Ухвала
від 07.04.2023 по справі 461/966/20
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/966/20

Провадження № 1-кп/461/67/23

УХВАЛА

07.04.2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представника цивільного відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12017140040000006 від 03.01.2017/ про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться на розгляді кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.

Ухвалою суду від 24.08.2022 року у даному кримінальному провадженні призначено повторну комісійнусудово-медичнуекспертизу,проведення якоїдоручено судово-медичним експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 14).

Ухвала про призначення експертизи разом з наявними матеріалами справи листом повернута без виконання.

Ухвалою суду від 26.10.2022 року повторно скеровано матеріали кримінального провадження цій же експертній установі для виконання ухвали суду від 24.08.2022 року в порядку, визначеному нормами КПК України та Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи.

Проте ухвала про призначення експертизи разом з наявними матеріалами знову повернута без виконання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявила клопотання щодо повторного скерування ухвали суду від 24.08.2022 р. про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи для проведення експертизи за наявними матеріалами та надання висновку. Сторона захисту наполягає на проведенні повторної комісійної судово-медичної експертизи, до висновку про необхідність призначення якої раніше прийшов суд, та вважає, що слід повторно призначити експертизу, при цьому, оскільки судово-медичні експерти Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради двічі не змогли провести цю експертизу та повернули ухвалу суду без виконання, просить визначити для її проведення іншу експертну установу, зокрема, Обласне бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради .

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор та представник потерпілого заперечили щодо повторного скерування ухвали, покликаючись на необгрунтованість ухвали суду про призначення такої експертизи та порушення розумних строків розгляду кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.332КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1ст. 242 КПК Україниекспертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч. 1ст. 243 КПК Україниексперт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.

Ухвалою суду від 24.08.2022 року у даному кримінальному провадженні призначено повторну комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено 46 питань, зокрема:

1.Чи за наявними медичними показниками ОСОБА_9 при житті хворів будь-якими захворюваннями, які були б у причинному зв`язку із смертю ?

2.Чи правильно і у повному обсязі було проведено передопераційне обстеження ОСОБА_9 перед оперативним втручанням :«септопластика» та «конхопластика» ? Чи були протипокази у ОСОБА_9 до проведення такого оперативного втручання ?

3.Чи підтверджується об`єктивно медичними даними станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 наявність у ОСОБА_9 гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання, за результатами збору анамнезу передопераційного огляду пацієнта лікарем-отоларингологом та лікарем-анестезіологом, даними лабораторних досліджень та інших проведених обстежень ?

4.Чи підтверджується відсутність у ОСОБА_9 , станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 , гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання результатами серологічного дослідження, яким РИК вірусів грипу А і В не виявлено, РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено?

5.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «1.основний, 1а/ генералізована вірусно-бактеріальна інфекція» за умови, що серологічним дослідженням РІІК вірусів грипу А і В не виявлено; РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено ?

6.Чи підтверджується об`єктивно встановлений судово-медичний діагноз «II.Ускладнення основного: Генералізований сепсис (клінічно)» ? Якщо так які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?

7.Яким чинником (чинниками) обумовлено розвиток у ОСОБА_9 , бактеріемії та, як наслідок, сепсису ? Які вхідні ворота інфекції, що призвели до розвитку бактеріемії ?

8.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «ІІ. Ускладення основного Токсико-септичний ІІІОК» ? Якщо так - які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?

9.Зі слів матері, ОСОБА_9 в дитинстві хворів бронхіальною астмою, відтак, чи правильним було використання лікарських засобів «Фситапіл», «Тракріум» для проведення процедури загального знеболення ? Чи призвело використання згаданих лікарських засобів до розвитку побічних реакцій, якщо так то який саме лікарський засіб до якої саме побічної реакції призвів ?

10.Чи правильно обрано та застосовано лікарські засоби для проведення процедури загального знеболення враховуючи виконаний лікарем-анестезіологом запис від 27.12.2016 в алергологічному анамнезі передопераційного огляду ОСОБА_9 «алергія на пилок домашній» ? Чи призвело використання лікарських засобів, застосованих для процедури загального знеболення до розвитку побічних реакцій, якщо так, то який саме лікарський засіб і до якої саме побічної реакції призвів ?

11.Чи є явища анурії та гострої ниркової недостатності, які розвинулись у ОСОБА_9 , на другу добу після оперативного втручання (29.12.2016), проявом побічної реакції (передбачуваної побічної реакції) з боку нирок та сечовидільної системи на застосування лікарського засобу «Дипрофол» ?

12.Чи можливо було врятувати життя ОСОБА_9 , після переведення його 29.12.2016 о 15:00 год. з ЛОР-відділення до палати інтенсивної терапії Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева, 29.12.2016 о 19:00 год. до Лікарні швидкої медичної допомоги та 30.12.2016 о 22.00 год. до Львівської обласної клінічної лікарні за умови надання необхідної медичної допомоги ? Якщо так - то на якому саме стані надання медичної допомоги, якими саме заходами (методиками) лікування ?

13.Чи потребував пацієнт переведення у відділення інтенсивної терапії, якщо так, то з якого моменту та чи своєчасно йому було забезпечено надання реанімаційної допомоги?

14.З якого моменту вжиття заходів з надання ОСОБА_9 , медичної допомоги не могли вплинути на протікання процесу погіршення стану пацієнта і настання його смерті ?

15.З якого моменту вперше виникли показання для проведення ОСОБА_9 , гемодіалізу? Чи могло своєчасне проведення гемодіалізу запобігти смерті ОСОБА_9 ?

16.Чи знаходиться проведення ОСОБА_9 оперативного втручання «септопластика» та «конхопластика» у причинно-наслідковому зв`язку з його смертю ?

17.Чи правильним було призначення ЕКГ? Чи були в пацієнта ОСОБА_9 , будь-які відхилення у серцево-судинній системі? Чи були в пацієнта ОСОБА_9 , протипокази до проведення 28.12.2016 р. оперативного втручання?

18.Чи правильно призначалась медикаментозна терапія ОСОБА_9 .

19.Чи були в пацієнта ОСОБА_9 , носова кровотеча в післяопераційний період? Чи своєчасно вона була діагностована та чи правильними були дії лікарів при її встановленні?

20.Яка причина відновлення післяопераційних кровотеч у ОСОБА_9 .? Чи своєчасно було встановлено відновлення кровотечі у ОСОБА_9 , та хто несе відповідальність за це? Яким чином проявляється відновлення кровотечі: носова кровотеча ззовні чи внутрішньо може відбуватись? Які об`єктивні і дослідницькі методи використовувались, аби встановити носову кровотечу? Чи використовувались такі методи для з`ясування наявності кровотечі у ОСОБА_9 , і хто саме з лікарів мав це здійснювати?

21.Чи потрібно було визначати об`єми крововтрати за результатами оперативного втручання у післяопераційний період у ОСОБА_9 , і де це слід було відображати? Хто повинен був це робити у клінічному випадку ОСОБА_9 .?

22.Чи були ознаки шлунково-кишкової кровотечі в ОСОБА_9 .? Якими діагностичними методами це можна встановити? Чи правильними були дії лікарів щодо діагностики ознак шлунково-кишкової кровотечі?

23.Чи правильно здійснювалось вимірювання обсягів крововтрати? Якими методами слід користуватись при обрахунку об`ємів крововтрати? Чи визначали об`єми крововтрати ОСОБА_10 в 1-й MKJI ім. Князя Лева і чи правильні методи було обрано?

24.Яким було джерело кровотечі, наприклад, операційна рана, травмована судина?

25.Чи при носовій кровотечі може бути затікання крові у внутрішні органи, і які методи слід використовувати для діагностики попадання крові в інші органи? Чи була проведена така діагностика у клінічному випадку Вовчка і чи слід її було проводити?

26.Чи могла бути здійснена перфорація в ході операції ОСОБА_9 , що зумовлювало кровотечу, її відновлення, нестабільність гемодинаміки? Яким методом можна встановити такий випадок? Що повинен зробити лікар, аби переконатись, що не було перфорації в ході оперативного втручання, та чи було це зроблено в даному випадку?

27.Чи правильно та в достатньому обсязі проводилась інфузійна терапія? Якою була мета здійснення інфузійної терапії?

28.Чи було ОСОБА_10 забезпечено динамічне спостереження у післяопераційному періоді? Якщо ні, то як це вплинуло на розвиток захворювання?

29.Чи була у ОСОБА_9 кишкова непрохідність? Чи правильно і своєчасно проводили діагностику пацієнта ОСОБА_11 на предмет наявності кишкової непрохідності?

30.Яка причина зумовила те, що на консиліумі було запідозрено гострий живіт у Вовчка ІІ.? Чи могли ці болі бути зумовлені ішемією внаслідок неналежного кровопостачання? Яких за заходів слід було вживати, аби лікувати больовий синдром, і кому саме з лікарів?

31.Чим була зумовлена блювота та виражений блюво тний рефлекс у ОСОБА_9 .? Чи можна було зняти виражений блювотний рефлекс, аби здійснити всі необхідні втручання, і яким чином у випадку ОСОБА_9 .? Хто саме з лікарів мав здійснювати такі дії?

32.На УЗД 29.12.2016 у пацієнта ОСОБА_9 встановлена посилена пневматизація кишківника, роздуті петлі кишківника. Що спричинило пневматизацію кишківника, роздуття петель кишківника? Ускладненням якого захворювання є пневматизація?

33.Чи правильно ОСОБА_9 виставлено парез кишківника в ЛОКЛ? Чим зумовлено виникнення такого діагнозу?

34.Чи потребував ОСОБА_9 консультації лікаря-інфекціоніста? Чи було своєчасно забезпечено ОСОБА_9 така консультація в умовах 1-ї МКЛ ім. Князя Лева?

35.Чи могла інфекція бути занесена ОСОБА_9 під час септопластики та конхонластики?

36.Якою є причина сепсису? У який період часу розпочався розвиток септичного стану у ОСОБА_9 і чи він був своєчасно діагностований лікарями?

37.Яким є вхідні ворота для інфекції у ОСОБА_9 .?

38.Чи повинен був операційний матеріал від хворого ОСОБА_9 після проведення оперативного втручання 28.12.2016 р. бути скерованим на гістологічне дослідження?

39.Чим зумовлені множинні крапкові крововиливи темно-червоного кольору на слизовій оболонці шлунка? Чи можуть вони свідчити про наявність геморагічного шоку?

40.Чи різняться зміни на внутрішніх органах при токсико-септичпому та геморагічному пороках і якщо ні, то яким чином здійснюється диференціація?

41.Чим могли бути зумовлені гострі гемодинамічні зміни у внутрішніх органах? Чи ці зміни внутрішніх органів (нирках, міокарді, печінці) є ознаками геморагічного шоку? Чи є вони ознаками якогось іншого шоку, і якщо так, то якого?

42.Чи некротичні зміни внутрішніх органів (нирках, міокарді, печінці) с ознаками геморагічного шоку? Чи с вони ознаками іншого шоку, якщо гак, то якого?

43.Відповідно до мікроскопового дослідження нирок ОСОБА_9 , в нього був тубулярний некроз, а саме канальцевий некроз. Якою є причина такого некрозу? Чим була зумовлена гостра ниркова недостатність? Чи породжує некроз таку ниркову недостатність?

44.Чи були у ОСОБА_9 , наявні тромбози інших органів? Якщо так, то якими є причини виникнення тромбозів?

45.Чи належним чином, відповідно до стандартів у сфері охорони здоров`я та локальних протоколів, надавалась ОСОБА_9 медична допомога у КМКЛІІІМД? Якщо ні, то які недоліки і ким саме з медичних працівників було допущено?

46.Яка причина смерті ОСОБА_9 .? Чи є вона попереджувана і за яких обставин?

Відповідно до п.1 ч.5 ст.69 КПК України експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз`яснити його.

Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є, зокрема, висновки експертів.

Згідно ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку.

Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.

Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.

Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

У відповідностідо ст.102КПК Україниу висновкуексперта повиннобути зазначено: 1)коли,де,ким (ім`я,освіта,спеціальність,свідоцтво проприсвоєння кваліфікаціїсудового експерта,стаж експертноїроботи,науковий ступінь,вчене звання,посада експерта)та наякій підставібула проведенаекспертиза; 2)місце ічас проведенняекспертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4)перелік питань,що булипоставлені експертові; 5)опис отриманихекспертом матеріалівта якіматеріали буливикористані експертом; 6)докладний описпроведених досліджень,у томучислі методи,застосовані удослідженні,отримані результатита їхекспертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

У висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.

Відповідно до п.2.8 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. №6, при проведенні експертизи судово-медичний експерт має право ознайомлюватись з матеріалами справи, що стосуються експертизи.

Якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом питань, він має право порушувати клопотання перед особою, яка призначила експертизу, про надання додаткових матеріалів та документів, які необхідні для її проведення. Експерт також має право просити особу, яка призначила експертизу, уточнити або пояснити питання, запропоновані йому для вирішення при виконанні експертизи.

Якщо питання, що поставлені перед експертом, виходять за межі або не входять до його компетенції, він зобов`язаний відмовитися від відповідей на них. При неможливості дати відповіді на питання (частину питання), що поставлені, або неможливості виконати всю експертизу судово-медичний експерт мотивує свою відмову і в письмовому вигляді повідомляє про це особу, яка призначила експертизу.

Згідно п.7. Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. № 6, експертиза може бути проведена лише при наданні особою, яка призначила експертизу, всіх необхідних матеріалів з даної справи. До їх складу повинні обов`язково входити кримінальні або цивільні справи (надалі - матеріали) і оригінали медичної, в тому числі первинної експертної документації. Крім того, залежно від роду експертизи, до вказаних матеріалів повинні додаватись речові докази (гістологічні препарати, одяг, взуття тощо) та інші необхідні документи.

П.17 Правил передбачає, що якщо необхідні для проведення експертизи матеріали, речові докази або документи не були надані після першого запиту протягом трьох тижнів, експерт вдруге запитує їх; у разі ненадходження необхідних матеріалів протягом двох тижнів після цього йому дозволяється повертати наявні матеріали без виконання особі, яка призначила експертизу, з мотивованим поясненням цього.

Можливість повернення матеріалів експертизи без виконання передбачено п.17 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи виключно в одному випадку -ненадання експерту особою/органом, що призначив проведення експертизи всіх необхідних матеріалів справи на повторний (другий) запит експерта.

В будь-яких інших випадках законодавство не надає права експерту повертати матеріали експертизи без виконання.

Разом з цим, ухвала про призначення експертизи разом з наявними матеріалами була повернута до суду без виконання.

Ухвалою суду від 26.10.2022 року повторно направлено судово-медичним експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпровської обласної ради (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 14) ухвалу суду від 24.08.2022 року про призначенння у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_12 за ч.1 ст.140 КК України повторної комісійної судово-медичної експертизи, для виконання судового рішення у порядку, визначеному нормами КПК України та Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи.

Однак, ухвала про призначення експертизи разом з наявними матеріалами знову була повернута до суду без виконання.

Як вбачається з листа Дніпропетровського ОБСМЕ від 20.12.2022 № 386, комісія експертів, до складу якої були залучені фахівці по лікуванню сепсису та спеціаліста з отоларингології, ознайомившись з наданими матеріалами справи, медичною документацією встановили, що на даний момент причину розвитку запальної системної реакції у ОСОБА_9 , конкретно встановити неможливо, так як при первинному судово-медичного дослідженні не проведено макроскопічних і гістологічних досліджень стану післяопераційної ділянки (поверхні нижніх носових мушель та носової перетинки), не встановлено локалізацію вхідних воріт інфекційного вогнища в організмі, на наявність якого вказують й анамнестичні дані медичної документації, що лишає можливості обґрунтовано встановити причину розвитку тяжкого патологічного процесу та причину настання смерті.

Неможливо також повністю визначити якими захворюваннями хворів ОСОБА_9 , до оперативного втручання, про які не могли знати члени родини, внаслідок їх конфіденційності, наприклад, інфекцій або алергій.

Лише обгрунтовано встановлена причина смерті за етіологією та патогенезом, дозволяє комісії експертів надати відповіді на основні питання, поставлені перед повторною комісійною судово-медичною експертизою, тобто технологічно неможливо провести мікробіологічні дослідження залишків гістологічного архівного матеріалу для визначення присутності збудника, з метою визначення наявності вірусної чи бактеріальної інфекції, яка могла бути причиною стрімкого розвитку тяжкого патологічного процесу.

Надати відповіді на питання, про причину виникнення ускладнень, можливо тільки після визначення причини та шляху розвитку запальної системної реакції організму ОСОБА_9 , обґрунтовано встановленої причини смерті, за етіологією та патогенезом.

Враховуюче вищевказане, комісія експертів без обгрунтованого визначення причини смерті за етіологією та патогенезом, визначення наявності вірусної чи бактеріальної інфекції, як можливої причини стрімкого розвитку тяжкого патологічного процесу, обґрунтованого визначення причин виникнення ускладнень, причинного зв`язку між настанням смерті ОСОБА_9 , обсягом і якістю надання медичної допомоги, не дає можливості вичерпно та обґрунтовано надати відповіді на питання, поставленні перед повторною комісійною судово-медичною експертизою.

Як вбачається з ухвали суду від 24 серпня 2022 року, перед експертами поставлено 46 питань, хоча причини неможливості надання відповідей на поставлені питання стосуються лише невеликої частини цих питань.

Відповідно до п.2.8. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 p. N 6 (z0248-95), «при проведенні експертизи судово-медичний експерт має право ознайомлюватись з матеріалами справи, що стосуються експертизи.

Якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом питань, він має право порушувати клопотання перед особою, яка призначила експертизу, про надання додаткових матеріалів та документів, які необхідні для її проведення. Експерт також має право просити особу, яка призначила експертизу, уточнити або пояснити питання, запропоновані йому для вирішення при виконанні експертизи.

Якщо питання, що поставлені перед експертом, виходять за межі або не входять до його компетенції, він зобов`язаний відмовитися від відповідей на них. При неможливості дати відповіді на питання (частину питання), що поставлені, або неможливості виконати всю експертизу судово-медичний експерт мотивує свою відмову і в письмовому вигляді повідомляє про це особу, яка призначила експертизу.»

Зазначені в листах Дніпропетровського ОБСМЕ твердження про неможливість дослідження причини розвитку запальної реакції у Вовчка 1.1, та наявності причинно-наслідкового зв`язку між проведеним оперативним втручанням та настанням смерті стосуються лише 4-х питань (6, 7, 8, 16), що зовсім не вказує на неможливість провести усю експертизу, на вирішення якої усього судом поставлено 46 питань.

При цьому, відповідь на питання 6 ухвали суду про те, чи підтверджується об`єктивно встановлений судово-медичний діагноз «II. Ускладнення основного: Генералізований сепсис (клінічно)», фактично надана експертами у листі-відмові, оскільки керівник експертної установи чітко зазначив, що відсутність макроскопічних і гістологічних досліджень стану післяопераційної ділянки (поверхні нижніх носових мушель та носової перетинки) не надає можливості надати відповідь на дане питання. А відтак, експерти повинні були у висновку експертизи з врахуванням наведених обгрунтувань надати відповідь про те, що не підтверджується об`єктивно встановлений судово-медичний діагноз «II. Ускладнення основного: Генералізований сепсис (клінічно)».

Аналогічну відповідь на питання 8 експерти могли також надати. Оскільки для відповіді на питання, чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «II. Ускладнення основного Токсико-септичний ІІІОК», якщо для виставлення такого діагнозу потрібні зазначені вище дослідження, а такі відсутні, експерти повинні були надати відповідь, що виставлений діагноз об`єктивно не підтверджується.

Усі поставлені судом питання не виходять за межі компетенції судових експертів Дніпропетровського ОБСМЕ.

При неможливості дати відповідь на окремі з питань, постановлених на вирішення експерту, експерт повинен мотивовано зазначити про це у висновку.

Таким чином, Дніпровське ОБСМЕ безпідставно не виконало ухвали суду, а викладені у листі доводи повернення справи , є грубим порушенням експертами вимог КПК України та Закону України «Про судову експертизу» щодло проведення експертизи..Окрім цього, це привело до необгрунтованого затягування розгляду справи упродовж шести місяців.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати нехайно, підлягає безумовному виконанню ( ст.ст.21,534 КПК України).

Сторона обвинувачення, представник потерпілих, заперечуючи проти скерування кримінального провадження разом з невиконаною ухвалою суду про призначення експертизи, покликаються також і на затягування судового процесу та недотримання розумних строків.

Суд не може погодитись із такою позицією з огляду на завдання та загальні засади кримінального прорвадження, до яких законодавець відносить верховенство права, законність , доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, також засади обов`язковості судових рішень.

Щодо дотримання розумного строку то суд звертає увагу на наступне.

Згідно статті 28 КПК України, розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень України, а стаття 318 КПК України визначає, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється судовий розгляд, обсягу й специфіки процесуальних дій, необхідних для їх здійснення в судовому засіданні; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення прокурором і судом своїх повноважень( ст.ст.2,7 КПК України).

Розумність строків кримінального провадження встановлений законодавцем, насамперед, для забезпечення гарантій особи від необгрунтованого та надмірного затягування кримінального провадження стосовно неї з метою забезпечення прав цієї особи, і не може переслідувати мету пришвидшення судового розгляду для постановлення вироку в найкоротший час.

Відтак, в кожному конкретному кримінальному провадженні різні строки судового провадження можна вважати розумними, а при наявності значної кількості підозрюваних та десятки томів кримінального провадження швидкий розгляд без звужування меж проведення необхідних процедур та обмеження реалізації особою права на захист просто неможливий.

Наведені принципи є основними засадами кримінального провадження, а отже, під час судового розгляду всі вони мають бути враховані й застосовані судом, жоден з них не повинен бути реалізований за рахунок порушення іншої засади на шкоду правам особи. Таким чином, бажання швидко розглянути справу не дає підстави суду застосувати принцип розумності строків, якщо таке застосування порушує інші принципи, такі, як право на захист, доведеності перед судом, переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом.

Суд має шукати баланс між цими принципами з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження. Будь-який обвинувачений бажає вирішення кримінального провадження стосовно нього в найкоротші строки, але жоден не погодиться на швидкий судовий розгляд, при якому,якщо судом буде поверхнево здійснено дослідження доказів, то оco6a не зможе реалізувати повною мірою право на власний захист.

Враховуючи, що для всебічного та об`єктивного судового розгляду, для з`ясування обставин справи, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, суд дійшов висновку, що ухвалу суду від 24.08.2022 року про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи слід направити до виконання судово-медичним експертам Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради, враховуючи наближеність регіону, відсутність зхаперечень сторони обвинувачення щодо експертного закладу.

Оскільки ухвалапро призначенняекспертизи таматеріали справираніше скеровувалисьсудово-медичнимекспертам Комунальногозакладу «Дніпропетровськеобласне бюросудово-медичної експертизи»Дніпропетровської обласноїради (49005,м.Дніпро,пл.Соборна,14),і данаустанова двічіне змоглапровести вказануекспертизу таповернула ухвалусуду безвиконання,суд приходитьдо висновку,що слідвизначити іншуекспертну установудля проведенняцієї експертизи.Експертизуслід доручити провестиОбласному бюросудово-медичноїекспертизи Житомирськоїобласної радина підставінаявних матерілівкримінального провадження.

Відповідно Закону України « Про судову експертиизу» встановити експертам строк проведення даної експертизи не більше 90 календарних днів.

Керуючись ст. ст.21,69, 84, 101, 102, 242, 243,332,350 КПК України, Закону України «Про судову експертизу», суд,-

ухвалив:

направити до Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради (10029, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця Шелушкова, будинок 131) ухвалу суду від 24.08.2022 року про призначенння у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_12 за ч.1 ст.140 КК України повторної комісійної судово-медичної експертизи, для виконання судового рішення у порядку, визначеному Законом України «Про судову експертизу», нормами КПК України та Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи.

Перед експертами Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради поставити питання, викладені в ухвалі суду від 28.04.2022 року, зокрема:

1.Чи за наявними медичними показниками ОСОБА_9 при житті хворів будь-якими захворюваннями, які були б у причинному зв`язку із смертю ?

2.Чи правильно і у повному обсязі було проведено передопераційне обстеження ОСОБА_9 перед оперативним втручанням : «септопластика» та «конхопластика» ? Чи були протипокази у ОСОБА_9 до проведення такого оперативного втручання ?

3.Чи підтверджується об`єктивно медичними даними станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 наявність у ОСОБА_9 гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання, за результатами збору анамнезу передопераційного огляду пацієнта лікарем-отоларингологом та лікарем-анестезіологом, даними лабораторних досліджень та інших проведених обстежень ?

4.Чи підтверджується відсутність у ОСОБА_9 , станом на день госпіталізації до Першої міської клінічної лікарні ім.Князя Лева 27.12.2016 , гострого запалення слизової оболонки приносових пазух (катарального синуситу) та гострого респіраторного захворювання результатами серологічного дослідження, яким РИК вірусів грипу А і В не виявлено, РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено?

5.Чи підтверджується встановлений судово-медичний діагноз «1.основний, 1а/ генералізована вірусно-бактеріальна інфекція» за умови, що серологічним дослідженням РІІК вірусів грипу А і В не виявлено; РНК та ДНК вірусів збудників ГРВІ не виявлено ?

6.Чи підтверджується об`єктивно встановлений судово-медичний діагноз «II.Ускладнення основного: Генералізований сепсис (клінічно)» ? Якщо так, то які чинники призвели до його виникнення та розвитку ?