Рішення

від 03.04.2023 по справі 385/36/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/36/23

Провадження № 2/385/90/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Любченка В.М.,

представника відповідача адвоката Кінько О.В.,

розглянувши в режимівідеоконференції увідкритому судовомузасіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Любченко В.М. звернувся з позовом до ФГ «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування додаткової угоди до договору оренди землі.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0197, площею 3.0102 га та з кадастровим номером 3521110100:02:000:0196, площею 3.0102га., які розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області. 30.11.2012 року між позивачем та ФГ «Олена» було укладено договори оренди землі на вище зазначені земельні ділянки строком на 10 років на належну їй земельну ділянку тобто до 30.11.2022 року. Починаючи з осені 2022 року позивачка не одноразово зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці , та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди, на дані звернення голова ФГ «Олена» відповів, що договір оренди буде зберігати свою чинність доки йому буде потрібно.

08.12.2022 року та 21.12.2022 року позивачка звернулась до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної довідки по належній їй земельній ділянці, яка є предметом розгляду даної справи. Отримавши інформаційну довідку № 317157283 від 08.12.2022 року, позивачу стало відомо, що 29.11.2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

Отримавши інформаційну довідку №318333285 від 21.12.2022 року, позивачу стало відомо, що 28.11.2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 24.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

В даному випадку позивачка не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажала те не бажає подальшої спів праці з ним.

Всі ці обставини грубо порушують його права як власника земельної ділянки, тому він вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належні йому земельні ділянки використовуються без законних на то підстав.

Просить суд: зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим № 3521110100:02:000:0197 площею 3.0102 га. яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 24.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», 30.11.2012 року, зареєстрованої 28.11.2022 року номер запису про інше речове право № 48570919; Зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим № 3521110100:02:000:0196 площею 3.0102 га. яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 22.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», 30.11.2012 року, зареєстрованої 29.11.2022 року номер запису про інше речове право № 48577732.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.01.2023 року відкрито провадження у справі.

30.01.2023 року на електронну адресу суду від представника ФГ «Олена», адвоката Кінько О.В. надійшов відзив на позовну заяву. В якому представник відповідача вказує, що до 17 грудня 2022 року позивачка жодного разу не зверталася до відповідача з заявами про припинення договору у зв`язку з закінченням строку його дії або про небажання після закінчення дії основного договору співпрацювати з ФГ «ОЛЕНА». Позивач отримувала від Відповідача орендну плату за весь період дії Договору, Відповідач в свою чергу як сторона за договором обробляє земельну ділянку відповідно до умов Договору та сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою. Договір сторонами виконується до теперішнього часу включно. Додаткова угода про продовження дії договору оренди свідчить про намір позивачки продовжити дію договору оренди на новий строк. Відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.03.2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Фермерського господарства «Олена», оригінал додаткової угоди №б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 29.11.2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та оригінал додаткової угоди №б/н від 24.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 28.11.2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, для огляду в судовому засіданні.

17.03.2023 року від представника відповідача, адвоката Кінько О.В. до суду надійшла заява щодо виконання ухвали про витребування доказів. В даній заяві зазначається, що витребувані судом додаткові угоди не має можливості надати суду, оскільки їх втрачено. На підтвердження чого до суду надано: акт про втрату документів від 14.03.2023 року; пояснення ОСОБА_2 від 10.03.2023року; Наказ про службове розслідування; квитанцію про оплату оголошення про втрату; пояснення ОСОБА_3 щодо втрати документів.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.03.2023 року в задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі почеркознавчої експертизи відмовлено.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала. Додатково наголосила, що спірні додаткові угоди вона не підписувала.

Представник позивача, адвокат Любченко В.М. в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених у ньому. Додатково наголосив, що оригіналу спірної додаткової угоди до договору оренди землі ОСОБА_4 не має, адже таку не підписував.

Представник відповідача ФГ «Олена» адвокат Кінько О.В. в судовому засіданні вказала, що позивач підписав спірну додаткову угоду в якій сторони погодили істотні умови. Крім того, позивач не звертався до відповідача з заявою про припинення договору оренди землі. Вказала, що представником позивача обрано неефективний спосіб захисту, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень позивача, представника позивача та представника відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст.81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку cерії ІV-КР № 035822 від 20.05.2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,01 га. Земельна ділянка № НОМЕР_1 розташована на території Гайворонської міської ради. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0197 (а.с. 11).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0102 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0197. Номер запису про інше речове право: 48570919; дата та час державної реєстрації 28.11.2022; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 24.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65625938 від 30.11.2022, ОСОБА_5 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 14-15).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку cерії КР № 020684 від 05.12.2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,01 га. Земельна ділянка № НОМЕР_2 розташована на території Гайворонської міської ради. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0196 (а.с.12-13).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0102 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0196. Номер запису про інше речове право: 48577732; дата та час державної реєстрації 29.11.2022; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 30.11.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65634046 від 01.12.2022, ОСОБА_5 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 14-15).

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджувала, що спірні додаткові угоди до договорів вона не підписувала, підпис у них вчинено іншою особою. З метою перевірки відповідності підпису на вказаних угодах їй та проведення почеркознавчої експертизи, представник позивача подав до суду заяву в якій просив витребувати у відповідача оригінал додаткової угоди №б/н від 10.11.2022 року до договору оренди від 12.12.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 20.10.2020 року Державним реєстратором Лособиковим М.Г. Гайворонської районної державної адмінстрації Кіровоградської області та оригінал додаткової угоди №б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 29.11.2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та оригінал додаткової угоди №б/н від 24.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30.11.2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 28.11.2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01.03.2023 було витребувано оригінали вказаних додаткових угод.

Проте, ухвала суду про витребування документів, що безпосередньо стосуються предмету спору, не виконана, представником відповідача повідомлено суд про відсутність у відповідача оригіналів додаткової угоди від 22.11.2022 р. та 24.11.2022 р., укладеної із позивачем.

Враховуючи, що суду не надано відповідачем оригіналів додаткових угод від 22.11.2022 р. та 24.11.2022 р., суд позбавлений можливості призначити у справі відповідну експертизу.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ про те, що додаткова угода №б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року, яка зареєстрована 29.11.2022 року та оригінал додаткової угоди №б/н від 24.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року, яка зареєстрована 28.11.2022 року позивачем не підписувалися та не укладалися.

Суд враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу не підписання останньою додаткової угоди №б/н від 22.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року та додаткової угоди №б/н від 24.11.2022 року до договору оренди від 30.11.2012 року.

Норми права та мотиви їх застосування.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»- договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд вважає, що спірний договір позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджував, а відповідач протилежного не спростував.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 704/360/18 (провадження № 61-396св21) зазначено, що: «реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою… Отже, реєстрація права оренди ТОВ «Міжлісся» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію)…»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21, пункт 98) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка розгдядається, встановлено, що реєстрація права оренди відповідача порушує права позивача.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем, заявлена вимога про скасування такої державної реєстрацій спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 23.01.2023 року справа №656/242/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений ЦК України) суперечить завданням цивільного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом цивільних спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, аби убезпечити особу повторно звертатись до суду за захистом своїх прав.

У пункті 123 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 14-83гс21) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що положення статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) обумовлено тим, що суд вирішує спір про право; скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме право, яке реєструється. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права, а є офіційним засвідченням державою факту набуття особою такого права.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткових угод, які позивачем не укладались, заявлені ним позовні вимоги про скасування державної реєстрації таких угод опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Аргументи представника відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за встановлених судом обставин та наведених висновків Великої Палати Верховного Суду не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Фермерськогогосподарства «Олена»про усуненняперешкод уздійсненні правакористування тарозпорядження майном,шляхом скасуваннядержавної реєстраціїдодаткової угодидо договоруоренди землі задовольнити.

Зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим 3521110100:02:000:0197, площею 3,0102 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди №б/н від 24.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, 30.11.2012 року, зареєстрованої 28.11.2022 року, номер запису про інше речове право № 48570919.

Зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим 3521110100:02:000:0196, площею 3,0102 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди №б/н від 22.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, 30.11.2012 року, зареєстрованої 29.11.2022 року, номер запису про інше речове право № 48577732.

Стягнути з Фермерського господарства «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,судові витратизі сплатисудового зборув розмірі1984грн.80коп. та 11000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.04.2023 року.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 03.04.2023