18/220
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" жовтня 2007 р.Справа № 18/220
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/220
за позовом: Приватного підприємства "Компанія Юрас-2000", м. Кіровоград
до відповідача: фермерського господарства "Задвір", с. Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області
про стягнення 100 тонн насіння соняшника на суму 103 000 грн.
Представники сторін:
від позивача - директор ПП "Компанія Юрас-2000" Карлаш А.В., паспорт серії ЕВ № 055031 виданий Ленінським РВО МВС в Кіровоградській області; Яценко Л.А., довіреність № б/н від 15.10.07, представник;
від відповідача - участі не брали.
Приватне підприємство "Компанія Юрас-2000" пред'явило позов до фермерського господарства "Задвір" про стягнення 100 тонн насіння соняшника на суму 103 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтованні неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором №26/09/02 від 26.09.2006 р.
Відповідач у судове засідання не з"явився, витребувані судом документи не подав, позов не заперечив.
Господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки процесуальні документи по даній справі направлені за адресою, зазначеною у позовній заяві, та за якою відповідача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 19).
Розглянувши наявні в матеріалах справи та оглянуті в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, а також з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд встановив наступне.
26 вересня 2006 року між приватним підприємством "Юрас-2000" (Покупець) та селянським (фермерським) господарством "Задвір" (Продавець) укладено договір №26/09/02 (а.с.11, 26-27).
За умовами укладеного договору Продавець зобов"язувався поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити врожай 2006 року, яким є соняшник у кількості 200 т. на суму 206 000 грн. по ціні за одну тонну з ПДВ 1030 грн. (п.п. 1.1., 2.1. договору).
Сторонами в договорі погоджено умови та строки поставки, згідно з якими Продавець здійснює поставку товару в повному об"ємі на умовах франко-елеватор до 26 жовтня 2006 р. (пункт 3.1. договору).
Згідно із встановленим порядком розрахунків передбачено попередню оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у строк протягом трьох банківських днів від дати отримання рахунку-фактури, видаткової та податкової накладних (п. 4.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 27.09.2006 р. здійснено повну оплату товару в сумі 206 000 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, що зазначений в рахунку №7 від 26.09.2006 р. (а.с. 23). Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №267 від 27.09.2006 р., в якому зафіксовано призначення платежу - за соняшник згідно рахунка №7 від 26.09.2006 р. (а.с. 24) та випискою по банківському рахунку (а.с. 25).
Натомість, відповідачем свої зобов"язання виконано не повному обсязі та передано позивачу лише 100 тонн соняшника на загальну суму 103 000 грн., що підтверджується накладною №10 від 27.09.2006 р. (а.с. 22) та податковою накладною від 27.09.2006 р. (а.с. 16).
Згідно статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. У відповідності до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За приписами статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір №26/09/02 від 26.09.2006 р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Приписи ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України встановлюють обов"язок продаця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару.
З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів попередньої оплати позивачем товару у повному обсязі на загальну суму 206000 грн. та відсутність доказів передачі відповідачем товару у кількості, визначеній договором від 26.09.2006 р., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Клопотання позивача від 16.10.2007 р. про накладення заборони на реалізацію товару (а.с. 32) задоволенню не підлягає з огляду на відсутність доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фермерського господарства "Задвір" (27335, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Бовтишка, код ЄДРПОУ 23903549, р/р 26006001082001, в ФАКБ "Імексбанк", МФО 323798) на користь приватного підприємства "Компанія Юрас-2000" (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 1, кім. 210, код ЄДРПОУ 31008392, р/р10025800503201 в КФ Приватбанку м. Кіровограда, МФО 323583) - 100 тонн насіння соняшника на загальну суму 103 000 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути з фермерського господарства "Задвір" (27335, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Бовтишка, код ЄДРПОУ 23903549, р/р 26006001082001, в ФАКБ "Імексбанк", МФО 323798) на користь приватного підприємства "Компанія Юрас-2000" (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 1, кім. 210, код ЄДРПОУ 31008392, р/р10025800503201 в КФ Приватбанку м. Кіровограда, МФО 323583) - 1030 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у встановленому законом порядку.
Суддя В.В. Тимошевська
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2007 |
Оприлюднено | 09.11.2007 |
Номер документу | 1101584 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні