Постанова

від 03.04.2023 по справі 278/2527/13-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/2527/13-ц Головуючий у 1-й інст. Баренко С. Г.

Категорія 47 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Франчука В.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №278/2527/13-цза позовомпрокурора Житомирського району в інтересах держави до Житомирської державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , Реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудпостач плюс»,

за участютретіх осіб - Міністерства оборони України, Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», Державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп», Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира, Житомирської обласної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113

про визнаннянедійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації, визнання недійсними і скасування держаної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок на користь держави

за апеляційноюскаргою Керівника Житомирської обласної прокуратури

на рішення Житомирськогорайонного судуЖитомирської областівід 19червня 2017року, яке ухвалено суддею Боренко С.Г.

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року прокурор Житомирського району в інтересах держави звернувся до суду із зазначеним позовом, в кінцевій редакції якого просив визнати недійсним розпорядження голови РДА №390 від 01.04.2010 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення садівництва із земель запасу Тетерівської сільської ради» загальною площею 6,6 га і державні акти відповідачів на право власності на земельні ділянки, які були видані на підставі оскаржуваного розпорядження, скасувати їх державну реєстрацію та витребувати спірні земельні ділянки у відповідачів на користь держави в особі третьої особи ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України». В обґрунтування вимог зазначив, що спірні землі належать до земель оборони і були неправомірно вилучені із земель лісогосподарського призначення та передані громадянам із незаконноюзміною цільового призначення на землі садівництва. При проведенні реорганізації ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України» не відмовлялося від постійного користування спірною земельною ділянкою на користь Лісгоспу, а тому останній не набув права постійного користування нею і не мав права відчужувати її на користь Тетерівської сільської ради. Як на підставу обґрунтованості вимог, прокурор надав рішення Господарського суду Житомирської області про скасування розпорядження РДА від 25.02.2010 №177, за якимЛісгоспу припинено право користування спірними землями з їх передачею до земель запасу Тетерівської сільської ради ( том 1 а.с. 5-24, том 7 а.с. 1-16).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської областівід19 червня 2017 року у задоволенні позову прокурора Житомирського району відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду заступник прокурора Житомирської області та КЕВ м. Житомира подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, неправильне застосування норм матеріального права, та порушення процесуального права, просили його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи скарги заступник прокурора Житомирської області послався на те, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносинположення ст. 57 ЛК Українита ст. 21 ЗК України, згідно з якими порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам. Спірні земельні ділянки не були вилучені у постійного землекористувача, а в матеріалах справи є достатні докази, які підтверджують правовий статус спірних земель як земель лісогосподарського призначення загальною площею понад 6 га, які є складовою єдиного масиву та незаконно передані фізичним особам для ведення садівництва. У зв`язку з чим спірне розпорядження голови Житомирської РДА від 01 квітня 2010 року № 390 спрямоване на розпорядження землями лісового фонду площею, що значно перевищує 1 га, свідчить про перевищення головою Житомирської РДА повноважень, передбачених законом.

У поданій скарзі КЕВ м. Житомира зазначив, що, судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема, в матеріалах справи, містяться докази, які підтверджують, що земельна ділянка площею 6,7 га військового містечка № НОМЕР_1 входить в державний акт Державного підприємства «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України» на право постійного користування земельною ділянкою площею 219,56 га., для ведення лісового господарства.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційні скарги прокурора Житомирської області та КЕВ м. Житомира залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року касаційна скарга прокурора, подана на вказані вище рішення, задоволена частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 червня 2017 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в мотивувальних частинах щодо наведених правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора Житомирського району про визнання недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 01 квітня 2010 року № 390 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення громадянам у власність земельних ділянок для ведення садівництва із земель запасу Тетерівської сільської ради», визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації змінені, їх мотивувальні частини викладені в редакції цієї постанови.

Постанова Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в частині вирішення позовних вимог прокурора Житомирського району в інтересах держави про витребування земельної ділянки скасована, справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно, колегією суддів рішення суду першої інстанції перевіряється в частині вимог прокурора про витребування земельних ділянок на користь держави.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в частині вимог щодо витребування спірних земельних ділянок у відповідачів, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 04 лютого 2005 року № 70 про затвердження технічної документації із землеустрою зі встановлення зовнішніх меж і виготовлення державних актів на право постійного користування землею, ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» отримало державний акт серії ЯЯ № 073507 на право постійного користування земельною ділянкою площею 219,56 га на території Тетерівської сільської ради для ведення лісового господарства.

Наказом Міністра оборони України від 20.03.2009 за №123 ДП «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат МО України» (і.к. 08033772) реорганізовано шляхом виділу з нього структурних підрозділів: Зарічанського, Корбутівського, Чуднівського і Макарівського військових лісництв із створеннямдержавного підприємства «Житомирський військовий лісгосп», до якого перейшли за розподільчим балансом у відповідній частині майно, права і обов`язки реорганізованого підприємства. Актом передачі від 30.06.2009 Корбутівське військове лісництво зняте з облікуДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України» і віднесено до Житомирського військового лісгоспу (а.с.79-80 т.6).

Рішенням Тетерівської сільської ради від 04 квітня 2009 року № 41 надано попередню згоду на прийняття земельної ділянки лісгоспу до земель запасу Тетерівської сільської ради.

Рішенням Житомирської районної ради від 25 квітня 2010 року межі с. Тетерівка розширено за рахунок земель військового містечка № НОМЕР_1 площею 4,8 га. Вказану земельну ділянку вилучено із землекористування Зарічанського військового лісництва.

Згідно з актом передачі земельної ділянки від 25 лютого 2010 року, затвердженим розпорядженням голови Житомирської РДА від 25 лютого 2010 року № 177, відбулась передача земельної ділянки МОУ площею 6,7 га до земель запасу Тетерівської сільської ради.

Розпорядженням голови Житомирської РДА від 25 лютого 2010 року № 177 припинено право власності ДП «Житомирський військовий лісгосп» на користування спірною земельною ділянкою по добровільній відмові, ділянку віднесено до земель запасу Тетерівської сільської ради.

В подальшому, розпорядженням голови Житомирської РДА від 01 квітня 2010 року №390 затверджено проект із землеустрою щодо відведення громадянам у власність земельних ділянок загальною площею 6,60 га для ведення садівництва за рахунок земель запасу Тетерівської сільської ради. На підставі вказаного розпорядження відповідачам у справі видано державні акти на право власності на спірні земельні ділянки:

- ОСОБА_114 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0626,

- ОСОБА_1 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0604,

- ОСОБА_2 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0655,

- ОСОБА_3 - земельна ділянказ кадастровимномером 1822087200:01:000:0605,яка задоговором купівлі-продажувід 13.08.2010відійшла ОСОБА_4 ,

- ОСОБА_5 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0630,

- ОСОБА_6 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0613,

- ОСОБА_7 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0631,

- ОСОБА_8 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0614

- ОСОБА_9 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0662,

- ОСОБА_10 - земельна ділянказ кадастровимномером 1822087200:01:000:0648,яка задоговором купівлі-продажувід 22.10.2010відійшла ОСОБА_11

- ОСОБА_12 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0611,

- ОСОБА_13 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0663,

- ОСОБА_14 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0645,

- ОСОБА_15 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0625,

- ОСОБА_18 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0639,

- ОСОБА_16 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0678,

- ОСОБА_19 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0653,

- ОСОБА_20 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0652,

- ОСОБА_21 - земельна ділянказ кадастровимномером 1822087200:01:000:0672,яка задоговором купівлі-продажувід 29.12.2010відійшла ОСОБА_23 ,

- ОСОБА_22 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0679,

- ОСОБА_24 - земельнаділянказ кадастровимномером 1822087200:01:000:0628,

- ОСОБА_25 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0666,

- ОСОБА_26 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0641, яка за договором купівлі-продажу від 22.08.2011 відійшла ОСОБА_27 ,

- ОСОБА_28 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0667,

- ОСОБА_29 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0675,

- ОСОБА_115 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0665,

- ОСОБА_116 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0677,

- ОСОБА_117 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0656,

- ОСОБА_118 - земельна ділянказ кадастровимномером 1822087200:01:000:0612, яка задоговором купівлі-продажувід 01.06.2010відійшла ОСОБА_119 ,

- ОСОБА_120 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0637,

- ОСОБА_121 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0622, яка за договором купівлі-продажу від 01.06.2010 відійшла ОСОБА_122 ,

- ОСОБА_123 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0621, яка за договором купівлі-продажу від 08.06.2010 відійшла ОСОБА_124 ,

- ОСОБА_125 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0664,

- ОСОБА_126 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0647,

- ОСОБА_127 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0635,

- ОСОБА_128 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0607,

- ОСОБА_129 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0651,

- ОСОБА_130 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0632,

- ОСОБА_131 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0610,

- ОСОБА_132 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0673,

- ОСОБА_133 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0649,

- ОСОБА_134 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0680, яка за договором купівлі-продажу від 29.12.2010 відійшла ОСОБА_23 ,

- ОСОБА_135 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0654,

- ОСОБА_136 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0650,

- ОСОБА_137 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0674,

- ОСОБА_138 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0638,

- ОСОБА_139 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0617,

- ОСОБА_140 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0676, яка за договором купівлі-продажу від 08.06.2010 відійшла ОСОБА_141 ,

- ОСОБА_142 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0608, яка за договором купівлі-продажу від 08.06.2010 відійшла ОСОБА_143 ,

- ОСОБА_144 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0644,

- ОСОБА_145 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0643,

- ОСОБА_146 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0623,

- ОСОБА_147 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0616,

- ОСОБА_148 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0636,

- ОСОБА_149 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0629,

- ОСОБА_150 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0615, яка за договором купівлі-продажу від 18.12.2012 відійшла ОСОБА_151 ,

- ОСОБА_152 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0627,

- ОСОБА_153 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0669,

- ОСОБА_154 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0642, яка за договором купівлі-продажу від 02.08.2011 відійшла ОСОБА_155 ,

- ОСОБА_156 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0633, яка за договором купівлі-продажу від 02.08.2011 відійшла ОСОБА_157 .

В подальшому право власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу отримали:

- ОСОБА_158 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0627,

- ОСОБА_159 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0611,

- ОСОБА_160 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0656,

- ОСОБА_161 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0631,

- ОСОБА_162 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0623,

- ОСОБА_17 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0678

- ОСОБА_163 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0632,

- ОСОБА_164 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0653, 0654?

- ОСОБА_125 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0664,

- ОСОБА_165 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0623,

- ОСОБА_166 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0637,

- ОСОБА_167 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0617,

- ОСОБА_168 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0636,

-Мурашова- земельні ділянки з кадастровими номерами 1822087200:01:000:0662, 1822087200:01:000:0663,1822087200:01:000:0665, 1822087200:01:000:0667,

- ОСОБА_169 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0639,

- ОСОБА_170 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:060650,

- ОСОБА_171 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0615,

- ОСОБА_172 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0655,

- ОСОБА_173 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0633,

- ОСОБА_174 - земельна ділянка з кадастровим номером1822087200:01:000:0674.

На момент перегляду справи судом апеляційної інстанції, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 19.01.2023, незмінними власниками земельних ділянок залишились наступні громадяни:

- ОСОБА_4 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0605,

- ОСОБА_5 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0630,

- ОСОБА_6 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0613,

- ОСОБА_161 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0631,

- ОСОБА_8 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0614,

- ОСОБА_175 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0648,

- ОСОБА_17 - земельні ділянки з кадастровими номерами 1822087200:01:000:0678,

1822087200:01:000:0679, 1822087200:01:000:0677,

- ОСОБА_164 - земельні ділянки з кадастровими номерами 1822087200:01:000:0653,

1822087200:01:000:0654

- ОСОБА_23 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0672, 1822087200:01:000:0680,

- ОСОБА_27 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0641, 1822087200:01:000:0642,

- ОСОБА_29 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0675,

- ОСОБА_160 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0656,

- ОСОБА_119 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0612,

- ОСОБА_166 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0637, 1822087200:01:000:0635,

- ОСОБА_176 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0621,

- ОСОБА_177 - земельні ділянки з кадастровими номерами 1822087200:01:000:0607,

1822087200:01:000:0608

- ОСОБА_178 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0651,

- ОСОБА_172 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0655,

- ОСОБА_179 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0649,

- ОСОБА_174 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0674,

- ОСОБА_167 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0617,

- ОСОБА_180 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0644,

- ОСОБА_145 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0643,

- ОСОБА_165 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0629,

- ОСОБА_173 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0633

-ТОВ «Промбудпостач» - земельні ділянки з кадастровими номерами 1822087200:01:000:0662, 1822087200:01:000:0663, 1822087200:01:000:0664, 1822087200:01:000:0665, 1822087200:01:000:0666, 1822087200:01:000:0667, 1822087200:01:000:0669, об`єднані в земельну ділянку 1822087200:01:000:0702.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції як правонаступника відповідача ОСОБА_181 (земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:000:0673) залучено ОСОБА_182 .

В подальшому, частиною власників земельних ділянок на підставі ряду цивільно-правових угод відчужено належні їм земельні ділянки на користь третіх осіб, у зв`язку з чим ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06.02.2023 нових власників земельних ділянок залучено як третіх осіб у справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Так, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами зареєстроване за:

- ОСОБА_183 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0604,

- ОСОБА_184 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0611, 1822087200:01:000:0610, 1822087200:01:000:0676,

- ОСОБА_19 - земельні ділянки з кадастровими номерами 1822087200:01:000:0645,

- ОСОБА_185 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0625, 1822087200:01:000:0622,

- ОСОБА_186 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0639,

- ОСОБА_187 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0652,

- ОСОБА_188 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0647,

- ОСОБА_189 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0632,

- ОСОБА_190 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0673,

- ОСОБА_191 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0626,

- ОСОБА_192 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0650,

- ОСОБА_193 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0638,

- ОСОБА_194 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0623,

- ОСОБА_195 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0616,

- ОСОБА_196 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0636,

- ОСОБА_197 - земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:0615.

Апелянт зазначає, що при проведенні реорганізації ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України» не відмовилося від постійного користування земельними ділянками на користь ДП «Житомирський військовий лісгосп». У зв`язку з цим, ДП «Житомирський військовий лісгосп» у відповідності зі ст.ст.125, 126, 141, 142 Земельного кодексу України не набуло права постійного користування земельними ділянками та не отримало державні акти на право постійного користування, хоча є законним правонаступником реорганізованого ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України».

Розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації від 25.02.2010 № 177 ДП «Житомирський військовий лісгосп» припинено право користування земельною ділянкою площею 6,70 га військового містечка № НОМЕР_1 на території Тетерівської сільської ради та віднесено їх до земель запасу сільської ради.

За розпорядженням Житомирської РДА від 01.04.2010 №390 затверджено проект із землеустрою щодо відведення громадянам у власність земельних ділянок загальною площею 6,60 га для ведення садівництва за рахунок земель запасу Тетерівської сільської ради.

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №073507 виданого ДП «Івано- Франківському ліспромкомбінату МО України», надані громадянам земельні ділянки загальною площею 6,60 га для ведення садівництва, перебувають в користуванні указаного державного підприємства з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства.

Згідно зі статтею 27 ЛК України (у ред. чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як гектар, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Оскільки спірні земельні ділянки лісового фонду в установленому законом порядку в лісогосподарських підприємств вилучені не були, прокурор вважає, що внаслідок прийняття спірних розпоряджень районної державної адміністрації фактично змінено їх цільове призначення з лісогосподарського на сільськогосподарське.

Відповідно до частини дев`ятої 9 статті 149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Так як оскаржуваними розпорядженнями у власність громадянам були передані землі лісового фонду площею 6,60 га, що значно перевищувала 1 га, ці дії свідчать про перевищення головою районної державної адміністрації повноважень, передбачених законом.

Згідно зінформацією,наданою назапити прокуратури:зДержземагенства у Житомирському районі від 31.05.2013 №712/вих. вбачається, що площа 6,7 га військового містечка 165, право користування якою припинено розпорядженням райдержадміністрації № 177 від 25.02.2010 та передана громадянам у власність, входить до загальної площі 219,56 га державного акту на право постійного користування серії ЯЯ № 2073507; з ВО «Укрдержліспроект» № 23 від 29.01.2013, де зазначено що площа кварталів №11, 13 Корбутівського лісництва Житомирського військового лісгоспу зменшилась в порівнянні матеріалів лісовпорядкування за 2001, 2010 роки.

Згідно плану лісонасаджень Корбутівського лісництва Шепетіського лісгоспу Хмельницької області, наданих прокурором, у власність громадян передані землі 11 та 13 кварталу лісництва (лісовпорядкування 2001 року), загальною площею 219,56 га. Матеріали лісовпорядкування 2010 року зі зменшеною площею затверджені в 2011 році, після затвердження документації із землеустрою громадянам.

Разом з тим, судова земельно-технічна експертиза, про призначення якої клопотав прокурор з метою встановлення факту накладання спірних земельних ділянок саме на земельну ділянку 6,6 га земель на території Тетерівської сільської ради, що відповідно до державних актів була передана в постійне користування ДП «Івано-Франківський ліспромкомбинат», та інших питань, проведена не була з причин відсутності оплати цього дослідження, яка була покладена на ДП «Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат».

На виконання запиту Житомирського апеляційного суду про витребування з Галузевого державного архіву МО України та з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» копії розподільчого балансу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» з Галузевого державного архіву МО України надійшла відповідь, в якій повідомлено, що розподільчий баланс державних підприємств, як додаток до Наказу МОУ №123 від 20.03.2009, відсутній. Документи ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» до Галузевого державного архіву МО України не надходили (а.с.247-248 т.41, а.с.1-4 т.42).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (ст.19 ЗК України), відповідно до ч.2 ст.19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Тобто, земельні ділянки, які перебувають у запасі, мають бути віднесені до певної категорії земель за їх цільовим призначенням, у тому числі земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України (у ред., яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

При цьому згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Відповідно до частини дев`ятої статті 149 ЗК УкраїниКабінет Міністрів України вилучає земельні ділянкидержавної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гадля нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, щорозпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 25.02.2010 № 177 припинено право власності ДП «Житомирський військовий лісгосп на користування спірної земельною ділянкою по добровільній відмові та віднесено її до земель запасу Тетерівської сільської ради.

В подальшому, розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації від 01.04.2010 № 390 затверджено проект із землеустрою щодо відведення громадянам у власність земельних ділянок, загальною площею 6,60 га для ведення садівництва за рахунок земель Тетерівської сільської ради, передано їм у власність земельні ділянки.

Згідно положень статті 57 ЛК України (в ред. станом на час ухвалення розпорядження) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 149 п. 2 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Частиною 9 цієї статті передбачено, що КМ України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 га для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених ч.5-8 цієї статті та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

Однак, ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» не відмовилося від постійного користування земельними ділянками, а Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалось.

Таким чином доводи позивача про те, що спірні земельні ділянки державного лісового фонду неправомірно вибули із володіння держави, оскільки при їх вилученні не було дотримано вимог статті149 ЗК України та статті 57 ЛК України є обґрунтованими.

Верховний Суд, переглядаючи вказану справу, у якій позов пред`явлений прокурором Житомирського району в інтересах держави у зв`язку з незаконним заволодінням земельною ділянкою державної власності відповідачами, визнав, що заявлені в цій справі прокурором вимоги про визнання недійсним розпорядження голови Житомирської РДА від 01 квітня 2010 року № 390, а також про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки не відповідають належному способу захисту.

Проте, вирішуючи спір в частині витребування з володіння відповідачів на користь держави в особі ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» спірних земельних ділянок, апеляційний суд не вбачає підстав для їх витребування, враховуючи наступне.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку усіх сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи передбачене в чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

Встановлено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 219,56 га були передані у власність відповідачам, а в подальшому деякі з них перейшли у власність третіх осіб, вибули з державної власності поза волею власника держави Україна без дотримання передбаченої законом процедури вилучення у постійного користувача ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Однак положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності» при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

За обставинами цієї справи встановлено, що відповідачі набули у власність земельні ділянки, якими вони правомірно користувалися за цільовим призначенням тривалий час, у межах норм, передбачених законом, на підставі рішення районної державної адміністрації; у статусі власників земельних ділянок відповідачі тривалий час володіють ними.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що намагання прокурора виправити допущену в минулому органом влади «помилку» не може мати наслідком непропорційне втручання у нове право відповідачів та перекладати на них усі негативні наслідки такої «помилки», оскільки задоволення вимоги про витребування земельної ділянки із формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін.

У справі встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходяться житлові будинки та господарські будівлі відповідачів та третіх осіб. Отже, втручання держави у право громадян відповідачів у справі на мирне володіння майном - земельними ділянками, зважаючи на тривале добросовісне користування ними відповідачами, які протиправних дій для заволодіння земельною ділянкою у певному розмірі не вчиняли, отримали їх у власність на підставі розпорядження державного органу, буде мати ознаки непропорційного втручання у права відповідачів на мирне володіння майном.

Встановлено, що відповідачі користуються земельними ділянками починаючи з 2010 року, мали право на надання їм земельних ділянок у власність у вказаному розмірі і реалізували це право. Позбавлення їх такого права власності фактично не з вини відповідачів, а внаслідок недбальства державних органів призведе до порушення принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для витребування у відповідачів, які залишились власниками на час розгляду справи, земельних ділянок на користь держави.

Також колегія суддів не вбачає підстав для витребування у інших відповідачів ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_200 , ОСОБА_151 , ОСОБА_141 , ОСОБА_14 , ОСОБА_147 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_148 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_136 земельних ділянок, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що власники вищезазначених спірних земельних ділянок відповідно до цивільно-правових угод змінилися. У зв`язку з чим ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06.02.2023, відповідно до п.1 ч.1 ст. 365 ЦПК України, нових власників земельних ділянок залучено як третіх осіб у справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залічення до участі у справі в якості відповідачів осіб, які не брали в ній участь у суді першої інстанції.

Таким чином підстав для задоволення вимог прокурора щодо витребування земельних ділянок на користь держави у відповідачів, які відчужили спірні земельні ділянки і на час ухвалення даного судового рішення вже не є власниками земельних ділянок, колегія суддів також не вбачає.

Однак, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив збезпідставності заявлених вимог, оскільки позивач не довів факту отримання відповідачами спірних земельних ділянок за рахунок земель лісового фонду.

Таким чином, оскільки районний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови, оскаржене судове рішення в частині витребування земельних ділянок підлягає зміні, з урахуванням мотивів викладених у цій постанові.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Керівника Житомирськоїобласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування земельних ділянок на користь держави змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2023 року.

Головуючий Судді