Ухвала

від 06.04.2023 по справі 361/5051/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5051/20

провадження № 1-кс/361/558/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2023 м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської областi ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , слідчого слідчої групи ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари клопотання заступника начальника слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 та погоджене прокурором у кримінальному провадженні - першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у кримінальному провадженні № 42020111130000090 від 17.04.2023, відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого на посаді головного інженера комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловоденергія», не інвалід, одруженого, на утримані має малолітню дочку 2017 року народження, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження № 42020111130000090 від 17.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні - першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 , з урахуванням завданих збитків та характеру вчиненого кримінального правопорушення покласти на останнього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, я саме:

- не відлучатися з м. Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з визначеними слідчим суддею особами, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного інженера КП «Броваритепловодоенергія», мав дотримуватися правил екологічної безпеки під час експлуатації каналізаційно-очисних споруд, разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено недотримання визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 21.12.2018 №618/КВ/49д-18 нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після каналізаційно-очисних споруд (споруд повного біологічного очищення стічних вод) у р. Красилівка. Водночас, в ході досудового розслідування документально зафіксовано, що протягом 2021 року експлуатація каналізаційно-очисних споруд КП «Броваритепловодоенергія», відбувалася з порушенням вимог чинного законодавства та правил екологічної безпеки.

Так, Державною екологічною інспекцією України в ході здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП «Броваритепловодоенергія» у період з 23.03.2021 по 02.04.2021 та з 25.08.2021 по 30.08.2021 документально зафіксовано факт здійснення екологічного забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, за результатами вимірювань показників складу і властивостей води від 29.03.2021, від 05.04.2021 та від 30.08.2021 КП «Броваритепловодоенергія» не дотримуються визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 21.12.2018 №618/КВ/49л-18 нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після каналізаційно-очисних споруд у р. Красилівка.

Окрім того, за результатами вказаних перевірок Державною екологічною інспекцією КП «Броваритепловодоенергія» нараховано збитки у розмірі 684480,00 грн., заподіяних внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та 3440142,89 грн., заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Головний інженер КП «Броваритепловодоенергія» ОСОБА_5 , згідно посадової Інструкції, являючись адміністративно-технічним працівником, здійснює загальне керівництво технічними службами, тепловим та водопровідно-каналізаційним господарством, безпосередньо підпорядковується директору підприємства. Серед інших завдань та обов`язків, передбачених Інструкцією, головний інженер забезпечує належний технічний рівень водовідведення; керує підрозділами підприємства, які забезпечують надання послуг з водовідведення; керує розробкою заходів щодо запобігання шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва, а також несе відповідальність, в т.ч. за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків.

Недотримання КП «Броваритепловодоенергія» визначених у дозволі на спеціальне водокористування від 21.12.2018 №618/КВ/49д-18 нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після каналізаційно-очисних споруд (споруд повного біологічного очищення стічних вод) у р. Красилівка також знайшло документальне підтвердження за результатами вимірювань показників складу та властивостей води від 06.08.2021, згідно акту відбору проб від 26.05.2021, від 01.12.2021 згідно акту відбору проб від 30.11.2021 та за результатами вимірювань показників складу та властивостей поверхневих вод, проведених хіміко-бактеріологічною лабораторією з контролю стічних вод документально зафіксовано перевищення нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після каналізаційно-очисних споруд (споруд повного біологічного очищення стічних вод) у р. Красилівка; перевищення показників допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які надходять на каналізаційно-очисні споруди КП «Броваритепловодоенергія»; що завислі речовини переважною більшістю являють собою активний мул, який потрапляє до місця скиду у р. Красилівка з вторинних відстойників каналізаційно-очисних споруд КП «Броваритепловодоенергія».

Вказані обставини свідчать про те, що в період з 27.03.2021 по 25.08.2021 експлуатація каналізаційно-очисних споруд здійснювалася з грубими порушеннями правил екологічної безпеки, передбачених, зокрема, Водним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству України від 05.07.1995 за №30 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за №231/767, та іншими нормативними актами.

У вказаний період документально зафіксоване понад нормоване забруднення навколишнього природного середовища під час експлуатації каналізаційно-очисних споруд КП «Броваритепловодоенергія», при цьому не проведено необхідних заходів для дотримання технологічного процесу очистки стічних вод, при якому каналізаційно-очисні споруди здатні б були виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації та відповідними правилами екологічної безпеки.

В ході досудового розслідування висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 03.02.2022 підтверджено розмір збитків у розмірі 684480,00 грн. та 3440142,89 грн., завданих КП «Броваритепловодоенергія» у період з 23.03.2021 по 30.08.2021.

