Рішення

від 10.04.2023 по справі 160/525/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Справа № 160/525/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Люкс" про стягнення 215496,04 грн., -

УСТАНОВИВ:

09.01.2023р. через систему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Люкс" та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.02.2023р., просить:

- стягнути податковий борг з відповідача до бюджету у розмірі 215496,04 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у розмірі 215496,04 грн., а саме: 1) по податку на додану вартість, який виник у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 72439,86 грн., а саме: згідно ППР №000435509 від 23.10.2019р. на суму 51857,60 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 570,86 грн.) сума заборгованості складає 51286,64 грн.; згідно ППР №0036580518 від 26.06.2020р. на суму 273,82 грн.; згідно ППР №0036060518 від 24.06.2020р. на суму 85,03 грн.; пеня нарахована відповідно до ст.129 ПК України на загальну суму 20794,37 грн.; 2) по податку на прибуток приватних підприємств, який виник у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 143056,18 грн., а саме: згідно ППР №000436509 від 23.10.2019р. на суму 103331,25 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 188,00 грн.) сума заборгованості складає 103143,25 грн.; пеня нарахована відповідно до ст.129 ПК України на загальну суму 39912,93 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, а також за наслідком адміністративного оскарження ППР №000435509, №000436509 від 23.10.2019р. грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу з урахуванням вимог ст. 57 ПК України. Також позивач зазначає, що контролюючим органом відповідно до ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 26.03.2020р. №26165-56/484, яка була направлена на адресу відповідача та повернута на адресу контролюючого органу з причин закінчення строку зберігання. Також, щодо строків звернення до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-ІХ внесено зміни, зокрема, пунктом 52-2 встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу», окрім того, статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022р. (зі змінами), згідно якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом. За викладеного, позивач зазначає, що він, як контролюючий орган, набув права звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з платника податків відповідача у загальному розмірі 215496,04 грн. у відповідності до вимог ст.ст. 19, 20, 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 08.02.2023р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати суду докази оскарження ППР у встановленому законодавством порядку або докази сплати заборгованості у добровільному порядку згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.71).

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 08.02.2023р., відзиву на позов суду не надав, як і не надав доказів погашення податкового боргу у добровільному порядку, про відкриття провадження у справі відповідача було повідомлено засобами поштового зв`язку відповідно до вимог ст.ст. 124, 126, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому останній вважається повідомленим належним чином з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовим конвертом, наявним в матеріалах справи (а.с.74).

Зазначена правова позиція щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у зв`язку із поверненням конверту з незалежних від суду причин узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній у його постанові від 16.12.2020р. у справі №120/4080/19-а.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 10.04.2023р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт Люкс" з 15.01.2007р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 4, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.7,75,76).

Згідно наданих розрахунку суми грошових вимог, витягу з інтегрованої картки платника податків відповідача, розрахунків пені відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 215496,04 грн. (а.с.6-зворот,22-24,63,64).

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, а саме:

- згідно податкового повідомлення-рішення №000435509 від 23.10.2019р. відповідачеві було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додатну вартість на загальну суму 51857,50 грн. (з урахуванням наявної переплати у розмірі 570,86 грн.) сума заборгованості складає 51286,64 грн., яке було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку та залишено без змін рішенням ДПС України від 13.01.2020р., дата виникнення податкового боргу 24.01.2020р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення №0036580518 від 26.06.2020р. відповідачеві донараховано за платежем Податок на додану вартість штраф у сумі 273,82 грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто на адресу контролюючого органу 10.07.2020р., дата виникнення податкового боргу 21.07.2020р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення №0036060518 від 24.06.2020р. відповідачеві донараховано за платежем Податок на додану вартість штраф у сумі 85,03 грн., яке було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто на адресу контролюючого органу 10.07.2020р., дата виникнення податкового боргу 21.07.2020р.;

- згідно податкового повідомлення-рішення №000436509 від 23.10.2019р. відповідачеві було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 103331,25 грн. (з урахуванням наявної переплати у розмірі 188,00 грн.) сума заборгованості складає 103143,25 грн., яке було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку та залишено без змін рішенням ДПС України від 13.01.2020р., дата виникнення податкового боргу 24.01.2020р., що підтверджується копіями відповідних податкових повідомлень-рішень, рішення ДПС України та поштових конвертів, наявними у справі (а.с.11-зворот, 12-15,16-зворот,17-зворот,18,21,21-зворот).

Окрім того, за приписами п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України визначено, що при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Абзацом 2 п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що на суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Так, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань від 19.01.2023р. вбачається, що контролюючим органом було нараховано пеню на суму заниження податкового зобов`язання 41486,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №000435509 від 23.10.2019р. за період з 30.01.2017р. по 27.02.2020р. у сумі 20794,37 грн. (а.с.63).

Також, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань від 19.01.2023р. вбачається, що контролюючим органом було нараховано пеню на суму заниження податкового зобов`язання 82665,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №000436509 від 23.10.2019р. за період з 11.03.2017р. по 27.02.2020р. у сумі 39912,93 грн. (а.с.64).

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом були вжиті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога форми Ю №26165-56/484 від 13.05.2020р. на загальну суму податкового боргу платника податку станом на 12.05.2020р. у розмірі 215308,19 грн., яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернута на адресу контролюючого органу 10.07.2020р., що підтверджується копіями відповідної вимоги та поштового конверту, наявними у справі (а.с.6).

Відповідно до вимог п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою.

Згідно статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як передбачено пунктом 54.5. статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до абзацу е пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 215496,04 грн., що виник на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень, доказів їх оскарження у судовому порядку сторонами не надано, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів погашення такої заборгованості, яка вважається узгодженою, позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у його постанові від 19.05.2020р. у справі №809/12/17, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, при цьому, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у встановлені строки відзиву на позов не подав, як і не надав жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу в сумі 215496,04 грн. у встановлені законодавством строки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 215496,04 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не находить підстав для їх розподілу, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз; по-друге, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Люкс" про стягнення 215496,04 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт Люкс " (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 4; код ЄДРПОУ 34810791) до бюджету податковий борг у розмірі 215496,04 грн. (двісті п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 04 коп.).

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва