Постанова

від 11.04.2023 по справі 638/2757/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» квітня 2023 року

м. Харків

справа № 638/2757/19

провадження № 22ц/818/662/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів ОСОБА_3 ,

відповідачі Приватне підприємство «Агрофірма Коломацька», представниця відповідача Шабанова С. О., державний реєстратор приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І., ОСОБА_4 , Талавиря О.С., Труфан О.С., ОСОБА_5 , представник відповідача Романченко О. М., Талавиря В.С., ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року в складі судді Рибальченко Л.М.

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька», державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 про визнання недійсним рішень органу управління, визнання недійсними змін до установчих документів, скасування державної реєстрації змін, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, у якому просили:

визнати недійсним рішення власника Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» від 21 листопада 2017 року та затверджені ним зміни до Статуту Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька», здійснені шляхом викладення Статуту в новій редакції;

скасувати реєстраційну дію, проведену стосовно Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна місцезнаходження, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників, номер запису 14621050040000073 від 22 листопада 2017 року;

визнати недійсним рішення власника Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» від 22 листопада 2017 року та затверджені ним зміни до Статуту Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька», здійснені шляхом викладення Статуту в новій редакції;

скасувати реєстраційну дію, проведену стосовно Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна місцезнаходження, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників, номер запису 14621050041000073 від 23 листопада 2017 року;

визначити розмір статутного капіталу Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» у сумі 1000,00 грн, що розподіляється наступним чином: ОСОБА_4 володіє 50% статутного капіталу, що складає 500,00 грн, ОСОБА_1 володіє 25% статутного капіталу, що складає 250,00 грн, ОСОБА_2 володіє 25% статутного капіталу, що складає 250,00 грн;

судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року закрито провадження у справі та повідомлено позивачам, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні ухвали порушив норми процесуального права, помилково вважаючи, що справу за їх позовом необхідно розглядати у господарському суді, адже вони є фізичними особами, яким відмовлено у включенні до складу учасників у Приватному підприємстві «Агрофірма Коломацька». Вони мають частку у статутному капіталі підприємства на підставі свідоцтва про право на спадщину. На даний час вони не мають правомочності на участь в управлінні підприємством з підстав незалежних від них, тому права позивачів не можуть бути корпоративними. Їхня позовна вимога щодо перерозподілу часток у статутному капіталі підприємства є похідною від інших вимог.

15 березня 2023 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав апеляційну скаргу безпідставною. Зазначив, що спадкоємець не оскаржував рішень Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька», яким його виключено із складу власників підприємства. Господарським судом не закривалось провадження у справі за позовом ані спадкодавця, ані його спадкоємців. Не встановлювався факт відсутності в даному випадку корпоративних відносин. Тому вважав посилання позивачів на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 392/1213/17, помилковими. Зазначив, що більш слушним є висновок Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20, в якому вказано, що спори щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Так, у справі № 922/88/20 позивачка прагнула змінити розподіл часток у статутному капіталі товариства для відновлення становища, яке існувало до виконання спірних договорів, тому існує спір, що виник з правочинів щодо часток товариства між учасниками товариства. Ці правочини не є правочинами у сімейних або спадкових правовідносинах. Зазначив, що спори, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі, спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, розглядаються господарськими судами. Такі висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18), від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 (провадження № 12-165гс19), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 1106апп19), від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (провадження № 1008апп19). Вважав, що оскільки спір стосується оскарження правочинів щодо відчуження часток у статутному капіталі підприємства, а не вирішуються питання щодо визнання права на спадщину після спадкоємця чи зміну частки спадщини, він повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Також висловив свою позицію щодо орієнтованого розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу) ОСОБА_5 у справі при її розгляді в суді апеляційної інстанції, який склав 10000,00 грн.

В суді апеляційної інстанції представник позивачів підтримав апеляційну скаргу позивачів та просив її задовольнити. Посилався на те, що оскільки позивачі не є учасниками підприємства, справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства. Також, пояснив, що йому невідомо, чи отримали позивачі спадкові кошти від підприємства.

Представник ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги та пояснив, що навіть, якщо позивачі не є учасниками підприємства, спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. При цьому посилався на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20. Також, зазначив, що йому відомо, що позивачі отримали від підприємства кошти.

Судова колегія,заслухавши суддю-доповідача,пояснення з`явившихсяучасників справи,дослідивши матеріалисправи,обговоривши доводиапеляційної скаргивважає,що апеляційнускаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, отже, провадження у справі необхідно закрити.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначенихзакономвипадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною першоїстатті 62ГК України передбачено, що підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (частина першастатті 113 цьогож Кодексу). Частиною першоюстатті 63 ГК Українипередбачена класифікація підприємств за ознакою форм власності.

Згідно з частиною першою та третьою статті 167 ГПК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року, справа № 917/1338/18, провадження № 12- 3гс19).

Згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Тобто, спадкування частки учасника підприємства допускається статтею 147 ЦК України і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що право на частку у статутному капіталі товариства не є тотожним з правом на участь у товаристві (так зване «право з частки»), яке є особистим немайновим правом і в силу положень статті 1219 ЦК України та статті 55 Закону України «Про господарські товариства» не набувається одночасно з набуттям спадкоємцем права власності на частку у статутному капіталі товариства. Право участі у товаристві спадкоємець набуває тільки з моменту вступу до товариства. За загальним правилом після набуття права на частку в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникало переважне право на вступ до цього товариства, передбаченестаттею 55 Закону№ 1576-ХІІ, але не йшлося про «автоматичне» набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 392/1213/17 (провадження14-292цс19) дійшла правового висновку про те, що спір за позовом спадкоємця колишнього учасника товариства до такого товариства щодо законності рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства не є корпоративним, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька», державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І., ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 про визнання недійсним рішень органу управління, визнання недійсними змін до установчих документів, скасування державної реєстрації змін, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників.

15 червня 2006 року угодою засновників ОСОБА_4 та ОСОБА_10 створено Приватне підприємство «Агрофірма Коломацька» та затверджено її статут (а. с. 21-33, 34-41 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла (а. с. 18 том 1).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями померлої ОСОБА_10

18 серпня 2016 року вони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 50% її частки в майні Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» (а. с. 19, 20).

Рішенням власника Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» ОСОБА_4 від 21 листопада 2017 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у прийнятті до складу засновників (співвласників) підприємства; припинено участь ОСОБА_10 в підприємстві у зв`язку зі смертю, внесено зміни щодо складу засновників (співвласників) підприємства, визначено розмір статутного капіталу підприємства 1000,00 грн, 100% якого належить ОСОБА_4 ; вирішено виплатити спадкоємцям померлої ОСОБА_10 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у грошовій формі вартість, визначену станом на 01 січня 2015 року, частки ОСОБА_10 у майні підприємства та затверджено статут у новій редакції, уповноваживши директора ОСОБА_4 подати документи на державну реєстрацію змін до відомостей про підприємство і отримати документи після реєстрації (а. с. 50-52 том 1).

21 листопада 2017 року затверджено статут у новій редакції (а. с. 43-49 том 1)

Рішенням засновників (співвласників) Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» від 22 листопада 2017 року збільшено його статутний капітал до 4000,00 грн, включено до складу засновників (співвласників) з додатковими вкладами до статутного капіталу у розмірі 600,00 грн ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 ; перерозподілено статутний капітал між засновниками; затверджено статут у новій редакції, уповноваживши директора ОСОБА_4 подати документи на державну реєстрацію змін до відомостей про підприємство і отримати документи після реєстрації (а. с. 61-63 том 1).

22 листопада 2017 року затверджено статут у новій редакції (а. с. 54-60 том 1).

Відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 65-68 том 1).

Вважаючи зазначені дії та рішення такими, що порушують їхні права, позивачі звернулись до суду з позовом у цій справі.

Успадкувавши частку у статутному капіталі Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька», позивачі отримали право вступу до нього та набуття корпоративних прав щодо управління ним.

Однак, у прийнятті до складу засновників підприємства їм відмовлено, тобто корпоративних прав на управління підприємством вони наразі не мають.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також вбачається, що позивачі не входять до складу учасників підприємства.

Позивачі не були учасниками Приватного підприємства «Агрофірма Коломацька» та не успадкували цей статус, отже між ними та підприємством немає корпоративних правовідносин.

Проте, спадкоємці учасника товариства мають право на оскарження рішення про виключення спадкодавця з учасників; у цьому разі спадкоємці можуть захистити свої права в порядку цивільного судочинства.

Зазначене відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 392/1213/17.

На підставі викладеного, виходячи з суб`єктного складу та характеру спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що спір у цій справі не є корпоративним, та справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Висновок про належність відповідного спору спадкоємця про визнання недійсним рішення загальних зборів та змін до його установчих документів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів до цивільної юрисдикції підтверджується також постановами Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/34536/15-ц, провадження № 61-31465св18, від 12 жовтня 2022 року у справі № 607/12423/20, провадження № 61-10884св21. Спадкоємці не є учасниками підприємства, не успадкували статус учасника підприємства, корпоративних прав у них немає.

Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що спір між сторонами має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Згідно із пунктом 4 частини 1статті 379 ЦПК Українипідставою для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права, тому зазначене судове рішення слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, питання щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2023 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 11 квітня 2023 року.