Отже, у період з 27.03.2021 по 25.08.2021 ОСОБА_5 , будучи службовою особою юридичної особи публічного права, яка в силу своїх повноважень здійснює керівництво технічними службами, тепловим та водопровідно-каналізаційним господарствами КП «Броваритепловодоенергія» та експлуатацією виробничих потужностей вказаного підприємства, діючи з непрямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер свого діяння (бездіяльності) та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і, хоча і не бажаючи, але припускаючи їх настання, допустив порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації каналізаційно-очисних споруд, що спричинило екологічне забруднення значних територій та інші тяжкі наслідки, а тому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України.

31.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України в рамках кримінального провадження № 42020111130000090 від 17.07.2020.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, в тому числі протоколами огляду місця події, протоколами допиту свідків, висновками експертів та іншими доказами.

Клопотання мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення відповідальності, враховуючи тяжкість покарання (від 5 до 10 років), яке може бути призначено у разі доведення його вини; підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати як сам, так і через третіх осіб на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, так як свідки перебувають у підпорядкуванні у підозрюваного; передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик обґрунтовується тим, що згідно висновку експертизи подальша експлуатація очисних споруд КП «Броваритепловодоенергія» без вжиття вичерпних заходів для забезпечення очистки стічних вод до показників передбачених дозволом на спецводокористування та іншим нормативам, буде призводити до подальшого екологічного забруднення територій. При цьому будь-яке збільшення навантаження на очисні споруди без збільшення їх потужності та покращення якості очистки, буде призводити до ще більшого екологічного забруднення, тобто підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Більш м'які запобіжні заходи ніж цілодобовий домашній арешт неспроможні запобігти вказаним ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Так, адвокат ОСОБА_6 наголошував на відсутності підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу з посиланням на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження триває з 2020 року, за цей час здійснено масу слідчих і розшукових дій, при цьому ОСОБА_5 жодного разу не надав приводу для сумнівів у його правослухняній поведінці, так як він не ухилявся від явки до органу досудового розслідування, тому його поведінка під час досудового розслідування спростовує наявність заявлених прокурором ризиків, які мають абстрактний характер та не обґрунтовані конкретними фактами, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомив, що він працює директором КП «Броваритепловодоенергія», яке передано місту Бровари в 2011 році, а самі споруди збудовані ще в 1980 році, і з того часу в реконструкцію даних споруд грошові кошти не закладалися, тому технічний стан даних споруд на даний час не відповідає вимогам, каналізаційні споруди працюють, однак навантаження збільшено за рахунок новобудівель, на даний час не припиняється пошук шляхів вирішення існуючих проблем, які неможливо вирішити своїми силами в зв`язку з їх дороговартістю, тому звернулися за допомогою до Європейського інвестиційного банку, з метою отримання коштів на реалізацію проекту по реконструкції каналізаційних споруд, однак війна стала перешкодою для реалізації запланованих заходів. Зауважив, що ОСОБА_5 вирішує всі проблемні питання по водопостачанню та водовідведенню в м. Бровари, та інші питання об`єкта критичної інфраструктури, завдяки його роботі під час війни підприємство функціонує без збоїв.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, покази свідка, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотання.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з наданих матеріалів, Броварським РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020111130000090 від 17.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, в ході якого згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 03.02.2022 підтверджено розмір збитків у розмірі 684480,00 грн. та 3440142,89 грн., завданих КП «Броваритепловодоенергія» у період з 23.03.2021 по 30.08.2021.

31.03.2023 головному інженеру КП «Броваритепловодоенергія» ОСОБА_5 повідомлено про підозру у порушенні правил екологічної безпеки під час експлуатації споруд, що спричинило екологічне забруднення значних територій та інші тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КПК України, а саме те, що він у період з 27.03.2021 по 25.08.2021, будучи службовою особою юридичної особи публічного права, яка в силу своїх повноважень здійснює керівництво технічними службами, тепловим та водопровідно-каналізаційним господарством КП «Броваритепловодоенергія» та експлуатацією виробничих потужностей вказаного підприємства, діючи з непрямим умислом, допустив порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації каналізаційно-очисних споруд, які знаходяться на балансі КП «Броваритепловодоенергія».

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 236 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове слідство не закінчено.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, що стверджується наявними в долучених до клопотання документах даними (статутом КП «Броваритепловодоенергія», посадовою інструкцією головного інженера КП «Броваритепловодоенергія», актами, складеними за результатами проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в даному кримінальному провадженні від 03.02.2022 №28696/20-4 та висновку експертів за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів у кримінальному провадженні №42020111130000090 від 03.02.2022 за №28502/20-34/27052+27074/23-3), які на даній стадії процесу свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний ОСОБА_5 причетний до цієї події.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Що стосується ступеня можливого настання наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, спотворення, переховування речей і документів, незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне.

Ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак, перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовані тяжкістю можливого покарання. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років.

Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, та відзначає, що можливе покарання не є самостійним обґрунтуванням ризику можливого переховування. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особу підозрюваного, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи. З цього приводу Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58, п.33 рішення «В. проти Швейцарії», п. 76 рішення у справі«Пунцельт проти Чехії», § 64 рішення справі «Сулаоя проти Естонії» (Sulaojav. Estonia,) п.128 рішення у справі «Олександр Макаров проти Росії»).

Жодні з перелічених вище обставин щодо ОСОБА_5 у негативному сенсі не можуть бути застосовані з огляду даних, які характеризують його особу. Так, ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працює на посаді головного інженера КП «Броваритепловодоенергія», яке є підприємством критичної інфраструктури, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання. Такі дані про особу свідчать про позитивну репутацію підозрюваного.

Дані, що негативно характеризують особу підозрюваного, стороною обвинувачення не надані.

На переконання суду, у даному випадку, тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, з огляду на дані, які характеризують його особу, не підвищують ризику того, що підозрюваний може ухилитись від правосуддя, оскільки наявні вагомі чинники, які утримують його від спроби втечі.

Відтак суд дійшов висновку, що ризик переховування обвинуваченого від суду, з огляду на суворість передбаченого покарання існує, проте враховуючи процесуальну поведінку ОСОБА_5 та характеризуючі його особу дані, оцінюється як мінімальний.

Разом з цим, суд приходить до висновку про наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, з огляду на документальний характер правовідносин, які вочевидь супроводжувались оформленням значної кількості документів.

Враховуючи, що досудове розслідування наразі не завершене, процес збирання доказів у кримінальному провадженні триває, існує вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_5 , який працюючи головним інженером КП «Броваритепловодоенергія», має доступ до документації, може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, у вчинені якого він підозрюється, оскільки на даний час встановлюється повне коло осіб, причетних до порушень правил екологічної безпеки під час експлуатації очисних споруд м. Бровари, чим спричинили екологічне забруднення значних територій.

Доводи прокурора про те, що висновком експерта підтверджено необ`єктивне відображення в облікових документах КП «Броваритепловодоенергія» технологічного процесу, слідчий суддя знаходить слушними на підтвердження існування ризику подальшого спотворення інформації в документах.

Також слідчий суддя вважає доведеним існування ризику незаконно впливу на свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні, тобто ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки їх показання та висновки, відповідно, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування. Попри те, що станом на час постановлення цієї ухвали матеріали досудового розслідування ще не відкриті стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, тим не менш частково перелік свідків, допитаних у межах досудового розслідування, вже відомий стороні захисту зі змісту клопотання і його прохальної частини (йдеться про перелік свідків, від спілкування з якими має утриматись підозрюваний).

В рамках даного кримінального провадження свідки були допитані, будучи попередженими про кримінальну відповідальність, в тому числі, за надання завідомо неправдивих показань. Водночас слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а до стадії судового розгляду допитані під час досудового розслідування вказані учасники кримінального провадження можуть під тиском чи під умовляннями підозрюваного, змінити свої показання, що може зашкодити встановленню істині по справі.

Тож слідчий суддя не виключає можливості незаконного впливу на свідків і експерта з боку підозрюваного з використанням свого авторитету з метою схилити їх до надання неправдивих показань у ході досудового розслідування або ж зміни показань у подальшому під час допиту в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Проаналізувавши надані документи та заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов переконання про необґрунтованість ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як прокурором не доведено, яким чином незастосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 призведе до «…збільшення навантаження на очисні споруди…, без збільшення їх потужності та покращення якості очистки, буде призводити до ще більшого екологічного забруднення, тобто підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється».

Таким чином, слідчим суддею констатовано наявність двох ризиків - незаконного впливу на свідків і експерта та спроб знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя не вважає за необхідне вдаватися до оцінки заслуг ОСОБА_5 перед КП «Броваритепловодоенергія», адже ці обставини самі по собі не виключають можливу протиправність його дій та можливе вчинення ним кримінального правопорушення. На переконання слідчого судді, вказані обставини не нівелюють доведені стороною обвинувачення та передбачені п. 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, яким має запобігати застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність двох, передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також даних про особу ОСОБА_5 , не знайшов для цього причин, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не забезпечить запобігання вказаним ризикам.

У даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у якому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, суд не може лишити поза увагою розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Броваритепловодоенергія», негативний вплив на навколишнє природне середовище та здоров`я людей, що перебуває у причинно - наслідковому зв`язку з діями/бездіяльністю ОСОБА_5 , які викладені у підозрі, що також підтверджує соціальну неприйнятність скоєного діяння та виправдовує вимушене обмеження прав підозрюваного.

Твердження захисника про недоведеність ризиків, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання, не можуть бути враховані з огляду на те, що згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто законодавчо передбачена необхідність встановити високий чи підвищений рівень вірогідності існування цих ризиків, а не потребу доводити реальний намір особи вчинити відповідні дії чи підготовку до їх вчинення.

Водночас слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення, а саме строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 31.05.2023.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто по 31.05.2023.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме :

-не відлучатися з м. Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з визначеними слідчим суддею особами, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, визначені ухвалою суду, покладаються на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто по 31.05.2023. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Броварському РУП ГУНП в Київській області.

Згідно ч. 4 ст. 181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1