Рішення

від 05.11.2007 по справі 32/262пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/262пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.11.07 р.                                                                               Справа № 32/262пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

від позивача: Гартенко В.Ф. – арбітражний керуючий

від відповідачів: 1) не з'явився

                            2) не з'явився

від третьої особи: Харакоз Н.Л. – довіреність від 05.11.07р.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Сталькон”  м. Маріуполь

до відповідачів: 1) Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій”       м. Донецьк

                           2) Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ

третя особа: Виконавчий комітет Донецької міської ради в особі Управління державної реєстрації м. Донецьк

про визнання частково недійсними установчий договір і статут, застосування наслідків визнання угод недійсними

                                                                                         в судовому засіданні оголошена

                                                                                             перерва з 10: 45год 05.11.07р.

                                                                                                    14:30год 05.11.07р.                                                                                                    

Позивач, Відкритого акціонерного товариства „Сталькон” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій” м. Донецьк, Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ про визнання частково недійсними установчий договір і статут, застосування наслідків визнання угод недійсними.

В обґрунтування  вимог позивач посилався на постанову господарського суду Донецької області у справі № 42/194Б від 22.01.2007р. про визнання боржника банкрутом, план санації відкритого акціонерного товариства „Сталькон”, доповнення до плану санації Відкритого акціонерного товариства „Сталькон”, протокол засідання комітету кредиторів від 03.02.2003р. у справі №24/112Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Сталькон”, ухвалу господарського суду Донецької області у справі № 24/112Б, якою затверджені доповнення та зміни до плану санації Відкритого акціонерного товариства Сталькон”, Статут Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій”, установчий договір про створення Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій”, додаток № 1 до установчого договору про створення Закритого акціонерного товариства „Завод металокрнструкцій” від 25.02.03р.

Відповідачі 1, 2 в судові засідання не з'явилися, про час і місце слухання були належним чином повідомлені, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах, позов не оспорили, відзив на позовну заяву не надали, не пояснили причини нез'явлення та не надали витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачами поважних причин нез'явлення в судові засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник третьої особи в письмових поясненнях по суті спору повідомив суд, що державна реєстрація відповідача 1 була проведена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.98р. „Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності”. Також, в судовому засіданні представник третьої особи зазначав, що відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням положень плану санації ВАТ „Завод металоконструкцій” з доповненнями, схваленими рішенням комітету кредиторів (Протокол від 03 лютого 2003 року) та затвердженими господарським судом Донецької області згідно з ухвалою від 10 лютого 2003 року у справі № 24/112Б при створенні ЗАТ „Стальком” в частині  участі Інвесторів (п.п.6, 9 плану санації з урахуванням доповнень), а також нездійсненням експертної оцінки майна ВАТ „Сталькон” до його внеску до статутного фонду ЗАТ „Завод металоконструкцій” у відповідності із положеннями п.п.8, 10 плану санації з урахуванням доповнень.

Позивач також зазначає, що заходи, які були здійснені з порушеннями затвердженого господарським  судом Донецької області плану санації та доповнень до нього при провадженні у справі № 24/112Б взагалі не призвели до позитивного результату у вигляді відновлення платоспроможності ВАТ „Сталькон”, зумовили непогашення у повному обсягу вимог його кредиторів, у тому числі і стосовно виплат з погашення заборгованості з заробітної плати, що суттєво вплинули на виникнення підстав для порушення нової справи № 42/194Б про банкрутство ВАТ „Сталькон” та визнання цього підприємства банкрутом.

Нормативно свої вимоги ВАТ „Сталькон” обґрунтовує посиланнями на ч. 2 ст. 17, ч. 5 ст. 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 48, 59 Цивільного кодексу УРСР.

Протоколом комітету кредиторів ВАТ „Сталькон” у справі № 24/112Б від 03.02.2003р. схвалені доповнення до плану санації, затверджені в подальшому ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2003р.   

Відповідно до п. 6 “Взаємні обов'язки інвестора та боржника в процедурі санації” зазначених доповнень до плану санації, для відновлення платоспроможності ВАТ „Сталькон” передбачалося здійснення санації із залученням інвесторів. Інвесторами були визначені ТОВ Комерційний банк “СТОЇК”, ТОВ “ВЛАДІ і Со”та ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія”.

Згідно із п.9 “Реструктуризація підприємства-боржника” доповнень до плану санації вказані інвестори спільно з підприємством-боржником при здійсненні його реструктуризації повинні були виступити засновниками створюваних з цією метою нових підприємств, у тому числі, - Закритого акціонерного товариства “Завод металоконструкцій”.

Як вбачається із статуту та установчого договору ЗАТ „Завод металоконструкцій ”, що  зареєстровані виконавчим комітетом Донецької міської ради 26 березня 2003 року за реєстраційним номером 04052844Ю0100052, засновником цього підприємства разом з позивачем виступило Закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ.

В п. 1. статуту та п. 1.2. установчого договору ЗАТ „ Завод металоконструкцій ” вказано, що товариство створене згідно із законами України „Про господарські товариства”, „Про підприємства в Україні”, „Про підприємництво”, „Про власність”, „Про цінні папери та фондову біржу”, „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ті іншими нормативними актами чинного законодавства України, та у відповідності до плану санації ВАТ „Сталькон” зі змінами та доповненнями, схваленими комітетом кредиторів ВАТ „Сталькон”  (протокол від 03.02.2003р.) та затвердженого ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2003р. у справі № 24/112Б.

Відповідно до п. 8 “Оцінка майна боржника” та п. 11 “Створення ЗАТ “Завод металоконструкцій ”, формування статутного фонду та оплата акцій” доповнень до плану санації, встановлення  реальної вартості майна боржника здійснюється шляхом проведення експертної оцінки, яка і визначає  вартість внеску ВАТ „Сталькон” до статутного фонду ЗАТ „ Завод металоконструкцій ”.

Між тим, зі  змісту п. 3.2. Розділу ІІІ. “Формування статутного фонду” установчого договору створеного Закритого акціонерного товариства “Завод металоконструкцій ” вбачається, що вартісна оцінка майна, яке вноситься до статутного фонду цього підприємства, визначається за домовленістю сторін.

ВАТ „Сталькон” згідно із п. 6.2. Статуту ЗАТ „ Завод металоконструкцій ”  та 3.2 Установчого договору у якості внеску до статутного фонду ВАТ „Завод металоконструкцій” та на оплату своєї частки акцій передав майно виробничо-технічного призначення  вартістю 3450000,00 гривень за переліком у 220 одиниць, визначеному у додатку № 1 до установчого договору від 25.02.2003р.

Позивач просить визнати недійсним установчий договір 25.02.2003р. з додатком № 1 до нього і статут ЗАТ „ Завод металоконструкцій”, в частині участі ВАТ “Сталькон” в якості засновника (акціонера) та формування ним статутного фонду (оплати акцій) ЗАТ  “ Завод металоконструкцій”, та застосувати наслідки такої недійсності, оскільки вважає, що ВАТ „Сталькон” виступило засновником ЗАТ „ Завод металоконструкцій” та здійснило свій внесок до статутного фонду останнього не у відповідності із положеннями доповнення до плану санації.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором зокрема здійснюються такі повноваження, як формування ліквідаційної маси, подання заяв про визнання недійсним угод боржника, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо. Сукупний аналіз зазначених положень чинного законодавства дає підстави для висновку щодо наявності у позивача права в розумінні ст.ст. 1, 2 ГПК України ініціювати провадження за заявленими позовними вимогами.

Суд зауважує, що оцінка відповідності спірних установчого договору та статуту ЗАТ „ Завод металоконструкцій” здійснюється відносно законодавства України, що діяло на момент їх укладання та реєстрації відповідно, що зумовлено приписами ст. 58 Конституції України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, абз. 3 п. 10 чинного Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111.  

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вибір інвесторів віднесений до компетенції комітету кредиторів. За таких обставин, юридична особа – відповідач 2 мав бути співзасновником ЗАТ „Завод металоконструкцій” разом із ВАТ „Сталькон” як інвестор останнього виключно у разі, якщо  такий статус йому було надано комітетом кредиторів, що діяв у межах справи про банкрутство ВАТ „Сталькон”  № 24/112Б.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відносно Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ комітетом кредиторів ВАТ „Сталькон” не було прийнято рішення про надання відповідачу 2 статусу інвестора, сумісно з яким позивач міг створювати ЗАТ „ Завод металоконструкцій ” в процесі своєї реструктуризації.

Крім того, найменування інвесторів  безпосередньо визначені в  п. 6 доповнень до плану санації, затверджених ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2003р.  у справі № 24/112Б, що узгоджується із змістом ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  За таких умов, участь саме вказаних осіб у заснуванні ЗАТ „Завод металоконструкцій” сумісно із  позивачем є обов'язковою тією мірою, якою є обов'язкові положення доповнень до плану санації.

За змістом ч. 5 ст. 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” план санації, а відтак – і доповнення до нього, набувають чинності після їх затвердження ухвалою суду. Таким чином, обов'язковість положень плану санації ґрунтується на обов'язковості судової ухвали, яка згідно із ст. 4-5  ГПК України є видом судового рішення, обов'язкового до виконання на всій території України відповідно до ст. 124 Конституції України.

Крім того, зважаючи на розмір здійсненого позивачем на виконання зобов'язань за установчим договором внеску до статутного фонду Відповідача 1, такий договір є значною угодою в розумінні абз. 26 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки опосередковує розпорядження (перехід права власності) на майно ВАТ „Сталькон” до ЗАТ „ Завод металоконструкцій”. Між тим, відповідно до ч. 9 ст. 17 згаданого Закону вчинення значної угоди потребує згоди комітету кредиторів, яка відносно установчого договору із Закритим акціонерним товариством „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ відсутня.

За таких умов, укладання установчого договору та затвердження статуту товариства, створеного в порядку відновлення платоспроможності боржника за планом санації, затвердженим судом, не у відповідності із таким планом (з урахуванням доповнень), має кваліфікуватися як порушення вказаних вище приписів законодавства щодо обов'язкового статусу судового рішення. Таким чином, суд погоджується із ствердженням позивача відносно неприпустимості фактичної зміни умов плану санації, затвердженого судом, в процесі його реалізації.

Суд також знаходить прийнятними і доводи ВАТ „Сталькон” відносно здійснення внеску до статутного фонду ЗАТ „ Завод металоконструкцій ” відповідно до п.3.2  установчого договору за вартістю, що була визначена засновниками відповідача 1 без проведення її оцінки, як це передбачено положеннями розділів 8, 10 доповнень до плану санації у справі №24/112Б. Встановлення у спірному установчому договорі положень, які безпосередньо суперечать заходам відновлення платоспроможності, затверджених судом у вказаних доповненнях до плану санації, не відповідає ч. 5 ст. 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 4-5  ГПК України.

Зважаючи на встановлення необхідності проведення оцінки згідно до положень доповнення до плану санації, обов'язковість яких зумовлена ухвалою господарського суду про їх затвердження, встановлення  спірним установчим договором іншого порядку визначення вартості суперечить  ч. 2 ст. 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, яка передбачає обов'язковість проведення оцінки майна за рішенням суду.

Таким чином, позивачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України доведені належним чином у розумінні ст. 34 ГПК України обставини, з якими законодавство пов'язує недійсність установчих документів. В свою чергу, жодних доказів на спростування зазначених  обставин відповідачами не надано.

Разом із тим, згідно із ст. 60 ЦК УРСР угода не може бути визнана недійсною, якщо не відповідають законові лише її окремі частини і обставини справи свідчать про те, що вона була б укладена і без включення до неї недійсної її частини. Враховуючи, що невідповідність установчих документів ЗАТ „Завод металоконструкцій” законодавству зумовлена неналежною участю позивача, суд вважає за можливе визнати недійсними установчий договір та статут Відповідача 1 лише в частині участі ВАТ „Сталькон”.

Відповідно до ст. 59 ЦК УРСР за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладання. Недійсна угода не породжує для сторін жодних прав та обов'язків, крім тих, що пов'язані із застосуванням наслідків її недійсністю. Відповідно до абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3 ці правила підлягають застосуванню і у випадку визнання недійсним лише частини угоди.

На виконання положень установчого договору ЗАТ “Завод металоконструкцій” для формування його статутного фонду Відкритим акціонерним товариством “Сталькон” було передане майно за переліком у 220 одиницях, визначеному в додатку № 1 до установчого договору від 25.02.2003р., загальною вартістю 3450000,00 гривень.

Таким чином, саме участь позивача в установчій угоді та факт виконання зобов'язань за нею в частині здійснення внеску з урахуванням положень ч. 1 ст. 26 Закону України „Про власність”, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства” були правовою підставою для набуття відповідачем 1 права власності на майно, вказане в додатку № 1 до установчого договору від 25.02.2003р. за переліком у 220 одиницях

Скасування дійсності цієї правової підстави з моменту її виникнення зважаючи на ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР зумовлюють відсутність права власності на таке майно у ЗАТ „ Завод металоконструкцій” та  необхідність відновлення первісного стану шляхом повернення у власність ВАТ „Сталькон” майна, що було передано до статутного фонду ЗАТ „Завод металоконструкцій”. Враховуючи факт відсутності сертифікатів акцій ЗАТ „Завод металоконструкцій”, зазначені наслідки недійсності спірних установчих документів в частині участі позивача є односторонніми.

Зважаючи на встановлені судом обставини, причиною виникнення спору є протиправне недотримання порядку та умов участі ВАТ „Сталькон” як  підприємства -  боржника у створенні ЗАТ „Завод металоконструкцій” в процедурі санації в межах справи № 24/112Б, які (порядок та умови) були визначені планом санації ВАТ „Сталькон” зі змінами та доповненнями, схваленими комітетом кредиторів ВАТ „Сталькон”  (протокол від 03.02.2003р.) та затвердженого ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2003р. у справі № 24/112Б.

Судові витрати у відповідності із ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідачів 1, 2 пропорційно.

На підставі Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України „Про власність”, Закону України „Про господарські товариства”, ст.ст. 48, 59, 60 ЦК УРСР,   керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Сталькон” м. Маріуполь до Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій” м. Донецьк, Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ про визнання частково недійсними установчий договір і статут, застосування наслідків визнання угод недійсними.

Визнати недійсними установчий договір від 25.02.2003р. з додатком № 1 до нього і статут ЗАТ „Завод металоконструкцій”, що зареєстровані виконавчим комітетом Донецької міської ради від 26.03.2003р. за реєстраційним номером 04052844Ю0100052, в частині участі Відкритого акціонерного товариства “Сталькон”в якості засновника та формування ним статутного фонду Закритого акціонерного товариства  “Завод металоконструкцій”.

Закритому акціонерному товариству „Завод металоконструкцій” (ЄДРПОУ 32329157) повернути Відкритому акціонерному товариству „Сталькон” (ЄДРПОУ 01412236) майно за переліком, зазначеному в додатку № 1 до установчого договору про створення Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій” від 25.02.2003р., зареєстрованому виконавчим комітетом Донецької міської ради від 26.03.2003р. за реєстраційним номером 04052844Ю0100052.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Завод металоконструкцій” м. Донецьк (83048, м. Донецьк, вул. Левицького, 6, ЄДРПОУ 32329157) на користь Відкритого акціонерного товариства „Сталькон”  м. Маріуполь  (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Станіславського, 5, ЄДРПОУ 01412236) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Ірак-Україна” м. Київ (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, ЄДРПОУ 32159612) на користь Відкритого акціонерного товариства „Сталькон”, м.Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Станіславського, 5, ЄДРПОУ 01412236) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн.

Рішення набирає законної сили 16.11.07р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.