Ухвала

від 01.02.2023 по справі 761/42385/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42385/21

Провадження № 2-з/761/129/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року суддя до Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., надійшли матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саксаганського 112-б», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про усунення перешкод в здійснені права власності, -

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні права власності земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача знести (демонтувати) власними силами чи свій рахунок автоматичний шлагбаум, що розташований перед в`їздом на спільний двір будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 разом із металевими стовпчиком біля торця будинку АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2) по цій вулиці, та провести земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_2 на місці вказаного металевого стовпчика у первісний стан.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою суду від 01.12.2021 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

30.01.2023 позивачем через канцелярію суду, подано заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача: 1) надання позивачу технічну можливості керування роботою шлагбауму, що розташований у спільному дворі будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (користуватися пультом від автоматичного шлагбауму, та/або зобов`язати запрограмувати його телефонний номер НОМЕР_1 як користувача вказаного шлагбаума для запуску програми його відкриття при телефонному з`єднанні з GSM-модулем (телефонний номер якого надати також); 2) та/або забезпечити позивачу іншу технічну можливість управляти стрілою вказаного шлагбаума; 3) у випадку не надання вищевказаних технічних можливостей та/або припинення (після надання) покладених судом зобов`язань, незалежно від причин, забезпечити постійне перебування стріли шлагбаума у вертикальному стані.

Необхідність забезпечення позову, заявник обґрунтовує характером спору на захист його права власності (користування прибудинковою територією). Законні права та інтереси позивача порушуються з весни 2021, коли перестав працювати його персональний пульт управління автоматичним шлагбаумом з кодом доступу. Позивач вважає неприпустимим продовження таких порушень до прийняття судового рішення у справі. Він постійно проживає в будинку, є людиною похилого віку; пересування пішки (тим більш з речами) далеко за межі місця його проживання, де він вимушений протягом тривалого часу залишати свій автомобіль, накладає відбиток на стан його здоров`я.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7)передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10)іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.1-9 цієї частини.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Необхідною умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому розглядаючи заяву про забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, суд повинен враховувати що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до ст. 13 Європейської Конвенції з прав людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірланді» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008 суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд також зауважує на те, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову може бути не тільки необхідність забезпечення примусового виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а й забезпечення можливості ефективного захисту/поновлення порушених прав позивача та такі підстави є різними за своєю юридичною сутністю.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ВС від 16.08.2018 у справі №910/1040/18) така підстава для вжиття заходів забезпечення як гарантування ефективного захисту чи поновлення прав особи, яка звернулась або має звернутись до суду за захистом своїх прав, застосовується при вирішенні спорів, які носять немайновий характер та застосовується у випадку, коли позивач, отримавши задоволення первісного позову, не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Разом з тим, заявником в заяві про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовано, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову вплине на виконання рішення суду та що незастосування вказаних позивачем заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням правових висновків Верховного Суду, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; з метою забезпечення можливості ефективного захисту/поновлення порушених прав позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд.

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саксаганського 112-б», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про усунення перешкод в здійснені права власності - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Н.В.Сіромашенко