Рішення
від 10.03.2023 по справі 379/1621/17
ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1621/17

Провадження № 2/379/1/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського агропромислового підприємства «Колос», комунального підприємства Кагарлицької районної ради Київської області «Реєстраційне агентство», Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області та голови загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КПСП ім. Боженка від 27.03.2016 року ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним рішення Лісовицької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та акту приймання передачі майна, скасування реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання виділити та передати в рахунок вартості майнового паю частину нежитлового приміщення, визнання права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення загальних зборів колишніх членів реорганізованого КСПС ім. Боженка, співвласників майнових паїв від 27 березня 2016 року недійсними;

- визнати недійсним рішення Лісовицької сільської ради від 06 липня 2017 року № 244 - 25 - VII «Про видачу майнового свідоцтва на вартість викуплених майнових паїв»;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія КК - XXII № 121302, виданого Лісовицькою сільською радою 06 липня 2017 року;

- визнати недійсним Акт № 1 від 27.03. 2017 р. приймання - передачі майна;

- скасувати державну реєстрацію прав власності на об`єкт нерухомого майна - Адмінбудинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати САПП «Колос» код ЄДРПОУ 23578718, (балансоутримувача) виділити і передати в рахунок вартості майнового паю, що належать ОСОБА_1 , пропорційно його вартості, частину нежилого приміщення (Адмінбудинок А-2 - залишкова балансова вартість 41024 грн.), який розташований по АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на частину нежитлового приміщення (Адмінбудинок А-2), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , пропорційно вартості його майнового паю;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначає, що є учасником спільної часткової власності майна, яке в незаконний спосіб отримало САПП «Колос», одноосібним засновником якого являється його директор ОСОБА_3 . Вищезазначене підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1 , виданого Лісовицькою сільською радою на ім`я позивача та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Директор САПП «Колос» у липні місяці 2017 року оформив право власності на ім`я САПП «Колос» на наступне майно: нежитлове приміщення пекарні, інвентаризаційний номер 38, залишкова балансова вартість - 34655,00 грн., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлова будівля адмінприміщення, інвентаризаційний номер 39, залишкова балансова вартість - 41024,00 гри., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; млин, інвентаризаційний номер 40, залишкова балансова вартість - 12797,00 грн., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 . Загальна вартість високоліквідного майна, яке було передане САПП «Колос» становить 88476,00грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, підставою виникнення права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна послужили наступні правовстановлюючі документи: свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, серія та номер: КИ-XXII № 121302, виданий 06.07.2017 Лісовицькою сільською радою, Таращанського району Київської області; АКТ №1 приймання - передачі нерухомого майна від 27.03.2016.

Позивач вважає зазначені документи видані з порушенням чинного законодавства України та які підлягають скасуванню з наступних підстав:

Про загальні збори членів реорганізованого ПСП «Потоки», які нібито відбулися 27 березня 2016 року, на яких було прийняті рішення про виділення САПП «Колос» вищезазначеного нерухомого майна, позивач дізнався лише 11 вересня 2017 року із реєстраційної справи № 1299787432244, яка була надана Таращанською РДА Київської області на вимогу Таращанського районного суду. Про дату проведення і порядок денний загальних зборів від 27.03.2016 позивача не повідомляли тому він в них не приймав участь. Без участі позивача і його волі відбулося відчуження часток їхнього майна, які знаходяться в переданих до САПП «Колос» об`єктів нерухомості. Тим само були грубо порушені права позивача, як учасника спільної часткової власності.

Крім того не було кворуму співвласників, який дає право проведення самих вищезазначених загальних зборів колишніх членів ПСП «Потоки». ПСП «Потоки», являється правонаступником реорганізованого КПСП ім. Боженка, членами якого були 650 осіб, що підтверджується витягом з архівного сектору Таращанської РДА Київської області від 07.09.2017 списку членів КПСП ім. Боженка, а в зазначених зборах прийняли участь лише 153 учасника. Таким чином оспорюванні рішення загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27.03.2016, на виконання яких було передане конкретне майно згідно акту приймання - передачі №1 від 27.03.17, який в свою чергу послужив підставою для реєстрації речового права на зазначені об`єкти нерухомості, були прийняті нелегітимними зборами (відсутній кворум) і з перевищенням повноважень - відчужили майно, яке їм не належало. Таким чином був відсутній кворум проведення загальних зборів, а прийняті ними рішення являються недійсними. Крім того в п. 3.3 зазначеного протоколу за рішення про виділення ОСОБА_3 частки нерухомого майна: адмінприміщення, млину, пекарні, комори проголосував лише 101 учасник зборів. Проте у відповідності до глави 26 «Право спільної власності» ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою, проте таке право має бути узгоджене з іншими співвласниками. Таким чином відсутня одностайність в прийняті даного рішення. Аналогічно відсутня одностайність і в рішеннях прийнятих спірними загальними зборами від 27 березня 2016 року, зазначених в п.п. 3.1; 3.2.

В наведеному протоколі зазначено, що присутнім на них був сільський голова селищ Потоки та Лісовичі Таращанського району Київської області - Дубровський М.О. У витягу з протоколу №1 загальних зборів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27 березня 2016 року уже зазначено, що ОСОБА_4 був обраним членом президії зазначених зборів. Незважаючи на те, що сільський голова являється учасником спільної часткової власності ПСП «Потоки» про зазначені загальні збори, які нібито відбулися 27.03.2016 нічого не знав, участь в них не приймав, а також витяг з протоколу №1 не посвідчував. В цілому витяг з протоколу № 1 загальних зборів членів реорганізованого ПСП Потоки» від 27.03. 2016 року не відповідає оригіналу самого протоколу.

З незрозумілих підстав Лісовицька сільська рада своїм рішенням № 244- 25- V- II від 06 липня 2017 року анулювала свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії КИ-ХХ 11 № 121282 від 10 квітня 2017 року, видане Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області. Зазначеним рішенням було видано нове свідоцтво серії НОМЕР_2 на ім`я АПП «Колос» на сумарну номінальну викуплених майнових паїв 88660,00 грн. В оспорюваному Свідоцтві про право власності на майновий пай серії КИ - XXII № 121302 виданому Лісовицькою сільською радою 06 липня 2017 на ім`я АПП «Колос» не зазначена загальна вартість майна майнового фонду підприємства. В графі Свідоцтва - «який має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства зазначено ПСП «Потоки», хоч в первісних сертифікатах, які скупив Відповідач, зазначено АПП «Колос». Одночасно необхідно наголосити, що підприємства з назвою АПП «Колос» в Таращанському районі не існує.

В матеріалах реєстраційної справи 1299787432244 щодо реєстрації нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_2 міститься акт №1 приймання - передачі нерухомого майна колишніх членів КСП ім. Боженка від 27.03.2016. В якому зазначено, що майно яке являється предметом спору передане головою зборів ОСОБА_2 . Із інформації наданої Таращанською РДА Київської області від 04.09. 2017 року видно, що громадянка ОСОБА_2 працює у Таращанській районній державній адміністрації на посаді начальника відділу фінансово - господарського забезпечення - головного бухгалтера апарату райдержадміністрації з 26.05.2015. Відповідно до ЗУ «Про державну службу» ОСОБА_2 являється державним службовцем та посадовою особою. Таким чином на неї поширюються вимоги законів: «Про запобіганню корупції» та «Державну службу». Виконуючи організаційно розпорядчі та адміністративно господарські функції під час проведення загальних зборів та при передачі спірного майна не будучи учасником спільної часткової власності, ОСОБА_2 вийшла за межі дозволеного, тим само порушила вимоги зазначених законів та Конституцію України. В ст.19 Конституції України міститься прямий припис, що посадові особи органів виконавчої влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні загальні збори співвласників майнових паїв не уповноважували ОСОБА_2 на здійснення передачі нерухомого майна. Таким чином акт приймання - передачі об`єктів нерухомості був підписаний не уповноваженою особою з перевищенням нею повноважень, а тому являється недійсним.

Крім того в матеріалах реєстраційної справи 1299787432244 міститься заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У графі: відомості про заявника, зазначено прізвище ОСОБА_3 , а в графі підпис заявника міститься підпис іншої особи, що відрізняється від підпису, яка засвідчена приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області. Таким чином заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана не уповноваженою особою. А тому позивач вважає, що наявні всі підстави для скасування державної реєстрації прав власності на означені об`єкти нерухомого майна.

У поданому 09.01.2018 відзиві на позовну заяву (а.с.37-43 т.1) представник відповідача - директор САПП «Колос» Балацький В.Д. прохав відмовити у позові в повному обсязі та стягнути всі судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу адвокатом в сумі 3969,60 грн. В обґрунтування зазначав, що згідно свідоцтва на право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія КИ-ХХІІ № 12319, яке видане на ім`я ОСОБА_1 Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області 25.10.2017, позивач має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства АПП «Колос» відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 19 лютого 1994 року. Проте САПП «Колос» не є колективним сільськогосподарським підприємством та не являється правонаступником КПСП ім. Боженка с. Потоки Таращанського району Київської області. Згідно постанови Господарського суду Київської області від 19.09.2001 КСП ім. Боженко с. Потоки визнано банкрутом та визначено правонаступником ПСП Потоки, а 21.06.2006 ухвалою Господарського суду Київської області правонаступника - КСП ім. Боженко, ПСП «Потоки» було ліквідовано. САПП «Колос» с. Потоки Таращанського району Київської області створене 06.02.1996 вже після розпаювання КПСП ім. Боженка. У зв`язку із вище викладеним представник САПП «Колос» вважає, що позивач не має ніякого відношення до переліку осіб, які є громадянами співвласниками реорганізованого КПСП ім. Боженка с. Потоки Таращанського району Київської області.

Щодо твердження позивача про незаконність проведення 27 березня 2017 року загальних зборів громадян співвласників майнових паїв КПСП ім. Боженка, то це не відповідає дійсності, оскільки загальна кількість пайовиків станом на 19.02.1994 складала 650 чоловік, а на час проведення вище вказаних зборів їх кількість становила 153 чоловіки та на час проведення зборів позивач не був пайовиком реорганізованого КПСП ім. Боженка с. Потоки Таращанського району Київської області.

У відповіді на відзив (а.с.157-164 т.1) представник позивача ОСОБА_5 зазначав, що відповідач та його представник не усвідомлюють, що право вимоги до позивача (обдарованого) переходить з моменту отримання ним предмета дарування і це право не залежить від того чи був останній присутнім на зборах, рішенням яких спірне майно відчужене, чи ні. Відповідно до договору дарування майнового паю укладеного 19.10.2017 позивач отримав від ОСОБА_6 майновий члена колективного сільськогосподарського підприємства АПП «Колос» в розмірі 3942 грн., який 25 жовтня переоформив на його ім`я. ОСОБА_7 за час роботи в КПСП ім. Боженка отримав зазначений майновий пай. Після виходу із складу КПСП ім. Боженка йому була виділена в натурі частка майна в розмірі вартості майнового паю. Дана частка майна була передана САП «Колос», що підтверджується відповідним договором оренди майна від 15.10.2001. Після закінчення строку дії даного договору відповідачем не було повернуто предмет договору оренди. Тому орендодавець з групою осіб в кінці 2017 року звернувся до останнього з відповідною вимогою, відповіді на яку не отримав. Вище зазначене дає право позивачу вимоги повернення частки майна, яка була йому подарована.

У запереченнях на позовну заяву (а.с.194-200 т.1) відповідач ОСОБА_2 зазначала, що твердження позивача про незаконності проведення 27 березня 2016 року загальних зборів громадян співвласників майнових паїв КПСП ім. Боженка, не відповідають дійсності, загальна кількість пайовиків на час проведення вище вказаних зборів становила 153 чоловіки та на час проведення зборів та і на даний час позивач не є пайовиком реорганізованого КПСП ім. Боженка с. Потоки Таращанського району Київської області, тобто його права ніяким чином не порушувалися. У даному позові відсутня інформація про решту громадян-співвласників КПСП ім. Боженко с. Потоки Таращанського району Київської області. Також позивачем не надано суду документальних даних, яка загальна кількість і вартість розпайованого майна, кому воно належало і в кого у користуванні та на яких підставах знаходиться і в якій саме кількості. Крім того, позивач ставлячи питання про визнання недійсними зборів власників майнових паїв реорганізованого КПСП ім. Боженка (ПСП «Потоки»), чомусь приховує, що на даних зборах розглядалася не лише заява директора САП «Колос» ОСОБА_3 а і заяви інших громадян, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

27.03.2016 за участю Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області відбулося засідання зборів власників майнових раїв реорганізованого КПСП ім. Боженка (КПСП «Потоки»). Як вбачається з протоколу за № 01 від 27.03.2016, на вказаних зборах були присутні 153 чоловік, головою зборів обрано відповідачку - ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_10 , серед членів президії - ОСОБА_4 сільський голова с. Лісовичі Таращанського району Київської області. Згідно з порядком денним вказаних зборів, серед інших питань розглядалось питання про продаж майнових паїв колишнього КПСП ім. Боженка. По вказаному питанню порядку денного було прийнято рішення («за» - 153 чоловік), яким вирішено виділити в натурі та передати у власність САПП «Колос» нерухоме майно колишніх членів реорганізованого КПСП ім. Боженка, а саме: нежитлову будівлю «пекарня», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю «адмінприміщення», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю «млин», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до укладених договорів купівлі-продажу майнових паїв, відповідно до яких до САПП «Колос» перейшло право власності на майнові паї, загальна номінальна вартість яких становить 88476,00 грн.

На виконання вказаних договорів між САПП «Колос» та продавцями були підписані акти приймання-передачі права власності на майновий пай члена реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Боженка, за якими відповідачу були передані свідоцтва про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати). В подальшому САПП «Колос» звернулося до Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області із заявою про видачу нового свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

При цьому САПП «Колос» були додані оригінали договорів купівлі-продажу майнового паю, оригінали свідоцтв про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати) та протокол загальних зборів власників майнових паїв від 27.03.2016. Пізніше Лісовицькою сільською радою САПП «Колос» видало свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХХІІ № 121282 від 10.04.2017. У зв`язку із вище викладеним прохала суд, відмовити у повному обсязі у позові ОСОБА_1 .

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.217-226 т.1) представник відповідача САП «Колос» - адвокат Якименко О.В. прохав відмовити у позові, оскільки позивач не довів, які саме права були порушення САПП «Колос». Також зазначав, що у провадженні СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження за № 12017110290000430 від 09.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яке відкрито по факту зловживання владою або службовим становищем та підроблення протоколу загальних зборів громадян - співвласників майна реорганізованого КПСП ім. Боженка № 1 від 27.03.2016 року та витягу з нього і як наслідок незаконного заволодіння майном громадян - співвласників майна реорганізованого КПСП ім. Боженка с. Потоки Таращанського району Київської області. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , як голова зборів була допитана як свідок та пояснила, що 27.03.2016 року нею, головою вище вказаних зборів, оригінал даного протоколу було передано до Лісовицької сільської ради Таращанського району. А сам витяг з цього протоколу від 27 березня 2016 року, було підписано головою Лісовицької сільської ради Дубровським М.О. та скріплений печаткою Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської власті. Оскільки, предметом у даних справах як у кримінальному провадженні так і у даній цивільній справі є факт прийняття чи не прийняття (підроблення протоколу) зборами рішення про виділ майна, представник прохав до ухвалення вироку суду зупинити провадження по даній цивільній справі.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 12.06.2018 провадження по даній цивільній справі зупинено до ухвалення вироку суду в кримінальному провадженні № 12017110290000430 від 09.11.2017 року або винесення ухвали про закриття даного кримінального провадження, які набрали законної сили (а.с.245-246 т.1).

05.11.2019 до суду надійшло повідомлення начальника СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області майора поліції Нагорного О.В. про те, що за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201710290000430 від 09.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, прийнято рішення про закриття, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (а.с.5 т.2).

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 06.11.2019 провадження по даній цивільній справі поновлено (а.с.6-7 т.2).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та прохав його задовільнити. В 1994 році КСП «ім. Боженка» було реорганізоване у колективне пайове сількогосподарське підприємство. Виписали пайові книжки. В 1999 році були проведені загальні збори КПСП «ім. Боженка», на яких було прийнято рішення про ліквідацію. На цих зборах частина людей виявила бажання не йти у КСП «Потоки», і вони пішли в САП «Колос». ПСП «Потоки» відмовив у виділенні майна тим людям, які перейшли у «Колос». Тому ці люди звернулися до Таращанського районного суду і 20.07.2001 виконавча служба на виконання рішень суду вилучила на 346 тисяч майна у ПСП «Потоки» і передала САП «Колос», який відповідав пайовому фонду людей, які перейшли до «Колоса». На початку 2002 року були отримані бланки і « Колосом » і «Потоками», їх заповнювали і реєстрували у сільській раді. В лютому 2002 у сільраді були зареєстровані сертифікати « Колоса », а сертифікати «Потоків» в липні 2002 року. Пайовий фонд «Колоса» та «Потоки» - це різні речі. Він є співвласником майна САП «Колос», а не «Боженко». Пояснив, що збори ПСП «Потоки» не мають відношення до майна САП «Колос». ПСП «Потоки» ліквідовано в 2006 році. Правонаступником « Боженко » були «Потоки», але частина людей не ввійшла в потоки, а своє майно передали в САП «Колос». Був створений пайовий фонд «Колос» і видані сертифікати. Балацький повикупляв у людей сертифікати «Колоса», а потім був виданий один сертифікат на певну суму. Потім з сертифікату «Колоса» переписали на сертифікат «Потоки». 27.03.2016 були проведені збори колишніх членів колгоспу «Боженка». Ці збори не мали відношення до майна «Колоса», оскільки не можуть розпоряджатися майном, яке належить іншому підприємству. На момент розпаювання КСП «Боженка» було більше 600 людей співвласників. Позов пред`явлений саме до САП «Колос», оскільки підприємство заволоділо майном незаконно. До співвласників майнових паїв не звертався з питанням щодо виділення майна в натурі. Спір виник через те, що ПСП «Колос» не бажає передати йому одну кімнату адмінприміщення. Голова зборів порушила закон, оголосивши рішення прийнятим, в той час як 50 осіб не голосувало. Майнове право він набув в 2017 році.

Представник позивача - адвокат Поліщук С.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав їх задовільнити та надав промову судових дебатів у письмовій формі.

У письмовій примові судових дебатів представник зазначав, що відповідач не будучи власником майнового паю, починаючи з 2008 року проводив скупку свідоцтв про право власності на майновий пай члена АПП «Колос», (отримав нове свідоцтво лише 06.07.2017). Згідно чинного законодавства України - право власності на предмет договору у покупця виникає з моменту одержання в установленому порядку свідоцтва про право власності на майновий пай. Таким чином відповідач отримав у власність майно за 17 місяців, до того як появилося у нього на це формальне право. Купуючи майнові паї, відповідач, який не входить до складу співвласників, порушив переважне право учасників спільної часткової власності перед іншими особами на купівлю часток у праві спільної часткової власності. Оспорюванні рішення загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27.03.2016, на виконання яких було передане конкретне майно згідно акту приймання-передачі №1 від 27.03.2017, який в свою чергу послугував підставою для реєстрації речового права на зазначені об`єкти нерухомості - прийняті нелегітимними зборами (відсутній кворум) і з перевищенням повноважень - відчужили майно, яке їм не належало. Спірні загальні збори співвласників майнових паїв не уповноважували ОСОБА_2 на здійснення передачі нерухомого майна і взагалі, у так званому, протоколі загальних зборів не міститься інформації щодо уповноваження, саме ОСОБА_2 проводити будь які дії щодо передачі ОСОБА_3 нерухомого майна. Таким чином акт приймання-передачі об`єктів нерухомості був підписаний не уповноваженою особою з перевищенням нею повноважень, а тому являться недійсним.

Представник відповідача Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області - Кудрицька І.О. у судовому засіданні позов не визнала та вважає, що він не підлягає задоволенню. САП «Колос» не є правонаступником « Боженко », натомість правонаступником є «Потоки». « Боженко » розпаювали в 1994 році, а САП «Колос» утворився в 1996 році. Позивач не довів, чого він не звертався до загальних зборів співвласників майнових сертифікатів. Також позивачем не доведено, що договори купівлі продажу майнових сертифікатів, а також акт прийому-передачі, є незаконними.

Представник відповідача САП «КОЛОС» - адвокат Якименко О.В. у судовому засіданні зазначив, що вважає позов безпідставним та прохав відмовити у його задоволені у повному обсязі. Також прохав при винесенні рішення по справі вирішити питання щодо витрат на правову допомогу та надав пояснення у судових дебатах у письмові формі. Пояснив, що САП «Колос» не є правонаступником колгоспу «Боженко». Натомість таким правонаступником було ПСП «Потоки», яке визнано банкрутом та ліквідовано. САП «Колос» створено 06.02.1996 року, вже після розпаювання колгоспу «Боженко». Позивач набув майнові права лише 25.10.2017 року, тобто набагато пізніше дати оспорюваних загальних зборів. Позивач у позові завідомо «переступає» процедуру загальних зборів. Є ще майно, що не виділено в натурі, але позивач з заявою про виділення майна до загальних зборів не звертався. Позивачем не залучено в якості відповідачів інших співвласників майнових паїв, а тільки голову зборів. САП «Колос» не має права видавати майнові сертифікати, це повноваження сільскої ради. САП «Колос» купляв сертифікати «Боженко», реорганізованого в «Потоки». Категорично заперечує достовірність доказу - копію протоколу загальних зборів колишніх членів реорганізованого КПСП «ім. Боженка» від 27.03.2016, оскільки відсутній оригінал такого протоколу, або належним чином завірена копія. Витяг з протоколу № 1 загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27.03.2016 він не оспорює і визнає. Протокол загальних зборів до САП «Колос» не надавався, а надавався лише витяг.

У письмових поясненнях у судових дебатах зазначав, що у даному позові відсутня інформація про решту громадян-співвласників КПСП ім. Боженко с. Потоки Таращанського району Київської області. Також позивачем не надано суду документальних даних, яка загальна кількість і вартість розпайованого майна, кому воно належало і у кого в користуванні та на яких підставах знаходиться і в якій саме кількості. Також ставлячи питання про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників КПСП ім. Боженко позивач чомусь «забуває», що даним рішенням виділялося майно іншим співвласникам майна КПСП ім. Боженко, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вище вказаних осіб не було залучено до даної справи, хоча їхні майнові права порушуються.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що позов повністю не визнає. Вона працювала бухгалтером Таращанської районної адміністрації, була співвласником паїв. Є ще майно, яке не виділено в натурі. На загальних зборах ПСП «Потоки», яке було правонаступником « Боженко », було виділено майно в натурі підприємству «Колос».

Допитана в якості свідка 05.10.2022 відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що на 27.03.2016 була головним бухгалтером Таращанської РДА. Оголошення про загальні збори по майну Боженка було на магазині, автостанції. 27.03.2016 у неї також був майновий сертифікат, і вона була запрошена на зори як власник паю. Збори проводились 27.03.2016 біля приміщення контори на вулиці. Хто був організатором, вона не знає. У списках зареєструвались 153 особи. Хто вів реєстрацію, вона не знає. Від сільради був голова. Вона була секретарем, бухгалтером в «Боженко», тому вирішили, що вона буде головуючим на зборах і буде вести протокол, що вона і зробила. Секретарем була ОСОБА_10 . Представник сільради сказав, що було 153 власника, вона не перевіряла цю цифру. Секретар ОСОБА_13 перерахувала присутніх. Вона ( ОСОБА_2 ) зачитувала заяви ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які вони особисто принесли. Балацький особисто приніс заяву, чи голосував, вона не пам`ятає. В ході засідання з`ясувалось, що були люди з сертифікатами « Колос », тому вони вирішили залишити засідання, це було 52 людини. Всі хто залишився, а це 52 особи, проголосували. По ОСОБА_16 ці 52 особи не приймали участь у голосуванні, а по іншим питанням голосували. Після голосування третього питання закрили збори. Протокол зборів, списки учасників та три заяви були передані у сільраду. Вона як голова зборів підписувала акт приймання-передачі від 27.03.2016, залишкова вартість зазначена по даним сільради.

Допитана повторно в якості свідка 11.01.2023 відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що в матеріалах справи міститься копія чернетки протоколу загальних зборів від 27.03.2016, а не копія оригіналу протоколу. Вони підписали чернетку, а потім вона на чистову переписала, знову підписали протокол і оригінал передали в сільраду. Вона не пам`ятає, чи були відмінності між чернеткою та оригіналом протоколу. Де знаходиться чернетка, з якої знята копія, вона не пам`ятає. Не пам`ятає чи різняться дані в частині присутності осіб і голосуванні осіб. Чернетка написана її рукою. Оригінал, мабуть, написала теж вона. Кому передали оригінал протоколу, вона не пам`ятає. Інформація у витязі з протоколу № 1 загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27.03.2016 відповідає оригіналу протоколу, витяг робила не вона Оригінал також був написаний від руки. Хто був організатором зборів, вона не знає. Обов`язків перевірки осіб учасників зборів в неї не було. Частина людей перед голосування по третьому питанню пішла зі зборів. Зрозуміли, що були присутні люди з колишнього «Червоного партизану». Вони сказали, що це не їхнє. На момент проведення зборів вона була пайовиком, її родичі також приймали участь у зборах і голосували. Список для реєстрації був в одному екземплярі. Був зошит, в якому реєструвалися пайовики, які прийшли на збори. Сільрада не надавала їй інформацію про кількість власників майнових паїв «Боженка». Про збори вона дізналась з оголошення. На зборах був голова сільради, а також ОСОБА_17 - працівник сільради.

Представник відповідача комунального підприємства Кагарлицької районної ради Київської області «Реєстраційне агентство» у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомлено.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він є засновником та директором САП «Колос». 58 людей витребувало майнові паї з ПСП «Потоки», яке було правонаступником « Боженко ». Потім «Колос» уклав договори оренди майнових паїв з цими власниками на 10 років, платив орендну плату 3 відсотки. В 2012 році САП «Колос» викупляло майнові паї у власників. Потім звернулися у сільраду, щоб виписати загальний сертифікат на викуплену суму. Був виписаний загальний сертифікат з майнового фонду «Потоки», як правонаступника «Боженка». На початку 2016 року письмово звернувся до загальних зборів «Потоків» як директор САП «Колос», щоб виділити майно в натурі з майнового фонду «Потоків». Загальні збори «Потоків» в березні 2016 року розглянули та виділили майно підприємству «Колос» на загальну суму у вигляді контори, млина, пекарні. У зборах участі не приймав. Загальну кількість власників майнових паїв «Потоки» не пам`ятає. Збори виділяли майно не як фізичній особі. Він, як директор, оформив право власності на ці будівлі в реєстраційній службі на САП «Колос». Він отримав у користування в 2002 році нерухоме майно: комору, контору, млин, пекарню, яке було до того виділено людям виконавчою службою. Питання щодо того, як з`явився сертифікат САП «Колос», треба адресувати сільській раді. САП «Колос» - новостворене підприємство, воно не пайове. Він не отримував бланків сертифікатів. Бланки заповняла сільрада, та помилково виписала сертифікат на пайовий фонд САП «Колос». Сільрада визнала свою помилку, тому пізніше був виписаний сертифікат пайового фонду «Потоки», оскільки правонаступником було підприємство «Потоки». В 2001 році були рішення суду. 58 людей написали у виконавчу службу, яка передала майно «Колосу». Нерухоме майно було передано по акту прийому передачі. Ще залишилось нерозпайоване майно підприємства «Потоки». За заявою ОСОБА_18 про виділення майна в натурі в 2016-2017 загальні збори не проводились.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала економістом в колгоспі «Боженко» з 1975 року по 2004 рік. Звільнялась вже з « ОСОБА_20 ». Десь у 2000-2001 вона була членом пайової комісії колгоспу «Боженка», а потім - ПСП «Потоки». Розпаювання КПСП «ім. Боженка» було у 1997 році, може у грудні 1996 року, виписали майнові книжки. Було 602 пайовика. В натурі майно не виділялось. Коли ліквідувався « Боженко » частина власників паїв відділилася, а майно було вилучено судовими рішеннями. Це було нове приміщення контори, хлібопекарня, млин. До моменту створення майнового фонду «Потоків» цього майна вже не було і воно не ввійшло в пайовий фонд «Потоки» Спочатку видавалися пайові книжки. Бланки сертифікатів получили в 2001 році. На підставі пайових книжок виписувалися сертифікати ПСП «Потоки». Бланки сертифікатів отримував головний бухгалтер ОСОБА_18 в управлінні сільського господарства. Сертифікати здавали у сільраду на затвердження.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні 31.08.2022 пояснив, що він працював на посаді сільського голови с. Лісовичи та с. Потоки з 17.11.2015 року по 24.11.2020 рік. В 1996 році було проведено розпаювання землі та майна «Боженко». Правонаступником було ПСП «Потоки». Пізніше було утворено підприємство «Колос», яке очолював ОСОБА_16 . Свідок ОСОБА_4 працював і в « Боженко » і в «Потоках». В 2001 році було розпаювання майна, він був головним інженером і відношення до розпаювання не мав. Знав, що до « Колоса » перейшли комора, пекарня, маслоцех, млин. Підстав для відмови у видачі сертифікату САП «Колос» не було.

Допитаний повторно 11.01.2023 свідок ОСОБА_21 пояснив, що не був присутній на загальних зборах, і як вони відбувалися, не знає. Після того дізнався, що ОСОБА_22 склала папери поза зборами. В листопаді-жовтні 2016 року ОСОБА_22 приходила до нього додому, та він по помилці вдома підписав витяг з протоколу № 1 від 27.03.2016. Оригінал протоколу загальних зборів від 27.03.2016 він в очі не бачив. Він також є власником майнового сертифікату «Потоків». Про загальні збори в березні 2016 року ніхто його не повідомляв та не запрошував. Він працював в колгоспі «ім. Боженка». На момент розпаюванні в 2001 році було 600 пайщиків. В сільраді були списки власників майнових паїв, однак ні ОСОБА_13 , ні ОСОБА_22 за цими списками у сільраду не зверталися. З 1994 року він взагалі не приймав участь на зборах пайовиків. Громадяни не зверталися до нього для отримання витягів з протоколу загальних зборів. В сільській раді обліком руху сертифікатів займалася землевпорядник ОСОБА_23 . Вівся облік сертифікатів. З 2015 року по 2020 рік позивач ОСОБА_18 не звертався до сільської ради щодо отримання списку пайовиків. «Колос» звертався щодо питання оформлення сертифікатів. ОСОБА_2 є його кумою, він після застілля «по дурості» підписав витяг з протоколу. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 до нього зверталися. Де оригінал протоколу загальних зборів, йому не відомо. САП «Колос» не був правонаступником колгоспу «ім. Боженка», тому у сертифікаті не вірно було зазначено про майновий фонд Сап «Колос». Мало бути написано про майновий фонд «Потоки». На виконання рішень суду приїжджали працівники виконавчої служби і забирали трактора, автомобілі, млин, пекарню, комору, тобто передавали САП «Колос» рухоме та нерухоме майно.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні пояснила, що з 01.06.2002 вона працювала у САП «Колос», в тому числі бухгалтером в 2016-2017 роках. Вона не виписувала майнові сертифікати, оскільки в 2001 році не працювала в САП «Колос». Сертифікати виписувала сільрада. Знає, що були загальні збори, але участі в них вона не приймала. Знає, що були договори оренди по майновим сертифікатам, оскільки вона побачила їх в 2002 році, проводила орендну плату. Це ті ж пайовики, що працювали в колгоспі. Було 58 договорів. З одного боку стороною договорів був САП «Колос». В 2016-2017 роках були договори купівлі продажу майнових паїв між «Колосом» та фізичними особами. Були договори у двох екземплярах, людям виплачували готівкою кошти. Були також акти прийому-передачі майнових сертифікатів. При переоформлені власності участі не приймала.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала у Лісовицькій сільській раді землевпорядником в 2010-2021 роках. В її обов`язки не входило, але вона виписувала майнові сертифікати фізичним і юридичним особам, у тому числі у разі спадкування. На підставі рішення Лісовицької сільської ради про наявні помилки у сертифікаті вона виписувала майновий сертифікат «Колосу», рік не пам`ятає. Помилка полягала у тому, що у попередньому сертифікаті було зазначено, що майно АПП «Колос» передано АПП «Колос», а треба було зазначить, що майно «Потоків» передано САП «Колос». Попередній сертифікат з опискою не вона виписувала. В 2001 році вона перейшла працювати з « Боженка » у САП «Колос». Посада була обліковець - нараховувала зарплату. В 2001 році сільрада видавала сертифікати САП «Колос». Її майновий сертифікат на 3,5 тисячі гривень також був зданий в АПП «Колос» в оренду. В 2017 році вона продала свій майновий сертифікат ААП «Колос». Майновий сертифікат «Колосу» був виписаний у 2017 році, начебто лише один. Документи по «Колосу» у сільраді поступили діловоду, потім були передані голові, який передав їй, вона виписала, голова перевірив і поставив печатку. Яка була кількість пайовиків ПСП «Потоки» не знає. Вона була членом колгоспу «Боженка» і тому також мала пай. Майно в натурі не виділяла собі. Вона приймала учать у загальних зборах в березні 2016 року. Прочитала оголошення, а може почула, що будуть збори. Вони заходили у приміщення контори, записувались і розписувались щодо явки. Контора розташована на вул. Зеленій. Самі збори проходили на дворі. Голова сільради розпочав збори, хтось запропонував обрати кандидатури голови та секретаря, отже одностайно головою зборів обрали ОСОБА_22 , а секретарем - ОСОБА_13 . Стояли питання про виділення майна в натурі. Вона також голосувала. Спочатку розглядались питання про виділення майна Балясу і ОСОБА_14 , колишніх членів «Боженка». Голосували одностайно. Потім частина людей залишила збори через те, що вони пайщики «Червоного партизану», а не Боженка. «Червоний партизан» від`єднався від колгоспу «Боженка», це різні підприємства. Голова зборів оголосила третє питання по юридичній особі - «Колосу» про виділення в натурі млина, пекарні, нової контори. По питанню «Колоса» проголосували одностайно. Голова сільради ОСОБА_26 був присутній на зборах. На зборах вівся протокол. На час розпаювання колгоспу «Боженка» було членів підприємства приблизно 500-700 людей. Балацький був присутній на зборах. Після третього питання вона залишила загальні збори.

Суд, заслухавши думку сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 29.01.2000 на загальних звітних зборах членів КПСП ім. Боженко, які відбулися 29 січня 2000 року, прийнято рішення: 1. Ліквідувати КПСП ім. Боженка; 2. До 01.02.2000 реорганізувати колективне пайове сільськогосподарське підприємство; 3. Утворити на базі КПСП ім. Боженко приватне сільськогосподарське підприємство «Потоки» (а.с.25-30 т.1).

Відповідно до розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 06.01.2000 № 02 «Про державну реєстрацію приватного сільськогосподарського підприємства «Потоки» та змінами до статуту приватного сільськогосподарського підприємства «Потоки», зареєстрованими розпорядженням голови Таращанської райдержадміністрації 06.04.2000 № 134, що дане підприємство є зареєстрованим правонаступником усіх майнових прав і обов`язків КПСП ім. Боженко с. Потоки Таращанського району Київської області (а.с.172-173 т.1).

Рішеннями Таращанського районного суду Київської області від 05.04.2001 року витребувано з чужого незаконного володіння ПСП «Потоки» Таращанського району Київської області на користь фізичних осіб майнові паї. (т.3 а.с.103 - 116).

Як вбачається з постанови державного виконавця ДВС Таращанського районного управління юстиції від 25.07.2001 на виконання 58 виконавчих листів, виданих Таращанським районним судом Київської області постановлено передати АПП «Колос» с. Потоки в особі директора ОСОБА_3 : адмінприміщення, пекарня, котельня контори, млин вальцевий, пристрій млина, недобудоване складське приміщення. (т.1 а.с. 175).

У зв`язку з банкрутством ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2006 ліквідовано ПСП «Потоки» с. Потоки, як юридичну особу (а.с.174 т.1)

АПП «Колос» с. Потоки (код 23578718) придбано майнові паї членів сільськогосподарського підприємства на підставі договорів купівлі - продажу майнового паю укладених:

1) 20.04.2007 з ОСОБА_27 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 4068 грн. (а.с.96-97т.1);

2) 10.11.2010 з ОСОБА_28 , частка майна пайового фонду підприємства якого становить 10242 грн. (а.с.98-99 т.1);

3) 20.01.2014 з ОСОБА_29 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 7640 гривень (а.с.100-101 т.1);

4) 12.12.2014 з ОСОБА_30 , частка майна пайового фонду підприємства якого становить 10195 гривень (а.с.102-103 т.1);

5) 21.01.2015 з ОСОБА_31 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 5455 гривень (а.с.104-105 т.1);

6) 20.11.2015 з ОСОБА_32 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 6164 гривні (а.с.106-107 т.1);

7) 28.12.2015 з ОСОБА_25 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 5001 грн. (а.с.108-109 т.1);

8) 28.12.2015 з ОСОБА_31 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 8146 грн. (а.с.110-111 т.1);

9) 28.12.2015 з ОСОБА_33 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить7969 грн. (а.с.112-113 т.1);

10) 18.01.2015 з ОСОБА_34 , частка майна пайового фонду підприємства якої становить 5079 грн. (а.с.114-115 т.1);

11) 18.01.2016 з ОСОБА_35 , частка майна пайового фонду підприємства якого становить 3968 грн. (а.с.116-117 т.1);

12) 18.01.2016 з ОСОБА_36 , частка майна пайового фонду підприємства якого становить 6446 грн. (а.с.118-119 т.1);

13) 24.11.2016 з ОСОБА_37 , частка майна пайового фонду підприємства якого становить 8287,00 грн. (а.с.120-121т.1).

10.04.2017 Лісовицькою сільською радою видано АПП «Колос» свідоцтво серії КИ-ХХІІ №121282 про право власності на майновий пай пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства АПП «Колос». Частка АПП «Колос» визначена в розмірі 88660,00 грн. (т.1 а.с. 16).

Рішенням Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області від 06.07.2017 № 244/25-VII «Про видачу майнового свідоцтва на вартість викуплених майнових паїв» (а.с.15 т.1) анульовано єдине свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії КИ-ХХІІ №121282 від 10.04.2017 (а.с.16 т.1) та видано АПП «Колос» в особі директора господарства ОСОБА_3 , нове свідоцтво на сумарну номінальність викуплених майнових паїв 88660,00 гривень, вказавши в рядку «назва підприємства в т.ч. реорганізованого» ПСП «Потоки» (а.с.17 т.1).

На теперішній час СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ АГРОПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «КОЛОС» на праві власності, яке зареєстровано 10.07.2017, належать об`єкти нерухомого майна, а саме:

1)за реєстраційним № 1299787432244 здійснено 10.07.2017 державну реєстрацію «Адмінбудинок», загальною площею 613,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (зворотній бік а.с.10 т.1);

2)за реєстраційним № 1299764132244 здійснено 10.07.2017 державну реєстрацію «Пекарня», загальною площею 114 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11 т.1);

3)за реєстраційним № 1299739732244 здійснено 10.07.2017 державну реєстрацію «Млин», загальною площею 268,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (зворотній бік а.с.11 т.1);

Підставою виникнення у СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО АГРОПРОМИСЛОВОГОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОЛОС», ЄДРПОУ 23578718, права власності на дані об`єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено:

-Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія КИ-ХХІІ № 121302, видане Лісовицькою сільською радою від 06.07.2017. Згідно якого АПП «Колос», код ЄДРПО 23578718, має право на пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства ПСП «Потоки» с. Потоки Таращанського району Київської області відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 29.01.2000. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 29.01.2000 АПП «Колос» визначена в розмірі 88660,00 гривень (а.с.17, 192 т.1);

-АКТ №1 приймання-передачі нерухомого майна колишніх членів КСП ім. Боженка від 27.03.2016. Згідно якого загальні збори членів колишніх членів ПСП «Потоки», в особі голови зборів ОСОБА_2 , згідно протоколу засідання загальних зборів № 1 від 27 березня 2016 року передано, а САПП «Колос», в особі директора ОСОБА_3 прийнято нерухоме майно на загальну суму 88476, 00 грн., а саме: Пекарню вартістю 34655 грн., Адмінприміщення вартістю 41024 грн, Млин вартістю 12797 грн. (а.с.190 т.1);

-Витяг з протоколу №1 Загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27 березня 2016 року «Про виділення нерухомого майна колишніх членів ПСП «Потоки» в натурі». Згідно якого на загальних зборах колишніх членів ПСП «Потоки» прийнято рішення виділити Сільськогосподарському агропромисловому підприємству «КОЛОС» нерухоме майно на загальну суму 88476, 00 грн., а саме: Пекарню вартістю 34655 грн. за адресою: АДРЕСА_2 ; Адмінприміщення вартістю 41024 грн. за адресою: АДРЕСА_2 , Млин вартістю12797 грн. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.189 т.1).

Із копії протоколу № 1 загальних зборів колишніх членів реорганізованого КПСП ім. Боженка (правонаступник ПСП «Потоки») співвласників майнових паїв від 27 березня 2016 року вбачається, що на даному засіданні було прийнято рішення про виділення частки нерухомого майна у натурі із спільного майна реорганізованого КПСП ім. Боженка:

3.1. ОСОБА_8 кормоцех на суму 57100,00 грн.;

3.2. ОСОБА_9 будинок штучного осіменіння на суму 7179,30 грн.;

3.3. ОСОБА_3 на загальну суму 178476,00 грн., а саме: адмінприміщення - 41024,00 грн, млин - 12797, 00 грн., пекарня - 34655,00 грн., комора - 90000,00 грн. (а.с.201 т.1).

25 жовтня 2017 року Лісовицькою сільською радою видано позивачу свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільського господарського підприємства (майновий сертифікат) серія КИ-ХХІІ № 121319. Згідно свідоцтва ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства АПП «Колос» с. Потоки Таращанського району відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 19.02.1994. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 15.04.2001 становить 236611 гривень, частка позивача визначена і розмірі 3942,00 грн. (а.с.14 т.1).

Підставою виникнення у позивача права на майновий пай є договір дарування майнового паю, укладений 19.10.2017 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 1347. Згідно даного договору дарування майновий пай належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХХІІ № 2117074, виданого Лісовицькою сільською радою Таращанського району Київської області 11.02.2002, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 19.02.2001 (а.с.165т.1).

Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту слід враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм з урахуванням принципу розумності свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема Законом України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2009 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок), який втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 11 квітня 2013 року № 253, та Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315 (далі - Рекомендації).

Пунктом 9 Порядку передбачалося, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно з пунктом 12 Порядку збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників. Після затвердження зборами співвласників переліків майна для виділення вищезазначеним групам співвласників комісія: визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке виділено кожній із груп співвласників і до якого перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) уточнені списки груп співвласників та переліки майна, призначеного для виділення кожній із груп, а копії цих документів - сільській раді.

У разі невиконання рішень зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником (користувачем) майна у натурі власнику майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується в судовому порядку (пункт 13 Порядку).

Порядком (пункти 15, 16) також передбачалося, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводилося підприємством-користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна мало зробити відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчувалося підписом керівника підприємства та печаткою. Вказане свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна могло бути підставою для оформлення права власності на виділене майно у встановленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 було затверджене Типове положення про комісію з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - Типове положення).

У пункті 3 Типового положення зазначено, що основним завданням комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства, зокрема реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

Пунктами 4, 5 Типового положення визначені права комісії, які зводяться до проведення розрахунків щодо пайового майна, визначення структури пайового фонду тощо.

Комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (підпункт 10 пункту 4 Типового положення).

Згідно з пунктом 10 Порядку з метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, зокрема: визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення не витребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Порядок виділення частки майна також визначено пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Рекомендацій, згідно з якими, зокрема: співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву; частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі; для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі; якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній часткові власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, в тому числі грошової компенсації вартості його частки.

Таким чином, співвласники розпайованого майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі, визначеному рішенням зборів співвласників паїв або в порядку виділу своєї частки із спільного майна шляхом пред`явлення позову до всіх інших співвласників на підставі положень ЦК України та інших норм законодавства, які регулюють відносини між учасниками спільної часткової власності.

Свідоцтво про право власності на майновий пай, що містяться в матеріалах справи (а.с.14 т.1), містить визначену частку майна пайового фонду підприємства ОСОБА_1 в розмірі 3942,00 гривень та не містять жодних відміток про виділення в натурі індивідуально чи на праві спільної часткової власності будь-якого конкретного майна, як індивідуального визначеного об`єкта.

Щодо набуття позивачем права власності на майновий пай

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 (62/2001) «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» забезпечено вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

Частиною другою статті 718 ЦК України передбачено, що дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

У пункті 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення передбачено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (пункт 14 Порядку).

Отже, вищевказані норми передбачають можливість укладати договори дарування майнового паю й, відповідно, за поданням особою відповідних документів орган місцевого самоврядування після їх отримання має видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19.

Так, 19.10.2017 позивач набув у власність майновий пай з визначено часткою в загальному пайовому фонді підприємства в розмірі 3945,00 грн., на підставі договору дарування укладеного у письмовій формі та нотаріально посвідченого.

Щодо виділення САПП Колос» майнових паїв у натурі,

в тому числі нерухомого майна «Адмінбудинок»

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає (частини перта та друга статті 362 ЦК України).

У статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» вказано, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства.

За змістом статті 9 вказаного Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з передбачений і Указом Президента України від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

Рішенням загальних зборах членів реорганізованого ПСП «Потоки» виділено САПП «КОЛОС» нерухоме майно на загальну суму 88476, 00 грн., а саме: Пекарню вартістю 34655 грн.; Адмінприміщення вартістю 41024 грн., Млин вартістю 12797 грн., Комору вартістю 90000,00 грн. Зазначене майно, окрім комори, було передано відповідачу САПП «Колос» з пайового фонду КСП «ім. Боженко» за актом приймання-передачі від 27.03.2016.

Щодо можливості порушення прав позивача

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України)

Як зазначав Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 140/640/16-ц, що «стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.»

У матеріалах справи відсутні докази набуття позивачем права власності на частину об`єкта нерухомого майна «Адмінбудинок» у встановленому законом порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 2-236/07 (провадження № 61-15534св20) вказано, що «у статті 10 Закону України «Про об`єднання громадян» зазначено, що об`єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо). Створення і легалізація спілок об`єднань громадян, порядок їх діяльності та ліквідації здійснюються відповідно до цього Закону. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення (стаття 13 Закону України «Про об`єднання громадян»). Відповідно до змісту статей 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. За загальним правилом право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина перша статті 358 ЦК України). Майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 133/2267/18 (провадження № 61-20137св19) вказано, що «підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників. Отже, питання щодо виділення майнового паю в натурі, способу такого виділення, визначення конкретного майна, яке передається власнику майнового паю, відноситься до виключної компетенції зборі співвласників».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 310/7483/18 (провадження № 61-15183св19) зазначено, що «у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року в справі № 125/1545/16-ц (провадження № 61-20164св19) вказано, що «до виділення на зазначені майнові сертифікати у передбаченому законом порядку конкретного майна усі вони є лише співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна, а тому і положення статті 362 ЦК України на них не поширюються. Вирішуючи спір, суди, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про відмову у позові, оскільки до виділення на майновий сертифікат у передбаченому законом порядку конкретного майна його власник є лише власником майнового паю. Право на майновий пай виникає у члена КСП, засвідчується відповідним документом - майновим сертифікатом і не пов`язується з конкретним майном до його виділення в натурі. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до укладення договорів купівлі-продажу із ОСОБА_4 були власниками майнового паю, засвідченого відповідним документом, - свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП ім. Щорса с. Гайове ТОВ «Лан» с. Гайове», не пов`язаного з виділеним у натурі майна, підстав вважати що вони є співвласниками частки у праві спільної часткової власності колективного підприємства немає. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/9325/17 (провадження № 61-9781св19), від 05 вересня 2018 року у справі № 700/474/15-ц (провадження № 61-10699св18), від 11 серпня 2018 року у справі № 189/1966/15-ц (провадження № 61-32439св18), від 28 лютого 2018 року у справі № 368/2048/15-ц (провадження № 61-5700св 18)». У справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що член КСП «Зоря» ОСОБА_2 відчужив ТОВ Агрофірма «Нива-Плюс» свій пай члена колективного сільськогосподарського підприємства за майновими сертифікатами. Свідоцтва про право власності на майновий пай ОСОБА_2 не містять жодних відміток про належність йому на праві власності будь-якого конкретного майна як індивідуально визначеного об`єкта. Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суди встановили, що позивачем не надані докази на підтвердження того, що оспорюваний ним договір купівлі-продажу стосується майна, яке належить йому на праві власності або на яке він отримав свідоцтво про право на майновий пай. Позивачем не доведено, що на час укладення оспорюваного договору, КСП не розрахувалося з ним за майновими паями, не зазначено, що на час укладення договору існували будь-які позови або претензії членів КСП щодо розпорядження їх майновими правами. Позивачем не надано суду і не наведено в позові жодних належних і допустимих доказів на підтвердження недійсності оспорюваного ним правочину. За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову».

Позивачем не надано доказів щодо звернення його довірителем із відповідною заявою та самого факту виділення загальними зборами майнового паю в натурі, тобто частини нежитлового приміщення «Адмінбудинок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19 (провадження № 61-9138св20) вказано, що «підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників. Разом із тим, вказані норми, так і норми ЦК України, на які послались суди попередніх інстанцій, не вимагають згоди інших співвласників майнових паїв на укладення договору дарування майнового паю, оскільки до виділення майна в натурі особі на наявні у нього свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у передбаченому законом порядку конкретного майна він та інші члени колективного сільськогосподарського підприємства є співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна».

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач є співвласником майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства та його частка визначена в розмірі 3942 грн, а не співвласником конкретного майна.

Щодо суб`єктивного складу цивільних процесуальних правовідносин

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Згідно з вимогами статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Оспорюване позивачем рішення загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27.03.2016 було прийнято власниками майнових паїв, а позов пред`явлений до ОСОБА_2 , як голова голови загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КПСП ім. Боженка від 27.03.2016 року, та САПП «Колос», як одного із співвласників майнових паїв.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у справі №292/90/19 постанова від 09 квітня 2021 року дійшов висновку, що суди дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки до участі у справі не були залучені інші співвласники майнових паїв КСП «Зоря», а доводи касаційної скарги безпідставні.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не залучені і якості відповідачів інші співвласники майнових паїв ПСП «Потоки».

Узагальнені висновки суду за наслідками розгляду позовних вимог

При розгляді позовної вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на частину нежитлового приміщення (Адмінбудинок А-2), суд бере до уваги, що відповідно до статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено лише власником майна.

Позивач не є власником частини даного нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки відповідно до майнового сертифікату серії КИ-ХХІІ №121319 від 25.10.2017 має право на майновий пай, який визначений у грошовому еквіваленті - 3942,00 грн.

Так, відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила, лише власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Правочини щодо виділення майнових паїв в натурі САПП «Колос», оформлений актом №1 приймання-передачі нерухомого майна колишніх членів КСП ім. Боженка від 27.03.2016 року, вчинений на підставі рішення загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27.03.2016.

Оскільки позивач не був членом КСП ім. Боженка, а набув майновий пай у дарувальника 20.10.2017 на суму 3942,00 грн, таким чином, ОСОБА_1 набув статус власника майнових паїв лише 20.10.2017, тобто, після проведення 27.03.2016 загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки», на яких вирішувались питання про передачу у власність САПП «Колос» об`єктів майнових паїв у селі Потоки Таращанського району Київської області, позивача не було включено до списку осіб, які мають право на майновий пай.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховний Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц, провадження 14-75цс18.

Отже, підстави для визнання недійсними рішення загальних зборів та акта приймання-передачі майна від 27.03.2016, відсутні, оскільки права позивача на майновий пай, власником якого він став після прийняття рішення загальних зборів членів реорганізованого ПСП «Потоки», зазначеними рішенням та актом права позивача не порушено.

А вимоги позивача про визнання недійсними рішення Лісовицької сільської ради від 06.07.2017, свідоцтва про право власності на майновий пай серії КК-ХХІ № 121302 від 06.07.2017 та скасування записів про державну реєстрацію права власності є похідними від вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів, акту приймання-передачі майна.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, отже, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Оскільки, позивач не надав суду доказів набуття ним на час проведення 27.03.2016 загальних зборів права на майновий пай, а також доказів передачі йому спірної будівлі «Адмінбудинок» в натурі та оформлення ним права власності на спірне майно у встановленому законом порядку, у зв`язку із чим не довів порушення своїх прав, тому підстави для задоволення позову відсутні.

А, обраний спосіб захисту про скасування правочинів не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття рішення зборів співвласника товариства від 27.03.2016 та видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського товариства від 06.07.2017.

Крім того, позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, так як відповідач ОСОБА_2 була головою загальних зборів, в силу ст. 98 ЦК України спірне рішення приймалося загальними зборами колишніх членів реорганізованого КПСП ім. Боженка (правонаступник ПСП «Потоки»).

Так, оспорюване позивачем рішення загальних зборів від 27.03.2016 було прийнято власниками майнових паїв, а позовні вимоги пред`явлені були лише до САПП «Колос», і позивач не ставив питання про їх залучення інших співвласників пайового фонду, що свідчить про неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин. Крім того, вказаним рішенням зачіпаються інтереси власників паїв, які на думку позивача не брали участь на загальних зборах, до яких також позовні вимоги пред`явлені не були.

Клопотання про заміну неналежного відповідача та залучення до розгляду справи інших співвласників майнових паїв, позивачем та його представником не заявлено. При цьому суд зазначає, що не може примушувати сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Суд дійшов висновку, оскільки до участі у справі не були залучені інші співвласники майнових паїв КПСП ім. Боженка (правонаступник ПСП «Потоки») то наявні підстави для відмови у задоволені позовних вимог, що узгоджується з висновком Верховного Суду викладеного у постанові від 09 квітня 2021 року у справі № 292/90/19.

Крім того, згідно зі статтями 15, 16 ЦК України задоволення позову судом можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права (інтересу) відповідачем.

Враховуючи, що суд захищає порушене право особи, позивач має бути носієм певного права, порушення якого обумовило звернення особи за захистом до суду. Позивач не довів, що він є дійсно належним власником власником спірної будівлі, якому належить право вимоги майна із чужого незаконного володіння.

Отже, прийняттям рішення на загальних зборах членів реорганізованого ПСП «Потоки» від 27 березня 2016 року «Про виділення нерухомого майна колишніх членів ПСП «Потоки» в натурі» права та інтереси ОСОБА_1 не порушуються, також судом встановлено неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин, тому суд відмовляє у позові.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представником відповідача САПП «Колос» - адвокатом Якименком О.В. заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача подано:

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3207/10 від 18.01.2007 (а.с.16 т.2, 65 т.3);

договір № 156/19 про надання правничої допомоги адвокатом від 13.11.2019, укладеного між САПП «Колос» в особі директора Балацького В.Д., та адвокатом Якименком О.В. (а.с.14 т.2, 63 т.3);

акт виконаних робіт від 13.11.2019 до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 13.11.2019 (зворотній бік а.с.14 т.2);

розрахунок понесених судових витрат відповідачем - САПП «Колос» у справі № 379/1621/17 від 13.11.2019, згідно якого відповідач станом на 13.11.2019 поніс витрати у розмірі 10519,60 грн та 20000 грн відповідач планує понести (а.с.15 т.2);

додаткову угоду №01/22 до договору №156/19 від 13.11.2019 р. про надання правничої допомоги адвокатом від 30.08.2022, згідно якої сторони погодили зміни та доповнили наступний пункт Договору: «пункт 3.1 розділу 3 (Ціна договору) Договору викласти в наступній редакції: Оплата за надання правничої допомоги, здійснюється Замовником у вигляді фіксованої суми, (не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу) та складає 30000 грн (тридцять тисяч гривень).» (а.с.62 т.3);

акт №01/22 виконаних робіт до договору № 156/19 від 13.11.2019 р. про надання правничої допомоги адвокатом від 30.08.2022 на загальну вартість послуг - 30000 грн (зворотній бік а.с.62 т.3);

копію квитанції №156/22 від 30.08.2022 про оплату САПП «Колос» витрат за надання правової допомоги по договору №156/19 від 13.11.2019 гонорару у розмірі 30000 грн (а.с.64 т.3).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України (п.128 даної постанови).

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у п. 135 постанови 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем не було заявлено про неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд вважає, що подані документи представником відповідача - адвокатом Якименком О.В. можна визнати належними доказами на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, на думку суду до стягнення підлягають понесені позивачем витрати на правову допомогу у наступному розмірі: 30000 грн.

На підставі викладеного, керуючись 15, 16, 237, 328, 358, 362, 392, 627, 638, 717, 718 ЦК України, статтями 2- 4, 11-13, 19, 32, 48, 51, 76, 77, 81, 82, 84, 89, 133, 137, 141, 175, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство», суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського агропромислового підприємства «Колос», комунального підприємства Кагарлицької районної ради Київської області «Реєстраційне агентство», Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області та голови загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КПСП ім. Боженка від 27.03.2016 року ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним рішення Лісовицької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та акту приймання передачі майна, скасування реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна, зобов`язання виділити та передати в рахунок вартості майнового паю частину нежитлового приміщення, визнання права спільної часткової власності - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського агропромислового підприємства «Колос» витрати на правничу допомогу у розмірі: 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Повний текст рішення виготовлений 11.04.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

відповідач: Сільськогосподарське агропромислове підприємство «Колос», код ЄРДПОУ 23578718, місцезнаходження: вул. Зелена, буд. 1, с. Потоки, Таращанської ОТГ, Білоцерківського району, Київської області, 09515.;

відповідач: Комунальне підприємство Кагарлицької районної ради Київської області «Реєстраційне агентство», код ЄДРПОУ 40339149, місцезнаходження: Площа Незалежності, 1, м. Кагарлик, Київська область, 09515.;

відповідач: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04054955, місцезнаходження: 09501, вул. Шевченка, 7, м. Тараща Білоцерківського району Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін

СудТаращанський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення10.03.2023
Оприлюднено13.04.2023
Номер документу110168267
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —379/1621/17

Постанова від 08.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 19.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 10.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Постанова від 30.11.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 31.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 13.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 24.07.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 04.07.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 08.06.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Рішення від 10.03.2023

Цивільне

Таращанський районний суд Київської області

Зінкін В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні