Постанова

від 14.06.2023 по справі 922/2373/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/2373/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

представники сторін не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське,

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 10.04.2023 (суддя Ольшанченко В.І.),

у справі №922/2373/22

за позовом: Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с.Переяславське,

до відповідача: Фермерського господарства "Долина РТ", Харківська обл., м. Ізюм,

про стягнення 508341,00грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернулося СП ТОВ "Нива Переяславщини", в якій просило стягнути з ФГ "Долина РТ" 508341,00грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 508341,00грн, посилаючись при цьому на постанови Сьомого апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №120/397-21-а та Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2023 у справі №922/2373/22 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на дату подання позовної заяви податкові накладні на суму 3050046,00 грн, в тому числі ПДВ 508341,00грн, не зареєстровані. Доказів зворотного відповідачем не надано. Суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Разом з тим, судом наголошено, що позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме, що сума збитків, яку просить стягнути з відповідача позивач, є сумою не покритою штрафними санкціями, передбаченими пунктом 6.2 договору, а тому дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось СП ТОВ "Нива Переяславщини", яке просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2023 у справі №922/2373/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме: стягнути з ФГ "Долина РТ" на користь СП ТОВ "Нива Переяславщини" 508341,00грн збитків.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що договором поставки сторонами передбачено самостійні окремі правові наслідки в результаті невиконання обов`язку постачальником зареєструвати податкові накладні на поставлений товар у відповідному реєстрі. А тому покупець має право на свій розсуд застосовувати самостійні окремі правові наслідки порушення постачальником умов договору та зобов`язання щодо реєстрації податкових накладених. За доводами скаржника право на застосування штрафу відповідно до п. 6.2 договору в покупця виникає лише у випадку, якщо контролюючий орган після поставки товару зменшить покупцю від`ємне значення суми податку на додану вартість, зменшить суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або визначить суму грошового зобов`язання по взаємовідносинам з постачальником (у зв`язку з виявленням у ланцюгах поставки товару суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, нікчемності укладених угод, безтоварності фінансово-господарських операцій або порушенням постачальником норм податкового законодавства або ін.). Однак, контролюючий орган не проводив перевірки покупця, і тому підстава для застосування штрафу відсутня.

Представник позивача до судового засідання апеляційної інстанції не з`явився, 06.06.2023 надіслав до Східного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, заява апелянта про розгляд справи за відсутності його представника підлягає задоволенню як така, що не суперечить положенням процесуального законодавства.

Представник відповідача до судового засідання, 14.06.2023, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України шляхом направлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду за адресою: вул. Соборна, 37, офіс 2, м. Ізюм, Харківська область, 64309, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначене поштове відправлення повернулося до апеляційного суду неврученим з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, 14.05.2020 між ФГ "Долина РТ" (постачальником) та СП ТОВ "Нива Переяславщини" (покупцем) укладений договір поставки №01-0161/2020, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, в кількості та за цінами, визначеними цим договором і специфікаціями до нього, які укладаються сторонами цього договору на кожну окрему партію товару та повинні містити назву, кількість, характеристики, вартість, строк передачі товару, умови постачання тощо.

Згідно з п. 1.2 договору поставки приймання-передавання товару оформлюється відповідними видатковими накладними на кожну окрему партію товару, підпис покупця на яких підтверджує факт отримання покупцем товару та перехід права власності та права контролю на товар від постачальника до покупця.

Пунктом 3.1 договору поставки передбачено, що загальну суму договору складає вартість товару, який переданий постачальником покупцю за усіма разом узятими видатковими накладними по цьому договору. Ціна товару визначається та узгоджується сторонами перед кожною окремою партією товару у специфікації.

За умовами п. 3.2 договору поставки розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на зазначені у цьому договорі рахунки сторін в установах банків. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок отримувача.

Умовами п. 3.3 договору поставки передбачено, якщо сторонами у специфікаціях не обумовлено інше, оплата по даному договору проводиться покупцем окремо за кожну партію поставленого товару на наступних умовах:

- оплата у розмірі 80% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару та надання оригіналів документів (договору, видаткової накладної, підписаної сторонами, специфікації тощо);

- оплата у розмірі 20% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної.

Постачальник - платник ПДВ, разом з поставкою кожної партії товару зобов`язаний зареєструвати податкову накладну згідно порядку та в строки, визначені чинним законодавством України, надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних та забезпечити наявність на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів, достатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. За запитом покупця постачальник зобов`язаний проводити звірку електронних реєстрів податкових накладних (п. 3.4 договору поставки).

Відповідно до п. 3.5 договору поставки якщо поставки товару по договору носять ритмічний та безперебійний характер, постачальник зобов`язаний надавати покупцю зведену податкову накладну, складену подекадно та реєстр видаткових (товарно-транспортних накладних) складених подекадно - по кожній декаді не пізніше 3 (трьох) календарних днів, відлік яких починається з моменту закінчення відповідної декади.

З умовами п. 3.6 договору поставки у випадках зупинення/відмови контролюючим органом у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних постачальник зобов`язаний з дня, наступного після отримання повідомлення про зупинення/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄДРПН повідомити про це покупця із зазначенням причини зупинення/відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄДРПН та вчинити всі дії, передбачені чинним податковим законодавством для відновлення її реєстрації. Про результати розгляду письмових пояснень та документів постачальник зобов`язаний повідомити покупця на наступний день з моменту отримання відповіді від контролюючого органу.

Згідно з п. 6.1 договору поставки у випадку порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до положень даного договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов Договору. Якщо неналежне виконання договору призвело до збитків, сторона, що понесла ці збитки, має право вимагати компенсації цих збитків за умови документального їх підтвердження.

Положеннями п. 6.2 договору поставки визначено, що оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, встановленого Податковим кодексом України, а у випадку порушення даного строку, постачальник зобов`язаний компенсувати покупцю всі втрати, які були ним понесені у зв`язку із порушенням вимог щодо порядку реєстрації податкових накладних. У випадку, якщо контролюючий орган після поставки товару зменшить покупцю від`ємне значення суми податку на додану вартість, зменшить суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або визначить суму грошового зобов`язання по взаємовідносинам з постачальником (у зв`язку з виявленням у ланцюгах поставки товару суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, нікчемності укладених угод, безтоварності фінансово-господарських операцій або порушенням постачальником норм податкового законодавства або ін.), то покупець має право на власний розсуд:

- в односторонньому порядку зменшити ціну поставленого товару (або будь-якого іншого товару, поставленого постачальником в майбутніх періодах) на суму визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання, суму зменшеного від`ємного значення суми податку на додану вартість або на суму зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- або стягнути з постачальника штраф в розмірі 20% від суми договору, який постачальник зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від покупця.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020. В тому випадку, якщо сторони, в строк не менше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору, письмово не повідомлять одна одну про бажання розірвати договір, то останній вважається автоматично продовженим на кожен наступний календарний рік і на тих самих умовах (п 10.1 договору поставки).

Відповідно до п. 10.3 договору поставки закінчення строку дії договору або його дострокове розірвання не звільняє сторони від проведення взаємних розрахунків чи відшкодування збитків, якщо підстави для цього виникли під час дії договору.

Договір поставки від 14.05.2020 №01-0161/2020 підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

За умовами специфікації від 09.06.2020 №3 до договору поставки №01-0161/2020 від 14.05.2020 постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар - сою у кількості 200т, +/-30%, ціна товару 13050,00грн в тому числі ПДВ 20%, строк передачі товару з 09.06.2020 до 14.06.2020.

На виконання умов договору ФГ "Долина РТ" поставило товар - сою за видатковими накладними: від 11.06.2020 №165 на суму 807534,00грн, в тому числі ПДВ 134589,00грн, від 12.06.2020 №167 на суму 1751832,00, в тому числі ПДВ 291972,00грн, від 13.06.2020 №168 на суму 490680,00грн, в тому числі ПДВ 81780,00грн.

Постачальником складено наступні податкові накладні:

-від 11.06.2020 №121 на загальну суму 807534,00грн, в тому числі ПДВ 134589,00грн;

-від 12.06.2020 №130 на загальну суму 1751832,00грн, в тому числі ПДВ 291972,00грн;

-від 13.06.2020 №132 на загальну суму 490680,00грн, в тому числі ПДВ 81780,00грн.

07.07.2020 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийняла рішення №1702968/33556850, №1702969/33556850, №1702970/33556850 про відмову ФГ "Долина РТ" у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" звернулося до ФГ "Долина РТ" з претензією від 10.09.2020 №01-1537/06-03, в якій вимагало здійснити реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних або сплати штраф відповідно до п. 6.2 договору. Проте, вказане поштове відправлення повернулося на адресу відправника неврученим у зв`язку з заявою адресата.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №120/397/21-а позов ФГ "Долина РТ" задоволено повністю та, поміж іншого, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.07.2020 №1702968/33556850; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.07.2020 №1702969/33556850; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.07.2020 №1702970/33556850.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №120/397/21-a апеляційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області задоволено повністю. рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі за адміністративним позовом ФГ "Долина РТ" скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ФГ "Долина РТ" відмовлено.

Оскільки ФГ "Долина РТ" не здійснено належним чином реєстрації податкових накладних, СП ТОВ "Нива Переяславщини" звернулося до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2023 у справі №922/2373/22 у задоволенні позову відмовлено з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг.

За умовами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Отже, ФГ "Долина РТ" на виконання вимог податкового законодавства був зобов`язаний належним чином зареєструвати податкові накладні за фактом здійснення поставки товару СП ТОВ "Нива Переяславщини".

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з ненаданням податковому органу підтверджуючих документів, а саме: договору, видаткових накладних, рахунків-фактур, розрахункових документів на придбання реалізованої продукції, підтверджуючих документів на посіви, вирощування та валового збору реалізованої продукції, у реєстрації податкових накладних від 11.06.2020 №21, від 12.06.2020 №130, від 13.06.2020 №132 відмовлено.

З аналізу наведених вище норм законознавства вбачається, що порушення відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 508341,00грн.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 №917/877/17, положення пункту 201.10 статті 201 ПК України не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи) при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 ГПК України).

Оскільки відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 508341,00 грн, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідно до положень п. 3.3 договору передбачено, якщо сторонами у специфікаціях не обумовлено інше, оплата по даному договору проводиться покупцем окремо за кожну партію поставленого товару на наступних умовах: оплата у розмірі 80% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару та надання оригіналів документів (договору, видаткової накладної, підписаної сторонами, специфікації тощо); оплата у розмірі 20% від вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної.

Тобто, зазначеними умовами договору в поєднанні з положеннями п. 6.2 договору передбачено право покупця в односторонньому порядку зменшити ціну поставленого товару на суму податкового зобов`язання у розмірі 20% від вартості товару.

Отже, зазначені умови договору захищають майнові права покупця у разі неналежного виконання постачальником свого обов`язку з реєстрації податкових накладних шляхом надання покупцю права не здійснювати оплату поставленого товару у розмірі 20% від його вартості, що компенсує відсутність у покупця можливості на включеня сум ПДВ до податкового кредиту позивача та зменшення податкового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів здійснення ним оплати за отриманий товар.

Крім того, умовами п. 6.2 договору визначено право покупця стягнути з постачальника штраф в розмірі 20% від суми договору, який постачальник зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від покупця у разі, якщо контролюючий орган після поставки товару зменшить покупцю від`ємне значення суми податку на додану вартість, зменшить суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або визначить суму грошового зобов`язання по взаємовідносинам з постачальником (у зв`язку з виявленням у ланцюгах поставки товару суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, нікчемності укладених угод, безтоварності фінансово-господарських операцій або порушенням постачальником норм податкового законодавства або ін.).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Отже, в даному випадку має застосовуватися положення пункту 6.2 договору щодо відповідальності постачальника товару за порушення зобов`язання з реєстрації податкових накладних, а саме щодо стягнення з постачальника штрафу в розмірі 20% від суми договору.

Проте, позивач не просить стягнути неустойку, передбачену п. 6.2 договору, та не надав суду доказів стягнення цієї неустойки з відповідача, не надав доказів, що заявлені до стягнення збитки є непокритими штрафними санкціями, а просить стягнути збитки у повній сумі ПДВ - 508341,00грн, яка дорівнює сумі штрафу, визначеному пунктом 6.2 договору.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості заявленої до стягнення суми збитку у розмірі 508341,00грн.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки вона прийнята за відмінних фактичних обставин справи. Зокрема, у вказаній справі з позовом про стягнення збитків звернувся позивач до податкового органу, оскільки останнім було незаконно відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга СП ТОВ "Нива Переяславщини" задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2023 у справі №922/2373/22 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2023 у справі №922/2373/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 23.06.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза