Рішення

від 29.03.2023 по справі 918/1099/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2023 р. Справа № 918/1099/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення пені

За участю представників сторін:

від позивача: Ільїн В.А. (ордер серія ВК № 1061816 від 08.12.2022 року);

від відповідача: Тарновецький Я.М. (довіреність від 10.01.2023 року).

ВСТАНОВИВ:

Національний університет біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" (далі Відповідач), в якій просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" виконати зобов`язання в натурі за договором від 16.09.2021 року за № 1 на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України": виконати монтаж покрівлі, влаштування підлоги, інші роботи, провести благоустрій, в граничні терміни, передбачені додатком 2 Договору, починаючи з дати набрання рішення законної сили та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 421 974,38 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.09.2021 року між позивачем та відповідачем укладено Договір підряду № 1 на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України", предметом якого є виконання робіт по облаштуванню спортивного майданчика своїми силами і засобами на власний ризик. Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено граничні терміни початку та закінчення робіт. Позивач вказує, що відповідачем порушено календарний графік виконання робіт та не виконано: монтаж покрівлі (термін виконання 04.05.2022 р.); влаштування підлоги (термін виконання 11.05.2022 р.); інші роботи, благоустрій (термін виконання 16.05.2022 р.).

Крім того, позивач за несвоєчасне виконання відповідачем робіт (неналежне виконання господарського зобов`язання), просить суд стягнути пеню передбачену п. 12.2 та п. 12.3 Договору, розмір якої за період з 17.05.2022 р. по 16.11.2022 р. складає 421 974,38 грн.

20.01.2023 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав - про зобов`язання ТОВ "Буд-СКВЕР" виконати зобов`язання в натурі за договором від 16.09.2021 року № 1, не може забезпечувати і гарантувати відновлення йому порушеного права, а отже, неспроможний надати ефективний захист такого права. Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та забороною під час воєнного стану проводити капітальні ремонти на будівництво за рахунок місцевих, обласних чи державних коштів, відповідачем не порушені зобов`язання, щодо забезпечення виконання робіт у строки, встановлені Договором, а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для нарахування та стягнення з нього пені.

06.02.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вказує, що введення воєнного стану на території України не може бути підставою для звільнення відповідача від невиконання договірних зобов`язань, оскільки воєнні та бойові дії на території Рівненської області не проводилися і не проводяться. Відтак, на думку позивача, у відповідача відсутні достатні правові підстави для невиконання взятих на себе договірних зобов`язань.

10.02.2023 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення на відповідь на відзив в яких вказує, що обраний позивачем спосіб захисту у даному спорі, а саме - зобов`язати ТОВ "Буд-СКВЕР" виконати зобов`язання в натурі за договором від 16.09.2021 року № 1, не є ефективним, оскільки задоволення заявленої у справі цієї вимоги про виконання обов`язку в натурі не здатне поновити порушеного права позивача, атому така вимога не відповідає ефективному способу захисту. Разом з тим, відповідачем зазначено, що останнім не виконані зобов`язання по проведенні робіт з реконструкції відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України, відповідно до проектно - кошторисної документації, в строк до 31.11.2022 р. Договором визначено, зокрема, санкції, які застосовуються до підрядника за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язання. Відповідно до умов Договору роботи по реконструкції відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" фінансуються за рахунок Державного бюджету України, відповідно, штрафні санкції, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, застосовуються згідно ч. 2 ст. 231 ГК України.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.12.2022 року у задоволенні клопотання Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" про звільнення від сплати судового збору - відмовлено. Позовну заяву Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" про зобов`язання вчинити дії та стягнення пені, залишено без руху. Надано Національному університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" 5-денний строк з дня отримання даної ухвали подати господарському суду докази сплати судового збору за розгляд позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі, а саме - 8 810,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "25" січня 2023 р.

В судовому засіданні 25.01.2023 року оголошено перерву до 15.02.2023 року.

В судовому засіданні 15.02.2023 року оголошено перерву до 28.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1099/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на "29" березня 2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2023 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.03.2023 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та з урахуванням письмових пояснень на відповідь на відзив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

16.09.2021 року між Відокремленим структурним підрозділом "Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" (Підрядник) укладено Договір на "Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне" № 1 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик виконати роботи згідно з технічною специфікацією, викладеною у тендерній документації, оприлюдненій відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та в обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов`язується прийняти виконані належним чином згідно із цим Договором та чинним законодавством України роботи та сплатити їх вартість по мірі надходження бюджетних коштів, передбачених на ці цілі, на реєстраційний рахунок замовника в органах Державної казначейської служби України. Закінченими сторони вважають роботи, які виконані підрядником якісно та відповідно до цього Договору та проектно-кошторисної документації. Забезпечення матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням, робочою силою під час виконання робіт покладається на підрядника.

Згідно п. 1.2. та п. 1.3. Договору, найменування робіт: Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне (ДК 021:2015:45450000-6). Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації.

Пунктами 1.4 та 1.5. Договору сторони погодили, що підрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 3-х днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 31.11.2022 року. Початок та закінчення будівельних робіт, визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 2) та умовами Договору.

Згідно п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток 1), є динамічною і складає 3 544 779 грн 60 коп, в тому числі ПДВ 590 796,60 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.5. та п.п. 3.1.6. п. 3.1. Договору, замовник має право: ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням Договору.

Відповідно до п.п. 3.3.2. - п.п. 3.3.4. п. 3.3. Договору, підрядник має право: зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт; відмовитися від Договору у разі внесення до проектної та кошторисної документації змін, що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 відсотків договірної ціни; ініціювати внесення змін у Договір.

Замовник зобов`язаний прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи га оплатити їх (п.п. 3.2.2. п. 3.2. Договору).

Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором (п.п. 3.4.1. п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 10.1. - 10.7. Договору, бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 (частина 1) Бюджетного Кодексу України. Фінансування робіт здійснюється замовником по мірі надходження бюджетних коштів. Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі акту здачі - приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3; проміжними платежами в міру виконання робіт. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обгрунтувати причини відмови від їх підписання. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами. Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, та на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3. Розрахунки за виконані роботи з субпідрядниками здійснюються підрядником. Бюджетні зобов`язання беруться замовником в межах бюджетних асигнувань. Бюджетні фінансові зобов`язання за спеціальним фондом бюджету, беруться замовником виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Відповідальність сторін за порушення зобов`язань договору та порядок урегулювання спорів визначаються нормативними документами, що регулюють ці питання та цим д договором (п. 12.1. Договору).

Згідно п. 12.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором.

Згідно п. 12.3. Договору, підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини строків виконання робіт, що зазначаються у календарному графіку робіт. У разі порушення строків виконання робіт підрядник сплачує штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ від вартості договірної ціни за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 13.1. - 13.4. Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, шо не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 15.1. Договору).

Додатком № 2 "Календарний графік виконання робіт на об`єкті: Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне", сторони визначили загальну тривалість виконання робіт 5 календарних місяців, зокрема: земляні роботи - з 16.09.2021 р. - 17.09.2021 р., бетонні роботи - з 20.09.2021 р. - 27.09.2021 р., встановлення металевих конструкцій - з 28.09.2021 р. - 20.10.2021 р., підлога навісу - з 21.10.2021 р. - 27.11.2021 р., монтаж каркасу покрівлі - з 28.11.2021 р. - 23.12.2021 р., монтаж покрівлі - з 17.12.2021 р. - 20.12.2021 р., влаштування підлоги - з 21.12.2021 р. - 24.12.2021 р., інші роботи, благоустрій - з 12.05.2022 р. - 16.05.2022 р.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 21.09.2021 року до Договору № 1 від 16.09.2021 р. на "Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне" сторони погодили, в зв`язку з допущеною опискою сторони погодились змінити пункт 1 пп.1.4. до договору № 1 від 16.09.2021 р. викласти в наступній редакції: "Підрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 3-х днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.11.2022 року".

Відповідно до п. 1 та п. 2 Додаткової угоди № 2 від 17.12.2021 року до Договору № 1 від 16.09.2021 р. на "Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне", сторони дійшли згоди внести зміни в Договір № 1 під 16.09.2021 р. на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44, а саме доповнити п. 2.1. абзацом наступного змісту: "Вартість робіт у 2021 році складає 2 800 000,00 грн (два мільйони вісімсот тисяч грн 00 коп) з ПДВ. Вартість робіт у 2022 році складає 744 779,60 гри. (сімсот сорок чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять грн 60 коп) з ПДВ. Реєстрація юридичних зобов`язань проводиться в межах наявних кошторисних призначень. Також сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до Договору та в Додаток №3 до Договору, що додаються.

Додатком № 3 до додаткової угоди № 2 від 17.12.2021 р. до договору № 1 від 16.09.2021 р. "План фінансування робіт по об`єкту в 2021, 2022 р. передбачено, Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне, роки виконання 2021 - 2022, 2021 р. - на суму 2 800 000,00 грн, 2022 р. на суму 744 779,60 грн, всього на суму 3 544 779,60 грн.

Сторони підписали Договірну ціну на Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне, що здійснюється в 2021 році, всього договірна ціна - 3544,7796 тис. грн.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Додаткової угоди № 3 від 30.12.2021 року до Договору № 1 від 16.09.2021 р. на "Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне", сторони дійшли згоди внести зміни в Договір № 1 від 16.09.2021 р. на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вуд.Коперніка, 44", а саме доповнити п. 2.1. абзацом наступного змісту: "Вартість робіт у 2021 році складає 1 943 884,80 грн (один мільйон дев`ятсот сорок три тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн 80 коп) з ПДВ. Вартість робіт у 2022 році складає 1 600 894,80 грн (один мільйон шістсот тисяч вісімсот дев`яносто чотири грн 80 коп) з ПДВ. Реєстрація юридичних зобов`язань проводиться в межах наявних кошторисних призначень." Також сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до Договору та в Додаток № 3 до Договору, що додаються.

Позивач звертався до відповідача з Претензією № 111 від 20.05.2022 року щодо невиконання умов договору № 1 від 16 вересня 2021 року на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП Україна" за адресою: вул. Коперніка, 44, м. Рівне" в якій зазначив, що станом на 20 травня 2022 року підрядником порушено календарний графік виконання робіт та не виконано наступні роботи: монтаж покрівлі (термін виконання 04.05.22); влаштування підлоги (термін виконання 11.05.22); інші роботи, благоустрій (термін виконання 16.05.22). При цьому, Відокремлений структурний підрозділ "Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України" вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд - Сквер" протягом 30 календарних днів виконати зобов`язання за договором № 1 від 16 вересня 2021 року на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП Украіна" за адресою: вул. Коперніка, 44, м. Рівне" та сплатити пеню в розмірі 15 538,76 грн.

07.06.2022 року позивач отримав від відповідача відповідь на претензію в якій, посилаючись на введення з 24.02.2022 року в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації, просив розглянути пропозицію про розірвання Договору та розірвати Договір № 1 на реструктуризацію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 м. Рівне, укладений 16 вересня 2021 року між структурним підрозділом "Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України" та ТОВ "Буд-Сквер".

Позивач направив відповідачу лист № 125 від 14.06.2022 року відповідно до якого зазначив, що введення на території України воєнного стану та відсутність проведення бойових дій на території Рівненської та суміжних областях не звільняє від виконання зобов`язань за договором, таким чином, наполягав на виконанні обов`язку в натурі виконавцем робіт за договором № 1 від 16.09.2021 р.

Позивач, у відповідь на лист від 04.07.2022 р. щодо внесення змін до проектної документації в частині збільшення вартості матеріалів, робіт та послуг на 20%, звернувся до відповідача з листом № 153 від 18.08.2022 року в якому повідомив, що станом на 18 серпня 2022 року підрядником порушено календарний графік виконання робіт та не виконано наступні роботи: монтаж покрівлі (термін виконання 04.05.22); влаштування підлоги (термін виконання 11.05.22); інші роботи, благоустрій (термін виконання 16.05.22). Разом з тим, зазначено, що у листі відсутнє економічне обґрунтування щодо необхідності внесення змін до проектної документації в частині збільшення вартості матеріалів, робіт та послуг на 20%, та не вказані конкретні строки завершення виконання робіт згідно договору № 1 від 16.09.2021 р. у разі внесення таких змін. Крім того, жодного разу не повідомляли коледж, що підставою невиконання договірних зобов`язань в частині порушення календарного графіку виконання робіт є здорожчення вартості матеріалів, робіт та послуг або інші об`єктивні причини, які унеможливлюють виконання своїх договірних зобов`язань. Таким чином, наполягав на виконанні обов`язку в натурі виконавцем робіт за договором № 1 від 16.09.2021 р. При цьому, позивач зазначив, що зважаючи на зміни на ринку будівельних послуг та розумію обставини, що склалися в державі, ми зі своєї сторони готові переглянути графік виконання решти робіт та питання застосування штрафних санкцій (у разі належного виконання робіт).

Листом № 217 від 31.10.2022 року позивач повідомив відповідача, що станом на 31 жовтня 2022 року підрядником порушено календарний графік виконання робіт та не виконано наступні роботи: монтаж покрівлі (термін виконання 04.05.22); влаштування підлоги (термін виконання 11.05.22); інші роботи, благоустрій (термін виконання 16.05.22). Станом на 31.10.2022 р. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань складає 394 781,55 грн. Крім того, позивач зазначив, що зважаючи на зміни на ринку будівельних послуг та розуміючи обставини, що склалися в державі, ми зі своєї сторони готові переглянути графік виконання решти робіт та питання застосування штрафних санкцій (у разі належного виконання робіт). При цьому, позивач гарантує, що по завершенню проведення робіт передбачені договором і відсутності претензій до їх якості зі сторони замовника, оплата буде проведена в найкоротший термін. З огляду на викладене, просив повідомити замовника про можливість завершення будівельних робіт згідно договору № 1 від 16 вересня 2021 року.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з виконання робіт на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі (ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Цей спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені у правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині таку міру правового захисту на національному рівні, що дозволило б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 та ч. 2 ст. 217 ГК України)

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 1 - ч. 3 ст. 231 ГК України).

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Частина 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань обумовлених Договором на "Реконструкція відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне" № 1 від 16.09.2021 року (порушено календарний графік виконання робіт та не виконано: монтаж покрівлі (термін виконання 04.05.2022 р.); влаштування підлоги (термін виконання 11.05.2022 р.); інші роботи, благоустрій (термін виконання 16.05.2022 р.) і ця обставина не заперечується представниками сторін, присутніми в судовому засіданні.

Статтею 883 ЦК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Пунктом 12.3 Договору сторони обумовили, що у разі порушення строків виконання робіт підрядник сплачує штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ від вартості договірної ціни за кожний день прострочки.

При цьому судом враховано, що в даному випадку відповідачем порушено господарське зобов`язання щодо якого статтею 231 ГК України, встановлено певний розмір штрафних санкцій, зміна яких за погодженням сторін не допускається.

Однак, штрафні санкції обумовлені сторонами в Договорі є меншими ніж встановлено статтею 231 ГК України, а тому у випадку не можливості встановлення в договорі розміру штрафних санкцій визначених законом за взаємною згодою сторін, заінтересована особа повинна була передати такий спір на вирішення до суду - в порядку частини 5 статті 231 ГК України.

Разом з тим, враховуючи, що такий вид неустойки як пеня, згідно статті 537 ЦК України застосовується до особи яка порушила господарське зобов`язання виключно у випадку письмового зазначення про це в договорі, а згідно частини 2 статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються у визначеному розмірі, якщо інше не передбачено законом чи договором, суд вважає за можливе застосувати пеню в розмірі, обумовленому в Договорі.

З огляду на зазначене, перевіривши період та порядок нарахування неустойки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача (підрядника) на користь позивача (замовника) 421 974,38 грн пені і підстав для відмови у стягненні чи зменшенні її розміру, з наведених відповідачем мотивів, суд не вбачає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати обов`язки за Договором в натурі, то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Уклавши 16.09.2021 року Договір на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України" за адресою: вул. Коперніка, 44 в м. Рівне" № 1 сторони на основі вільного волевиявлення встановили для себе права та обов`язки (визначили предмет Договору, погодили проектно-кошторисну документацію, визначили ціну та графік виконання робіт), які в силу вимог статті 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Інтереси управненої сторони за договором будівельного підряду, у випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору іншою стороною, захищаються шляхом стягнення збитків заподіяних таким порушенням та стягненням неустойки.

Примусове ж виконання обов`язку в натурі має своїм наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування, тощо) і не може бути спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами в договорі (аналогічна позиція висвітлена в постанові ВП ВС у справі № 910/16744/17 від 14.05.2019р).

З огляду на зазначене, за висновком суду обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - зобов`язання відповідача виконати зобов`язання в натурі за Договором підряду від 16.09.2021 р. не є ефективним, не відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, а отже не зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права, що є підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 6 329,62 грн (421 974,38 х 1,5 %) покладаються на відповідача за позовом, а решта на позивача у справі.

Щодо заявлених судових витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1 - 3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: копії договору про надання правової допомоги від 16.11.2022 року, укладеного між Відокремленим структурним підрозділом "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" та адвокатським об`єднанням "ВЕРІТАС"; копії орієнтовного розрахунку погодження вартості та видів правничої допомоги від 16.11.2022 року; ордеру серії ВК № 1061816 від 08.12.2022 року; акту приймання - передачі виконаних робіт від 28.02.2023 року.

Відповідно до п. 1.1. - п. 1.3. Договору про надання правової допомоги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надати замовнику визначену цим Договором правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в судах загальної та спеціальної юрисдикції, усного та письмового консультування, підготовки проектів договорів та інше, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги. Послуги надаються по захисту прав та законних інтересів замовника стосовно порушення зобов`язань за договором від 16 вересня 2021 року за № 1 на "Реконструкцію відкритого спортивного майданчика ВСП "РФК НУБіП України". На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається акт приймання виконаних робіт.

Згідно п. 4.1. п. 4.3. зазначеного Договору, оплата робіт виконавця проводиться шляхом перерахування коштів за банківськими реквізитами протягом 30 днів після прийняття судом рішення за результатами розгляду позовних вимог. Оплата виконаних робіт/наданих послуг (гонорар) становить 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. Акти виконаних робіт подаються Виконавцем по закінченні виконаних робіт.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 15 листопада 2023 року. Умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладення з 05 травня 2022 року (п. 7.1. та п. 7.3. Договору про надання правової допомоги).

Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві зазначено орієнтовну вартість судових витрат у розмірі 20 000,00 грн.

За змістом акту приймання - передачі виконаних робіт від 28.02.2023 року, загальна вартість послуг складає 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Отже не співмірність витрат має бути доведена стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а у судовому рішенні має бути наведена оцінка тим доказам та аргументам, про які було зазначено відповідачем як на підставу для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У свою чергу, у кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Кожна справа має різну кількість судових засідань, як і різну кількість розглянутих клопотань, а отже і кількість виконаного адвокатом обсягу робіт з огляду на кількість вчинених процесуальних дій.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив, щодо віднесення всіх заявлених витрат представника позивача до судових витрат. Зокрема зазначив, що позивачем до складу судових витрат віднесено "Представництво інтересів в суді" 4 години, вартість години 2 000 грн., однак у справі відбулось лише три судових засідань, тривалістю не більше години кожне.

Вказане твердження на думку суду є обгрунтованим, а відтак заявлені представником позивача витрати пов`язані з розглядом справи відносяться судом до складу судових витрат лише в розмірі 18 000 грн. (20 000 грн - 2 000 грн). які підлягають розподілу за правилами статті 129 ГПК України.

Частиною 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов у справі задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони, відтак суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" (33010, м. Рівне, вул. Павлюченка, 58, код ЄДРПОУ 41894833) на користь Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" (33001, м. Рівне, вул. Коперника, 44, код ЄДРПОУ 40266301) 421 974,38 грн (чотириста двадцять одну тисячу дев`ятсот сімдесят чотири гривні 38 копійок) пені, 6 329,62 грн (шість тисяч триста двадцять дев`ять гривень 62 копійки) витрат по сплаті судового збору та 9 000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Національний університет біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" (33001, м. Рівне, вул. Коперника, 44, код ЄДРПОУ 40266301).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" (33010, м. Рівне, вул. Павлюченка, 58, код ЄДРПОУ 41894833).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 квітня 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк