Постанова

від 11.12.2024 по справі 916/1730/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1730/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Міщенко І. С., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 (суддя Рога Н. В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 (колегія суддів: Ярош А. І., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації

до: 1) Кілійського міжрайонного управління водного господарства; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс", про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представника Офісу Генерального прокурора - Кравчук О. А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області до Кілійського міжрайонного управління водного господарств (далі - Кілійське МУВГ, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" (далі - ТОВ "Дунайагросервіс"), відповідач-2, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив визнати недійсним укладений між відповідачами договір від 16.06.2020 № 334 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи та зобов`язати ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму підвідного каналу до насосної станції ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи, площею 5,0 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що укладаючи спірний договір відповідачі мали намір приховати правовідносини позички, оскільки умовами спірного договору передбачено фактичну передачу права користування земельною ділянкою під водним об`єктом з метою здійснення підприємницької діяльності (вирощування та реалізація риби), а у самому договорі закріплено удавану мету, з якою використовується земельна ділянка - очищення каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження, а тому фактично земельна ділянка з розташованим на ній підвідним каналом до насосних станцій ЗНС-1,1а Татарбунарської зрошувальної системи передана у строкове безоплатне користування.

3. При цьому, виходячи з аналізу умов договору, ТОВ "Дунайагросервіс" буде здійснювати діяльність у сфері рибництва (аквакультури) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та ветеринарного свідоцтва, звітності за формою № 1А-риба (річна) "Виробництво продукції аквакультури за 20_ р." та спеціальних форм первинної документації для суб`єктів рибного господарства (№ А-01 - № А-22), передбачених наказом Мінагрополітики від 19.06.2012 № 362, а також за відсутності контролю з боку працівників рибоохорони та ветеринарно-санітарного контролю.

4. Прокурор наполягає, що оскільки спірний договір не є договором по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосних станцій ЗНС-1,1а Татарбунарської зрошувальної системи, а є прихованим договором позички, тому спірний договір суперечить вимогам закону та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже наявні підстави для визнання його недійсним. Між цим, оскаржуючи спірний договір, прокурор заявив вимогу про зобов`язання ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму підвідного каналу до насосних станцій, як похідну вимогу від вимоги про визнання договору недійсним

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації від 15.01.1998 № 21 Придунайському управлінню зрошувальних систем м. Кілія Кілійського району передано в постійне користування земельну ділянку площею 533,55 га для будівництва та експлуатації міжгосподарських мереж, об`єктів та споруд водного господарства. На підставі цього розпорядження видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 000538 від 16.06.1998, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 22. На цій земельній ділянці знаходиться, зокрема, підвідний канал до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" довжиною 2 360 м, шириною від 20 м до 25 м, що дорівнює близько 5 га.

6. У 2020 році задля поліпшення стану водних об`єктів Науково-дослідним інститутом "Держводекологія" були розроблені програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ" та "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації каналу Міжколгоспний-Дунайський МУВГ" і введені в дію біомеліоративні заходи на водних об`єктах Управління, серед яких підвідний канал до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи".

7. Програми було розроблено на підставі Патенту на корисну модель № 101959 "Спосіб покращення природної якості води та ефективності роботи спеціальних об`єктів водозабезпечення шляхом створення природно-штучного біомеліоративного комплексу", зареєстрованого 12.10.2015 Державною службою інтелектуальної власності України.

8. Відповідно до протоколу від 12.06.2020 № 5 технічної ради Кілійського МУВГ з розгляду листа ТОВ "Дунайагросервіс" щодо реалізації Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ", вирішено погодити ТОВ "Дунайагросервіс" пропозицію щодо наміру проведення робіт з біомеліорації на підвідному каналі до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи", а також доручено юрисконсульту підготувати проект відповідного договору по біологічному очищенню на ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи.

9. 16.06.2020 між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства (замовник) та ТОВ "Дунайагросервіс" (виконавець) укладений договір № 334 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого за завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму - підвідний канал до насосної станції ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи Кілійського МУВГ (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду.

10. Риби-меліоратори та раки в даному договорі є власністю виконавця і виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями (МТЦ) виконання робіт по досягненню мети договору (пункт 1.1 договору).

11. При виконанні робіт сторони керуються Програмою "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ", розробленою на підставі Патенту на корисну модель № 101959, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015.

12. Згідно з пунктом 1.2 договору його метою є максимальна можлива очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження з метою зменшення витрат при його експлуатації та витрат на подачу води водокористувачам, а також формування води високої якості і збереження об`ємів води.

13. Згідно з пунктом 1.6 договору біоресурси не знаходяться у водосховищі в умовах природної волі та не підпадають під дію Закону України "Про рибне господарство", Закону України "Про аквакультуру".

14. Відповідно до пункт 1.7 договору у виконавця не виникає прав власності на водний об`єкт, ця угода не приховує передачу його в оренду виконавцю.

15. У пункті 2.1 договору сторони визначили, що наслідком виконання робіт за даним договором є біологічне очищення водойми від надлишкової рослинності та біоперешкод, пригнічення розвитку різних груп гідробіонтів та зниження трофності водойми.

16. За умовами пунктів 4.1- 4.3 договору виконавець розпочне виконання робіт протягом 10 днів з дня надання замовником водойми (фронту робіт). Невід`ємною частиною договору є календарний графік робіт, в якому визначаються дати початку та завершення етапів робіт, обумовлених договором. Датою завершення робіт вважається дата закінчення договору. Виконавець може достроково завершити деякі етапи виконання робіт і здати їх замовнику, якщо це не знизить якість робіт і не матиме негативного впливу на кінцевий результат ефективної експлуатації Природно-штучного біомеліоративного комплексу.

17. Відповідно до пункту 6.1 договору водойма надається виконавцю в порядку, передбаченому договором, і оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

18. Згідно з пунктом 6.5 договору виконавець здійснює оновлення популяції біомеліораторів (вилучення старшовікових видів риб та раків). Терміни, обсяги, порядок вилучення, а також вселення риб-меліораторів, раків та їх результати оформлюються актами.

19. Виконавець з моменту укладання договору здійснює контрольні вилови з метою визначення кількісного, видового та вікового складу водних гідробіонтів. Вживає заходи з метою виявлення та попередження інфекційних та інвазійних захворювань гідробіонтів (пункт 6.6 договору).

20. Відповідно до пункту 6.7 договору додаткова (надлишкова) кількість риб-меліораторів і раків, отриманих в процесі біологічного очищення водойми, є власністю виконавця, і використовується для відшкодування своїх витрат при виконанні робіт, що і вважається винагородою виконавця за виконані роботи.

21. У відповідності до пункту 8.2.1 договору замовник зобов`язаний забезпечити своєчасну, згідно календарного графіка робіт, передачу виконавцю фронту робіт, передати у той же час інші необхідні для виконання договору вихідні дані відповідно до договору.

22. Виконавець, в свою чергу, відповідно до пунктів 8.4.1, 8.4.3, 8.4.17 договору зобов`язаний у строк, згідно з умовами договору, Програми, вимогами чинного законодавства та іншими вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт, виконати передбачені договором роботи; забезпечити охорону майнової цілісності ПШБК; протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків, а також при необхідності проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог Програми.

23. Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2040, у разі якщо до 01.05.2040 жодна із сторін письмово не заявить про намір закінчити договір, він вважається продовженим (пролонгованим) строком на 15 років на тих самих умовах (пункт 11.1 договору).

24. Крім того, додатками до договору є Календарний графік робіт, акт приймання виконаних робіт за договором підряду, Акт вселення риб-біомеліораторів, Акт вилучення риб-біомеліораторів, раків, календарний план показників ефективної експлуатації ПШБК, Програма "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ".

25. 30.09.2022 між відповідачами було укладено та підписано угоду № 2 про внесення змін до договору № 334, якою сторони виклали деякі пункти договору та додатків до договору в новій редакції наступного змісту:

- пункт 1.1 За завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю безперешкодний доступ до штучної водойми Підвідний канал до насосних станцій "ЗНС-1, 1а Татарбунарської зрошувальної системи" Кілійського міжрайонного управління водного господарства для цілей цього договору (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду;

- пункт 4.1 Виконавець розпочне виконання робіт з дня забезпечення безперешкодного доступу виконавця до водойми (фронту робіт) і завершить виконання робіт в термін, передбачений календарним графіком роботи;

- пункт 8.2.1 Забезпечити своєчасний, безперешкодний доступ виконавця до водойми (фронту робіт), передати у той же час інші необхідні вихідні дані відповідно до договору;

- доповнено договір пунктом 8.3.4, який викладено в такій редакції: "Безперешкодного доступу до водойми (фронту робіт) для виконання предмету договору на весь період дії договору";

- викладено шостий (останній) абзац додатку № 5 до договору "Акт прийому-передачі фронту робіт" у наступній редакції: "Замовник надає виконавцю безперешкодний доступ до водойми, площею водного дзеркала біля 5 га підвідного каналу н/ст ЗНС-1,1а ТЗС (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору".

26. У додатку № 7 до договору сторони також погодили, що у наступні роки відбувається обов`язкова заміна старшовікових особин риб-вселенців наважкою від двох кілограмів та вище, з метою уникнення канібалізму, заморів та перезариблення водного об`єкту; вилучення старшовікових видів вселенців та хижих видів риб; вилучення старшовікових груп веленців відбуватиметься на третій рік від першого року вселення водних біоресурсів; вилучення старшовікових туводних хижих видів риб (окунь, щука, судак, сом тощо), які можуть нести загрозу для молоді вселених видів, відбуватиметься постійно, в спосіб та знаряддями лову, що зазначені в розділі 11.

27. Вважаючи, що наведений договір підряду/надання послуг за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, Прокурор звернувся з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

28. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2022, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

29. Судові рішення мотивовані тим, що спірний договір є змішаним та містить елементи договору про спільну діяльність та договору про надання послуг/робіт, в даному випадку по біологічному очищенню (біомеліорації). Твердження прокурора про те, що спірний договір є удаваним та містить ознаки договору позички суди до уваги не взяли з огляду на те, що жодних прав та обов`язків щодо земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об`єктом ТОВ "Дунайагросервіс" не передавалось, а Кілійське МУВГ продовжує володіти та користуватися каналом, виконуючи в тому числі функції з постачання води, роботи з очищення якої проводяться ТОВ "Дунайагросервіс" на виконання умов спірного договору.

30. Щодо тверджень Прокурора про не визначення у договорі ціни роботи (надання послуги), яка є істотною умовою для таких видів договорів, то суди зазначили, що оскільки договір містить в собі елементи договору про спільну діяльність, суть якої є досягнення сторонами певної мети, що не суперечить закону, яка в тому числі включає очищення водного об`єкту Кілійського МУВГ, та приймаючи до уваги те, що відповідачі домовились на певних умовах знайти перетин інтересів кожного відповідача, що для ТОВ "Дунайагросервіс" може полягати і у вилученні надлишкової (старшевікової) кількості риб-біомеліораторів, тому таке твердження позивача не є підставою для визнання договору недійсним.

31. Суди також встановили, що матеріали справи не містять та Прокурором не доведено обставини отримання ТОВ "Дунайагросервіс" товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура). Окрім того, матеріали справи також не містять доказів того, що спірний договір був укладений з метою отримання вищевказаної аквапродукції та її подальшої реалізації (товарна аквакультура) відповідачами по справі, оскільки будь-яких підтверджень реалізації відповідачами риб-меліорантів та раків третім особам до матеріалів справи не надано. Крім того, вилучення старшевікових видів риб та вилов хижих та малоцінних видів риб ґрунтується на умовах договору.

Короткий зміст касаційної скарги

32. У касаційній скарзі заступник керівника Одеської обласної прокуратури просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

33. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16 та у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 15.05.2018 у справі № 906/854/17 стосовно застосування статей 203, 215, 235 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо удаваності правочину;

34. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду:

- щодо питання застосування норми права - статей 827, 837, 901 ЦК України, якими передбачено правову природу договорів позички, підряду та надання послуг, у правовідносинах, які виникають під час використання водойми за договором з біологічного очищення;

- щодо питання застосування статті 51 Водного кодексу України (далі - ВК України), статті 14 Закону України "Про аквакультуру" у правовідносинах щодо фактичного передання державного майна - водного об`єкту (штучної водойми) підвідного каналу до насосної станції ЗНС-1, Кілійської рисової зрошувальної системи площею водного дзеркала 5 га у безоплатне довгострокове (більш ніж на 35 років) користування.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

35. У відзивах на касаційну скаргу Кілійське МУВГ та ТОВ "Дунайагросервіс" просять залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду - без змін, наполягаючи на дотриманні господарськими судами норм матеріального права. Відповідачі стверджують, що Прокурором не надано в судах попередніх інстанцій жодних доказів того, що між Кілійським МУВГ та ТОВ "Дунайагросервіс" насправді укладений договір позички.

Позиція Верховного Суду

36. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Верховний Суд звертає увагу на те, що за обставинами справи, що розглядається, правильна кваліфікація судами правової природи спірного договору має вирішальне значення для прийняття рішення щодо обґрунтованості позовних вимог Прокурора та можливості їх задоволення.

38. Так, за умовами спірного договору, який сторони самостійно визначили як договір з біологічного очищення (біомеліорації) каналу, та як встановили суди попередніх інстанцій, за завданням замовника (Кілійського МУВГ) виконавець (ТОВ "Дунайагросервіс") зобов`язався на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язався надати виконавцю у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму -підвідний канал до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" Кілійського МУВГ (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи.

39. При цьому зазначені роботи - це роботи з біомеліорації (біологічного очищення від водної рослинності та біоперешкод) підвідного каналу до насосної станції "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" загальною площею водного дзеркала 5 га шляхом забезпечення вселення, відтворення і життєдіяльності рослиноїдних риб-меліораторів, раків, іншої іхтіофлори і іхтіофауни, поліпшення умов їх існування та регулювання їх чисельності шляхом добування (вилову) для досягнення мети договору.

40. Таким чином, між сторонами договору склалися договірні відносини щодо використання підвідного каналу "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" Кілійського МУВГ для виконання ТОВ "Дунайагросервіс" робіт, які є предметом спірного договору.

41. У касаційній скарзі Прокурор посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 235, 827, 837, 901 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду щодо необхідності надання судами належної оцінки дійсній правовій природі відносин сторін за договором, умовам договору, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

42. Прокурор також звертає увагу на необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний договір не може вважатися договором позички через відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі земельної ділянки, а також через відсутність факту передачі прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки. У даному випадку неналежне оформлення відносин позички земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в безоплатне користування земельної ділянки і подібні висновки, але щодо договору оренди, зроблені у постановах Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 05.04.2018 у справі № 916/695/17, від 28.03.2018 у справі № 915/166/17.

43. Прокурор зазначає, що обставинами справи достовірно підтверджується те, що ТОВ "Дунайагросервіс" надано безкоштовно у користування на тривалий строк штучну водойму підвідного каналу "ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" Кілійського МУВГ, яка останнім використовується для риборозведення, внаслідок чого між відповідачами фактично виникли правовідносини із позички державного майна. Наявність у договорі формальних умов договору підряду/надання послуг необхідно розцінювати як неналежне оформлення відносин із позички земельної ділянки із розташованим на ній водним об`єктом і є лише способом, завдяки якому досягається мета передачі в безоплатне користування спірної земельної ділянки у комплексі із водоймою.

44. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

45. У контексті наведеного колегія суддів звертається до висновку судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22 (прийнятої після подання касаційної скарги та до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі), де переглядались рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора до Кілійського МУВГ та ТОВ "Дунайагросервіс" про визнання недійсним договору від 31.07.2020 № 407 з біологічного очищення (біомеліорації) каналу "Тупіковий" та зобов`язання ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму канал "Тупіковий" площею 6 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

46. Так, Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22 зазначив, що системний аналіз Закону України "Про аквакультуру" дозволяє зробити висновок про те, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду справи судами, у ньому не було передбачено необхідності укладення будь-яких договорів у сфері аквакультури, крім тих, що пов`язані з: користуванням частиною рибогосподарського водного об`єкта, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури; користуванням гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури; орендою частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України. Водночас за умовами договору Управлінням було надано Товариству саме право здійснювати діяльність з рибогосподарської меліорації у частині водного об`єкта з визначеними межами, тобто без дотримання вимог статті 14 Закону України "Про аквакультуру", а договором також були врегульовані питання, пов`язані із використанням водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

47. Судова палата зазначила, що у такий спосіб Товариство користується земельною ділянкою з водоймою для здійснення власної підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України "Про оренду землі". Аналогічно користування земельною ділянкою для здійснення власної підприємницької діяльності відповідає й меті зобов`язального договору тимчасового користування нею. Водночас Управління є лише постійним користувачем земельної ділянки та відповідно до приписів статей 122- 124 ЗК України, статті 51 ВК України, статті 14 Закону України "Про аквакультуру" не наділено повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування в т. ч. на умовах оренди, тобто не є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій. Так само до повноважень Управління не віднесено й право на надання дозволу щодо добування (вилову) риби та водних безхребетних (у тому числі старшовікових туводних хижих видів риб - окуня, щуки, судака, сома тощо).

48. Таким чином, Управління користується каналом для забору води, а Товариство - для розведення і вилову риби. При цьому вид діяльності Товариства зумовлює для нього необхідність оформлення користування земельною ділянкою разом з розташованим на ній водним об`єктом.

49. Отже, договір з біологічного очищення (біомеліорації) каналу за своєю правовою природою є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, а отже, відповідає визначенню удаваного правочину, оскільки його вчинено для приховання правочину з надання у користування земельної ділянки з розташованою на ній водоймою для рибогосподарських потреб. Зазначене зумовлює його недійсність з огляду на відсутність у Кілійського МУВГ повноважень на його укладення, а сам договір підлягає визнанню недійсним з урахуванням наведених мотивів.

50. Колегія суддів враховує вищезазначені висновки Верховного Суду відповідно до положень частини четвертої статті 236 ГПК України, а також обставин того, що правовідносини у справах є подібними за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

51. Враховуючи те, що висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування наведених скаржником норм права у подібних правовідносинах не відповідають висновкам, викладеним у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22, доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 203, 215 ЦК України є обґрунтованими та підтвердились під час касаційного перегляду справи.

52. Колегія суддів також враховує, що Кілійське МУВГ як постійний землекористувач наділений правом щодо володіння та користування земельною ділянкою, однак правом розпоряджатися земельною ділянкою державної власності, у тому числі надавати її в користування третім особам, наділений орган, уповноважений державою на здійснення відповідний функцій, у даному випадку РДА. При цьому до повноважень Управління не віднесено й право щодо надання дозволу на вселення, вирощування та вилову водних біоресурсів, у тому числі такого виду, як: товстолобик білий, товстолобик строкатий, амур білий, короп, раки.

53. З огляду на наведене заявлені у цій справі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

55. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

56. З огляду на зазначене Суд дійшов до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати

57. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції скасовує судові рішення у справі та ухвалює нове, розподіл судових витрат здійснює суд касаційної інстанції.

58. Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

59. При цьому частиною дев`ятою цієї ж статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

60. Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор при зверненні з позовом сплатив 4 962,00 грн судового збору. В подальшому ним було сплачено судовий збір у сумі 7 443,00 грн за подання апеляційної скарги та 9 924,00 грн за подання касаційної скарги.

61. Зазначені кошти підлягають стягненню на користь Прокурора з відповідачів. Водночас, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторін договору, з яких саме ТОВ "Дунайагросервіс" було вигодонабувачем за спірним договором, який здійснював користування водоймою без належної правової підстави, то колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на нього судових витрат у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 916/1730/22 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення.

4. Визнати недійсним договір від 16.06.2020 № 334 з біологічного очищення (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму підвідного каналу до насосної станції ЗНС-1 Кілійської рисової зрошувальної системи, площею 5,0 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, шляхом припинення користування водоймою.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" (код ЄДРПОУ 43354167) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552) 4962,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 7443,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 9924,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

7. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя І. С. Міщенко

Суддя Л. І. Рогач