Ухвала

від 07.04.2023 по справі 160/20699/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2023 рокуСправа №160/20699/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗМК" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/20699/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗМК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/20699/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗМК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2022 №7631862/41156706 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.10.2022 та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2022 №7631863/41156706 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.10.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.10.2022, податкову накладну №2 від 04.10.2022 днем їх подання, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЗМК».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» (код ЄДРПОУ 41156706) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» (код ЄДРПОУ 41156706) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управляння ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь позивача понесені ним в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

04.04.2023 від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли письмові заперечення на стягнення витрат на правничу допомогу.

Оскільки винесення рішення по справі №160/20699/22 здійснено у письмовому провадженні, суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, судом враховано наступне.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги від 12.12.2022, копію акту приймання наданої правничої допомоги від 22.12.2022 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2709 від 29.10.2012.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору від 12.12.2022, вартість правничої допомоги адвоката, що вищначена п.1.1. Договору становить 12000,00 грн., виходячи з вартості 1 години - 2000,00 грн.

Оплата наданої правничої допомоги Адвокату здійснюється Клієнтом протягом десяти робочих днів з дати підписання даного Договору.

Відповідно до акту приймання наданої правничої допомоги від 22.12.2022 у справі №160/20699/22 надано послуги на суму 12000,00 грн.

В той же час для вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу мають бути надані, зокрема, докази, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку - квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача не надано доказів їх реальної сплати, зокрема не надано банківських розрахункових документів (платіжного доручення чи приходного касового ордера).

Дослідивши додані представником позивача до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу документи, суд дійшов висновку, про відсутність документально підтверджених витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗМК" на правничу допомогу, оскільки не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), що передбачено договором про надання правової допомоги.

Враховуючи відсутність документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача та ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 252, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/20699/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗМК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А. Ю. Рищенко