Рішення

від 29.03.2023 по справі 584/866/20

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/866/20

Провадження № 2/584/25/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2023 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Худайкулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягненняборгу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 369800 грн. 96 коп., у тому числі 6250 доларів США, що еквівалентно 167312 грн. 50 коп. суму заборгованості, 6875 доларів США, що еквівалентно 184124 грн. 06 коп. відсотків за договором, 67 доларів США, що еквівалентно 1793 грн. 59 коп. 3% річних, а також 16570 грн. 81 коп. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 серпня 2015 року позичив ОСОБА_2 2500 доларів США, які останній повинен був повернути до 15 грудня 2015 року, а також 5% щомісячно від отриманої суми до дня повернення боргу. Заборгованість ОСОБА_2 , повернув лише частково в сумі 1250 доларів США. В подальшому, 18 січня 2018 року позивач ще позичив ОСОБА_2 5000 доларів США, які останній повинен був повернути до 18 січня 2020 року, однак ОСОБА_2 гроші не повернув, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, в сумі 369800 грн. 96 коп., яка утворилась станом на 2 липня 2020 року.

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 4 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняборгу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 369800грн.96коп. боргу за договором позики, а також 3700 грн. витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 420 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 6 липня 2021 року вищевказане заочне рішення було скасовано та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні витмоги не визнав у повному обсязі. Зазначив, що разом з дружиною ОСОБА_3 , брали в борг у ОСОБА_1 2500 доларів США, частину якого в сумі 1250 доларів США повернули позивачу, а решту боргу ОСОБА_1 отримав у виді коштів за належні ОСОБА_2 паї. Що стосується заборгованості в сумі 5000 доларів США, на підтвердження чого позивач надав розписку від 18 січня 2018 року, то він зазначає, що вказаних коштів від ОСОБА_1 не отримував і дану розписку не писав, через що вважає за необхідне клопотати про призначення почеркознавчої експертизи. Крім того, відповідач зазначив, що за вимогою про стягнення заборгованості за розпискою від 18 серпня 2015 року позовна давність сплинула. Також зазначив, що позивачем безпідставно заявлено вимогу про стягнення 3% річних, оскільки в розписці від 18 січня 2018 року не зазначено про нарахування боржнику щомісячних платежів і до них застосовується позовна давність в один рік, а також вимогу про стягнення індексу інфляції оскільки він не стосується іноземної валюти. (а.с.91-92).

Позивач подав відповідь на відзив, у якій позов підтримав у повному обсязі та зазначив, що спірні правовідносини виникли між ним та ОСОБА_2 і колишня дружина останнього ОСОБА_3 , залучена в якості третьої особи, не має до цих відносин відношення. Що стосується позовної давності за розпискою від 18 серпня 2015 року, позивач зазначив, що з ОСОБА_2 він підтримував добрі відносини до 2019 року, і останній не заперечував наявність заборгованості, крім того відповідач протягом строку дії цього зобов`язання перебував у зоні проведення антитерористичної операції, що свідчить про зупинення перебігу позовної давності. Крім того, зазначив, що відповідно до Постанови від 8 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц Великої Палати Верховного Суду до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у ст..625 ЦК України застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (а.с.119-120).

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що борг в сумі 2500 доларів США позивачу ним повернуто в повному обсязі, на підтвердження чого ним надано докази, а борг в сумі 5000 доларів США він у позивача на брав та не писав відповідної розписки. Крім того, зазначив, що позивачем подано позов про стягнення заборгованості за розпискою від 18 серпня 2015 року з пропуском строку позовної давності, оскільки його перебування у зоні проведення антитерористичної операції не перешкоджало позивачу вчасно звернутися до суду (а.с.129).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник надала письмову заяву, в якій позов підтримала та розгляд справи просила провести за її відсутності та відсутності позивача (а.с.192).

Відповідач в судове засідання не з`явився, дані про його належне сповіщення відсутні, оскільки на його номер, вказаний представником у заяві про скасування заочного рішення на судові повістки не доставляються (а.с.178зв.,183,190зв.).

Представник відповідача - ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с.181,182,190).

Представник відповідача ОСОБА_5 в судові засідання, призначені на 09 год. 30 хв. 15 грудня 2022 року, 14 год. 00 хв. 26 січня 2023 року, 09 год. 00 хв. 28 лютого 2023 року та 11 год. 30 хв. 29 березня 2023 року не з`явилась, подала заяви про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю прибуття до суду через війну в Україні (а.с.179,184,187).

Оскільки представником відповідача адвокатом Сукач Л.С., у черговій заяві про відкладення судового розгляду причин поважності неявки в судове засідання не зазначено, а також не надано доказів неможливості з`явитися в судові засідання, клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції не заявлено, крім того, після призначення за клопотанням відповідача судової почеркознавчої експертизи на неодноразові повідомлення він так і не з`явився для відібрання експериментальних зразків почерку, внаслідок чого експертиза проведена не по всіх поставлених на вирішення експерту питаннях, суд, з огляду на положення п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, вбачає у таких діях відповідача та його представника зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, у зв`язку з чим вважає, що відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України як неявка відповідача, так і його представників не перешкоджає розгляду справи.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с.97).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з копією розписки ОСОБА_2 від 18 серпня 2015 року, оригінал якої оглянуто судом, ОСОБА_2 отримав 2500 доларів США, які зобов`язався повернути до 15 грудня 2015 року, а такожсплачувати 5%щомісячно відотриманої сумидо дняповернення боргу (а.с.8).

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач частково повернув заборгованість в сумі 1250 доларів США.

Крім того, відповідно до копії розписки ОСОБА_2 від 18 січня 2018 року, оригінал якої оглянуто судом, ОСОБА_2 отримав 5000 доларів США, які зобов`язався повернути до 18 січня 2020 року (а.с.9).

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 4 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняборгу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 369800грн.96коп. боргу за договором позики, а також 3700 грн. витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 420 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі заяви про забезпечення позову (а.с.51).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 6 липня 2021 року вищевказане заочне рішення було скасовано та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.80).

Згідно з ч.1 ст.256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.ч.4,5 ст.267ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення.

За змістом ч.1 ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

У п.11 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудове рішенняу цивільнійсправі» від18грудня 2009року №14 судам роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Представником відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за розпискою від 18 серпня 2015 року, оскільки позовна давність сплинула з 16 грудня 2018 року.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що позовна давність переривався у зв`язку з перебуванням відповідача у зоні проведення антитерористичної операції, однак належних та допустимих доказів на підтвердження терміну його перебування суду не надано, а посилання позивача на підтримання дружніх відносин з відповідачем до 2019 року та визнання останнім боргу як на підставу переривання перебігу позовної давності, на думку суду, є непереконливими.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за розпискою від 18 серпня 2015 року у розмірі 1250 доларів США, що станом на 2 липня 2020 року становить 33462 грн. 50 коп., 14835 грн. 30 коп. інфляційних збитків та процентів в сумі 6875 доларів США, що станом на 2 липня 2020 року становить 184124 грн. 06 коп., слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Що стосується заборгованості по розписці від 18 січня 2018 року, то суд дійшов наступного.

Відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки, як він стверджував, гроші у ОСОБА_1 він не брав і вказаної розписки не писав, яке ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 14 вересня 2021 року було задоволено (а.с.95,106).

1 жовтня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання експерта від 27 вересня 2021 року про надання вільних зразків почерку ОСОБА_2 , які можуть міститися у будь-яких офіційних документах, не пов`язаних із даною справою, наближених за часом до виконання до досліджуваного документа, умовно-вільні зразки почерку ОСОБА_2 , які можуть міститися у матеріалах цивільної справи та експериментальні зразки почерку ОСОБА_2 на 25 аркушах (а.с.115).

Відповідач для відібрання зразків почерку на неодноразові повідомлення суду не з`явився, натомість його представник надала заяви, звернення, клопотання та інші документи, які, як вона стверджує у клопотанні, написані або підписані відповідачем власноручно, але жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надала, як не надала і доказів (запитів, супровідних листів тощо) того, що вказані документи надійшли до неї із джерел, зазначених нею (а.с.122-127). У зв`язку з викладеним вказані документи експерту не направлялись.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-21/10956-ПЧ від 22 листопада 2021 року запитання про виконання рукописного тексту, який починається словами «Расписка Дана мной Чумаковым…», та, відповідно, закінчується цифрами та словами «…18.01.2018 г. ОСОБА_2 » у розписці від 18 січня 2018 року ОСОБА_2 чи іншою особою не вирішувалось у зв`язку з невиконанням клопотання експерта від 27 вересня 2021 року.

Рукописний текст, який починається словами та цифрами «Росписка 18.08.2015 г. г. Путивль…», та, відповідно, закінчується словом та буквами «… ОСОБА_2 » у розписці від 18 серпня 2015 року та рукописний текст, який починається словами «Расписка Дана мной Чумаковым…», та, відповідно, закінчується цифрами та словами «…18.01.2018 г. Чумаков. Р.М.» у розписці від 18 січня 2018 року виконані однією особою.

Вирішити запитання про виконання рукописного тексту, який починається словами «Расписка составлена в присутствии…», та, відповідно, закінчується цифрами «…0663033347.» у розписці від 18 серпня 2015 року та рукописного тексту, який починається словами «Расписка Дана мной Чумаковым…», та, відповідно, закінчується цифрами та словами «…18.01.2018 г. Чумаков. Р.М.» у розписці від 18 січня 2018 року однією чи різними особами не є можливим у зв`язку з частково відсутніми співставними словами та цифрами, а також встановленням як збіжних, так і розбіжних загальних та окремих ознак.

Під час проведення дослідження підпису від імені ОСОБА_2 у розписці від 18 січня 2018 року, що розташований у нижньому правому куті тексту документа, ознак застосування технічних засобів і попередньої технічної підготовки під час його виконання не встановлено (а.с.136-147).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Відповідно доч.1ст.1048ЦК Українипозикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Упостанові КЦСВС від3березня 2021року усправі №130/2604/18 зазначено, що за змістом статті 1Закону «Про індексацію грошових доходів населення»індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, зважаючи на ухилення відповідача від надання зразків почерку для проведення експертизи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, в межах заявлених вимог, у частині стягнення заборгованості за розпискою від 18 січня 2018 року у розмірі 5000 доларів США, що станом на 2 липня 2020 року становило 133850 грн. та 3 % річних у сумі 67 доларів США, що станом на 2 липня 2020 року становило 1793 грн. 59 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ч.2 ст.141ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1357 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову (135643,59 грн. * 100% / 369800,96 грн. = 36,68%; 3700 грн. * 36,68% / 100% = 1357,16 грн.).

Як убачається з договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 травня 2021 року, адвокатом Сукач Л.С. було здійснено представництво інтересів замовника, а саме: складання судових процесуальних документів, що передбачені процесуальним законодавством, безпосереднє представництво інтересів замовника у суді під час проведення судових засідань, вчинення інших дій необхідних для виконання обов`язків, які випливають із даного договору.

Також зазначено, що за надані послуги замовник сплачує адвокату за складання заяви про скасування заочного рішення 1500 грн., відзиву на позов - 1000 грн., підготовки до судового розгляду 500 грн., участь у підготовчому розгляді справи - 1000 грн., представництво у судовому розгляді 4000 грн., та у разі слухання справи понад 4 місяці по 500 грн. за кожне судове засідання (а.с.94).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, враховуючи складність та кількість матеріалів даної справи, наявність сталої судової практики по вказаній категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, а також час, витрачений на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях, суд дійшов висновку про підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 3500 грн.:

1) за підготовку заяви про скасування заочного рішення 1500 грн.;

2) за підготовку відзиву на позов 1000 грн.;

3) за участь у підготовчому судовому засіданні - 1000 грн.

Враховуючи наведене, у зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ч.2 ст.141ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача 2216 грн. 20 коп. витрат на правничу допомогу (3500 грн. * 63,32% / 100% = 2216 грн. 20 коп.).

Витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/119-21/10956-ПЧ від 22 листопада 2021 року слід покласти на відповідача, оскільки вона стосувалася тієї частини позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач при подачі заяви про скасування заочного рішення не сплатив судовий збір, посилаючись на те, що відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору оскільки є учасником бойових дій. Оскільки вказаною нормою від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їх прав, як учасників бойових дій, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору, не сплаченого при подачі заяви про скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,1046,1047 ЦК України, ст.ст.200, 206, 259, 263-265, 280-284, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягненняборгу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 135643грн.59коп. (сто тридцять п`ять тисяч шістсот сорок три гривні п`ятдесят дев`ять копійок) боргу за договором позики від 18 січня 2018 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1357грн.16коп.(однутисячу тристап`ятдесят сімгривень шістнадцятькопійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2216 грн. 20 коп. (дві тисячі двісті шістнадцять гривень двадцять копійок) витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) судового збору, не сплаченого при подачі заяви про скасування заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 10 квітня 2023 року.

Суддя Я.І.Данік