Рішення

від 30.03.2023 по справі 260/7631/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/7631/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.

за участю:

позивач: не з`явилася,

представник відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області №1602782-2403-0701 від 06.04.2021 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2021, на суму податкового зобов`язання 5207,57 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області №18099-5033-0701 від 06.03.2020 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2020, на суму податкового зобов`язання 5207,57 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області №12820-5013-0701 від 15.04.2019 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2019, на суму податкового зобов`язання 5207,57 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області №2196539-1304-0714 від 12.04.2018 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2018, на суму податкового зобов`язання 3645,30 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 16.03.2018 року не є власником земельної ділянки площею 0,03 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а отже, за 2018 рік, та наступні роки, не повинна сплачувати земельний податок з фізичних осіб за земельну ділянку площею 0,03 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , оскільки остання вибула з її власності, не перебуває в її користуванні. Також зазначає, що є пенсіонером, що є безумовною підставою для задоволення позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№970/22, 11.01.2022р.). У відзиві відповідач зазначив, що згідно наявних баз даних Головного управління ДПС у Закарпатській області, за фізичною особою ОСОБА_1 станом на дату проведення нарахування зареєстровано нерухоме майно, а саме земельна ділянка площею 0,03 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до даних ІТС «Податковий блок», цільове призначення земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 - (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, отже на позивача не поширюється дія п.281.2 ст.281 Податкового кодексу України. Відповідач вказує, що станом на 31.12.2021 року ОСОБА_1 не зверталась з письмовою заявою для проведення звірки по земельній ділянці площею 0,03 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення, якими ГУ ДПС у Закарпатській області визначила суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 по податку на землю за періоди з 2018 по 2021 року, на дату прийняття є чинними. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31 березня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторони не з`явились.

В матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи за наявними матеріалами справи за відсутності представника позивача.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області сформовано податкове повідомлення-рішення № 2196539-1304-0714, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3645,30 грн. за 2018 рік (а.с.11).

15 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області сформовано податкове повідомлення-рішення №12820-5013-0701, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 5207,57 грн. за 2019 рік (а.с.10).

06 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформовано податкове повідомлення-рішення №18099-5033-0701, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 5207,57 грн. за 2020 рік (а.с.9).

06 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформовано податкове повідомлення-рішення №1602782-2403-0701, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 5207,57 грн. за 2021 рік (а.с.8).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини з приводу справляння плати за землю у формі земельного податку унормовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.34, 14.1.72 - 14.1.74, 14.1.147 ст. 14 ПК України, земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами; плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

П.п. 271.1 та 272.2 ст. 272 ПК України встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

П. 286.1 ст. 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно абз. 1, 5-6 п. 286.5 ст. 286.5 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що фізична особа, у власності чи користуванні якої перебуває земельна ділянка, зобов`язана платити за таку земельну ділянку земельний податок у сумі, яка визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. При цьому базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації або площа земельної ділянки, нормативно грошова оцінка якої не проведена, а підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

П.п. 287.1 ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України (в редакції Закону України від 28.12.2014 №71-УІІІ, що діє з 01.01.2015) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

В положеннях цієї ж норми в редакції, що діяла до 01 січня 2015 законодавець пов`язував обов`язок сплати податку на земельні ділянки з датою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці.

Отже, обов`язок сплати цього податку для платника у різні періоди часу був пов`язаний з різними подіями, а саме до 01 січня 2015 - з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, а після 01 січня 2015 - моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на положення наведених норм, обов`язок зі сплати земельного податку виникає з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку чи права користування нею.

Для належної реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам, законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.06.2019 по справі №820/5042/16.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЗК України Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру регламентований статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. п. 14 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Обов`язок з нарахування сум земельного податку фізичним особам покладено саме на органи державної фіскальної служби, яким для визначення розміру вказаного податку необхідно встановити базу оподаткування, наявність грошової оцінки землі, інші відомості для визначення суми податкового зобов`язання.

З матеріалів справи встановлено та визнано податковим органом, що саме наявність у власності позивача земельної ділянки площею 0,03 га в АДРЕСА_1 слугувало підставою для визначення грошових зобов`язань за платежем - земельний податок з фізичних осіб.

Вказане протирічить приписам податкового законодавства, згідно якого обов`язок сплати цього податку виникає з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Водночас, даних із Державного земельного кадастру, які б доводили факт перебування у власності позивача земельної ділянки площею 0,03 га в АДРЕСА_1 , відповідачем суду не надано.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 28.03.2023 року №9-7-0.7-1336/2-23 про надання доказів, що витребовувались ухвалою суду від 13.03.2023 року, право власності позивача на земельну ділянку площею 0,03 га в АДРЕСА_1 скасовано 16.03.2018 року.

Також, з наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області доказів судом встановлено, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 перенесена 20.10.2017 до архівного шару ДЗК у результаті поділу на дві земельні ділянки з кадастровими 2110100000:17:001:0376 та 2110100000:17:001:0377. Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0057 скасована шляхом закриття Поземельної книги.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0377 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 20.10.2017 шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Відомості про власників, користувачів земельної ділянки вносяться до Поземельної книги відповідно до отриманої інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0377, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 2, відповідно до довідки, відчужена та перебуває у власності ТОВ «Офіс-Сервіс».

Таким чином, виходячи з аналізу викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства оскільки право власності позивачу на земельну ділянку площею 0,03 га в м. Ужгороді по вул. Володимирській б/н скасовано ще 16.03.2018 року, а отже остання не може вважатись платником земельного податку, відтак відповідач не мав законних підстав у 2018 - 2021 роках нараховувати позивачу такий податок, що сукупно свідчить про обґрунтованість позовних вимог та протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись такими, що прийняті з урахуванням критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 08.12.2021 року №87826.

Ураховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Волошина, буд 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області №1602782-2403-0701 від 06.04.2021 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2021, на суму податкового зобов`язання 5207,57 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області №18099-5033-0701 від 06.03.2020 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2020, на суму податкового зобов`язання 5207,57 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області №12820-5013-0701 від 15.04.2019 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2019, на суму податкового зобов`язання 5207,57 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області №2196539-1304-0714 від 12.04.2018 року за платежем земельний податок з фізичних осіб, код платежу 18010700, податковий період 2018, на суму податкового зобов`язання 3645,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Волошина, буд 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 квітня 2023 року.

СуддяЯ. М. Калинич