Ухвала

від 22.09.2023 по справі 160/20699/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20699/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду направлено засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання та документ про сплату судового збору у належному розмірі.

Матеріали справи містять Довідку Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 30.08.2023) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 06 вересня 2023 року.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий документ, в якому скаржник наводить пояснення стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та ставить питання про поновлення пропущеного строку. Відповідач зазначає, що первинна апеляційна скарга подана в строк, проте була повернута. Процесуальний строк був пропущений з підстав неможливості своєчасної сплати судового збору, у зв`язку з обмеженим фінансуванням податкового органу, що є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення та не повинно перешкоджати доступу до правосуддя. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання, згідно якого просить відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання податковий орган зазначає про те, що у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану та не фінансуванням органів податкової оплата судового збору не можлива.

Підставою залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційна скарга подана скаржником 04.08.2023, тобто з пропуском встановленого ст. 295 КАС України тридцяти денного строку на її подання.

Суд наголошує, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

Причини пропуску строку звернення із скаргою, фактично ґрунтуються на неналежному фінансуванні державного органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону, вчасно сплативши судовий збір. Однак, ці обставини стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження.

Також слід зазначити, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Та обставина, що повторна апеляційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України є безпідставною, оскільки цією нормою встановлено пересічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду від 17.08.2021 у справі № 640/10652/20 та від 18.06.2021 у справі № 160/13449/19.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення, що визначено норами КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом.

Сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.

Вирішуючи подане скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору суд зазначає таке.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Слід зауважити, що визначення майнового стану особи є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану особи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.

За правилами частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного часу Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, скаржник, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов`язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Станом на 22.09.2023 вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху заявником не виконано.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров