Ухвала

від 16.06.2023 по справі 160/20699/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20699/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чабаненко С.В.,

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. в адміністративній справі №160/20699/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗМК» задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Заявнику апеляційної скарги запропоновано усунути її недоліки протягом десятиденного строку, який обліковується з дати отримання копії ухвали.

Копію ухвали доставлено в електронний кабінет апелянта 27 квітня 2023 року о 17:34, що підтверджується відповідною довідкою.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшло клопотання, в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору. Зазначене клопотання обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору через відсутність бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800 у зв`язку з запровадженим м на території України воєнним станом. Також зазначає, що органи ДПС не є розпорядниками бюджетних коштів.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

З аналізу викладених норм вбачається, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Таким чином, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Крім того, апелянт не наводить жодних інших доводів на підтвердження того, що недоліки апеляційної скарги взагалі будуть ним усунуті у випадку, якщо суд відстрочить сплату судового збору.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.

Апелянтом жодних доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суду не надано. Зазначене клопотання обґрунтоване лише введенням воєнного стану в України, тобто заявник посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії.

У зв`язку з викладеним у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи, що особою, яка звернулася з апеляційною скаргою, у строк визначений судом, не подано документ про сплату судового збору та докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 4. ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. ст. 126,169, 298, 325 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 р. в адміністративній справі №160/20699/22 - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Суддя-доповідачС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко