Рішення

від 11.04.2023 по справі 420/2435/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2435/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконними дії щодо присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Березівської міської ради Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:

визнати незаконними дії Березівської міської ради Одеської області та скасувати рішення, щодо присвоєння земельним ділянкам, відносно яких ОСОБА_1 , 10.08.2021 року було подано до Березівської міської ради, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , заяви про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, кадастрових номерів 5121280800:01:002:0023; 5121280800:01:002:0022 та проведення їх реєстрації;

визнати протиправними та скасувати рішення двадцять четвертої сесії Березівської міської ради Одеської області восьмого скликання №1109 - VIII від 17.11.2022 року, щодо відмови в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою шодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Березівської міської ради Одеської області, згідно поданих ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 заяв;

зобов`язати Березівську міську раду Одеської області надати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Березівської міської ради об?єднаної територіальної громади, згідно поданих ОСОБА_1 заяв, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заяв.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі №420/20725/21 Березівська міська рада Одеської області прийняла рішення від 17.11.2022 №1009-VIII, яким відмовила у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту у зв`язку з забороною безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». Позивач вказує, що Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145- вступив в законну силу 07.04.2022 року, в той же час як позивач звертався з відповідною заявою 10.08.221 року. Крім того, позивач також не погоджується з діями відповідача щодо присвоєння земельним ділянкам, відносно яких позивачем подано заяви про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, кадастрових номерів 5121280800:01:002:0023; 5121280800:01:002:0022 та проведення їх реєстрації, оскільки вказані дій вчинені відповідачем з метою перешкоджання в реалізації законного права позивача на безоплатне отримання земельних ділянок у власність.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

22.02.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Березівською міською радою Одеської області прийнято рішення від 17.11.2022 №1009-VIII з посиланням на чинне законодавство України, а саме пп.5 п.27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

10.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Березівської міської ради Одеської області в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , із трьома аналогічними заявами, якими просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею по 2,0 га., у власність, для ведення селянського господарства, які знаходяться на території Березівської об`єднаної територіальної громади.

Листами від 06.09.2021 року за вих. №№ Ф-770, Ф-771, Ф-772 відповідачем відмовлено у задоволенні вищевкзаних заяв.

Не погоджуючись з відмовами Березівської міської ради Одеської області позивач звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі №420/20725/21, зокрема, зобов`язано Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від 10.08.2021 року, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

На виконання рішення суду Березівською міською радою Одеської області повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від 10.08.2021 року за результатами чого прийнято рішення від 17.11.2022 №1009-VIII, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту.

Зазначене рішення відповідачем мотивовано з посиланням на заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».

Крім того, Рішенням тринадцятої сесії Березівської міської ради Одеської області від 03.09.2021р. №614-VIII «Про організаційні заходи щодо підготовки документів (лотів) до продажу на земельних торгах права оренди на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення» відповідач надав дозвіл на розроблення технічної інвентаризації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які раніше перебували у власності колективних сільськогосподарських підприємств.

Було здійснено заходи по розробленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою Одеська область, Березівський район, Березівська міська рада (за межами населених пунктів), затверджено технічні документації із землеустрою за кадастровими номерами 5121280800:01:002:0023, 5121280800:01:002:0022, 5121280800:01:002:0021.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України).

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Частинами 3 та 4 статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною 1 статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 5 статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17, від 05.03.2019 р. у справі № 360/2334/17, від 20.01.2021 р. у справі № 360/1590/16-а, від 08.09.2020 р. у справі № 812/1450/17.

Відповідно до положень ст.118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність згідно ст.118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 808/3187/17.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі №420/20725/21, зокрема, зобов`язано Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від 10.08.2021 року, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

У той же час, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі №420/20725/21 Березівською міською радою Одеської області за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від 10.08.2021 року прийнято рішення від 17.11.2022 №1009-VIII, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту з посиланням на заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».

Проте, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, перелік яких визначено ст.118 ЗК України.

Суд зазначає, що в силу приписів ст.118 ЗК України відповідач був зобов`язаний розглянути зазначене клопотання та, зокрема, надати мотивовану відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17.

Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 р. у справі № 140/1992/18.

Відповідно до пп. 5 п. 1 ч. 1 Закону України від 24.03.2022 р. № 2145-ХІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набув чинності з 07.04.2022 р., до Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України внесено зміни, а саме доповнено пунктами 27 і 28. Згідно п.27 під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Суд зазначає, що до доданих до клопотання позивача документів, відповідач у рішенні зауважень не зазначив, як і не вказав підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за спірною земельною ділянкою, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Таким чином, своїм рішенням від 17.11.2022 №1009-VIII, прийнятим на виконання рішення суду, посилаючись на заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

З урахуванням вищевказаних положень ч. 7 ст. 118 ЗК України суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України в разі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

При цьому суд зазначає, що перевірка відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів та нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, належить до повноважень відповідача, у зв`язку з чим відповідач може прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування або у власність або про відмову у наданні такого дозволу, якщо на підставі такої перевірки буде виявлено невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів та/або іншим нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з позиції відповідача, суд зауважує, що останнім не надано документів, які б підтверджували, що була проведена така перевірка, відповідно до результатів якої встановлено невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів та/або іншим нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно, суд констатує, що до справи відповідачем, на дотримання положень ч. 7 ст. 118 ЗК України, не надано доказів прийняття спірної відмови саме з підстав, визначених вказаною нормою чинного земельного законодавства.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 545/808/17.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на заборону безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», оскільки відповідач повинен був розглянути заяву позивача від 10.08.2021 року з дотриманням строків та порядку, визначеного ст.118 Земельного кодексу України.

Положення вказаного Закону № 2145-ХІ набрали чинності та підлягали застосуванню саме з дня набрання ним чинності - з 07.04.2022 р., останні не містять зворотної дії в часі, а тому вказаний Закон може бути застосований в тих випадках коли існують підстави для обмеження особи у праві на наданні дозволу на розробку проекту землеустрою саме під час дії воєнного стану та до оголошення його закінчення, та саме обмеження у наданні дозволу на розробку спірного проекту, а не як підстава для відмови у такому, оскільки підстава для такої відмови визначена ч.7 ст.118 ЗК України.

Відповідно, рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, із належним посиланням на норму чинного законодавства із зазначенням конкретних підстав, зокрема, відмови у задоволенні вимог особи, яка виявила бажання скористатись правом на проходження порядку безоплатної приватизації земельної ділянки із земель комунальної власності.

Таким чином, оскаржуване рішення рішення двадцять четвертої сесії Березівської міської ради Одеської області восьмого скликання №1109 - VIII від 17.11.2022 року у порушення вимог положень ст.118 ЗК України не можна вважати вмотивованим із наведенням усіх підстав такої відмови.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення двадцять четвертої сесії Березівської міської ради Одеської області восьмого скликання №1109 - VIII від 17.11.2022 року, щодо відмови в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Березівської міської ради Одеської області, згідно поданих ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 заяв.

При цьому, суд звертає увагу, що станом на день прийняття відповідачем спірного рішення (17.11.2022 р.) в Україні діяв воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 р. № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".

Законом України від 24.03.2022 р. № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Разом з тим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року по справі №420/20725/21, зокрема, зобов`язано Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від 10.08.2021 року, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

Відповідно, встановлена вищезазначеними нормами закону заборона не є перешкодою для виконання відповідачем ухваленого судом рішення в зобов`язальній частині, що однак не звільняє його від обов`язку враховувати відповідні вимоги закону, залежно від результатів розгляду клопотання позивача.

Суд наголошує, що межі покладеного на відповідача обов`язку не охоплюють зобов`язання ради всупереч підпункт 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України прийняти позитивне для позивача рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Обсяг обов`язків, які виникли у відповідача на виконання судового рішення включає: 1) розгляд клопотання позивача; 2) прийняття рішення в порядку і спосіб, передбачені ст.118 ЗК України, а не надати позивачу такий дозвіл.

Той факт, що позитивне для позивача рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не може бути ухвалено радою з огляду на заборону, встановлену Законом № 2145-XI, на думку суду, не є перешкодою для розгляду відповідачем клопотання позивача на виконання покладеного судовим рішенням обов`язку. Адже, враховуючи дисрекційність повноважень відповідача, результати такого розгляду не виключають прийняття рішення про відмову в наданні відповідного дозволу із законних підстав. Водночас за відсутності законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, відповідач не позбавлений можливості самостійно відтермінувати прийняття позитивного рішення до закінчення воєнного стану.

Суд також зазначає, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом було встановлено у спірному рішенні відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом.

Оскільки в даній справі суд не може оцінити рішення суб`єкта владних повноважень №1109 - VIII від 17.11.2022 року з точки зору дотримання останнім положень ст.118 ЗК України під час розгляду заяви позивача, захист порушених прав позивача за вказаним предметом спору потребує зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 ЗК України, з урахуванням висновків суду.

Щодо вимог в частині визнання незаконними дії Березівської міської ради Одеської області та скасувати рішення, щодо присвоєння земельним ділянкам, відносно яких ОСОБА_1 , 10.08.2021 року було подано до Березівської міської ради, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , заяви про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, кадастрових номерів 5121280800:01:002:0023; 5121280800:01:002:0022 та проведення їх реєстрації, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з приписами частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

поновлення договорів оренди землі;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу;

надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення.

У відповідності до частини третьої статті 134 Земельного кодексу України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Частинами першою, другою статті 135 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідно до частини четвертої статті 135 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Згідно з частиною першою статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до частини другої статті 136 Земельного кодексу України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Згідно з частиною четвертою статті 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Суд зазначає, що Березівська міська рада Одеської області, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до вимог чинного законодавства наділена повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які можуть виставлятись на земельні торги.

При цьому єдиним твердженням позивача щодо обґрунтовування незаконності дій Березівської міської ради Одеської області щодо присвоєння земельним ділянкам відповідних кадастрових номерів та проведення їх реєстрації є його бажання отримати дозвіл на розробку проектів землеустрою на вказані земельні ділянки.

Водночас суд зауважує, що жодних прав, як і законних очікувань, у позивача внаслідок лише тільки подачі заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не виникло.

Суд звертає увагу, що на час прийняття відповідачем рішення від 20.01.2022 року №978-VIII "Про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону" позивачу не надано дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність спірних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, не передано такі земельні ділянки у власність чи користування іншим особам, вони перебуває у комунальній власності сільської ради, а тому у відповідача не було перешкод для організації та проведення земельних торгів для продажу прав на цю земельну ділянку на конкурентних засадах, передбачених, зокрема, ч.3 ст.134 ЗК України.

При цьому суд зазначає, що позивач не був учасником згаданих правовідносин, не навів вагомих і переконливих доводів про те, яким чином спірні дії/рішення відповідача порушує його права та інтереси.

Інших доводів на користь тверджень про неправомірність дій/рішення Березівської міської ради Одеської області щодо присвоєння земельним ділянкам, відносно яких ОСОБА_1 , 10.08.2021 року було подано до Березівської міської ради, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , заяви про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, кадастрових номерів 5121280800:01:002:0023; 5121280800:01:002:0022 та проведення їх реєстрації позивач не навів, а тому вказані дії відповідача жодним чином не порушують прав позивача. Із зазначених підстав судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Березівської міської ради Одеської області (пл. Генерала Плієва, 9, м.Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300, код ЄДРПОУ 04056842), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконними дії щодо присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії Березівської міської ради Одеської області восьмого скликання №1109 - VIII від 17.11.2022 року, щодо відмови в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Березівської міської ради Одеської області, згідно поданих ОСОБА_1 10.08.2021 року, в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 заяв.

Зобов`язати Березівську міську раду Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , неповнолітніх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 10.08.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення селянського господарства на території Березівської міської територіальної громади за межами населеного пункту в порядку і спосіб, передбачені ст.118 ЗК України, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних Березівської міської ради Одеської області (пл. Генерала Плієва, 9, м.Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300, код ЄДРПОУ 04056842) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.