Ухвала

від 10.04.2023 по справі 600/1959/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/1959/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянув матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компація Крамміськбуд" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2023 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компація Крамміськбуд" (позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач -2) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №7540233/34546602 від 01.11.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 05.10.2022 датою її подання.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано до суду в межах строку звернення до адмiнiстративного суду, встановленого цим Кодексом або iншими законами.

Вiдповiдно до абзацу 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адмiнiстративного суду в

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору позивач скористався цим i порядком, або законом визначена обов`язковiсть досудового порядку вирiшення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рiшення за результатами розгляду його скарги на Рiшення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адмiнiстративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження К/9901/16396/19) спецiальнi строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання Рiшення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому iншi рiшення контролюючих органів, якi не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рiшення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податкiв (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рiшення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповiдною скаргою на його рішення.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 листопада 2022 року у справі №380/3250/20, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено представником позивача в обґрунтування позовних вимог, позивач не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних звертався із скаргами, за результатами розгляду яких позивачу було відмолено у задоволенні таких скарг.

Тобто, позивачем використовувався досудовий порядок врегулювання спору.

Відтак, у відповідності до вимог ст. 122 КАС України, позивач повинен був оскаржити вищезазначені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних до суду протягом трьох місяців з дати отримання рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги.

Разом з тим, до суду позивач звернувся лише 06.04.2023, тобто з порушенням граничного трьохмісячного строку для звернення до суду, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суд роз`яснює, що згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, посилаючись на введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану на території України, вказував, що позивач не мав можливості подати позовну заяву вчасно.

Разом із цим, посилався також на рішення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, яким для всіх суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили) та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Однак, такі твердження, суд не бере до уваги, зважаючи на наступне.

Згідно правового висновку постанови Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Верховний Суд зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

У зв`язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:

- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску;

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компація Крамміськбуд" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Григораш