Рішення

від 05.04.2023 по справі 903/812/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 квітня 2023 року Справа № 903/812/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Кошового В.А., розглянувши справу №903/812/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод, Волинська обл., м. Володимир-Волинський

про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Представники сторін:

від позивача: Греков Олег Вікторович;

від відповідача: Бурда Дмитро Петрович;

Встановив: Позивач - Державна екологічна інспекція у Волинській області звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод в якому просить суд стягнути шкоду в розмірі 353608,51 грн завданій порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на те, що відповідачем не дотримано вимоги ч. 5, ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря згідно якої викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання відповідного дозволу.

Ухвалою суду від 12.11.2218 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із підготовчої стадії.

Ухвалою суду від 26.11.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.12.2018.

Ухвалою суду від 26.12.2018 призначено судову комісійну інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 903/812/18 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз комісійної інженерно-екологічної експертизи та отримання висновку експерта.

03.01.2023 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №1671/19-48/1740/21-23 у справі №903/812/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 06.01.2023 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.01.2023.

Ухвалою від 30.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2023.

Ухвалою суду від 15.03.2023 відкладено розгляд справи на 05.04.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об`ємі та через відділ діловодства суду подав заяву за вх.№ 01-75/2114/23 від 05.04.2023 про уточнення в прохальній частині позовної заяви реквізитів рахунків на які можуть бути зараховані кошти у розмірі 353608,51 грн. - шкода завданій порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову та відповідно заяви за вх.№0175/1544/23 від 14.03.2023 просить вирішити питання про розподіл судових витрат понесених на експертизу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» наказу від 26.02.2018 за №67 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.02.2018 за № 89 Державною екологічною інспекцією у Волинській області в термін з 27.0.2018 по 27.02.2018 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТзОВ «Володимир-Волинській хлібзавод».

За результатами перевірки 27.02.2018 було складено уніфікований акт перевірки №79 дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено факт експлуатації ТзОВ «Володимир-Волинський хлібзавод» стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря. Основним видом діяльності ТзОВ «Володимир-Волинський хлібзавод» є виробництво хліба та хлібобулочних виробів.

Виробничі потужності розташовані на двох земельних ділянках в м. Володимирі-Волинську: по вул. Луцькій, 62, площею 0,62 га виробнича база та по вул. 20 Липня, 60 площею 0,32 га-млин.

При проведенні планової перевірки було виявлено такі джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду:

-Джерело 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ).

-Джерело 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ).

-Джерело 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ.

-Джерело 5 - загально обмінна вентиляція.

-Джерело 6 - склад БЗБ.

-Джерело 7 - зварювальний пост.

-Джерело 8 - млин.

-Джерело 9- опалення будівлі на території млина, твердопаливним котлом «Буржуй».

Як слідує із матеріалів справи, відповідач отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 0710200000-11 від 10.08.2007 терміном дії до 10.08.2017.

Отже із матеріалів справи слідує, що 11.08.2017 по даний час підприємство здійснює викиди в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Згідно матеріалів відповідача віднесено до 2 групи об`єктів які справляють або можуть справляти шкідливий на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, що підтверджується актом перевірки від 27.02.2018 чим порушено вимоги ст.10, ч.5, ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Даний акт перевірки підписаний відповідачем.

Згідно абз.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Із змісту ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно п.4.4. розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 №>464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за № 18/16034, під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об`єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

Як слідує із матеріалів перевірки джерело 1,2,3,4,9 експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин з моменту здійснення заміни обладнання (з початку експлуатації). Звіти 2-ТП повітря подаються, акти введення в експлуатацію вищевказаного (заміненого) обладнання відсутні.

Склад безтарного зберігання борошна (БЗБ) та млин обладнано фільтрами типу ХЕ-160. Експлуатація газоочисних установок (ГОУ) здійснюється із порушенням «Правил технічної експлуатації установок очистки газу» (відсутні паспорти ГОУ, не здійснюється перевірка ефективності їх роботи).

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Волинській області винесено припис від 05.03.2018 року за № 000515, яким зобов`язано директора ТзОВ « Володимир - Волинський хлібозавод» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (п. 1 припису).

Провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом передбачає адміністративну відповідальність відповідно до ч.І ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

02.03.2018 працівником Державної екологічної інспекції у Волинській області було складено протоколи про адміністративне правопорушення на головного інженера ТзОВ « Володимир - Волинський хлібозавод» Поліщука Бориса Володимировича, який не забезпечив одержання документу дозвільного характеру та допустив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.03.2018 Лгі> 000132.

Адміністративний штраф добровільно сплачено головним інженером ТзОВ «Володимир-Волинський хлібзавод» Поліщуком Борисом Володимировичем 02.03.2018, що підтверджується квитанцією за № 40 від 02.2018.

Судом встановлено, що на виконання припису від 05.03.2018 за № 000515 ТзОВ «Володимир - Волинський хлібозавод» було надіслано позивачу офіційний лист за підписом директора згідно, якого кількість викинутих забруднюючих речовин за період з 1 1.08.2017 року по 27.02.2018 року становила:

-діоксид азоту - 0,064 тонни;

-оксид азоту - 0,0002 тонни;

-діоксид вуглицю -8,710 тонни;

-метан - 0,002 тонни;

-оксиду вуглецю - 0,039 тонни;

-ртуть та її сполуки- 0,2 х 10 -6 тонни;

-Неметанові легкі органічні сполуки -0,012 тонни;

-Оцтова кислота - 0,023 тонни;

-Етиловий спирт-0885 тонни;

-Ацетат альдегід 0,019 тонни;

-Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 0,00008 тонни.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність згідно з законом.

Державною екологічною інспекцією у Волинській області було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТзОВ « Володимир - Волинський хлібозавод» за період з 11.08.2017 по 27.02.2018, у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 за №48/16064, яка розроблена відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та інших нормативно-правових актів.

Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян- підприємців.

Згідно п.2.1.2. Методики №639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, в тому числі, і викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.2 Методики №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Відповідно до п.3.6. Методики №639, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії).

Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Волинській області розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТзОВ «Володимир - Волинський хлібозавод» за період з 11.08.2017 року -27.02.2018 року, за формулою згідно п.4Л Методики №639 обчислено загальну суму збитків в розмірі 353 608, 51 грн.

29.03.2018р. вих. №3/761 Державною екологічною інспекцією у Волинській області було виставлено ТзОВ «Володимир - Волинський хлібозавод» претензію, якою зобов`язано відшкодувати завдані навколишньому природному середовищу збитки в сумі 353 608,51 грн., однак ТзОВ «Володимир - Волинський хлібозавод» вимоги претензії не виконав.

Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 353608,51 грн. внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам, суд виходив із такого:

За приписами статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до норм статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У ст. 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря вказано, шо шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно дост.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності українського народу й повинні використовуватись відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

В Оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01- 06/20/2014 від 14.01.2014 року "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків роз`яснено, що збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Як узгоджується з судовою практикою, шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушень або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13, від 11.11.2019 у справі № 925/856/18 та від 12.10.2018 у справі № 925/119/18.

Відповідач з метою обґрунтування своєї правової позиції у справі звернувся до суду з клопотанням про призначення комісійної інженерно-екологічної експертизи.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 26.12.2018 призначено судову комісійну інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 903/812/18 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз комісійної інженерно-екологічної експертизи та отримання висновку експерта.

На вирішення судової комісійної інженерно-екологічної експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи підтверджується нормативно та документально висновки, викладені в акті за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання- суб`єктом господарювання ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів № 79 від 27.02.2018 року, складеному Державною екологічною інспекцією у Волинській області ?

2) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир- Волинський хлібозавод» за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Волинської області Тарасюк О. на суму 20130,62 грн., а якщо ні, то який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року?

3) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир- Волинський хлібзавод» за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Волинської області Тарасюк О. на суму 333477,89 грн., а якщо ні, то який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТзОВ «Володимир- Волинський хлібозавод» за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року?

4) За якою формулою Методики і розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 необхідно здійснювати розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини без дозволу в атмосферне повітря ТзОВ «Володимир-Волинський хлібзавод» за період з 11.08.2017р. по 27.02.2018р. та за період з 01.01.2014р. по 10.08.2017.

Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 (а.с. 150-159, том 3) встановлено, що:

1.Нормативно та документально частково підтверджені висновки викладені в акті за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів №79 від 27.02.2018 складеному Державною екологічною інспекцією у Волинській області, а саме:

1)Відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 11.08.2017;

2) Джерела 1,2,3,4,9, експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин з моменту здійснення заміни обладнання (з початку експлуатації), що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про охоронну атмосферного повітря».

При цьому документального не підтвердженні вказані в акті перевірки №79 від 27.02.2018 дати заміни обладнання на джерелах 1,2,3,4 та встановлення джерела 9 (твердопаливна піч «Буржуй»), а також час їх роботи без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

2. Розмір відшкодування збитків, які заподіяні в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» в період з 11.08.2017 по 27.02.2018 становить 20 361, 37 грн. Таким чином, нормативно та документально не підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» а період з 11.08.2017 по 27.02.2018 в сумі 20130,62 грн через невірно визначений коефіцієнт Кнас .

3.Нормативно та документально не підтверджується розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» за період з 01.01.2014 по 10.08.2017 на суму 333 477,89 грн.

За умови надання підтверджуючих документів щодо введення в експлуатацію заміненого обладнання у 2013 на джерелах 1,2,3,4 розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» в період з 01.01.2014 по 30.07.2017 становитиме 44 026,05 грн.

4. За наявними в матеріалах справи використання формул «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 для визначення маси наднормативних викидів (без дозволу на викиди ) забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» розрахунковим шляхом вбачається за можливе.

За відсутності вихідних даних для визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів (утворення) розрахунковим шляхом приймаються дані згідно довідки ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» та дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що представники позивача та відповідача не надали доказів нормативного та документального розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» за період з 01.01.2014 по 10.08.2017 на суму 333 477,89 грн. Крім того, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 представники позивача та відповідача не оскаржили, клопотань про виклик в судове засідання судового експерта для роз`яснення даного висновку не подавали.

Отже, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 є належним та допустимим доказом у справі, відповідає нормам ГПК України та враховується судом під час ухвалення рішення.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до пункту 1.6 роз`яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» № 02-5/744 від 27.07.2001, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов`язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача, наявність шкоди та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

З урахуванням висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 20 361,37 грн., в решті позову слід відмовити.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати пов`язані із розглядом справи у разі часткового задоволення позову, а саме: судовий збір та витрати понесенні на оплату судової експертизи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод (44700, м. Володимир, вул. Луцька, 62, код ЄДРПОУ 00377176) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області 20 361, 37 грн. шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, перерахувавши вказані кошти за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волин.обл./м.Вол-Волинськ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA948999980333119331000003552, банк отримувача Казначейство України ( ел.адм.подат.), найменування коду класифікації доходів бюджету грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охоронну навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод (44700, м. Володимир, вул. Луцька, 62, код ЄДРПОУ 00377176) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області (номер рахунку (IBAN) UA268201720343100003000081139, код ЄДРПОУ 38009738 ДКСУ м. Києва) витрачені кошти на сплату судового збору в розмірі 947, 31 грн.

2.Стягнути з Державної екологічної інспекції у Волинській області (номер рахунку (IBAN) UA268201720343100003000081139, код ЄДРПОУ 38009738 ДКСУ м. Києва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод (44700, м. Володимир, вул. Луцька, 62, код ЄДРПОУ 00377176) витрачені кошти на оплату судової експертизи в розмірі 32 889,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено

11.04.2023

СуддяВ. М. Дем`як