Ухвала

від 11.04.2023 по справі 1-70/10

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-70/10

Провадження № 11/801/3/2023

Категорія: 238

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 квітня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів

ОСОБА_2 (судді-доповідача), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці заяву захисника засудженого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про відвід суддів від розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

встановив:

В провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, після її касаційного перегляду Верховним Судом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 квітня 2023 року судова справа передана колегії суддів в складі головуючого (судді-доповідача) ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

До початку судового розгляду - 10 березня 2023 року захисник засудженого ОСОБА_9 подав заяву про відвід суддів Вінницького апеляційного суду, в тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заява про відвід обґрунтована тим, що між ОСОБА_9 та практично всіма суддями Вінницького апеляційного суду існують довготривалі неприязні відносини, що на думку заявника безпосередньо відображається на якості здійснення правосуддя. В діяльності суддів він вбачає упереджене ставлення щодо себе, на підтвердження чого посилається на цілий ряд судових справ, коли Вінницький апеляційний суд на думку заявника необґрунтовано відмовляв в задоволенні його скарг і заяв, і частина судових рішень була скасована касаційною інстанцією. Крім того, він звернувся до адміністративного суду з позовом до Вінницького апеляційного суду як відповідача, що також на думку заявника може свідчити про упередженість суддів, як працівників суб`єкта владних повноважень відповідача в адміністративній справі.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення заяви про відвід вважаючи, що ОСОБА_9 не може вважатися захисником ОСОБА_10 , дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до норм статей 54, 55 КПК України (в редакції 1960 року) визначено підстави відводу судді. Зокрема, суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об`єктивності судді або народного засідателя (п. 4 статті 54 КПК).

Відповідно до вимог ст. 56 КПК України (в редакції 1960 року) заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Також нормами цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі в судовому провадженні.

Перевіривши викладені заявником мотиви відводу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Обставини, на які посилається захисник засудженого: неодноразові звернення до Вінницького апеляційного суду зі скаргами, заявами, в задоволенні яких судом відмовлено, скасування частини судових рішень вищою інстанцією, звернення до адміністративного суду з позовом про визнання дій Вінницького апеляційного суду протиправними, зобов`язання вчинити певні дії тощо, кожна окремо не можуть вважатися достатньою підставою для відводу судді.

Разом з тим, в практиці Європейського суду з прав людини, врахування якої національними судами є обов`язковим, розрізняються як суб`єктивний підхід, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у справі, та об`єктивний підхід, тобто встановлення того, чи судді надали достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу.

При цьому об`єктивний підхід у випадку колегіального розгляду справи вимагає поставити питання про те, чи, незалежно від особистого ставлення одного з суддів, певні факти, котрі можна перевірити, дозволяють піддати сумніву безсторонність усього складу суду («Кастільо Алгар проти Іспанії, § 45).

Для того, щоб вирішити, чи у даній справі є правомірні підстави сумніватись в неупередженості судді, слід взяти до уваги думку скаржника, якій, проте, не можна надавати вирішальної ролі. Визначальною є потреба встановити, чи його оцінка може вважатись об`єктивно виправданою («Феррантеллі Сантангело проти Італії» , § 58; «Падовані проти Італії», § 27).

У цьому випадку навіть зовнішня видимість може бути важливою. Вона полягає в довірі, котру в демократичному суспільстві суди мають викликати під час судового розгляду, в тому числі й у підсудних.

Існування національної процедури, покликаної гарантувати неупередженість, а саме правила стосовно відводу і самовідводу суддів, є необхідною складовою. Такі правила засвідчують намагання національного законодавця усунути будь-які правомірні сумніви в неупередженості судді відповідного суду, а також є спробою забезпечити безсторонність, усунувши таким чином причину занепокоєння. Окрім гарантування відсутності дійсно заангажованого підходу, вони мають на меті усунути будь-яку видимість упередженості і, відповідно, зміцнити довіру, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у громадськості («Мікаллеф проти Мальти», § 99, «Межнарич проти Хорватії, § 27, «Харабін проти Словаччини», § 132).

В даній конкретній справі відносини заявника з Вінницьким апеляційним судом мають ознаки конфронтації (протиборства, протистояння), при якій будь-які процесуальні рішення або дії суддів Вінницького апеляційного суду не сприймаються заявником як такі, що постановлені незалежним і безстороннім судом.

Відтак враховуючи положення частини 1 статті 21 КПК України, та зважаючи на сталу позицію ОСОБА_8 і його впевненість в упередженому ставленні суддів щодо нього, заяву про відвід суддів слід задовольнити з метою уникнення в подальшому в учасників провадження сумнівів в законності прийнятого рішення.

Разом з тим, колегія суддів не вправі вирішувати питання про відвід всім суддям Вінницького апеляційного суду, а лише перевіряє обґрунтованість заяви про відвід суддів, що входять до складу суду, визначеного автоматизованою системою діловодства суду для розгляду цієї справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 54, 56, 57 КПК України (1960 року) суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_9 про відвід суддям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити.

Відвести суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від участі в розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Матеріали справи передати на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4