Рішення

від 14.03.2023 по справі 922/2373/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023м. ХарківСправа № 922/2373/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2) до Фермерського господарства "Долина РТ" (64309, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Соборна, 37, оф. 2) простягнення 508341,00 грн,за участю представників:

позивача - адв. Павлюка О.М.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Фермерського господарства "Долина РТ" (відповідач), в якій просить стягнути з Фермерського господарства "Долина РТ" (64309, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Ізюм, вул. Соборна, 37, оф. 2, код ЄДРПОУ 33556850) на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 25564175) 508341,00 грн збитків. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 508341,00 грн, посилаючись при цьому на постанови Сьомого апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №120/397-21-а та Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 05.12.2022 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.12.2022 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

23.12.2023 позивач надав клопотання/заяву з додатковими поясненнями по справі.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 24.01.2023 повідомив учасників справи про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2023 о 15:30 год.

Ухвалою від 28.02.2023 Господарський суд Харківської області повідомив учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.03.2023 о 16:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.05.2020 між СП ТОВ «Нива Переяславщини» (покупець) та ФГ «ДОЛИНА РТ» (постачальник) був укладений договір №01- 0161/2020 поставки (далі договір), за яким постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, в кількості та за цінами, визначеними цим договором і специфікаціями до нього, які укладаються сторонами цього договору на кожну окрему партію товару та повинні містити назву, кількість, характеристики, вартість, строк передачі товару, умови постачання тощо.

Згідно з п. 2.2 договору передача товару здійснюється постачальником на своєму складі або на складі покупця, що визначається у специфікаціях. Передача товару на складі постачальника здійснюється на умовах EXW (склад постачальника, адреса якого зазначається у специфікації), а постачання товару до складу покупця здійснюється постачальником за власний рахунок на умовах DDP (склад покупця, адреса якого зазначається у специфікації), відповідно до Правил з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс 2010. Постачання товару здійснюється окремими партіями, при цьому партією товару вважається відвантажений на умовах цього договору товар по одній видатковій та/або товарно-транспортній накладній в межах однієї специфікації. При передачі товару на складі постачальника, покупець повинен забрати товар в день, узгоджений у специфікації, при цьому завантаження товару на транспортний засіб покупця здійснюється постачальником. У разі суперечки з приводу якості товару, вона підтверджується результатами дослідження лабораторії постачальника в день передачі товару. В разі доставки товару до складу покупця, розвантаження товару здійснюється покупцем в день прибуття транспорту постачальника до покупця за умови прибуття транспорту не пізніше ніж за 4 години до кінця робочого дня покупця, але в будь-якому разі не пізніше 24 години з моменту прибуття транспорту до покупця. В разі суперечки з приводу якості товару, строк розвантаження товару відкладається до результатів дослідження товару, але не більше ніж на три доби.

Відповідно до розділу 3 договору загальну суму договору складає вартість товару, який переданий постачальником покупцю та усіма разом узятими видатковими накладними по цьому договору. Ціна товару визначається та узгоджується сторонами перед кожною окремою партією товару у специфікації. (п. 3.1 договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на зазначені у цьому договорі рахунки сторін в установах банків. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок отримувача. (п. 3.2 договору)

Якщо сторонами у специфікаціях не обумовлено інше, оплата по даному договору проводиться покупцем окремо за кожну партію поставленого товару на наступних умовах:

- оплата у розмірі 80% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару та надання оригіналів документів (договору, видаткової накладної, підписаної сторонами, специфікації тощо);

- оплата у розмірі 20% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної. (п. 3.3 договору)

Постачальник - платник ПДВ, разом з поставкою кожної партії товару зобов`язаний зареєструвати податкову накладну згідно порядку та в строки, визначені чинним законодавством України, надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних та забезпечити наявність на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів достатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. За запитом покупця постачальник зобов`язаний проводити звірку електронних реєстрів податкових накладних. (п. 3.4 договору)

Якщо поставки товару по договору носять ритмічний та безперебійний характер, постачальник зобов`язаний надавати покупцю зведену податкову накладну складену подекадно та реєстр видаткових (товарно-транспортних накладних) складених подекадно - по кожній декаді не пізніше 3 (трьох) календарних днів відлік яких починається з моменту закінчення відповідної декади. (п. 3.5 договору).

У випадках зупинення/відмови контролюючим органом у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних постачальник зобов`язаний з дня наступного після отримання повідомлення про зупинення/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄДРПН повідомити про це покупця із зазначенням причини зупинення/відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄДРПН та вчинити всі дії передбачені чинним податковим законодавством для відновлення її реєстрації. Про результати розгляду письмових пояснень та документів постачальник зобов`язаний повідомити покупця, на наступний день з моменту отримання відповіді від контролюючого органу. (п. 3.6 договору)

Згідно з п. 6.2 договору оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку встановленого Податковим кодексом України, а у випадку порушення даного строку, постачальник зобов`язаний компенсувати покупцю всі втрати, які були ним понесені у зв`язку із порушенням вимог, щодо порядку реєстрації податкових накладних.

У випадку, якщо контролюючий орган після поставки товару зменшить покупцю від`ємне значення суми податку на додану вартість, зменшить суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або визначить суму грошового зобов`язання по взаємовідносинам з постачальником (у зв`язку з виявленням у ланцюгах поставки товару суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, нікчемності укладених угод, безтоварності фінансово-господарських операцій або порушенням постачальником норм податкового законодавства або ін.), то покупець має право на власний розсуд:

- в односторонньому порядку зменшити ціну поставленого товару (або буді-якого іншого товару, поставленого постачальником в майбутніх періодах) на суму визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання, суму зменшеного від`ємного значення суми податку на додану вартість або на суму зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- або стягнути з постачальника штраф в розмірі 20% від суми договору, який постачальник зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від покупця.

Станом на дату подання позовної заяви податкові накладні на суму 3050046,00 грн, в тому числі ПДВ 508341,00 грн - не зареєстровані. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №120/397/21-а позов ФГ «Долина РТ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії задоволено повністю, що підтверджується паперовою копією електронного доказу, виготовленої з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Поміж іншого вказаним рішенням:

- визнані протиправними та скасовані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.07.2020 №1702968/33556850, №1702969/33556850. №1702970/33556850, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних від 11.06.2020 №121, від 12.06.2020 №130, від 13.06.2020 №132 (паперові копії електронних доказів - рішень додаються, оригінали у відповідача);

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №121 від 11.06.2020, №130 від 12.06.2020, №132 від 13.06.2020 датою фактичного їх надходження.

Вказані податкові накладні виписані покупцеві СП TОB «Нива Переяславщини», що вбачається з тексту вказаного судового рішення.

Однак, постановою Сьомого апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №120/397/21-а згадане вище рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 скасоване, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фермерського господарства «Долина РТ» відмовлено.

Таким чином, відповідачем не виконано належним чином свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, чим заподіяно позивачеві збитки у розмірі сум ПДВ, які позивач позбавлений можливості включити до свого податкового кредиту.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на нього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 508341,00 грн.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Наведене вище ураховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Позивачем здійснювались заходи досудового врегулювання спору, а саме відповідачеві направлялась претензія, яка повернулась за заявою адресата, про що свідчить копія претензії та конверту із відміткою АТ «Укрпошта».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відтак має застосовуватися положення пункту 6.2 договору щодо відповідальності постачальника товару за порушення зобов`язання з реєстрації податкових накладних, а саме щодо стягнення з постачальника штрафу в розмірі 20% від суми договору.

Проте позивач не просить стягнути неустойку, передбачену п. 6.2 договору, та не надав суду доказів стягнення цієї неустойки з відповідача, а просить стягнути збитки у повній сумі ПДВ - 508341,00 грн, яка дорівнює сумі штрафу, визначеному пунктом 6.2 договору.

Однак, згідно з ч. 1 ст. 232 ГК України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Наприклад, правила частини першої статті 232 ГК України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), підлягають переважному застосуванню перед правилами частини першої статті 624 ЦК України, відповідно до якої неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка). (Інформаційний лист ВГСУ від 07.04.2008 №01-8/211).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме, що сума збитків яку просить стягнути з відповідача позивач, є сумою не покритою штрафними санкціями, передбаченими пунктом 6.2 договору.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З огляду на те, що позовна заява залишається без задоволення, згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, згідно з ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на даний час).

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв`язку з цим загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду, суддів, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 ГПК України.

Керуючись ст. 4, 192, 224, 232 ГК України, ст. 1, 9, 525, 526, 629 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "10" квітня 2023 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.