Ухвала

від 10.04.2023 по справі 916/1730/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1730/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (далі - скаржник)

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023

у справі № 916/1730/22

за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації

до: 1) Кілійського міжрайонного управління водного господарства; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс",

про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури 14.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 916/1730/22; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 916/1730/22 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

На електронну адресу Верховного Суду 04.04.2023 надійшли заперечення (з використанням ЕЦП) від ТОВ "Дунайагросервіс" проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких відповідач-2 просить суд відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури. Вказане заперечення проти відкриття касаційного провадження мотивоване тим, що скаржником у касаційній скарзі не дотримано вимог частини другої та третьої статті 287 ГПК України, оскільки, по-перше, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), по-друге, дана справа є малозначною, оскільки предметом позову у даній справі є вимога еквівалентна 155 085 грн.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, зазначена стаття передбачає винятки та регламентує випадки, коли можливе касаційне оскарження судових рішень саме у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доводи відповідача-2 щодо віднесення даної справи до малозначних або до справ з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки предметом спору з урахуванням заяви про зміну предмета позову у цій справі є немайнові вимоги, а саме визнання недійсним Договору № 334 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" від 16.06.2020, укладений між ТОВ "Дунайагросервіс" та Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства, та зобов`язати ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи", площею 5,0 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

За таких обставин, Верховний Суд зазначає, що дана справа до категорії малозначних справ або до справ з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не віднесена, а тому підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі немає.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, враховуючи доводи, викладені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд встановив таке.

Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) -зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, підставами касаційного оскарження судового рішення у даній справі, скаржник визначає пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому, скаржник із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України у поданій касаційній скарзі зазнає, що висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (використання водойми за договором з біологічного очищення) відсутній.

Водночас, касаційна скарга в частині визначеної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржник у поданій касаційній скарзі не зазначає щодо якої норми права (пункт, частина, стаття Кодексу або Закону) відсутній висновок щодо її застосування у подібних правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Верховний Суд відзначає, що одного лише посилання на підставу касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другою статті 287 ГПК України, як необхідної передумови для відкриття касаційного провадження, без аргументованого обґрунтування щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття Кодексу або Закону) відсутній правовий висновок Верховного Суду із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній, не достатньо.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга в частині визначеної підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

1) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;

2) доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам даної справи.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 916/1730/22 - залишити без руху.

2. Надати Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".

3. Роз`яснити Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий