Ухвала

від 12.04.2023 по справі 905/3543/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

12.04.2023 Справа № 905/3543/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у судовому засіданні, за участі помічника (за дорученням) Лабуня С.Є.

скарги Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ», с.Рівне, Покровський район, Донецька область вих.№321 від 31.03.2023

на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби

у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ», с.Рівне, Покровський район, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРУС-2015, м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 60208,25грн., пені у розмірі 13837,97грн., 3% річних у розмірі 1233,77грн., інфляційних витрат у розмірі 4679,45грн.

Представники:

від стягувача (в режимі відеоконференції): Різниченко О.О. (адвокат)

від боржника: не з`явився

від органу ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.02.2017 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості у розмірі 60208,25грн., пені у розмірі 13837,97грн., 3% річних у розмірі 1233,77грн., інфляційних витрат у розмірі 4679,45грн. задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУРУС-2015" на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" суму заборгованості у розмірі 60208,25грн., пеню у розмірі 13291,74грн., 3% річних у розмірі 1233,77грн., інфляційні витрати у розмірі 4679,45грн., судовий збір у розмірі 1378,00грн.

20.02.2017 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2017 у справі №905/3543/16 Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

03.04.2023 до канцелярії суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» вих.№321 від 31.03.2023 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 04.04.2023 скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні 12.04.2023.

У судове засідання 12.04.2023 в режимі відео конференції з`явився представник скаржника, який підтримав заявлену скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представники боржника та органу ДВС у судове засідання не з`явилися; про місце, час та дату судового засідання учасники судового процесу були повідомлені належним чином. Про поважність причин неявки суд не повідомили.

Державним виконавцем відзив на скаргу суду не наданий.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частинами 1, 2 статті 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторін, суд, враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про дату судового засідання, а також обмеженість розгляду скарги процесуальним строком, розглядає скаргу за наявними матеріалами.

Дослідивши доводи скаржника та матеріали скарги суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

В обґрунтування поданої скарги заявник (скаржник) посилається на порушення заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйовим Владиславом Володимировичем норм Закону України Про виконавче провадження, в тому числі, щодо дотримання періодичності (системності) перевірки майнового стану боржника; не надання (не направлення) у період з 14.01.2019 по 20.01.2023 стягувачу документів щодо дій, вчинених державним виконавцем у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області про примусове виконання рішення від 02.02.17р. у справі №905/3543/16; винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 07.10.2021.

Скаржник зауважує про те, що сам факт здійснення окремих виконавчих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю (систематичністю), встановленою частиною 8 статті 48 Закону, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Поряд з цим скаржник вказує на те, що державним виконавцем не було вчинено й інших необхідних та доцільних дій, зокрема, вжиття заходів для застосування приводу (стаття 188 13 КУАП), вжиття заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України (пункт 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження), складання акту про порушення та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина 2 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження»). В супереч зазначенню в мотивувальній частині постанови про повернення виконавчого документа стягувачу як на підставу винесення зазначеної постанови державний виконавець з посланням на пункт 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив про те, що «вжитими заходами майно або кошти боржника, на які можливо звернути стягнення не виявлено». При цьому в постанові не зазначено жодного заходу, який був вжитий для з`ясування місцезнаходження боржника та його майна. Поряд з цим всупереч частини 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржувана постанова не містить посилання на акт державного виконавця, який має бути ним складений. На переконання скаржника наведене свідчить про невжиття державним виконавцем належних заходів щодо розшуку майна боржника на яке може бути звернено стягнення та внаслідок протиправної бездіяльності органу державної виконавчої служби, рішення суду по справі №905/3543/16 є не виконаним, чим порушено права та законні інтереси Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ.

З огляду на вказане, скаржник просить суд:

-визнати бездіяльність Центрального відділу ДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі заступника начальника відділу Центрального відділу ДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воробйова Владислава Володимировича щодо незабезпечення здійснення комплексу всіх можливих та достатніх дій для виконання рішення суду у виконавчому провадженні №62291643 про стягнення з ТОВ ТАУРУС-2015 на користь ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» суми боргу в сумі 60208,25грн., пені в сумі 13291,74грн., 3% річних у сумі 1233,77грн., інфляційних витрат в сумі 4679,45грн., та судового збору в сумі 1378,00грн.

-визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Центрального відділу ДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воробйова Владислава Володимировича про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 07.10.2021 у виконавчому провадженні №62291643;

-зобов`язати Центральний відділ ДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції поновити виконавче провадження №62291643 на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 20.02.2017 у справі №905/3543/16 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні №62291643 комплексу дій, спрямованих на належне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Отже, предметом скарги є оскарження бездіяльності та рішень органу державної виконавчої служби, обумовлених порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження під час виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 20.02.2017 №905/5343/16.

Згідно з матеріалами справи ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.01.2019 було визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Воробйова Владислава Володимировича під час примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 02.02.2017 у справі №905/3543/16 у виконавчому провадженні ВП №53549381. Визнано неправомірною постанову ВП №53549381 заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Воробйова Владислава Володимировича від 19.11.18р. про повернення виконавчого документа стягувачу. Зобов`язано заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Воробйова Владислава Володимировича усунути порушення (поновити порушене право заявника).

При цьому як зазначає скаржник у поданій скарзі та як вбачається з доданих до неї документів,

18.02.2020 ПрАТ «АПК-Інвест» листом вих.№188/1 від 14.02.2020 направило на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) оригіналу наказу Господарського суду Донецької області від 20.07.2017 у справі №905/3543/16. Вказане поштове відправлення було вручено адресату 20.02.2020.

10.06.2020 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хаваліц С.В. відкрито виконавче провадження №62291643 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 20.02.2017 у справі №905/3543/16.

Однак стягувачу не надходила інформація про відновлення виконавчого провадження №53549381. Скаржник неодноразово звертався до органу ДВС шляхом направлення 12.01.2021, 05.01.2022, та 25.07.2022 на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) листів вих.№22 від 06.01.2021, вих.№28 від 05.01.2022, вих.№594 від 25.07.2022 з вимогою надати письмові відомості щодо фактично вжитих органом ДВС заходів та вчинення виконавчих дій у виконавчому провадження №53549381.

У відповідь на лист стягувача вих.№16 від 05.01.2023 з вимогою надати письмові відомості щодо фактично вжитих органом ДВС/державним виконавцем заходів у виконавчому провадженні №53549381, Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом №710 від 20.01.2023 надана відповідь про приєднання виконавчого провадження №53549381 до складу зведеного виконавчого провадження №52994698 та за зведеним виконавчим провадженням здійснено дії щодо виявлення коштів та майна боржника.

Водночас в період з моменту винесення Господарським судом Донецької області ухвали від 14.01.2019 у справі №905/3543/16 та до моменту отримання листа №710 від 20.01.2023 до стягувача не надходило жодних документів, які б підтверджували вчинення виконавчих дій з боку державного виконавця у виконавчому провадженні №53549381 та зведеному виконавчому провадженні №52994698, а також у виконавчому провадженні №62291643.

01.02.2023 стягувачем направлено лист №75 від 30.01.2023 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) з вимогою надати на адресу стягувача письмові відомості щодо фактичного вжиття органом державної виконавчої служби заходів та вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62291643.

08.02.2023 на адресу стягувача надійшов лист №22.19-31/1223 від 08.02.2023 в якому зазначено про те, що виконавче провадження №62291643 відкрите постановою державного виконавця від 10.06.2020. Виконавче провадження №53549381 приєднано до складу зведеного виконавчого провадження №66758147 постановою від 08.09.2021 та вказано про те, що 07.10.2021 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Оригінал виконавчого документа направлено листом вих.№66766 від 07.10.2021.

Поряд з цим стягувач зазначає про те, що він не отримував у виконавчому провадженні №62291643 жодних документів, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження. Оригінал повернутого виконавчого документа у виконавчому провадженні №62291643 наказу Господарського суду Донецької області від 20.07.2017 у справі №905/3543/16 стягувачем не отримано.

17.02.2023 до органу ДВС стягувачем направлено лист вих.№161 від 17.02.2023 про надіслання доказів підтвердження направлення оригіналу наказу Господарського суду Донецької області від 20.07.2017 у справі №905/3543/16 на адресу ПрАТ «АПК-Інвест» та направити постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №62291643.

22.03.2023 на адресу стягувача ПрАТ «АПК-Інвест» надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 07.10.2021 у виконавчому провадженні №62291643 разом з листом №22.19-31/2961-2962/2023 від 08.02.2023.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина 1 та частина 3 статті 327 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження.

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на час видачі виконавчого документу), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону)

Розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункт 3 частини 2 статті 18 Закону).

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України Про виконавчу службу, зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на положення Закону України Про виконавче провадження - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Згідно пунктів 5, 7 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст.56 цього Закону.

Відповідно до статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі-підприємцю під розписку.

Документообіг в органах державної виконавчої служби встановлений Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5 (далі - Порядок №2274/5).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №2274/5 вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у відділі ведеться журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Отже, за умови відсутності направлення сторонам виконавчого провадження копій постанов та інших матеріалів виконавчого провадження, у строки визначені чинним законодавством, сторони виконавчого провадження не можуть вважатися належним чином повідомленими про хід виконавчого провадження, що є порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження.

Доказів своєчасного направлення державним виконавцем стягувачу документів виконавчого провадження, як це визначено вимогами Закону України Про виконавче провадження суду не надано.

Також, суд виходить з того, що відповідно до частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки мають вчинятися виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №904/817/20, від 02.12.2020 у справі №911/4670/13, від 19.08.2019 у справі № 913/438/16 від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Такі правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14, від 02.12.2020 у справі №911/4670/13.

При цьому, матеріали справи не містять доказів реалізації державним виконавцем наданих йому прав щодо перевірок майнового стану боржника та їх періодичності, а також доказів застосування усіх можливих (передбачені законом) заходів для досягнення результату щодо виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

07.10.2021 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйовим Владиславом Володимировичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Частиною 1 статі 52 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Проте в матеріалах справи відсутні докази вчинення державним виконавцем дій передбачених Законом України Про виконавче провадження щодо виявлення та розшуку майна боржника на яке може бути звернено стягнення. Матеріали виконавчого провадження виконавчою службою суду не надані.

Отже, суду не доведено наявність підстав передбачених пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження для повернення стягувачу виконавчого документа.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що Законом України Про виконавче провадження не передбачено конкретних строків, на протязі яких державний виконавець повинен здійснити всі необхідні заходи в межах виконавчого провадження щодо фактичного виконання наказу суду, але у відповідності до статті 2 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження здійснюється з дотриманням, окрім іншого, таких засад як обов`язковість виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження.

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Згідно із статтею 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до вимог статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб`єктів, суд вважає, що органом державної виконавчої служби на виконання наведених вище положень Закону України Про виконавче провадження допущена протиправна бездіяльність та не вчинено всіх належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №62291643 та не доведено наявність підстав передбачених пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження для повернення стягувачу виконавчого документа.

З огляду на вищенаведене, суд визнає постанову ВП №62291643 заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйова Владислава Володимировича від 07.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірною.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 234, 235, 339, 340, 341, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ вих.№321 від 31.03.2023 на бездіяльність та рішення органу державної виконавчої служби, задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйова Владислава Володимировича під час примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2017 у справі №905/3543/16 у виконавчому провадженні ВП №62291643.

Визнати неправомірною постанову ВП №62291643 винесену заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Воробйовим Владиславом Володимировичем від 07.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) усунути порушення прав стягувача на виконання наказу Господарського суду Донецької області від 20.02.2017 у справі №905/3543/16 шляхом поновлення виконавчого провадження №62291643 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні дій встановлених Законом України Про виконавче провадження.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала набрала законної сили 12.04.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

В судовому засіданні 12.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.04.2023.

Суддя М.О. Лейба