Рішення

від 10.04.2023 по справі 280/763/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Справа № 280/763/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжі (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 4, код ЄДРПОУ 05433206),

Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03110, м. Київ, вул. Солом`янська,13; код ЄДРПОУ 34620942)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжі (далі відповідач 1, Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі), Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі відповідач 2, Адміністрація Держспецзв`язку) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у складанні та направленні висновку для виплати позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14 липня 2021 року;

- зобов`язати відповідача 1 скласти та направити за належністю висновок для виплати позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14 липня 2021 року ;

- зобов`язати відповідача 2 призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14 липня 2021 року, як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14 липня 2021 року, без урахування раніше виплачених сум, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.10.2017 під час перебування у службовому відрядженні, виконуючи службові обов`язки, внаслідок нападу невідомої особи позивач отримав ножове поранення. 14.07.2021 позивачу видана довідка медико-соціальної експертної комісії (далі також МСЕК) №076840, якою йому встановлено 2 групу інвалідності «загальне захворювання», внаслідок чого наказом відповідача 2 від 10.12.2021 №58-Ф позивачу було призначено виплату одноразової грошової допомоги відповідно підпункту 2 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 (далі Порядок №975) в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2021. В подальшому, 14.07.2022 при повторному огляді МСЕК було змінено причинний зв`язок раніше встановленої групи інвалідності, а саме на «захворювання, так пов`язані із захистом Батьківщини». Позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив у зв`язку зі зміною причинного зв`язку раніше встановленої групи інвалідності, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму з урахуванням раніше виплачених сум, однак листом від 01.10.2022 №63/19/01-196 позивачу було відмовлено з посиланням на те, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, у тому числі, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби, а у випадку захворювання, яке пов`язано з захистом Батьківщини виплати одноразової грошової допомоги не здійснюються. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки таке формулювання як «захворювання, так пов`язане із захистом Батьківщини» застосовується, якщо воно виникло в період служби у військових частинах, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Позивач вважає, що захворювання, що стали причиною встановлення 2 групи інвалідності, є такими, що набуті під час виконання обов`язків військової служби та пов`язані з проходженням служби, оскільки захист Батьківщини здійснювався одночасно із виконанням службових обов`язків. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.02.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 16.02.2023 заяву відповідача 1 про залишення позову без розгляду (вх.№ 6630 від 13.02.2023) повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 21.02.2023 у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду ( вх.6631 від 13.02.2023) та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№7345 від 17.02.2023), поданих відповідачем 1, відмовлено.

24.02.2023 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачем не надано доказів можливого порушення прав позивача саме Держспецзв`язку, законних підстав щодо обов`язку Держспецзв`язку вчиняти дії на користь позивача не вказано, позовні вимоги до відповідача 2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Вказує, що на момент отримання інвалідності позивач проходив військову службу у Держспецзв`язку. Звертає увагу, що відповідно до Порядку №975 призначення одноразової грошової допомоги здійснюється розпорядником державних коштів (відповідач 2), а нарахування та виплата уповноваженим органом (Відповідач 1). Пояснює, що позивач був військовослужбовцем Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі, який звільнений із військової служби у Держспецзв`язку наказом начальника Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжя від 03.09.2021 № 22-ос та виключено зі списків особового складу Держспецзв`язку 24.09.2021. Він був визнаний особою з інвалідністю 2 групи, причина інвалідності «загальне захворювання», тобто позивач отримав інвалідність ще під час проходження військової служби. Позивач звертався із заявою та необхідними підтверджуючими документами щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності. Оскільки позивач визнаний особою з інвалідністю 2 групи та причиною інвалідності було «загальне захворювання», наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 10.12.2021 № 58-Ф «Про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 » позивачу було призначено і виплачено відповідно до наказу Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі від 17.01.2022 № 1-Ф «Про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 » одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 975 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року, що складає 204300,00 грн. Позивач повторно звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною причинно-наслідкового зв`язку, а саме зміна причини інвалідності «загальне захворювання» на «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини» відповідно до довідки МСЕК від 11.07.2022 № 630315, серія 12 ААВ. Вважає, що формулювання «захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини» не означає, що інвалідність настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, тому довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 630315 від 11.07.2022 не містить відомостей про те, що інвалідність позивача настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Отже, оскільки позивачем не було надано документів, які б свідчили про те, що його інвалідність настала внаслідок захворювання, яке пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби, відсутні законні підстави для призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму. Просить у задоволенні позову відмовити.

24.02.2023 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що в період проходження військової служби позивач проходив лікування в медичних закладах, у зв`язку з відсутністю позитивної динаміки у стані здоров`я та відповідно до рекомендацій лікарів, викладених у медичній карті амбулаторного хворого, позивач звернувся з рапортом від 02.07.2021 про направлення його на військово-лікарську комісію з метою визначення рішення щодо придатності до військової служби. Звертає увагу суду, що у медичній карті амбулаторного хворого та у рапорті позивача від 02.07.2021 зазначено медичний діагноз щодо захворювання, яке носить спадковий тип. Відповідно до висновку у свідоцтві про хворобу №37 від 13.07.2021 військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_2 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. 14.07.2021 позивач після первинного огляду визнаний інвалідом 2 групи за загальним захворюванням. Також позивач отримав Довідку до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ №076889 від 02.09.2021, якою після повторного огляду визнаний інвалідом 2 групи з причиною захворювання «пов`язані із захистом Батьківщини», інвалідність встановлена строком до 01.08.2022. За результатом розгляду поданих позивачем 08.11.2021 документів, позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021. Крім того, зазначає, що позивач неодноразово звертався із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги у 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з причин встановлення 2 групи інвалідності за захворюванням пов`язаним із захистом Батьківщини, однак у призначення допомоги з цих причин йому було неодноразово відмовлено. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Також відповідач 1 зазначає, що у конкретному випадку позивача «захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини» - спадкове, генетичне захворювання, яке ніяким чином не пов`язано із виконанням ним обов`язків військової служби, яке вже було у позивача та перейшло у важкий прогресуючий перебіг в період проходження військової служби у Держспецзв`язку. З посиланням на підпункт «г» пункту 21.5. глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення № 402), вказує, що постанова ВЛК у формулюванні «захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» прийнята у зв`язку із спадковим генетичним захворюванням позивача та наявністю посвідчення учасника бойових дій. Враховуючи викладене, вважає, що за цими обставинами позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року, яка була йому виплачена. Просить залишити позов без розгляду, а у разі відсутності підстав для залишення позову без розгляду, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач проходив військову службу за контрактом у Відділі УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі.

Відповідно до висновку у свідоцтві про хворобу № 337 від 13.07.2021 військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_3 (далі свідоцтво про хворобу №337) від 13.07.2021, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. (а.с. 14).

Відповідно до п.12 свідоцтва про хворобу № 337 від 13.07.2021, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва:

- Невральна аміотрофія Піарко-Марі, спорадична форма, важкий прогресуючий перебіг, виражений тетрапарез, переважно у нижніх кінцівках, м`язові атрофії нижніх кінцівок з порушенням пересування та зі значним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

- Наслідки перенесеного сліпого колючого поранення (26.10.17) середньої третини лівого стегна, лікованого оперативно (27.10.17): ПХО рани, накладання первинно-відтермінованих швів у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця без порушення функції. Поранення, ТАК, пов`язане з виконання обов`язків військової служби.

- Поширений остеохондроз хребта, сколіоз грудного відділу хребта І ст. без порушення функцій. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

- Міопія в 3,5Д обох очей з гостротою зору 0,2/0,3 з корекцією 1.0/1.0. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі наказу начальника Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі №22-ОС від 03.09.2021 звільнено з військової служби за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" капітана ОСОБА_1 , офіцера Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м.Запоріжжі, припинено контракт та виключено його зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ і посади 24.09.2021 (а.с. 130-131).

14.07.2021 позивачем отримано Виписку з акту огляду МСЕК №076840, якою йому первинно встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності «загальне захворювання». Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2022. Дата чергового переогляду 14.07.2022 (а.с. 13).

Крім того, 02.09.2021 позивачем отримано Довідку до акту огляду МСЕК №076889, якою йому внаслідок повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини». Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2022. Дата чергового переогляду 14.07.2022 (а.с. 12).

08.11.2021 позивач звернувся до Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ІІ-групи інвалідності. (а.с.137)

За результатами розгляду заяви позивача від 08.11.2021, Відділом сформовано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовця Держспецзв`язку від 10.11.2021, яким визначено, що відповідно до підпункту другого пункту 6 Порядку №975 необхідно виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу залежно від встановлення інвалідності ІІ групи та ступеня втрати працездатності у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2021, який становить 2270,00 грн. Загалом належить до виплати 204300,00 грн. (а.с. 138-140)

Наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 10.12.2021 №58-Ф ОСОБА_1 призначено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021 (а.с. 141).

Про прийняте рішення щодо виплати грошової допомоги за заявою від 08.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено листом від 20.12.2021 за вих. №63/19/03-639 (а.с. 142).

13.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м.Запоріжжі із заявою, в якій висловиво незгоду з виплатою йому одноразової грошової допомоги у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму та просив призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (а.с.38-39).

28.01.2022 Відділом надано письмову відповідь ОСОБА_1 , якою у перерахунку і виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відмовлено (а.с. 42-43).

Також 13.01.2022 з заявою щодо виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання "пов`язаного із захистом Батьківщини" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму позивач звертався до Адміністрації Держспецзв`язку, на яку листом від 28.01.2022 №62/05-92 йому повідомлено, що підстав щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму немає (а.с. 21).

11.07.2022 за результатом повторного огляду МСЕК ОСОБА_1 отримав Довідку до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 630315, згідно якої причиною встановлення інвалідності II групи визначено «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини» , у зв`язку з чим 16.08.2022 позивач звернувся до начальника Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму (а.с.15, 144).

12.07.2022 позивачу видано посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи серія НОМЕР_4 (а.с.11).

За результатами розгляду заяви позивача від 16.08.2022, Відділом УФЗ Держспецзв`язку в м. Запоріжжі сформовано висновок від 25.08.2022, в якому встановлено, що підстави для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму згідно підпункту 1 пункту 6 Порядку 975 відсутні. Зазначено, що за відсутності підстав для виплати одноразової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму згідно підпункту 1 пункту 6 Порядку 975, вважають за можливе в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.08.2022 відмовити (а.с. 143-145).

Наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 16.09.2022 №923-Ф ОСОБА_1 відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 147).

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо клопотання відповідача 1, викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позовної зави без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній справі спірним є питання щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови №975.

Верховний Суд в постанові від 03.08.2021 у справі №480/4365/20, у подібних правовідносинах, виклав правову позицію, відповідно до якої помилковим є посилання на необхідність застосування ч.5 статті 122 КАС України, оскільки предметом розгляду у цій справі є не питання пов`язані із прийняттям, проходженням чи звільненням з публічної служби, а отримання одноразової грошової допомоги.

Враховуючи наведене, у даній справі застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права з відповіді відповідача 1 від 01.10.2022 №63/19/01-196, якою повідомлено про відсутність підстав для донарахування та виплати спірної одноразової грошової допомоги, при цьому позов подано засобами поштового зв`язку 01.02.2023, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого процесуальним законом.

При цьому, суд відхиляє посилання на те, що позивач дізнався про порушення свого права в січні 2022 року після отримання відмови у перерахунку одноразової грошової допомоги за аналогічною заявою від 13.01.2022, та зазначає, що позивач пов`язує наявність у нього відповідного права зі зміною причинно-наслідкового зв`язку раніше встановленої групи інвалідності, у зв`язку з отриманням 11.07.2022 за результатами повторного огляду Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 630315, тобто з подіями, які виникли після отримання відповіді на звернення від 13.01.2022.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі з питань залишення позовної заяви без розгляду від 21.02.2023.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч.2 цієї норми одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Частиною 1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з п. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 глави 4 розділу 5 Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13.03.2018 №151 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (із змінами).

Згідно з положеннями п. 1 Порядку №975 цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Підпунктом 1 п. 6 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Верховний Суд в постанові від 08.06.2021 у справі № 440/692/19 вказав, що системний аналіз положення підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 дає змогу дійти висновку, що для призначення і виплати військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби) одноразової грошової допомоги необхідна наявність однієї із наступних умов:

настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби,

або ж настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби,

або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби,

або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з ч.7 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 337 від 13.07.2021 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у зв`язку з такими захворюваннями:

- Невральна аміотрофія Піарко-Марі, спорадична форма, важкий прогресуючий перебіг, виражений тетрапарез, переважно у нижніх кінцівках, м`язові атрофії нижніх кінцівок з порушенням пересування та зі значним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

- Наслідки перенесеного сліпого колючого поранення (26.10.17) середньої третини лівого стегна, лікованого оперативно (27.10.17): ПХО рани, накладання первинно-відтермінованих швів у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця без порушення функції. Поранення, ТАК, пов`язане з виконання обов`язків військової служби.

- Поширений остеохондроз хребта, сколіоз грудного відділу хребта І ст. без порушення функцій. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

- Міопія в 3,5Д обох очей з гостротою зору 0,2/0,3 з корекцією 1.0/1.0. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

14.07.2021 позивачем отримано Виписку з акту огляду МСЕК №076840, якою йому первинно встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності «загальне захворювання». Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2022. Дата чергового переогляду 14.07.2022. Крім того, 02.09.2021 позивачем отримано Довідку до акту огляду МСЕК №076889, якою йому внаслідок повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини». Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2022. Дата чергового переогляду 14.07.2022.

У подальшому, внаслідок проведення чергового переогляду, що відповідає визначеному періоду у Виписці з акту огляду МСЕК №076840 від 14.07.2021 та у Довідці до акту огляду МСЕК №07688911 від 02.09.2021, 11.07.2022 позивач отримав Довідку до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 630315, згідно якої причиною встановлення інвалідності II групи визначено «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини».

Відповідно до ч.10 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. (далі - Положення).

Згідно п.п.1.1 п.1 Розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 Розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно п.21.1-.21.3. глави 21 Розділу 2 Положення у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до п.21.5. глави 2 Положення постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

За змістом свідоцтва про хворобу № 337 від 13.07.2021 у розділі 12 вказано діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, який складається з кількох частин:

- Невральна аміотрофія Піарко-Марі, спорадична форма, важкий прогресуючий перебіг, виражений тетрапарез, переважно у нижніх кінцівках, м`язові атрофії нижніх кінцівок з порушенням пересування та зі значним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

- Наслідки перенесеного сліпого колючого поранення (26.10.17) середньої третини лівого стегна, лікованого оперативно (27.10.17): ПХО рани, накладання первинно-відтермінованих швів у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця без порушення функції. Поранення, ТАК, пов`язане з виконання обов`язків військової служби.

- Поширений остеохондроз хребта, сколіоз грудного відділу хребта І ст. без порушення функцій. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

- Міопія в 3,5Д обох очей з гостротою зору 0,2/0,3 з корекцією 1.0/1.0. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

Отже, серед діагнозів, що мали наслідком визнання позивача непридатним до військової служби та встановлення йому 2 групи інвалідності, є наслідки перенесеного сліпого колючого поранення, інші захворювання, які ВЛК визнала такими, що пов`язані із захистом Батьківщини , у тому числі з виконанням обов`язків військової служби.

Водночас, відповідачами вказані обставини залишені поза увагою, оскільки відповідачі посилаються виключно на спадковість хвороби позивача, не враховуючи отримане ним поранення та інші висновки ВЛК щодо причинного зв`язку захворювань позивача із захистом Батьківщини.

Слід зазначити, що 11.07.2022 за наслідками повторного огляду позивач отримав Довідку до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 630315, згідно якої причиною встановлення інвалідності II групи визначено «захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини».

У постанові від 15.11.2019 у справі №761/31180/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки поняття «захист Батьківщини» є синонімом «захисту Вітчизни», включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, то позивач, як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, має право на одноразову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку №975.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Вказаний принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає помилковими висновки відповідачів, що захворювання ОСОБА_1 не пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби, а відтак щодо відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку №975.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 , як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14 липня 2021 року, без урахування раніше виплачених сум відповідно до Постанови №975, суд зазначає, що відповідно до п.8 Порядку №975 встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Також відповідно до вимог п. 6 Порядку №975, одноразова допомога встановлюється і виплачується військовослужбовцю у розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлена інвалідність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не заявив, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжі щодо відмови у складанні та направленні висновку для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлена інвалідність.

Зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжі скласти та направити за належністю висновок про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлена інвалідність.

Зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлена інвалідність, як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлена інвалідність, та здійснити її виплату з урахування раніше виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 - Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в м. Запоріжжі, місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 4, код ЄДРПОУ 05433206.

Відповідач 2 - Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська,13; код ЄДРПОУ 34620942.

Повне судове рішення складено 10.04.2023.

Суддя М.О. Семененко