Рішення

від 31.03.2023 по справі 260/2410/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2023 рокум. Ужгород№260/2410/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - Гордієнко Н.П.;

представник відповідача 1 - Ємчук В.Е.;

представник відповідача 2 - не з`явився;

представник відповідача 3 - Шкіря І.І.;

представники третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Рахівського районного суду Закарпатської області, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суддівської винагороди, треті особи - Вища рада правосуддя, Державна казначейська служба України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Рахівського районного суду Закарпатської області, треті особи - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області, Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суддівської винагороди, а саме:

1. визнати протиправним та скасувати наказ голови Рахівського районного суду Закарпатської області "Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 " від 08.12.2021 року №381/2-04/21.;

2. поновити ОСОБА_1 на посаді судді Рахівського районного суду Закарпатської області з 17.11.2021 року та зарахувати ОСОБА_1 у штат Рахівського районного суду Закарпатської області з 17.11.2021 року;

3. стягнути з Рахівського районного суду Закарпатської області на користь ОСОБА_1 суму суддівської винагороди за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 17.11.2021 року за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, в порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року №4901-VI та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі оскаржуваного наказу його було відраховано зі штату Рахівського районного суду з 17.11.2021 року, у зв`язку з тим, що набрав законної сили Вирок суду, яким його засуджено до позбавлення волі. Вирок Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 року у справі №348/1674/19 набрав законної сили 17.11.2021 року після його перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, в результаті чого винесено відповідну ухвалу від 17.11.2021 року у справі №348/1674/19. Однак, зазначені вирок та ухвала повністю скасовані постановою Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 року у справі №348/1674/19. Дана постанова Верховного Суду набрала законної сили 01.06.2022 року з моменту її проголошення, тому після отримання повного тексту цієї постанови звернувся до відповідача - Рахівського районного суду Закарпатської області з проханням про поновлення на посаді судді цього ж суду, але відповідач листом від 28.06.2022 року фактично відмовив у задоволенні отриманої заяви, так як відсутній механізм вирішення питання порушеного позивачем у своїй заяві та вказано про те, що до штату Рахівського районного суду Закарпатської області зараховано двоє суддів шляхом відрядження у зв`язку з їх переведенням із судів, що знаходяться на території України, яка наразі окупована російською федерацією. Позивач вважає, що скасування вироку є підставою для його поновлення на посаді судді.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

09.08.2022 року Територіальним управлінням ДСА України подано пояснення на позовну заяву, із змісту яких вбачається зокрема, що таке вказує на те, що нормами Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та закону України "Про Вищу раду правосуддя" не передбачено права на поновлення припинених повноважень судді у випадку скасування обвинувального вироку щодо судді. При цьому, таке право передбачено ст. 6 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду" в редакції Закону України №4652-VI від 13.04.2012 року, яка зазначає, що громадянин, звільнений з посади, у зв`язку з незаконним засудженням, має бути поновлений на колишній роботі (посаді) не пізніше ніж через один місяць з дня звернення. Дана стаття таке право передбачає у випадку набрання законної сили виправдувальним вироком або винесенням постанови про закриття кримінального провадження, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у судді і вичерпанням можливості їх отримання.

15.08.2022 року відповідачем - Рахівським районним судом подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий просить суд в задоволені позову відмовити. Вказує на те, що на підставі вироку антикорупційного суду від 16.02.2021 року та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.11.2021 року в силу ст. 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідачем був виконаний конституційний обов`язок та припинено трудові відносини з позивачем, про що був виданий оскаржуваний наказ, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу. Водночас, зазначає про те, що нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" не передбачено права поновлення припинених повноважень судді у випадку скасування обвинувального вироку щодо судді.

22.08.2022 року третьою особою - Вищою радою правосуддя подано пояснення щодо позову. Із вказаних пояснень вбачається, що з огляду на правове регулювання, Вища рада правосуддя не в праві втручатися у здійснення головою відповідного суду його повноважень щодо припинення трудових відносин судді з відповідним судом. На даний час в законодавстві України немає норми, як б встановлювала чіткий порядок, механізм поновлення судді на посаді, звільнення якого визнано судом незаконним. Враховуючи відсутність правового врегулювання механізму поновлення на посаді судді в разі його незаконного звільнення, це може зробити суд за наслідками визнання незаконним акту про звільнення судді. Іншого способу поновлення порушеного права особи на теперішній час в національному законодавстві немає. Разом з цим, повідомляє, що до Вищої ради правосуддя 26.04.2021 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 від 24.04.2021 року стосовно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 . Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04.08.2021 року №1765/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 . Так, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що обставини, викладені у скарзі можуть свідчити про наявність у діях судді ОСОБА_1 поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 106 закону України "Про судоустрій і статус суддів". Разом з тим, заявлено клопотання про залишення даного позову без розгляду.

12.09.2022 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому вказано на те, що в даному випадку звільнення позивача з посади судді є втручанням у його право на повагу до приватного життя, яке гарантовано ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позаяк позивача звільнено на підставі наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2021 року, передумовою прийняття якого стало судове рішення, що фактично визнано незаконним. Вказує, що звільнення позивача з посади судді вплинуло на широке коло його стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру, втрата роботи спричинила негативні наслідки для матеріального добробуту позивача та його сім`ї, а також під впливом опинилася професійна репутація.

12.09.2022 року представником позивача подано також відповідь на пояснення третьої особи. Із вказаних пояснень вбачається, що у постанові від 29.10.2020 року №99018/929/18, на яку посилається Вища рада правосуддя, Велика Палата ВС зазначила про те, що з огляду на особливий статус судді правове регулювання питання звільнення судді з підстави, передбаченої п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України (за наслідками дисциплінарного провадження) визначається винятково Конституцією України за спеціальними законами України, а не положеннями КЗпП. Тобто на суддю як на особу публічного права із особливим статусом не поширюється загальні норми трудового законодавства. Крім того, зазначає щодо строків звернення до суду, а саме 17.11.2021 року позивача було взято під варту у залі суду, оскаржуваний наказ прийнято 08.12.2021 року, тобто у період, коли позивача було взято під варту. 01.06.2022 року позивача звільнено з-під варти у залі судового засідання на підставі постанови ВС у складі суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 року у справі №348/1674/19. Вказує про те, що про порушення своїх прав дізнався після свого звільнення з-під варти 01.06.2022 року.

30.09.2022 року представник позивача подав до суду клопотання про залучення Державної казначейської служби України в Закарпатській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року у задоволенні клопотання позивача та його представника про поновлення строку звернення до суду та клопотання третьої особи про залишення позовної заяви - відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року до участі у даній справі залучено у якості відповідачів - Державну судову адміністрацію України, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області та в якості третьої особи - Державну казначейську службу України.

19.01.2023 року Територіальне управління ДСА України в Закарпатській області в якості відповідача подало відзив на позовну заяву, з якого вбачається що таке просить суд відмовити у задоволенні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу голови Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2021 року №381/02-04/21, вимоги щодо стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

29.03.2023 року представником позивача подано клопотання про долучення Висновку експерта у галузі права Інституту держави і права імені Корецького НАН України від 29.03.2023 року №126/37-е.

30.03.2023 року представником позивача подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст. 143 КАС України.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задоволити, з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача - Рахівського районного суду Закарпатської області у судовому засіданні у частині поновлення позивача на роботі позов визнав, в решті позовних вимог просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Територіального управління ДСА України в Закарпатській області у судовому засіданні проти поновлення позивача на посаді судді не заперечувала, в частині вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу від 08.12.2021 року та вимоги про стягнення суддівської винагороди за час вимушеного прогулу просила відмовити, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду даної справи, інші сторони та учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, Вища рада правосуддя у поданих 22.08.2023 року до суду поясненнях, просила розглянути справу за відсутності її представника.

У судовому засіданні встановлено, що Указом Президента України від 24.01.2007 року №40/2007 ОСОБА_1 призначено на посуду судді Рахівського районного суду Закарпатської області строком на п`ять років (а.с. 8-9)

На підставі вказаного Указу, Рахівським районним судом Закарпатської області видано наказ від 01.02.2007 року №14 про зарахування позивача суддею до штату названого суду 9а.с. 103).

Постановою Верховної Ради України від 09.02.2012 №4375-VІ позивача обрано на посаду судді Рахівського районного суду Закарпатської області безстроково (а.с. 10-11).

На підставі вказаної Постанови, Рахівським районним судом Закарпатської області видано наказ від 14.02.2012 №9-ос про зарахування ОСОБА_1 суддею у штат Рахівського районного суду Закарпатської області безстроково (а.с. 104).

У відповідності до наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2021 №381/02-04/21 «Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області судді ОСОБА_1 » позивача було відраховано зі штату зазначеного суду з 17.11.2021, у зв`язку з тим, що набрав законної сили вирок суду, яким Позивача засуджено до позбавлення волі (а.с. 105).

Як встановлено судом, Вирок Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 у справі №348/1674/19 набрав законної сили 17.11.2021 року після його перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, в результаті чого винесено відповідну ухвалу від 17.11.2021 у справі №348/1674/19.

Вищевказаний вирок та ухвала Вищого антикорупційного суду скасовані постановою Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 у справі №348/1674/19.

Вказана постанова Верховного Суду набрала законної сили 01.06.2022 року з моменту її проголошення.

Позивач вказує на те, що після отримання повного тексту цієї постанови він звернувся до Голови Рахівського районного суду Закарпатської області із проханням про поновлення на посаді судді цього ж суду, про що свідчить заява Позивача від 06.06.2022 року (а.с. 106).

Відповідач - Рахівський районний суд Закарпатської області, листом від 28.06.2022 року №02-12/61/2022 відмовив у задоволенні вказаної заяви, так як відсутній механізм вирішення питання, порушеного Позивачем у своїй заяві. Окрім того, зазначено, що до штату Рахівського районного суду Закарпатської області зараховано двоє суддів шляхом відрядження у зв`язку з їх переведенням із судів, що знаходяться на території України, яка наразі окупована російською федерацією.

Позивач вважаючи наказ про його відрахування зі штату суду таким, що порушує його трудові права звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи вказаний спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про Вищу раду правосуддя" та іншими законодавчими актами України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 126 Конституції України передбачено дві окремі підстави щодо завершення роботи судді: а) звільнення; б) припинення повноважень.

Так, відповідно до частин 6 та 7 вищезазначеної статті підставами для звільнення судді є:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.

В той же час, повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Приписами статті 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення стосовно порушення суддею вимог щодо несумісності, ухвалює рішення про звільнення судді з посади, здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.

В той же час, відповідно до статті 119 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Як вбачається із матеріалів справи, Вища рада правосуддя у письмових поясненнях повідомила, що 26.04.2021 року до неї надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 від 24.04.2021 року стосовно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 . Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04.08.2021 року №1765/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 . Так, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що обставини, викладені у скарзі можуть свідчити про наявність у діях судді ОСОБА_1 поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, б зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 106 закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Однак, суд вказує на те, що рішення, за результатами розгляду вказаної скарги ОСОБА_2 від 24.04.2021 року матеріали даної справи не містять. Крім того, Вищою радою правосуддя рішення щодо звільнення позивача з посади судді не приймалося, оскільки таке рішення сторонами та учасниками суду не надавалося.

В той же час, згідно Конституції України повноваження судді можуть припинятися автоматично у разі настання (установлення) певного юридичного факту.

Одним із таких юридичних фактів є набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно судді. Такий юридичний факт є підставою припинення не тільки суддівських повноважень, але й статусу судді.

Так, відповідно до частини другої статті 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження судді припиняються з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього. Такий суддя втрачає визначені законом гарантії незалежності і недоторканності судді, право на грошове (в тому числі суддівську винагороду) та інше забезпечення.

Нормою статті 125 зазначеного Закону дещо уточнено реалізацію припинення повноважень судді, а саме припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

З аналізу даних положень вбачається, що у разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення повноважень судді, на голову суду законодавством покладено обов`язок припинити трудові відносини судді із відповідним судом шляхом видання відповідного наказу.

Так, на підставі Вироку Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 у справі №348/1674/19 року, який набрав законної сили 17.11.2021 року після його перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, Головою Рахівського районного суду Закарпатської області винесено наказ від 08.12.2021 року №381/02-04/21 «Про відрахування зі штату Рахівського районного суду Закарпатської області судді ОСОБА_1 ».

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суд з врахуванням вимог ст. 2 КАС України вважає, що оскаржуваний наказ, прийнятий відповідачем - Рахівським районним судом Закарпатської області в межах та в спосіб встановлений законом на час його прийняття, оскільки у відповідача 1 були всі законні підстави для його винесення.

Щодо посилань позивача та його представника, на те, що відпали обставини, які слугували підставою для винесення оскаржуваного наказу, то суд зазначає, що вирок Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 у справі №348/1674/19 року відносно позивача набрав законної сили 17.11.2021 року, а тому на момент винесення оскаржуваного наказу такий прийнятий відповідачем 1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Крім того, ст. 24 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до повноважень голови місцевого суду не відноситься надання правової оцінки рішенню суду, яке набрало законної сили.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстав для скасування оскаржуваного наказу немає, а відтак у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2022 року №381/02-04/21 слід відмовити.

Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді судді Рахівського районного суду Закарпатської області з 17.11.2021 року та зарахування його у штат Рахівського районного суду Закарпатської області з 17.11.2021 року, то суд зазначає наступне.

Чинним законодавством України не встановлено процедури поновлення конституційних прав судді (у тому числі трудових) у випадку, коли юридичний факт, на підставі якого суддю було позбавлено повноважень, та відповідно, звільнено, такий був скасований.

Беручи до уваги те, що рішення Вищою радою правосуддя, як єдиним органом, який наділений виключним правом на призначення та звільнення суддів відносно позивача не приймалося, національним чинним законодавством не встановлено процедуру поновлення на посаді судді після закриття кримінальної справи відносно позивача, підстав для скасування оскаржуваного про відрахування зі штату суду позивача в даному немає, тому суд приходить до переконання, що у задоволенні даних позивних вимог також слід відмовити.

Заявлені до суду вимоги позивача у даній справі, які на переконання позивача обумовлюють справедливий розсуд спору, - з одного боку поєднані із виходом за межі дискреційних повноважень голови суду при виданні відповідного наказу в умовах чинного законодавства, а з іншого - ігноруванні чинних правових процедур, які віднесені до дискреційних повноважень конкретного державного органу - Вищої ради правосуддя.

Крім того, суд зазначає, що у разі поновлення судом позивача на посаді, суд фактично перебирає на себе повноваження, як Вищої ради правосуддя, до компетенція якої входить призначення суддів, так і повноваження Голови суду, які надані йому статтею 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо обов`язку оформити вказані трудові відносини, що є неприпустимим.

Враховуючи те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про відрахування із штату суду позивача та його поновлення на посаді судді задоволенню не підлягають, а позовна вимога про стягнення на користь позивача суддівської винагороди за весь час вимушеного прогулу є похідною вимогою, тому в задоволенні такої також слід відмовити.

У відповідності до вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача, з огляду на наступне.

Суд вказує на те, що повноваження голови місцевого суду визначено статтею 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що голова місцевого суду, зокрема:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Отже, враховуючи наведену нору Закону саме до компетенції голови суду відноситься питання що стосується припинення повноважень судді.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 06.06.2022 року звернувся до Голови Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою про зарахування його в штат на посаду судді, оскільки відпали обставини, які зумовили припинення його повноважень на посаді судді.

В той же час, відповідач 1 листом від 28.06.2022 року №02-12/61/2022 відмовив у задоволенні вказаної заяви, так як відсутній механізм вирішення питання, порушеного Позивачем у своїй заяві.

Однак, суд не погоджується з вказаною позицією відповідача 1 щодо неможливості включення його до штату суду, у зв`язку із тим, що відпала обставина, яка слугувала підставою для відрахування позивача із штату суду, тому саме до повноважень Голови даного суду відповідно до вимог статті 125 Закону України "Про статус суддів і судоустрій", віднесено вирішення питань, пов`язаних з припиненням повноважень судді.

В даному випадку суд не вправі втручатися у здійснення головою відповідного суду його повноважень що стосується вирішення питань, пов`язаних з припиненням трудових відносин судді з відповідним судом.

Разом з тим, суд зазначає, що нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не передбачено права поновлення припинених повноважень судді у випадку скасування обвинувального вироку щодо судді.

При цьому, таке право передбачено ст. 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду» в редакції Закону України №4652-VI від 13.04.2012 року, яка зазначає, що громадянин, звільнений з посади, у зв`язку з незаконним засудженням, має бути поновлений на колишній роботі (посаді) не пізніше ніж через один місяць з дня звернення.

Дана стаття таке право передбачає у випадку набрання законної сили виправдувальним вироком або винесенням постанови про закриття кримінального провадження, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у судді і вичерпанням можливості їх отримання.

Як встановлено судом, Вирок Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021 у справі №348/1674/19 скасований Постановою Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 у справі №348/1674/19, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як вбачається із Постанови Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.06.2022 у справі №348/1674/19, підставою для закриття кримінального провадження стало саме повідомлення слідчими органами про підозру ОСОБА_1 після закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Отже, за наведених обставин, суд вважає до позивача може бути застосований саме Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду», зокрема і в частині поновлення на посаді, в разі існування на це законних підстав.

В той же час, відповідач 1, посилаючись у листі від 28.06.2022 року №02-12/61/2022 на вищевказану ст. 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду» однак не вирішив питання щодо поновлення позивача на посаді у місячний термін, як це зазначено у вказаній статті, а відмовив у поновленні такого, у зв`язку із відсутністю механізму вирішення його заяви.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

З врахуванням наведеного, а також визнанням відповідачем 1 позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді, суд аналізуючи наведені норми чинного законодавства приходить до висновку про те, що належним способом захисту позивача та відновлення його порушеного права буде саме зобов`язання Рахівського районного суду Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2022 року, з врахуванням висновків суду.

Разом з тим, згідно вимог статті 112 КАС України суд, зокрема погоджується із висновком експерта у галузі права, наданого Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України щодо можливості голови суду в межах його повноважень видавати відповідні накази, що стосуються трудових відносин особи з відповідним судом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 112, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду», суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рахівського районного суду Закарпатської області, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суддівської винагороди, треті особи - Вища рада правосуддя, Державна казначейська служба України - задовольнити частково.

Зобов`язати Рахівський районний суд Закарпатської області (вул. Карпатська, буд. 15, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ - 02896325) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування його в штат Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2022 року, з врахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 квітня 2023 року.

СуддяС.А. Гебеш