Постанова
від 23.06.2023 по справі 903/812/18
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року Справа № 903/812/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників:

позивача: Греков О.В. сомопредставництво

відповідача: Бурда Д.П. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23р. по справі №903/812/18 (суддя Дем`як В.М., м.Луцьк, повний текст рішення складено 11.04.2023)

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод", Волинська обл., м. Володимир-Волинський

про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" про стягнення шкоди в розмірі 353 608,51 грн завданій порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.04.23р. по справі №903/812/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області 20 361,37 грн. шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, перерахувавши вказані кошти за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волин.обл./м.Вол-Волинськ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA948999980333119331000003552, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області витрачені кошти на сплату судового збору в розмірі 947, 31 грн.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" витрачені кошти на оплату судової експертизи в розмірі 32 889,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить cкасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.2023 по справі №903/812/18 про часткове відшкодування судового збору в сумі 947 грн.31 коп. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.2023 року по справі 903/812/18, в частині стягнення з Інспекції на користь ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» затрачених коштів на оплату судової експертизи в розмірі 32 889 грн. 00 коп. Ухвалити нове рішення, яким: позов задовольнити повністю та стягнути з ТОВ «Володимир -Волинський хлібозавод» шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 353 608 грн. 51 коп. на користь держави з особі Державної екологічної інспекції у Волинській області. Cтягнути з ТОВ «Володимир - Волинський хлібозавод» на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області витрачені кошти на сплату судового збору в розмірі 5304 грн.14 коп. за подання позовної заяви

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» не надало підтверджуючих документів на експертизу дати заміни обладнання на джерелах 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ); 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ); 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ та встановлення джерела 9 (твердопаливний котел «Буржуй»), а також час їх роботи без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та по даний час не надало будь-які документи що підтверджують встановлення даних джерел викидів на сьогоднішній день, з чого позивач робить висновок, що вони були встановленні в 4 кварталі 2013 року відповідно до копії «Завдання на проектування (розділ газопостачання) на реконструкцію системи газопостачання хлібозаводу по вул. Луцькій, 62 в м. Володимир-Волинському Волинської області», в якому зазначено, що за Договором № 113/2013 ПКБ ПАТ «Волиньгаз» повинен провести реконструкцію системи газопостачання, а саме: один пусковий комплекс хлібобулочна піч РЕР-120R з пальником Weishaupt моделі WG 30Л/1-С ZM-LN газосигналізатор СГБ-1-5Б, термін будівництва: Початок IV квартал 2013 року - кінець IV 2013 року, яку експертизою та судом першої інстанції не взято до уваги.

Позивач зазначає, що для проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, що заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 за №48/16064 Інспекцією взято кількість використаного палива природний газ в об`ємі 808,2 тис. м. куб. згідно інформації наданої ТОВ «Володимир - Волинський хлібозавод» у вигляді довідки № 88 від 27.02.2018.

Уточнень по довідці № 88 від 27.02.2018 на адресу суду та Інспекції не надходило, однак на експертизу ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» надав довідку в якій зазначив використання природного газу в кількості 626 239 м. куб.

Таким чином позивач звертає увагу суду на те. що експертиза не взяла до уваги дані зазначені у довідці № 88 від 27.02.2018, а взяла дані згідно довідки ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» та дані статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) за відсутності вихідних даних для визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів (утворення).

Позивач вважає, що розрахунок за формулою 2-ТП не може братись до уваги, оскільки з метою заповнення звітів за формою № 2-ТП (повітря) (річна) "Звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів" підприємствами та організаціями, які не отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або не перебувають на державному обліку за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу та використовують непромислові установки для спалювання органічного палива з метою обігрівання приміщень, пропонується використовувати спрощений розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу при спалюванні певного виду палива на рік.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23 р. по справі №903/812/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23 червня 2023 року.

08 червня 2023 року від ТОВ «Володимир -Волинський хлібозавод» до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а апеляційну скаргу безпідставною та просить суд рішення Господарського суду Волинської області від 05 квітня 2023 року у справі № 903/812/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2023 заявив усне клопотання про виклик судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Крамаренко І.В., Голубєву Н.В. для надання пояснень щодо їх висновку.

Розглянувши клопотання про виклик у судове засідання експертів, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

В обгрунтування заявлено клопотання про виклик експертів представник позивача заявляє, що він не погоджується з відповідями експертів на перше частково, третє та четверте питання.

Враховуючи положення статей 73, 99 ГПК України експертний висновок є одним з доказів, які мають подаватися до суду учасниками судового процесу.

В матеріалах даної справи міститься висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Крамаренко І.В., Голубєвій Н.В. за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи у господарській справі №903/812/18 за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Згідно із ч. 4 ст. 69 ГПК України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.5 ст. 98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Представником позивача не доведено, що висновок висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Крамаренко І.В., Голубєвій Н.В. за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи у господарській справі №903/812/18 за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 є необґрунтованим, суперечить іншим матеріалам справи, а судом апеляційної інстанції не виявлено порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Колегія суддів зазначає, що сама лише незгода позивача із висновком експертизи, не може бути підставою для задоволення клопотання представника Державної екологічної інспекції у Волинській області про виклик експертів у судове засідання для надання пояснень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлене усне клопотання представника позивача про виклик експертів не містить обґрунтованих підстав виклику експертів в судове засідання, оскільки оцінка експертного висновку на його відповідність, відноситься до компетенції суду у відповідності до положень чинного Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення усного клопотання представника позивача про виклик в судове засідання для надання пояснень судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Крамаренко І.В., Голубєву Н.В.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження своєї позиції щодо неналежності висновків експертів щодо першого, третього та четвертого питання, позивач не був позбавлений права заявити клопотання про виклик експертів для надання пояснень в суді першої інстанції, а також заявити клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі, або подати висновок експерта, складений за його замовленням. Однак, таких процесуальних дій позивачм не вчинялося.

В судовому засіданні 23.06.2023 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23 р. по справі №903/812/18 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2023 заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05 квітня 2023 року у справі № 903/812/18 без змін.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні 23.06.2023 пояснення представників Державної екологічної інспекції у Волинській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу №67 від 26.02.2018 Державної екологічної інспекції у Волинській області наказано з 26.02.2018 року по 28.02.2018 року провести планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині дотримання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про відходи", Закону України "Про рослинний світ", Закону України "Про тваринний світ", Земельного та Водного кодексів України, Кодексу України про надра, Лісового кодексу України, Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Закону України "Про мисливське господарство та полювання", Закону України "Про природно-заповідний фонд України", на підприємствах, установах та організаціях області, незалежно від форм власності, а також приватних підприємців області (а.с. 12-14 т.1).

На підставі наказу від 26.02.2018 за №67 Державною екологічною інспекцією у Волинській області видано направлення №89 від 26.02.2018 р. для проведення 26.02.2018 р.-28.02.2018 р. планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Володимир-Волинській хлібзавод" (а.с. 12-15 т.1).

Державною екологічною інспекцією у Волинській області у період з 27.02.2018 року о 10:00 год по 17:00 год. 27.02.2018 року проведено планову перевірку ТОВ "Володимир-Волинській хлібзавод" щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основним видом діяльності ТОВ "Володимир-Волинський хлібзавод" є виробництво хліба та хлібобулочних виробів.

За результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Волинській області було складено акт №79 від 27.02.2018 року, яким встановлено факт експлуатації ТзОВ "Володимир-Волинський хлібзавод" стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря(а.с. 16-26 т.1).

Виробничі потужності розташовані на двох земельних ділянках в м.Володимир-Волинську: по вул. Луцькій, 62, площею 0,62 га виробнича база та по вул. 20 Липня, 60 площею 0,32 га-млин.

При проведенні планової перевірки було виявлено такі джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду:

-Джерело 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ).

-Джерело 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ).

-Джерело 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ.

-Джерело 5 - загальнообмінна вентиляція.

-Джерело 6 - склад БЗБ.

-Джерело 7 - зварювальний пост.

-Джерело 8 - млин.

-Джерело 9- опалення будівлі на території млина, твердопаливним котлом "Буржуй".

Позивачем встановлено, що відповідачем було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 0710200000-11 від 10.08.2007 терміном дії до 10.08.2017. Отже, позивач дійшов висновку, що з 11.08.2017 по 27.02.2018 відповідач здійснює викиди в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Також в акті позивач зазначає, що в обґрунтовуючих матеріалах Дж.1,2 (паливна для опалення адмінбудівлі та механічної майстерні) зазначені котли "Житомир", що не відповідає дійсності, джерела були замінені з котлів "Житомир" на котел ARISTON BF 24 (опалення адмінбудівлі) та котел Данко (механічної майстерні). Дата заміни обладнання 3 квартал 2013 року. Обладнання Дж.3,4 також були замінені з печей конверторного типу ФТЛ-2 на Termotehnika PEP 120 R в 4 кварталі 2013 року. Дж.9 твердопаливний котел "Боржуй" встановлено в 4 кварталі 2017 року (додаткове джерело).

Таким чином, позивач зазначає, що Дж.1,3,4,9 експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин з моменту здійснення заміни обладнання (з початку експлуатації) і по даний час. Звіти 2-ТП повітря подаються. Акти введення в експлуатацію вищевказаного (заміненого) обладнання відсутні.

Склад безтарного зберігання борошна (БЗБ) та млин обладнано фільтрами типу ХЕ-160. Експлуатація газоочисних установок (ГОУ) здійснюється із порушенням "Правил технічної експлуатації установок очистки газу" (відсутні паспорти ГОУ, не здійснюється перевірка ефективності їх роботи).

Вказаний акт містить відмітку про підпис керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою ним особи - директором ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" Дяченко Н.Б. Крім того 27.02.2018 примірник акту на 21 сторінках отримано директором ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" Дяченко Н.Б., що також підтверджується підписом у зазначеному акті.

За результатами перевірки 02 березня 2018 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Волинській області Голіч В.М. складено протокол №000185 про адміністративне правопорушення на головного інженера ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" Поліщука Б.В., згідно якого останній допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємства без наявності дозволу спеціального уповноваженого органу, що є порушенням ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"(а.с.29 т.1).

Постановою Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення №000132 від 02.03.2018 головного інженера ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" Поліщука Бориса Володимировича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.78 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с.30 т.1).

Адміністративний штраф у розмірі 136,00 грн. сплачено 02.03.2018, що підтверджується квитанцією №40 від 02.03.2018 (а.с.31 т.1).

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Волинській області винесено припис від 05.03.2018 року за № 000515, яким зокрема, приписано директору ТОВ " Володимир - Волинський хлібозавод" у термін до 26.06.2018 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.1 припису) (а.с. 27 т.1).

Листом №88 від 27.02.2018 року ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" повідомило позивача, що з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року було здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в кількості:

1. Оксид азоту - 0,0002 т.;

2. Діоксид азоту - 0,064 т.;

3. Оксид вуглецю - 0,039 т.;

4. Ртуть та її сполуки- 0,2 х 10 -6 т.;

5. Метан - 0,002 т.;

6. Неметанові легкі органічні сполуки - 0,012 т.;

7. Оцтова кислота - 0,023 т.;

8. Етиловий спирт - 0885 т.;

9. Ацетатальдегід - 0,019 т.;

10. Діоксид вуглецю - 8,710 т.;

11. Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок - 0,00008 т.

Всього викинуто в атмосферу крім діоксиду вуглецю 1,032 т. забруднюючих речовин.

З 01.01.2014 р. по 10.08.2017 р. спожито 808,2 тис.м.3 газу (а.с. 28 т.1).

Державною екологічною інспекцією у Волинській області у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 за №48/16064 було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року, згідно якого збитки за вказаний період становлять 333 477,89 грн.(а.с.37-39 т.1).

Також, Державною екологічною інспекцією у Волинській області у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 за №48/16064 здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, згідно якого збитки за вказаний період становлять 20 130,62 грн. (а.с.35-36 т.1).

Згідно зазначених розрахунків сумарний розмір збитків, заподіяних державі, становить 353 608,51 грн.

29 березня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Волинській області надіслано відповідачу претензію №3/761 про відшкодування збитків, які заподіяні державі ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод", якою запропоновано відшкодувати нанесені державі збитки щляхом перерахування 353 608,51 грн. до державного бюджету, про що повідомити в місячний термін з дня отримання претензії письмово з представленням підтверджуючих документів про сплату. До претензії додано розрахунки суми збитків на 5 аркушах (а.с.33-34 т.1).

Вказану претензію отримано відповідачем 06.04.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №4302305295737 (а.с.32 т.1).

Проте, ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" коштів на відшкодування завданих збитків не сплачено.

За вказаних обставин, Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" шкоди в розмірі 353 608,51 грн. внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

За приписами абз. 5-6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Системне тлумачення ч.1 ст.10, ч.5-6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб`єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.

Тобто законодавцем встановлено обов`язок суб`єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

З наведених норм права вбачається, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря юридичними особами при здійсненні їх діяльності врегульовано спеціальним законодавством, яке вимагає наявність відповідного дозволу на такі викиди.

Згідно ч.1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Пунктом "є" ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.

Враховуючи наведене, відсутність у суб`єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів (як організованими так і неорганізованими) забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема абз. 2 ч. 1 ст. 10, ч. ч. 5-6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході планової перевірки встановлено, такі джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду: джерело 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ); джерело 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ); джерело 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ; джерело 5 - загально обмінна вентиляція; Джерело 6 - склад БЗБ; джерело 7 - зварювальний пост; джерело 8 - млин; джерело 9- опалення будівлі на території млина, твердопаливним котлом "Буржуй". Позивачем встановлено, що відповідачем було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №0710200000-11 від 10.08.2007 терміном дії до 10.08.2017. Таким чином, з 11.08.2017 по 27.02.2018 відповідач здійснює викиди в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Отже, відповідачем допускалась експлуатація обладнання, що має викиди від стаціонарних джерел підприємства, за відсутності відповідного дозволу на викиди, у зв`язку з чим був застосований розрахунковий метод. Факт порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства зафіксовано актом перевірки №79 від 27.02.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" вчинялися дії щодо визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправним та скасування припису №000515 від 05.03.2018.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" зверталось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними дій щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та визнання протиправним та скасування припису №000515 від 05.03.2018.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 року залишено без змін рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 року у справі №876/5599/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинський хлібозавод" до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування припису, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав того, що дії Державної екологічної інспекції у Волинській області щодо проведення планової перевірки ТзОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" не порушують прав та законних інтересів товариства (а.с. 41-45 т.1).

Таким чином, вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області правомірно було проведено планову перевірку ТОВ "Володимир-Волинській хлібзавод" щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, результати якої зафіксовані в акті №79 від 27.02.2018 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 у справі №803/502/18 у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Володимир-Волинський хлібозавод про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які знаходяться за адресою: місто Володимир-Волинський по вулиці Луцькій, 62 та по вулиці 20 Липня, 60, відмовлено (а.с. 105-111 т.3).

Мотивуючи відмову у задоволенні вказаного позову Волинський окружний адміністративний суд зазначив, що плановою перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем встановлено, що підприємством було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №0710200000-11 від 10.08.2007 терміном дії до 10.08.2017 та на момент проведення перевірки підприємство здійснювало викиди в атмосферне повітря без відповідного дозволу згідно обґрунтовуючих матеріалів підприємство віднесено до 2 групи об`єктів які справляють або можуть справляти шкідливий на здоров`я людей і стан атмосферного повітря.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації видало ТзОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" був наданий дозвіл №710200000-119 від 03.06.2019 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на строк 10 років з 03.06.2019 по 03.06.2029 на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 20.05.2019 №04.02-09/2801.

При вирішенні даної справи Волинський окружний адміністративний суд враховував ту обставину, що вказане порушення на час прийняття рішення судом усунуте ТзОВ "Володимир Волинський хлібзавод" в повному обсязі щляхом отримання дозволу №710200000-119 від 03.06.2019 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на строк 10 років.

Таким чином, беручи до уваги усунуте відповідачем порушення, Волинський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ "Володимир Волинський хлібзавод" такого крайнього заходу реагування, як повне зупинення експлуатації товариства.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання на період нарахування збитків був визначений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 №639 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064.

У широкому розумінні термін "закон", як і термін "законодавство", включає в себе закони, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 №7-рп/2001).

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 була затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 №639 після того, як Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (в тому числі його стаття 34), був викладений в новій редакції згідно із Законом України від 21.06.2001 №2556-III. Зазначений наказ про затвердження Методики був виданий саме на виконання цього закону. Отже, він і є тим самим нормативним актом, про який йдеться у ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" і який підлягає застосуванню. При цьому цей наказ не визнаний незаконним, не скасований ні в судовому, ні в іншому порядку, а отже є чинним.

Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/719/21.

Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 було предметом оскарження у справі №826/3820/18, в якій у постанові від 21.10.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з-поміж іншого, дійшов висновку, що визнання такого наказу протиправним та нечинним призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №920/266/19.

Тому наведена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 підлягає застосуванню до спірних правовідносин для визначення та розрахунку збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, якими, як зазначалося вище є як організовані так і неорганізовані стаціонарні джерела викидів.

Пунктом 2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 (тут і далі - в редакції, чинній на період, за який здійснювався розрахунок) до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п.2.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків №639).

Згідно п.п. 2.7.1 п. 2.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Пунктом 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Аналіз змісту п.3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків №639 свідчить, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду, без відповідного дозволу, може проводитися із використанням одного з наведених (або декількох, враховуючи зміст цього пункту Методики таких обмежень не містить) способів визначення маси викидів забруднюючих речовин, які застосовуються в залежності від характеру викидів здійснених такими джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Згідно ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи наведене, збитки, завдані державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року, згідно якого збитки за вказаний період становлять 333 477,89 грн.(а.с.37-39 т.1).

Також, було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ " Володимир - Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, згідно якого збитки за вказаний період становлять 20 130,62 грн. (а.с.35-36 т.1).

Отже, Державною екологічною інспекцією у Волинській області встановлено розмір збитків, заподіяних державі, у сумі 353 608,51 грн.

Проте, відповідач з вищевказаними розрахунками не погодився.

26 листопада 2018 року відповідач з метою обґрунтування своєї правової позиції у справі звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про призначення комісійної інженерно-екологічної експертизи (а.с. 135-136 т.1).

Вказане клопотання обґрунтоване необхідністю з`ясування дійних обставин справи, зокрема правильності розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини без дозволу в атмосферне повітря ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року та за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року, та розміру спричинених збитків.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.12.2018 клопотання ТОВ "Володимир-Волинський хлібзавод" про призначення судової комісійної інженерно-екологічної експертизи задоволено. Призначено у справі №903/812/18 судову комісійну інженерно-екологічну експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судової комісійної інженерно-екологічної експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи підтверджується нормативно та документально висновки, викладені в акті за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання- суб`єктом господарювання ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів №79 від 27.02.2018 року, складеному Державною екологічною інспекцією у Волинській області ?

2) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТОВ "Володимир- Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Волинської області Тарасюк О. на суму 20130,62 грн., а якщо ні, то який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року?

3) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТОВ "Володимир- Волинський хлібзавод" за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Волинської області Тарасюк О. на суму 333477,89 грн., а якщо ні, то який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТзОВ "Володимир- Волинський хлібозавод" за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року?

4) За якою формулою Методики і розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 необхідно здійснювати розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини без дозволу в атмосферне повітря ТОВ "Володимир-Волинський хлібзавод" за період з 11.08.2017р. по 27.02.2018р. та за період з 01.01.2014р. по 10.08.2017.

03 січня 2023 року до Господарського суду Волинської області надійшов висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи у господарській справі №903/812/18 за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 року (а.с. 150-159 т.3).

Так, судовими експертами за результатами експертизи здійснені наступні висновки:

По першому питанню: Нормативно та документально частково підтверджені висновки викладені в акті за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів №79 від 27.02.2018 складеному Державною екологічною інспекцією у Волинській області, а саме:

1) Відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 11.08.2017;

2) Джерела 1,2,3,4,9, експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин з моменту здійснення заміни обладнання (з початку експлуатації), що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України "Про охоронну атмосферного повітря".

При цьому документально не підтвердженні вказані в акті перевірки №79 від 27.02.2018 дати заміни обладнання на джерелах 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ); 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ); 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ та встановлення джерела 9 (твердопаливна піч "Буржуй"), а також час їх роботи без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У тексті висновку експертів по першому питанню зокрема зазначається, що: «…ні в Акті перевірки №79 від 27.02.2018, ні в інших наданих матеріалів справи не вказано конкретні дати встановлення котлів і печей та введення їх в експлуатацію. Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що «акти введення в експлуатацію вищевказаного (заміненого) обладнання відсутні».

У відповідь на п.3 клопотання експерта від 19.05.2020 №1671/19-48 щодо документального підтвердження дати заміни обладнання ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» клопотанням про долучення доказів з додатками поясненнями від 17.06.2020 надано відповідь, що «акти введення в експлуатацію на підприємстві відсутні. Разом з тим, до закінчення терміну дії дозволу 10.08.2017 експлуатувалось старе обладнання, нове обладнання перебувало в стані налагоджування та адаптації до технологічного процесу і не фіксувалося Державною екологічною інспекцією у Волинській області, а акт перевірки складений лише 27.02.2018 року. Обладнання дж. 3, 7 печі ФТЛ-20 зразка 1939 року морально та фізично застарілі, працювали в процесі зйомки, наладки та адаптації нових печей Termotehnika PEP 120R, тому що цикл випічки хлібобулочних виробів цілодобовий та безперервний».

Також ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» надано довідку від 11.06.2020 №228 (а.с 11 т.2), в якій зазначається, що на час дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №0710200000-11 на виробничих потужностях ТОВ «Володимир- Волинський хлібозавод» працювали такі джерела:

джерело 1, 2 - котел «Житомир» для обігріву адмінбудівлі, на природному газі;

джерело 3, 4 - хлібопекарські печі на природному газі ФТЛ-2 на природному газі;

джерело 5 - загальнообмінна вентиляція;

джерело 6 - склад БЗВ;

джерело 7 - зварювальний пост;

джерело 8 - млин.

У період відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин починаючи з 11.08.2017 на виробничих потужностях, розташованих на двох земельних ділянках, що знаходяться у власності ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод», перебували такі джерела викидів забруднюючих речовин:

джерело 1 - паливна для опалювання адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24 на природному газі), перебувало в працюючому стані, 12 год роботи на добу в опалювальний сезон (з 15.10 по 15.04 щорічно);

джерело 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 кВт на природному газі);

джерело 3, 4 - хлібопекарська піч на природному газі Тermotehnika PEP 120 на природному газі, перебувало в працюючому стані, 12 год роботи на добу 364 днів/рік;

джерело 5 - загальнообмінна вентиляція;

джерело 6 - склад БЗВ, час роботи 10-12,5 год/міс;

джерело 7 - зварювальний пост, в стані простою;

джерело 8 - млин;

джерело 9 - опалення будівлі на території млина (твердопаливний котел «Буржуй»).»

По другому питанню: Розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» в період з 11.08.2017 по 27.02.2018, становить 20361 (двадцять тисяч триста шістдесят одна) гривня 37 копійок. Таким чином, нормативно та документально не підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир- Волинський хлібозавод» за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року в сумі 20130,62 грн. через невірно визначений коефіцієнт Кнас*.

У тексті висновку експертів по другому питанню зокрема зазначається, що: «За наданими ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» даними для визначення розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, використовується довідка від 27.02.2018 №88, за якою з 11.08.2017 по 27.02.2018 було здійснено викиди забруднюючих речовин в кількості:

- діоксид азоту - 0,64 т;

- оксид вуглецю - 0,39 т;

- неметанові леткі органічні сполуки - 0,12 т;

- оцтова кислота - 0,23 т;

- етиловий спирт - 0,885 т;

- ацетальдегід - 0,019 т;

- речовини у вигляді суспендованих твердих частинок - 0,00008 т.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» в період з 11.08.2017 по 27.02.2018 (в період роботи без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), проведено відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639

Відповідно до п.п.4.1 Методики [5] «розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини», і визначається за формулою (12) зазначеної Методики [5]:

З - mi; х 1,1П х Аі х Кт х Кзі ,

де: 3 - розмір збитків, грн.;

mі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т.

Розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення (закінчення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) визначений відповідно до cт. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» [3] і становив 3200 гривень.

Значення середньодобових гранично допустимих концентрацій для досліджуваних забруднюючих речовин приймається за «Гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовні безпечні рівні діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць», затверджені т.в.о. Головного Державного санітарного лікаря України 03.03.2015 [7]:

ГДК сер. добова = 0,04 мг/м3 - для дюксиду азоту;

ГДК сер. добова = 3,0 мг/м3 - для оксиду вуглецю;

ГДК сер. добова = 0,01 мг/м3 - для ацетальдегіду;

ГДК сер. добова = 0,15 мг/м3 - для пилу неорганічного;

ГДК сер. добова = 0,06 мг/м3 - для кислоти оцтової;

ГДК сер. добова = 5 мг/м3 - для спирту етилового.

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості - залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою (14) Методики:

Кт = Кнас х Кф,

де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1 Методики [5], для м. Володимир-Волинський Кнас = 1,0;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2 Методики [5], для м. Володимир- Волинський Кф =1,0.

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною та визначається за формулою (15) Методики [5]:

Кзі = (ро)Ві/ГДКСДі,,

де (ро)Ві - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м.

Відповідно до довідки Волинського обласного центру з гідрометеорології від 10.06.2020 №05-08/10/367 (а.с.111 т.3), Волинський обласний центр з гідрометеорології не проводить у м. Володимир-Волинському постійні вимірювання забруднюючих речовин в. атмосферному повітрі на постах спостережень.

У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним одиниці.

Відповідно до п.п.4.1 Методики [5] «загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини».

Розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволу на викиди зведений в таблицю з якої вбачається, що розмір збитків всього становить - 20361,37 грн.»

По третьому питанню: Нормативно та документально не підтверджується розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" за період з 01.01.2014 по 10.08.2017 на суму 333 477,89 грн.

За умови надання підтверджуючих документів щодо введення в експлуатацію заміненого обладнання у 2013 на джерелах 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ); 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ); 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ, розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" в період з 01.01.2014 по 30.07.2017 становитиме 44 026,05 грн.

У тексті висновку експертів по третьому питанню зокрема зазначається, що: «Відповідно до п.п.3.6-3.7 Методики [5] розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань]

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Як вбачається з Акту перевірки №79 від 27.02.2018 джерела 1, 2, 3, 4, 9 експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин з моменту здійснення заміни обладнання (з початку експлуатації).

Через незадоволення клопотання експерта в частині надання даних щодо палива та його витрат за період роботи без дозволу на викиди джерела 9 (твердопаливна піч «Буржуй»), визначити масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від даного джерела не вбачається, за можливе.

В розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТОВ «Володимир- Волинський хлібозавод» за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, виконаному старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Волинській області Тарасюк О., застосовуються показники емісії викидів, не підтверджені документально по кожному виду обладнання; дані щодо витрат газу по кожному типу обладнання окремо відсутні.

За наданими ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» даними для визначення розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в період з 01.01.2014 по 10.08.2017 доцільно використати звіти про охорону атмосферного повітря №2-ТП (повітря) за 2014- 2018 (а.с 132-173 т.2).

Джерелами виділення шкідливих речовин (джерела 1-4) є котли та хлібопекарські печі, тобто обладнання, що працює на природному газі і виділяє при цьому азоту діоксид та оксид вуглецю. Інші джерела відповідно до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод», проведеної у 2019 році, не мають спільних забруднюючих речовин. Тому можливо визначити масу діоксиду азоту та оксиду вуглецю за 2014-2016 роки та 1-2 квартал 2017, тобто з 01.01.2014 по 30.07.2017.

Відповідно до звітів 2-ТП (повітря) маса викидів з 01.01.2014 по 30.07.2017 складає:

- діоксид азоту - 0,463 т;

- оксид вуглецю-0,28 т.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» в період з 01.01.2014 по 30.07.2017 проведено аналогічно питанню №2.

Розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі без дозволу на викиди зведений в таблицю з якої вбачається, що розмір збитків становить 44026,05 грн.»

По четвертому питанню: За наявними в матеріалах справи використання формул "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 для визначення маси наднормативних викидів (без дозволу на викиди ) забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів ТзОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" розрахунковим шляхом вбачається за можливе.

За відсутності вихідних даних для визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів (утворення) розрахунковим шляхом приймаються дані згідно довідки ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" та дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря).

У тексті висновку експерта по четвертому питанню зокрема зазначається, що: «Відповідно до п.3.6 Методики [5] розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)',

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до п.3.7 Методики [5] розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, за результатами інструментально-лабораторних вимірювань здійснюється за формулою (10):

mi = 3.6 x 10-6 x (po)Ві х qv х Т,

де mі - маса викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

(ро)ві - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

qv - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

Т - час роботи джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Відповідно до п.п.3.11 Методики [5] «час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу».

При проведенні планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Волинській області дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» 27.02.2018 інструментально-лабораторні вимірювання викидів забруднюючих речовин з джерел викидів не проводилось, тому застосування формули Методики неможливе.

За наявності даних щодо витраченого палива по кожному типу обладнання розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря можна проводити за методиками, затвердженими Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Для розрахунку викидів від паливоспоживаючого обладнання використовується «Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами» (том І), Донецьк, 2004 [6], відповідно до якого валові викиди і-тої речовини розраховуються за формулою:

Еі = 10-6 х kі х Qі х В(т),

де: kі - показник емісії і-тої забруднювальної речовини, г/ГДж;

Qі - масова нижча теплота згоряння палива, МДж/кг;

В - масова витрата природного газу, т/рік.

За відсутності вихідних даних для визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів (утворення) розрахунковим шляхом приймаються дані згідно довідки ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» та дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря).»

Разом з тим, колегія суддів враховує те, що згідно приписів ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №910/15931/19.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.1166 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди.

При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розміру, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Звертаючись до суду першої інстанції з вказаним позовом, позивач зазначає, що в Акті перевірки №79 від 27.02.2018 встановлено, що джерела 1 - паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водогрійним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ), 2 - паливна механічної майстерні (обладнана водогрійним котлом Данко 24 Квт, в якості палива використовується природний газ), 3, 4 - хлібопекарські печі 2 шт. Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ, 9 - опалення будівлі на території млина, твердопаливним котлом "Буржуй", експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин з моменту здійснення заміни обладнання (з початку експлуатації).

В обґрунтування вказаного позивач посилається на те, що в обґрунтовуючих матеріалах Дж.1,2 (паливна для опалення адмінбудівлі та механічної майстерні) зазначені котли "Житомир", що не відповідає дійсності, джерела були замінені з котлів "Житомир" на котел ARISTON BF 24 (опалення адмінбудівлі) та котел Данко (механічної майстерні). Дата заміни обладнання 3 квартал 2013 року. Обладнання Дж.3,4 також були замінені з печей конверторного типу ФТЛ-2 на Termotehnika PEP 120 R в 4 кварталі 2013 року. Дж.9 твердопаливний котел "Боржуй" встановлено в 4 кварталі 2017 року (додаткове джерело).

Разом з тим, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що дату заміни обладнання - 4 квартал 2013 року - ним взято з копії Завдання на проектування (розділ газопостачання) на реконструкцію системи газопостачання хлібозаводу по вул. Луцькій, 62 в м. Володимир-Волинському Волинської області, в якому зазначено, що за договором № 113/2013 ПКБ ПАТ «Волиньгаз» повинен провести реконструкцію системи газопостачання, а саме: один пусковий комплекс хлібобулочна піч РЕР-120R з пальником Weishaupt моделі WG 30Л/1-С ZM-LN газосигналізатор СГБ-1-5Б, термін будівництва: Початок IV квартал 2013 року - кінець IV 2013 року (а.с. 157 т.1).

Однак, колегія суддів вважає вказане твердження безпідставним, оскільки наявні в матеріалах справи копія Завдання на проектування (розділ газопостачання) на реконструкцію системи газопостачання хлібозаводу по вул. Луцькій, 62 в м. Володимир-Волинському Волинської області не є актом введення в експлуатацію обладнання, зокрема котла ARISTON BF 24, котла Данко, печей конверторного типу ФТЛ-2 на Termotehnika PEP 120 R та не є доказом підтвердження дати заміни обладнання на джерелах 1, 2, 3, 4.

Наявні в матеріалах справи паспорти по вказаних стаціонарних джерелах обладнання, які на виконання вимог ухвали Господарського суду Волинської області від 28.05.2020 року відповідачем надані для експертизи не є належними доказами в підтвердження введення вказаних джерел 1,2,3,4 в експлуатацію з 4 кваталу 2013 року (а.с.221-233 т.2).

Таким чином, позивачем не надано належних доказів кількості джерел викидів забруднюючих речовин та часу їх роботи, що підлягало врахуванню під час здійснення розрахунку розміру збитків завданих відповідачем за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року.

Визначення кількості джерел викидів на підприємстві відповідача необхідне для перевірки правомірності здійсненого екологічною інспекцією обрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини кожним із джерел, що у підсумку підтвердить або спростує правильність виконаного розрахунку суми збитків, заявлених до стягнення з відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №906/840/21.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком експертів, що документально не підтверджується розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» за період з 01.01.2014 року по 10.08.2017 року, на суму 333477,89 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, вказує, що на час дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 0710200000-11 від 10.08.2007 терміном дії до 10.08.2017 на виробничих потужностях ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» працювали такі джерела: Дж.1,2 - котел «Житомир» , що використовувався для обігріву адмінбудівлі та майстерні (використовують природний газ); Дж. 3,4 -хлібопекарські печі ФТЛ-2 (використовують природний газ); Дж. 5 - загальна обмінна вентиляція; Дж. 6 - склад БЗБ; Дж. 7 - зварювальний пост; Дж. 8-млин.

Разом з тим, відповідач підтверджує, що у період відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин починаючи з 11.08.2017 р., на виробничих потужностях розташованих на двох земельних ділянках, що знаходяться у власності ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» перебували такі джерела викидів забруднюючих речовин: Дж.1- паливна для опалення адмінбудівлі (обладнана водо нагрівним котлом ARISTON BF 24, в якості палива використовується природний газ); Дж. 2 - паливна механічної майстерні ( обладнана водо нагрівним котлом Данко 24 Кет, в якості палива використовується природний газ); Дж. 3,4 - хлібопекарські печі 2 шт., Termotehnika PEP 120 R, в якості палива використовується природний газ; Дж. 5 - загальна обмінна вентиляція; Дж. 6 - склад БЗБ; Дж. 7 - зварювальний пост; Дж. 8 - млин; Дж. 9 - опалення будівлі на території млина, твердопаливним котлом «Буржуй».

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 за №48/16064 здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ "Володимир - Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, згідно якого збитки за вказаний період становлять 20 130,62 грн. (а.с.35-36 т.1).

Однак, судові експерти надаючи відповідь на друге питання: Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наявності вимірів ТОВ "Володимир- Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Волинської області Тарасюк О. на суму 20130,62 грн., а якщо ні, то який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ТОВ "Володимир-Волинський хлібозавод" за період з 11.08.2017 року по 27.02.2018 року? дійшли висновку, що вказаний розрахунок виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Волинської області Тарасюк О. на суму 20130,62 грн. нормативно та документально непідтверджений через невірно визначений коефіцієнт Кнас.

Поряд з цим, судовими експертами встановлено, що розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» в період з 11.08.2017 по 27.02.2018, становить 20361 грн 37 коп., з чим погодилися позивач та відповідач.

Таким чином, дослідивши висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 в сукупності з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції встановив, що експертами був проведений докладний опис досліджень та надана обґрунтована відповідь на поставлені експертній установі питання. Висновок здійснений компетентними експертами, є повним та обґрунтованим, оскільки всі надані на експертне дослідження документи були досліджені; на всі поставлені перед експертом питання надані вичерпні відповіді, повнота яких перевірена судом на відповідність іншим фактичним даним; висновки є ясними та викладені чітко; судом з`ясовано узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Отже, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 є належним та допустимим доказом у справі, відповідає нормам ГПК України та враховується судом під час ухвалення рішення.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що у діях відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди:

1) протиправність поведінки відповідача, яка полягає у порушенні правових норм природоохоронного законодавства, насамперед ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

2) наслідком діяльності відповідача з допущенням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, закон визначає спричиненням шкоди;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач в процесі своєї діяльності з 11.08.2017 не отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спричинивши шкоду навколишньому середовищу, державі (причинно-наслідковий зв`язок);

4) вина відповідача полягає у неотриманні з 11.08.2017 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Враховуючи вищенаведене з урахуванням висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-екологічної судової інженерно-екологічної експертизи за №1671/19-48/1740/21-23 від 27.12.2022 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди підлягають задоволенню в сумі 20 361,37 грн. за період з 11.08.2017 по 27.02.2018 , в решті позову у стягненні 333 477,89 грн. шкоди слід відмовити за недоведеністю.

Крім того, колегія суддів відзначає, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлена відсутність правових підстав задоволення позовних вимог в частині стягнення 333 477,89 грн. шкоди за період з 01.01.2014 по 10.08.2017, тому суд не вбачає за можливе застосувати строки позовної давності, про які заявлено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Доводи позивача, що експерти безпідставно взяли дані статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п.3.6. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків №639, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється, зокрема, за даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря).

Поряд з цим, прохання Державної екологічної інспекції у Волинській області в апеляційній скарзі про скасування рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.2023 по справі 903/812/18 в частині часткового відшкодування судового збору в сумі 947 грн 31 коп та стягнення з Інспекції на користь ТОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» затрачених коштів на оплату судової експертизи в розмірі 32 889 грн 00 коп, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Відповідно до положень п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи до яких у тому числі відносяться й витрати на експертизу, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищевказані приписи ст.129 ГПК України та оскільки у даній справі позовні вимоги задоволено частково у сумі 20 361,37 грн. судом першої інстанції правомірно розподілено судові витрати по сплаті судового збору та витрати на експертизу пропорційно задоволених позовних вимог на обидві сторони.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23р. по справі №903/812/18 відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст.277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Волинській області та скасування рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23р. по справі №903/812/18 у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23р. по справі №903/812/18 без змін.

2. Поновити дію рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.23р. по справі №903/812/18.

3. Справу №903/812/18 повернути Господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" червня 2023 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Дата ухвалення рішення23.06.2023
Оприлюднено28.06.2023
Номер документу111799312
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/812/18

Судовий наказ від 05.07.2023

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем'як Валентина Миколаївна

Судовий наказ від 05.07.2023

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем'як Валентина Миколаївна

Судовий наказ від 05.07.2023

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем'як Валентина Миколаївна

Постанова від 23.06.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 22.06.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 07.06.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 29.05.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 22.05.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 16.05.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Рішення від 05.04.2023

Господарське

Господарський суд Волинської області

Дем'як Валентина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні