ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/721/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи №921/721/19
за позовом: Приватного підприємства Фіш-клуб, вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46008
до відповідачів: 1. Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Ринок, будинок 10, 2. Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, вул. С. Бандери, 20, м. Чортків, 48500, 3. Приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни, вул. Шевченка Тараса, 12, Тернопільська область, м. Чортків, 48500
про - скасування свідоцтва на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року;
- припинення речових прав (права власності) приватного підприємства Фіш-клуб ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 36121912 на об`єкт нерухомого майна будівля, майстерня загальною площею 941 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ним у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 977142761255, номер запису про право власності 15490704 ;
- стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Фіш-клуб, ідентифікаційний код 36121912, грошові кошти в сумі 1 502 504 грн, яка складається : 299 795,20 грн ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з грошового внеску та кінцевого платежу та 1 200 724,80 грн додаткових витрат по утриманні майна та його поліпшенні, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 грн. витрат на нотаріальне оформлення.
За участі представників:
Позивача: адвокат Степанов Володимир Вікторович, ордер на надання правової допомоги серія ТР №072642 від 18.01.2022 (присутній при видаленні суду до нарадчої кімнати);
Відповідача 1 : не з`явився
Відповідача 2 не з`явився
Відповідача 3 : не з`явився
1.Судові процедури.
1.1.Суть та рух справи.
11.11.2019 Приватне підприємство Фіш-клуб звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ); Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі; Приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни про: скасування свідоцтва на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року; скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 977142761255, номер запису про право власності №15490704 щодо власника приватного підприємства Фіш-клуб код ЄДРПОУ 36121912; стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі на користь приватного підприємства Фіш-клуб, грошових коштів в сумі 1 502 504 грн, з яких : 299 795,20 грн ціна придбання нерухомого майна, 1 200 724,80 грн додаткових витрат по утриманні майна та його поліпшенні, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 грн витрат на нотаріальне оформлення речового права позивача на вказане майно.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2020 позов задоволено частково. Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно реєстраційний №167 від 14.07.2016, видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: номер запису про право власності №15490704, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 977142761255, тип майна: будівля, майстерня, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 941 кв.м, дата, час державної реєстрації 14.07.2016, власник: Приватне підприємство Фіш-клуб, код ЄДРПОУ 36121912, адреса власника: вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46008, форма власності - приватна, частка власності 1/1, підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер №167, виданий 14.07.2016, видавник: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Г.Я., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30550594 від 20.07.2016, приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Г.Я.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Фіш-клуб (вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46008, ідент. код 36121912) 299 795 грн. 20 коп. вартості придбаного на електронних торгах нерухомого майна, 1 984 грн. 00 коп. витрат на нотаріальні послуги та 3842 грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 апеляційну скаргу Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №29561/20.12-30/1 від 06.11.2020 задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2020 у справі №921/721/19 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Приватного підприємства Фіш-клуб (код ЄДРПОУ 36121912, 46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Гайова, 30) на користь Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 34652974, 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Ринок, 10) 5 763,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2021 касаційну скаргу Приватного підприємства Фіш-клуб задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.09.2020 у справі №921/721/19 скасовано. Справу № 921/721/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою суду від 06.12.2021 суддею Гевко В.Л. прийнято справу №921/721/19 до провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вперше призначено на 28.12.2021.
Ухвалами суду, в порядку ст. 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.
У судовому засіданні 25.05.2022 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження до 18.07.2022, закрив підготовче провадження з 19.07.2022 та призначив справу до судового розгляду по суті згідно статті 185 ГПК України на 19.07.2022.
19.07.2022 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, яке у відповідності до ст.216 ГПК України, неодноразово відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 23.02.2023.
Суд, у судовому засіданні 23.02.2023 видалився у тривалу нарадчу кімнату для прийняття рішення у справі.
24.02.2023 суд після виходу з нарадчої кімнати ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
1.2.Розгляд заяви про зміну предмета позову.
03.02.2022 позивачем подано заяву (без номера від 02.02.2022 (вх.№781) про зміну предмета позову шляхом його викладення (викладення позовних вимог) в новій редакції, яка підтримана представником позивача у судовому засіданні 15.03.2022.
У вказаній заяві позивач, пославшись на те, що підставою для звернення із вказаною заявою слугувало те, що при новому розгляді цієї справи, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
При цьому, позивач зазначив, що з 16.01.2020, в процесі розгляду цієї справи судом першої інстанції законодавець усунув такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тобто закон вже не передбачає такого способу захисту. Позивач просив суд врахувати і той факт, що такі зміни в законодавстві відбулися після подання позовної заяви.
У судовому засіданні 15.03.2022 судом протокольною прийнято заяву без номера від 02.02.2022 (вх. №781 від 03.02.2022) позивача про зміну предмета позову в частині зміненого предмета позову, проте без зміни підстав позовних вимог, які наведені первинно у позовній заяві та постановлено наступний розгляд справи №921/721/19 здійснювати з урахуванням такого предмету позовних вимог:
- скасувати свідоцтво на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року;
- припинити речові права (право власності) приватного підприємства Фіш-клуб ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 36121912 на об`єкт нерухомого майна будівля, майстерня загальною площею 941 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ним у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 977142761255, номер запису про право власності 15490704 ;
- стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Фіш-клуб, ідентифікаційний код 36121912, грошові кошти в сумі 1 502 504 грн, яка складається : 299 795,20 грн ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з грошового внеску та кінцевого платежу та 1 200 724,80 грн додаткових витрат по утриманні майна та його поліпшенні, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 грн витрат на нотаріальне оформлення.
1.3.Розгляд клопотання про зміну найменування відповідача-1.
19.08.2022 відповідач-1 звернувся до суду із клопотанням (без номера від 18.08.2022 (вх.№5372) про зміну найменування відповідача-1, з підстав, зазначених у клопотанні.
У судовому засіданні 30.08.2022 суд, розглянувши вказане клопотання, протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про зміну найменування відповідача-1 та змінив у даній справі найменування відповідача-1 з : "Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Ринок, будинок 10" на : "Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ)".
2.Аргументи сторін.
2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.
У позовній заяві (вх.№883 від 11.11.2019) позивач, серед іншого, позовні вимоги мотивує тим, що збитки заявлені до стягнення, понесені ним через те, що Чортківським міськрайонним відділом виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на торгах згідно протоколу № 175740 проведення електронних торгів від 16.06.2016 року було продано неіснуюче майно, яке 22.08.2017р. вибуло із володіння і користування останнього. Окрім вартості придбаного нерухомого майна, позивач просить суд відшкодувати також додаткові витрати по утриманню цього майна та його поліпшенню, на які збільшилася вартість майна, а також 1984 грн витрат на нотаріальне оформлення речового права позивача на вказане майно. Крім того позивач просить скасувати свідоцтво на право власності на майно реєстраційний №167, видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акту про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року та скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 977142761255 об`єкт нерухомого майна номер запису про право власності №15490704 щодо власника приватного підприємства Фіш-Клуб, код ЄДРПОУ 36121912.
При цьому позивач посилався на приписи статей 1173, 1174 ЦК України, статті 56, 75 ГК України, пункт 9 Розділу VI прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, підпункт 2 пункту 35 та абзац 1 пункту 36 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 Про затвердження Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1280 від 12.10.2011р. з наступними змінами і доповненнями, Положення про Державну казначейську службу України затверджене постановою Кабінету міністрів України № 215 від 15.04.2015р.
Одночасно, позивач на підставі поданої ним заяви про зміну предмету позову, підтриманої його представником у судових засіданнях змінив предмет позову з мотивів, викладених у заяві. Зокрема, зазначав, що сформовані позивачем позовні вимоги на час звернення до суду були такими, що відповідали вимогам законодавства щодо самої суті цих позовних вимог. А саме позивач по суті намагався захистити своє порушене право таким способом, щоб скасувати документ, на підставі якого за ним зареєстровано право власності в державному реєстрі та самий запис, тобто, щоб за позивачем не обліковувалося речове право (право власності) на нерухоме майно (позивач хотів, щоб не значився власником майна в державному реєстрі). Про що позивач обґрунтовував у своїй позовній заяві, де серед підстав позову зазначав, що свідоцтво та реєстраційний запис в державному реєстрі про реєстрацію цього майна слід скасувати одночасно з розглядом цього позову. Однак, враховуючи, що в процесі розгляду справи, законодавець змінив (більш детально уточнив) спосіб припинення речового права (права власності), а саме замість вилучення запису з державного реєстру про його реєстрацію замінив припиненням прав на нерухоме майно (припиненням речових прав), позивач змінив предмет позову, а саме про : - скасування свідоцтва на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року; - припинення речові права (право власності) приватного підприємства Фіш-Клуб ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 36121912 на об`єкт нерухомого майна будівля, майстерня загальною площею 941 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ним у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 977142761255, номер запису про право власності 15490704 ; - стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Фіш-Клуб, ідентифікаційний код 36121912, грошові кошти в сумі 1 502 504 грн, яка складається з : 299 795,20 грн ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з грошового внеску та кінцевого платежу та 1 200 724,80 грн додаткових витрат по утриманні майна та його поліпшенні, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 грн витрат на нотаріальне оформлення.
2.2. Аргументи відповідача - 1.
Відповідач-1 у наданих суду поясненнях (вх№1230 від 17.02.2022) проти позовних вимог заперечує та просить в задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у вказаних поясненнях.
2.3. Аргументи відповідача - 2.
Відповідач-2 Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області правом на подання письмового відзиву, передбаченим статтею 165 ГПК України, на позовну заяву не скористався.
2.4. Аргументи відповідача - 3.
Відповідач-3 приватний нотаріус Усик Г.Я. при новому розгляді справи, додаткових пояснень чи заперечень суду не надала.
Разом з тим, із заперечень, поданих на касаційну скаргу, відповідач-3 зазначала, що нотаріус, вчиняючи нотаріальні дії, не стає учасником цивільних правовідносин між особами, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, а отже, не може порушувати цивільні права, що виникли з цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. На підставі зазначеного, вважає, що нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних із вчиненням нотаріальної дії.
3. Фактичні обставини, встановлені судом. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновки суду із посиланням на норми Закону України.
3.1. Фактичні обставини, встановлені судом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.
У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як встановлено судом, 16.06.2016 Чортківським міськрайонним ВДВС через ДП СЕТАМ на електронних торгах реалізовано ПП Фіш-Клуб нежитлову будівлю майстерні, одноповерхову, цегляну, загальною площею 941 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Середня, с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, про що складено відповідний протокол проведення електронних торгів від 16.06.2016 №175740.
02.07.2016 головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Снігур О.Ю., на підставі вказаного вище протоколу електронних торгів, складено Акт державного виконавця про проведені електронні торги.
У цьому Акті державним виконавцем зазначено про те, що вказане майно реалізоване при виконанні зведеного виконавчого провадження № 24817120, ціна продажу 299 795,20 грн, а також підтверджено, що покупцем (ПП Фіш-клуб) згідно з платіжним дорученням від 14.06.2016 № 14 сплачено гарантійний внесок в сумі 14 989,76 грн, з призначенням платежу: Гарантійний внесок за участь у торгах, одержувач ДП СЕТАМ, а різниця вартості майна в сумі 284 805,44 грн перерахована покупцем на депозитний рахунок Чортківського міськрайонного ВДВС згідно з платіжним дорученням від 29.06.2016 № 15.
Сплата вказаних вище сум підтверджується, серед іншого, листом Управління ДКСУ у Чортківському районі від 01.07.2016 № 02-12/536, адресованим директору ПП Фіш-Клуб, в якому зазначено, що 29.06.2016 кошти надійшли на рахунок Чортківського міськрайонного ВДВС.
В Акті про проведені електронні торги від 02.07.2016, також, містяться відомості про те, що реалізована на електронних торгах будівля майстерні належала Приватному агропромисловому підприємству Білобожицьке (далі ПАП Білобожницьке) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.02.2008 НОМЕР_1 , виданого Білобожницькою сільською радою, і знаходиться ця будівля на вул. Середній б/н, с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область.
14.07.2016 приватним нотаріусом Усик Г.Я., відповідно до статті 62 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній станом на момент вчинення нотаріальних дій), на підставі акта про проведені електронні торги від 02.07.2016 видано ПП Фіш-Клуб свідоцтво (реєстраційний номер 167), яким посвідчено його право власності на придбане нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі майстерні, одноповерхової, цегляної, загальною площею 941 кв. м, що розташована на АДРЕСА_1 .
Після оформлення документів щодо переходу (набуття) і реєстрації права власності придбаного ПП Фіш-Клуб на електронних торгах майна, 22.07.2016 державним виконавцем передано в натурі (на місцевості) зазначену вище нежитлову будівлю новому власнику, про що також складено відповідний акт державного виконавця.
Як встановлено судом, 06.03.2017 Приватне агропромислове підприємство Дзвін (далі по тексту ПАП Дзвін) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП Фіш-Клуб про визнання права власності на нерухоме майно тракторну майстерню, літ. Д, загальною площею 942,3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі тракторна майстерня площею 942,3 кв. м), та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні вказаним майном.
Звертаючись із позовом ПАП Дзвін вказало, що в липні 2016 року при спробі скористатись належним йому майном було виявлено, що будівлю тракторної майстерні охороняють невідомі люди, замки на дверях приміщення змінені невідомими особами. Стверджувало, що приміщення вибуло з його володіння та користування без його згоди та перебуває у володінні осіб, які стверджують, що придбали таке приміщення з прилюдних торгів.
Із матеріалів справи вбачається, що Господарський суд Тернопільської області рішенням від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 позов ПАП Дзвін задовольнив. Визнав за ПАП Дзвін право власності на нерухоме майно тракторну майстерню площею 942,3 кв. м. Зобов`язав ПП Фіш-Клуб усунути перешкоди, зокрема, звільнити самочинно зайняте приміщення, передати ключі від приміщення та не чинити перешкод ПАП Дзвін в користуванні нерухомим майном, яке належить йому на праві власності тракторною майстернею площею 942,3 кв. м.
Львівський апеляційний господарський суд, постановою від 23.04.2018, рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 скасував в частині визнання за ПАП Дзвін права власності на нерухоме майно тракторну майстерню площею 942,3 кв. м. Провадження за даною позовною вимогою закрив. В іншій частині рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції на підставі досліджених доказів, у тому числі допиту свідків, установив, що в с. Білобожниці Чортківського району Тернопільської області є лише одне приміщення майстерні, розташоване на АДРЕСА_2 , а нерухомого майна, яке придбало ПП Фіш-Клуб будівлі майстерні одноповерхової цегляної, загальною площею 941 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та яку було продано на електронних торгах при примусовому виконанні рішення про стягнення із ПАП Білобожницьке заборгованості, не існує.
Верховний Суд постановою від 08.10.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 921/178/17-г/13 скасував в частині закриття провадження у справі в частині визнання за ПАП Дзвін права власності на нерухоме майно тракторну майстерню площею 942,3 кв. м; рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у цій частині залишив в силі; у решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2017 у справі № 921/178/17-г/13 залишив без змін.
Згідно п.4 ст.75 ГПК України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі ( за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. У сі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
З огляду на зазначене, суд вважає, що обставини, встановлені рішеннями суду у справі № 921/178/17-г/13, є преюдиційними при розгляді даної справи, а тому не потребують повторного доказування.
Як встановлено судом, у листопаді 2019 року ПП "Фіш-Клуб" звернулося з позовом до Господарського суду Тернопільської області до Чортківського міськрайонного ВДВС, Управління Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області (далі по тексту - Управління ДКСУ у Чортківському районі, відповідач-2) та приватного нотаріуса Усик Г.Я. (далі по тексту відповідач 3) про скасування свідоцтва №167 про право власності на майно, яке видане приватним нотаріусом Усик Г.Я. на підставі акта від 02.07.2016 про проведені електронні торги ; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №15490704 про право власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 977142761255 за ПП "Фіш-Клуб"; стягнення з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 1 502 504,00 грн, з яких : 299 795,20 грн ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з грошового внеску та кінцевого платежу 1 200 724,80 грн додаткових витрат на утримання майна та його поліпшення, на які збільшилася вартість майна, та 1 984,00 грн - витрат на нотаріальне оформлення.
Предметом цього позову було стягнення шкоди завданої діями органу державної влади (його службової, посадової особи), а саме Чортківським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (надалі по тексту ДВС, виконавча служба або відповідач-1).
Підставами цього позову був продаж ДВС (виконавчою службою) на електронних торгах 14-16 червня 2016р. будівлі майстерні по вул. Середній б/н, с. Білобожниця, Чортківського району Тернопільської області приватному підприємству "Фіш-Клуб", про що було сформовано протокол №175740 проведення електронних торгів від 16.06.2016. Згодом судом було встановлено, що такого майна не існує, тобто відбувся умовний продаж виконавчою службою майна, якого не існувало з підставленням під це майно іншого чужого майна і цим самим було введено в оману покупця, який купляв майно на електронних торгах (обставина встановлена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 та окремою ухвалою від 23.04.2018 у справі №921/178/17-г/13, які залишені без змін в цій частині постановою Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №921/178/17-г/13).
Слід зазначити, що на час звернення із позовом до суду, позивачем позовні вимоги формувалися у відповідності до вимог законодавства, яке діяло на той момент, а саме позивач просив про скасування документу, на підставі якого за ним зареєстровано право власності в державному реєстрі та скасування самого запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зробленого на підставі правовстановлюючого документу, який позивач просив скасувати. Тобто, позовними вимогами в цій частині (скасування свідоцтва на право власності та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номера запису про право власності на майно) позивач домагався, щоб за позивачем не обліковувалося речове право (право власності) на нерухоме майно (позивач хотів, щоб він не значився власником майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Тобто, як вбачається із змісту частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в процесі розгляду справи законодавець змінив (більш детально уточнив такий спосіб припинення речового права (права власності). А саме, законодавець по суті один і той самий захист прав щодо припинення права власності (речових прав) на нерухоме майно замість вилучення запису з державного реєстру про його реєстрацію замінив припиненням прав на нерухоме майно (припиненням речових прав). Тобто законодавець встановив, що запис в державному реєстрі про реєстрацію права власності на майно залишається, а вноситься запис про припинення речових прав (прав власності) на майно, що було зареєстровано згідно цього запису.
Враховуючи, що на підставі частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суд при вирішенні питання про визнання недійсним (скасування) правовстановлюючого документу одночасно цим рішенням припиняє право власності (речове право) на це майно незалежно від того чи зазначено про таке припинення в позовній заяві. Тобто ці зміни розуміються як додаткова процесуальна норма права надана суду для самостійного її застосування одночасно припинити право власності (речових прав) при скасуванні (визнанні недійсними) правовстановлюючих документів на нерухоме майно або документів, на підставі яких виникло речове право (право власності). Навіть якщо про таке право не вказувалось у позовних вимогах.
Предметом позову у цій справі є скасування свідоцтва на право власності на майно, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на об`єкт нерухомого майна, стягнення з Державного бюджету України 1 502 504,00 грн, з яких: 299 795,20 грн ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з гарантійного внеску в розмірі 14 989,76 грн та кінцевого платежу в розмірі 284 805,44 грн, 1 200 724,80 грн додаткових витрат по утриманні майна та його поліпшенні, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 грн витрат на нотаріальне оформлення.
В обґрунтування підстав для стягнення додаткових витрат на утримання і поліпшення майна позивач зазначив, що після отримання від державної виконавчої служби на підставі акта від 22.07.2016 майна: будівлі майстерні одноповерхової цегляної, загальною площею 941 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ПП Фіш-Клуб, в період з 22.07.2016 по 08.08.2017 ним понесено ще й додаткові витрати з утримання і поліпшення придбаного майна, внаслідок чого збільшилася вартість цього майна на 1 200 724,80 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, сума заявлених до стягнення збитків визначена позивачем після оцінки вартості цього майна у серпні 2017 році суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 як різниця між вартістю такого нерухомого майна станом на 08.08.2017 (дата оцінки) та його вартістю станом на час його реалізації на електронних торгах.
На підтвердження викладеного позивачем до матеріалів справи долучено висновок від 08.08.2017 про вартість будівлі майстерні (літера А) загальною площею 941,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , наданий суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 , що діє на підставі свідоцтва від 19.05.2005 № 2854 та сертифіката від 08.04.2015 № 283/15, в якому вказано, що ринкова вартість даної будівлі без врахування ПДВ становить 1 500 520 грн.
Крім цього позивачем заявлено до стягнення понесені ним додаткові витрати на нотаріальне оформлення права власності на майно придбане на електронних торгах в сумі 1984 грн.
Відтак, суд вважає, що позивачем - ПП Фіш-Клуб належним чином підтверджено суму заявлену до стягнення в розмірі 1 502 504 грн.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, однією з позовних вимог, із урахуванням заяви про зміну предмета позову, позивачем визначено : скасування свідоцтва на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року.
Суд, розглянувши заявлені вимоги та надавши оцінку наявним у справі доказам, зазначає таке.
У частині другій статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час звернення з позовом у цій справі) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пунктом 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, який набрав чинності з 16.01.2020, тобто на момент ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1 3 частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення рішень апеляційною та касаційною інстанціями), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Тому, суд має за необхідне зазначити, що починаючи з 16.01.2020, такий спосіб захисту, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 06.04.2021 у справі № 915/1890/19.
Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі № 361/953/16-ц, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже, доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.
Подібний правовий висновок викладено, також, у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №915/1844/18.
На підставі зазначеного суд, вважаючи, що позивачем правильно обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом скасування свідоцтва на право власності на майно, прийшов до висновку про задоволення позову в цій частині вимог та скасовує свідоцтво на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославівною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року.
Щодо підстав відмови у позові заявленому до відповідача-3.
Позивач звернувшись із позовом до суду визначив коло відповідачів, а саме : 1. Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), 2. Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, 3. Приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галину Ярославівну.
При цьому, суд не погоджується із включенням у склад відповідачів, відповідача-3 приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни, якою вчинялись нотаріальні дії з оформлення речових прав позивача та яку позивачем визначено відповідачем - 3 у даній справі.
Вказане суд обґрунтовує таким.
Згідно статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та на нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
Відповідно до статті 72 Закону України "Про нотаріат" свідоцтва про придбання нерухомого майна видаються на підставі акта про придбання нерухомого майна або реалізацію предмета іпотеки.
Згідно п.1.1. Глави 12 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №286/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі Порядку) придбання арештованого або заставленого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.
Пунктом 1 глави 12 Розділу ІІ Порядку встановлено, що свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі акта про проведені публічні торги, складеного державним виконавцем та затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів чи їх дублікатів.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославівною у відповідності до приписів статей 3,49 Закону України "Про нотаріат", проведено державну реєстрацію права власності приватного підприємства "Фіш-Клуб", місцезнаходження якого є : вулиця Гайова, будинок 30, місто Тернопіль, Тернопільська область.
При цьому, суд вважає, що вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між особами, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, а отже, не може порушувати цивільні права, що виникли з цих відносин.
А отже, із урахуванням відсутності процесуальної заінтересованості нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення, вважаючи, що нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних із вчиненням нотаріальної дії, суд відмовляє в позові до Приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни.
Щодо відшкодування коштів з Державного бюджету.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожен суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів, зокрема, шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, його посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.
Відповідно до частини другої статті 87 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», який був чинний на час видачі виконавчого листа, збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України.
Так, підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, визначені статтею 1173 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування, та особливим способом заподіяння шкоди: шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю цих органів при здійсненні ними своїх повноважень. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Відповідно до приписів статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже, названими спеціальними правовими нормами, якими врегульовано деліктну відповідальність органу державної влади та його посадових осіб, передбачено, що для застосування відповідальності наявність їх вини не є обов`язковою, а протиправність таких рішень, дій чи бездіяльності посадової або службової особи органу державної влади презюмується обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача. Однак цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і на думку суду, позивачем, при зверненні із позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України,доведено наявність цих умов.
Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно із частиною другою статті 45 Господарського кодексу України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Звідси належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач, через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача.
Із урахуванням встановлених під час розгляду справи № 921/178/17-г/13 обставини, суд дійшов висновку про наявність усіх необхідних умов для притягнення відповідачів до деліктної відповідальності у вигляді стягнення з Державного бюджету України збитків в розмірі 299 795,20 грн як суми, що була сплачена за придбане на електронних торгах за нерухоме майно, 1 200 724,80 грн додаткових витрат на утримання і поліпшення майна та 1 984 грн витрат на нотаріальне оформлення речового права позивача на вказане майно.
Оцінивши наявні у справі докази судом встановлено, що особою, відповідальною перед ПП "Фіш-Клуб" за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким органом у справі №921/721/19 є Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), як особа, якою було продано позивачу на електронних торгах неіснуюче нерухоме майно, Державна казначейська служба в особі Управління ДКСУ у Чортківському районі як особа, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду і який знаходиться за місцем знаходження органу державної влади внаслідок незаконно прийнятих рішень (дій) посадових осіб якого заподіяно шкоду позивачу.
Аналогічного висновку дотримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові №921/715/17 від 12.03.2019 (пункт 5.28. Постанови).
Так, зокрема, у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом з тим залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКСУ чи її територіальний орган.
При розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби, державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, слід виходити з положень статті 56 Конституції України, частини другої статті 87 Закону «Про виконавче провадження», а також статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.
Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.
Грошовий вираз майнової шкоди є збитками. Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір.
Таким чином суд, встановивши, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння позивача через винні дії відповідача-1, а особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом і таким органом у цій справі є Чортківський міськрайонний ВДВС як особа, якою було продано позивачу на електронних торгах неіснуюче нерухоме майно, тому суд вважає, що відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ПП Фіш-Клуб підлягає 1 502 504,00 грн, з яких: 299 795,20 грн ціна придбання нерухомого майна на електронних торгах, 1 200 724,80 грн додаткових витрат на утримання майна та його поліпшення, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 грн витрат на нотаріальне оформлення речового права позивача на вказане майно.
Частиною 1 статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Отже, ураховуючи вище викладені обставини та докази в їх сукупності, беручи до уваги норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, котрі виникли між сторонами спору, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
4. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При цьому, суд вважає за необхідне скористатись своїм правом, визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача-1 у справі так як вважає, що спір у справі виник з вини Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції а тому суд судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача 1 - Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, з 74 по 79, 86, 129, 209-210, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Скасувати свідоцтво на право власності на майно реєстраційний №167 видане приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галиною Ярославиною на підставі акта про проведені електронні торги від 02 липня 2017 року.
3.Припинити речові права (право власності) приватного підприємства Фіш-клуб ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) 36121912 на об`єкт нерухомого майна будівля, майстерня загальною площею 941 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ним у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 977142761255, номер запису про право власності 15490704.
4.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Фіш-Клуб, ідентифікаційний код 36121912, грошові кошти в сумі 1 502 504 (один мільйон п`ятсот дві тисячі п`ятсот чотири) грн 00 коп., яка складається з : 299 795 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 20 коп. ціна придбання на електронних торгах неіснуючого майна, які складалися з грошового внеску та кінцевого платежу та 1 200 724 (один мільйон двісті тисяч сімсот двадцять чотири) грн 80 коп. додаткових витрат по утриманні майна та його поліпшенні, на які збільшилася вартість майна, а також 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат на нотаріальне оформлення.
5.В позові до Приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни, відмовити.
6.Судові витрати покласти на відповідача 1 - Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позивач - Приватне підприємство Фіш-Клуб, вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46008 (код ЄДРПОУ 36121912);
Відповідач 1 - Чортківський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Ринок, будинок 10, (код ЄДРПОУ 34652974);
Відповідач 2 Управління державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, вул. С. Бандери, 20, м. Чортків, 48500, (код ЄДРПОУ 37938481);
Відповідач 3 - Приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Галини Ярославівни, вул. Шевченка Тараса, 12, Тернопільська область, м. Чортків, 48500.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.241 ГПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Враховуючи, що рішення прийнято і виготовлялось у воєнний час, при систематичних тривалих повітряних тривогах, відсутності електроенергії у суді, інші несприятливі обставини воєнного часу, повне рішення виготовлено у більш тривалий час, та повністю складено 11.04.2023.
Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам.
Суддя В.Л. Гевко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2023 |
Оприлюднено | 14.04.2023 |
Номер документу | 110174958 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні