Рішення

від 05.04.2023 по справі 645/182/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/182/23

Провадження № 2/645/189/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Шарка О.П

секретаря судових засідань - Книш А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу , -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути на його користь грошові кошти у розмір 216 (двісті шістнадцять) доларів 77 (сімдесят сім) центів США, як 3% річних з суми боргу за період з 16.03.2021 по 16.01.2023 року.

В обгрунтування позову зазначив, що 25 травня 2001 р. ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 5000,00 доларів США зі строком повернення до 25 травня 2016 р., за умови повернення 20000,00 доларів США, що підтверджується борговою розпискою від 25 травня 2001 р. Однак, в обумовлений в розписці строк борг не повернув. 20 липня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого, в тому числі, ОСОБА_3 відступила ОСОБА_4 свої права кредитора по відношенню до відповідача щодо виконання останнім обов`язків, передбачених розпискою, в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору та передала оригінал розписки. 25 липня 2016 р. ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_2 «повідомлення про заміну кредитора та вимога про розрахунок» про те, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги від 20 липня 2016 р. щодо належного розрахунку згідно розписки в обсязі та на умовах, що існують на час укладення договору про відступлення права вимоги та запропонував виконати умови розписки добровільно. 07 лютого 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з умов якого, в тому числі, ОСОБА_4 відступив позивачу свої права кредитора по відношенню до Відповідача щодо виконання ним обов`язків, передбачених Розпискою. Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14 травня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 5000 доларів США, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 195 доларів 82 центи США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 34 долари 93 центи США, а також стягнуто судовий збір. Рішення апеляційною інстанцією залишено без змін. На виконання рішення суд Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) були відкриті виконавчі провадження. З отриманих позивачем грошових сум в першу чергу відшкодовуються його витрати, пов`язані з одержанням виконання, а саме - зі сплатою судового збору в розмірі 1362 грн. 42 коп. Так, позивачу при виконанні ВП №61940387 та ВП №61940537, 18.06.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, 30.06.2020 року надійшло 273 грн. 47 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В,Г. Короленка і 13.07.2020 року надійшло 745 грн. 84 коп. із ДВС. Таким, чином, станом на 13.07.2020 року позивачу на виконання Рішення надійшло 1952 грн. 54 коп. (933 грн. 23 коп. +273 грн. 47 коп.+ 745 грн. 84 коп.), з яких 1362 грн.42 коп. зараховуються, як розрахунок відповідача за судовий збір у ВП №61940387, а 590 грн. 12 коп. (1952 грн. 54 коп.-1362 грн. 42 коп.) зараховуються як часткова сплата процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно відомостей із сайту НБУ курс гривні до долару США станом на 13.07.2020 року становив 26,905 грн за 1$, отже з відповідача 13.07.2020 року було стягнуто ДВС на користь позивача 21,90 $, як часткова сплата процентів за користування грошовими коштами. В подальшому позивачу надійшли стягнуті з відповідача при виконанні ВП №61940537 наступні кошти: 16.07.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, що еквівалентно 34,41 $, 30.07.2020 року надійшло 375 грн. 48 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, що еквівалентно 13,56 $ , 18.08.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, що еквівалентно 34,41 $, 28.08.2020 року надійшло 375 грн. 48 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, 17.09.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, 30.09.2020 року надійшло 638 грн. 07 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, 10.02.2021 року надійшло від ДВС 1740 грн., що еквівалентно 62,95 дол., а всього станом на 10.02.2021 року Позивач отримав 214,51$ (34,41+13,56, +34,18+13,67+33,19+22,55+62,95). Отже, всього при виконанні ВП №61940387 та ВП №61940537 з відповідача з 13.07.2020 року по 10.02.2021 року стягнуто 1362 грн. 42 коп., як розрахунок відповідача за судовий збір ВП №61940387 та 236,41 $ (21,90 $ за 13.07.2020 + 214, 51$ за період з 13.07.2020 року по 10.02.2021 року) у ВП №61940537. Згідно зазначеного, стягнуто з відповідача суму судового збору в розмірі 1362, 42 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 195,82 $, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 34,93 $ і частину суми основного боргу в розмірі 5,66 $ (236,41 $ - 195,82 $ - 34,93 $). Відповідно, станом на 10.02.2021 року залишок основного боргу відповідача перед позивачем, згідно рішення став становити 4994, 34 $ (5000 $ - 5,66 $) цей залишок боргу відповідача залишився станом на 15.03.2021 року. Період прострочення відповідача щодо повернення боргу позивач визначає з 16.03.2021 року по 16.01.2023 року. 06 травня 2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРГЕЙТ-17» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з якого позивач відступив ТОВ «МАРГЕЙТ-17» свої права щодо стягнення з відповідача грошових коштів, вказаних в рішенні. Згідно ухвали Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.02.2021 року у справі №546/852/16 змінено сторону ВП №61940537 з виконання Рішення, а саме змінено позивача та ТОВ «МАРГЕЙТ-17». ТОВ «МАРГЕЙТ-17» надало позивачу відомості щодо стягнутих з відповідача грошових коштів, відповідно яких ТОВ «МАРГЕЙТ-17» почав отримувати грошові кошти при виконанні ВП №61940537 з 30.04.2021 року, а останнє отримання стягнутих з відповідача коштів відбулося 12.01.2023 року. Позивач вважає, що відповідач має сплатити йому 3% річних з суми боргу за період прострочення. Станом на 16.03.2021 року залишок боргу відповідача перед позивачем становив 4994,34 $, нарахування 3% річних за період прострочення здійснюється за формулою: (3%хсуму боргу х кількість прострочених днів)/365 (кількість днів у році)/100. Згідно розрахунку 3% річних станом на 16.01.2023 року становить 216,77 $, що є еквівалентом 7,926 грн. 97 коп.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву про підтримання позовних вимог, з проханням розглянути справу у їх відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, в матеріалах справи містяться заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що суд взагалі не мав підстав для прийняття даної позовної заяви. Договір про відступлення права вимоги за кредитом підписаний особою, яка не мала на це право, позовна заява підписана тією ж особою, що і договір, тобто особою, яка не мала на це право.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

У ході судового розгляду встановлено, що 25 травня 2001 року ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 5000,00 доларів США зі строком повернення до 25 травня 2016 р., за умови повернення 20000,00 доларів США, що підтверджується відповідною борговою розпискою від 25 травня 2001 року.

В обумовлений в розписці строк ОСОБА_2 борг не повернув.

20 липня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого, в тому числі, ОСОБА_3 відступила ОСОБА_4 свої права кредитора по відношенню до відповідача щодо виконання останнім обов`язків, передбачених розпискою, в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору та передала оригінал розписки.

25 липня 2016 р. ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_2 «повідомлення про заміну кредитора та вимога про розрахунок» про те, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги від 20 липня 2016 р. щодо належного розрахунку згідно розписки в обсязі та на умовах, що існують на час укладення договору про відступлення права вимоги та запропонував виконати умови розписки добровільно. 07 лютого 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з умов якого, в тому числі, ОСОБА_4 відступив позивачу свої права кредитора по відношенню до Відповідача щодо виконання ним обов`язків, передбачених розпискою.

Зазначені обставини встановлені рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14 травня 2019 року № 546/852/16, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 5000 доларів США, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 195 доларів 82 центи США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 34 долари 93 центи США, а також стягнуто судовий збір.

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року зазначене рішення було залишено без змін.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення суду Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) були відкриті виконавчі провадження №61940387 (щодо стягнення судового збору) та №61940537 (щодо стягнення основного боргу, процентів за користування чужими грошовими коштами та 3% процентів річних).

Відповідно до вимог ст. 534 ЦК України У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

{Абзац перший частини першої статті 534 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1734-VIII від 15.11.2016 }

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Позивачу при виконанні ВП №61940387 та ВП №61940537, 18.06.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, 30.06.2020 року надійшло 273 грн. 47 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В,Г. Короленка і 13.07.2020 року надійшло 745 грн. 84 коп. із ДВС. Таким, чином, станом на 13.07.2020 року позивачу на виконання Рішення надійшло 1952 грн. 54 коп. (933 грн. 23 коп. +273 грн. 47 коп.+ 745 грн. 84 коп.), з яких 1362 грн.42 коп. зараховуються, як розрахунок відповідача за судовий збір у ВП №61940387, а 590 грн. 12 коп. (1952 грн. 54 коп.-1362 грн. 42 коп.) зараховуються як часткова сплата процентів за користування чужими грошовими коштами.

В подальшому позивачу надійшли стягнуті з відповідача при виконанні ВП №61940537 наступні кошти: 16.07.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, що еквівалентно 34,41 $, 30.07.2020 року надійшло 375 грн. 48 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, що еквівалентно 13,56 $ , 18.08.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, що еквівалентно 34,41 $, 28.08.2020 року надійшло 375 грн. 48 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, 17.09.2020 року надійшло 933 грн. 23 коп. від Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Харкова, 30.09.2020 року надійшло 638 грн. 07 коп. від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, 10.02.2021 року надійшло від ДВС 1740 грн., що еквівалентно 62,95 дол., а всього станом на 10.02.2021 року Позивач отримав 214,51$ (34,41+13,56, +34,18+13,67+33,19+22,55+62,95). Отже, всього при виконанні ВП №61940387 та ВП №61940537 з відповідача з 13.07.2020 року по 10.02.2021 року стягнуто 1362 грн. 42 коп., як розрахунок відповідача за судовий збір ВП №61940387 та 236,41 $ (21,90 $ за 13.07.2020 + 214, 51$ за період з 13.07.2020 року по 10.02.2021 року) у ВП №61940537. Згідно зазначеного, стягнуто з відповідача суму судового збору в розмірі 1362, 42 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 195,82 $, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 34,93 $ і частину суми основного боргу в розмірі 5,66 $ (236,41 $ - 195,82 $ - 34,93 $). Відповідно, станом на 10.02.2021 року залишок основного боргу відповідача перед позивачем, згідно рішення став становити 4994, 34 $ (5000 $ - 5,66 $) цей залишок боргу відповідача залишився станом на 15.03.2021 року.

Період прострочення відповідача щодо повернення боргу позивач визначає з 16.03.2021 року по 16.01.2023 року.

06 травня 2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРГЕЙТ-17» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з якого позивач відступив ТОВ «МАРГЕЙТ-17» свої права щодо стягнення з відповідача грошових коштів, вказаних в рішенні.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.02.2021 року у справі №546/852/16 задоволено Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргейт-17» про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 61940537 з виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 травня 2019 року по цивільній справі № 546/852/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняборгу, а саме замінено стягувача ОСОБА_1 2 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргейт-17».

Як вбачається з повідомлення ТОВ «МАРГЕЙТ-17» вони почали отримувати грошові кошти при виконанні ВП №61940537 з 30.04.2021 року, а останнє отримання стягнутих з відповідача коштів відбулося 12.01.2023 року.

Станом на 16.03.2021 року залишок боргу відповідача перед позивачем становив 4994,34 $,

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Законне встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині визначення 3 % річних у доларах США, оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Згідно розрахунку 3% річних станом на 16.01.2023 року становить 216,77 $, що є еквівалентом 7,926 грн. 97 коп.

Враховуючи зазначене, суд стягує в межах заявлених позовних вимог 3 % річних від простроченої суми у розмірі 216,77 доларів США.

Згідно п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 03.12.2004, довідки серія ХАР №000895 від 16.02.2005 року позивач є інвалідом 2 групи , внаслідок чого звільнений від сплати судового збору та при зверенні до суду судовий збір не сплачував.

За ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, його позов задоволений, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 192, 526, 625, 626, 627, 1046, 1048, 1049, України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кошти у розмір 216 (двісті шістнадцять) доларів 77 (сімдесят сім) центів США, як 3% річних з суми боргу за період з 16.03.2021 по 16.01.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. ( тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2023 року.

Головуючий-суддя: