний господарський суд у складі Верховного суду досліджував питання про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах Комунального некомерційного підприємства, тобто особи, яка не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2022 провадження у справі №922/71/22 було зупинено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/2656/21.

Після прийняття постанови Верховного Суду у справі №914/2656/21 та поновлення провадження у справі №922/71/22 судом першої інстанції враховані викладені у постанові висновки при розгляді спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі №915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що прокурор здійснює захист інтересів саме держави. При цьому, у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не визначається склад позивачів за позовом прокурора (чи то органи державної влади, чи органи місцевого самоврядування), оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття "інтереси держави", яке є оціночним та суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів саме держави та необхідність їх захисту у судовому порядку.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

Судова колегія зазначає, що суб`єкти владних повноважень органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб`єкти владних повноважень характеризуються тим, що можуть бути юридичною особою, колективним утворенням без статусу юридичної особи, індивідуальним суб`єктом. Однак, незалежно від організаційно-правової форми (юридична особа, колективне утворення без статусу юридичної особи, індивідуальний суб`єкт) суб`єкт владних повноважень завжди наділений адміністративною компетенцією (публічними повноваженнями), яку він набуває і здійснює у порядку, передбаченому нормами законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11) констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносин, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

У спірних правовідносинах прокурор помилково вважає, що оскільки комунальне підприємства створене органом місцевого самоврядування на основі комунального майна, тому всі прибутки, які отримано комунальним підприємством від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто, є бюджетними коштами (комунальним майном).

Апеляційним господарським судом встановлено, що пунктами 5.1.-5.3. Статуту КП "Водолага Комунсервіс" чітко розмежовано власність комунального підприємства та власність Нововодолазької селищної територіальної громади.

Так, передбачено, що майно Підприємства складається із виробничих і невиробничих фондів, а також інших коштів, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства. Майно Підприємства є власністю Нововодолазької селищної територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством та цим Статутом та відповідно до обмежень, встановлених Засновником.

Натомість власністю Підприємства є прибутки, майно, придбане ним в результаті фінансово-господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Поряд з цим, Підприємство є самостійним господарським суб`єктом, набуває прав та обов`язків юридичної особи від дня його державної реєстрації, має поточні та інші (в тому числі й валютні) рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, знаки для товарів і послуг, а також інші атрибути юридичної особи відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.1. Статуту визначено, що господарською метою діяльності Підприємства є одержання прибутку.

Як вбачається із матеріалів справи, спір у ній стосується договірних правовідносин, що виникли між КП "Водолага Комунсервіс" та ФОП Жилкіною Н.В. на підставі укладеного між цими сторонами договору від 20.12.2019, який за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, де КП "Водолага Комунсервіс" діяв як орендодавець, у подальшому з 20.05.2021 балансоутримувач, тобто, спірні правовідносини виникли внаслідок здійснення останнім фінансово-господарської діяльності. І за умовами договору оренди (в редакції додаткової угоди від 20.05.2021), 20 відсотків суми орендної плати перераховується до бюджету Нововодолазької селищної територіальної громади; 80% - до бюджету КП "Водолага Комунсервіс".

Тобто, грошові кошти, які отримує КП "Водолага Комунсервіс" внаслідок укладення господарського договору у межах його фінансово-господарської діяльності є прибутками безпосередньо комунального підприємства.

При цьому, судом першої інстанції захищено інтереси держави, оскільки суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність правових підстав для представництва Нововодолазької селищної ради у спірних правовідносинах, і стягнуто на користь останньої заборгованість за користування орендованим майном.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається із матеріалів справи, позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради та КП "Водолага Комунсервіс" Нововодолазької селищної ради з посиланням на їх бездіяльність стосовно захисту інтересів держави щодо стягнення заборгованості за договором оренди.

Однак, як вірно дійшов висновку суд першої інстанції, КП "Водолага Комунсервіс" не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави, оскільки така особа не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, а отже, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі названої державної установи є неправомірним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи прокурора, що утворюючи комунальне підприємство, Нововодолазька селищна рада фактично делегувала свої владні повноваження в частині розпорядження, володіння і користування майном вказаному суб`єкту, оскільки зазначене не стосується спірних правовідносин

Дійсно, пунктом 5.2 Статуту КП "Водолага Комунсервіс" передбачено, що майно Підприємства є власністю Нововодолазької селищної територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством та цим Статутом та відповідно до обмежень, встановлених Засновником.

Однак, у даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості грошових коштів, які мали бути отримані КП "Водолага Комунсервіс" як прибуток, який є власністю саме комунального підприємства, внаслідок здійснення ним господарсько-фінансової діяльності.

Зазначене не має жодного відношення до імовірного порушення інтересів держави.

Отже, помилковими є висновки прокурора, що у даному випадку є недоцільним застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21.

Таким чином, у зв`язку із тим, що позовні вимоги прокурора у цій справі у наведеній частині спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, то вони не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі КП "Водолага Комунсервіс" фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства, які виникли у зв`язку із веденням останнім фінансово-господарської діяльності з метою отримання власного прибутку, натомість прокурор, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, не має повноважень на ведення справ за такими вимогами. Звідси подана позовна заява у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі вказаного комунального підприємства обґрунтовано залишена судом першої інстанції без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 у справі № 922/71/22 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 у справі №922/71/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза