Постанова

від 12.04.2023 по справі 360/7701/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року справа №360/7701/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 360/7701/22 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, надання документу про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позов повернуто позивачу в зв`язку з не усуненням недоліків відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з судовим рішенням представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їх прав звільняються від сплати судового збору.

В цій справі порушено права позивача учасника бойових дій, тому суд першої інстанції безпідставно визначив позивачу необхідність сплати судового збору.

Крім того, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби є грошовим забезпеченням позивача, що також обумовлює звільнення позивача від сплати судового збору за цим позовом відповідно до п. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тимчасовим захопленням міста Сєвєродонецьк, в якому знаходиться будівля суду. Також повідомлено, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Також, щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначено, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі Електронний суд у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.

Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, надання документу про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн.

29.12.2021 року від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 06.12.2021, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Щодо сплати судового збору представник послався на правову позицію Верховного Суду у справі № 572/2088/17, за якою учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їх прав звільняються від сплати судового збору відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір». У даній справі порушено права учасника бойових дій.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позов повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України в зв`язку з не усуненням недоліків - несплатою судового збору.

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Приписами частини третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Як визначено пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Представник позивача на виконання ухвали про залишення позовної заяви надав пояснення, в яких зазначав, що позивач є учасником бойових дій, а тому на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.

Так, згідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Водночас за правовою позицією сформованою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11795заі19); у справі № 9901/70/20 від 06 травня 2020 року - судовий збір не стягується з учасників бойових дій тільки у разі, якщо вони звертаються за захистом своїх порушених прав, які пов`язані із ветеранським статусом.

В даному випадку ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку права, щодо стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби, що не є питанням щодо порушення права позивача, як учасника бойових дій.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пільга, передбачена пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на позивача у цій справі не поширюється.

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на пільги по сплаті судового збору, визначені п. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі пункту 1 статті 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Верховний Суд в постанові від 28 липня 2022 року у справі № 300/6805/21, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.

Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

До «усіх виплат» (заробітна плата, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати) також належить і виплата вихідної допомоги (що є предметом позовних вимог незважаючи на те, що відповідно до спеціального законодавства має назву одноразова грошова допомога при звільненні).

Таким чином, спір у цій справі стосується нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, на яку військовослужбовець має право згідно з умовами проходження військової служби і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, а тому позивач є звільненим від сплати судового збору за цим позовом відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно визначив позивачу необхідність сплати судового збору за його позовом.

З огляду на вказане висновок суду першої інстанції щодо необхідності сплати позивачу судового збору за цим позовом та наявність підстав для повернення позовної заяви є помилковими.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 360/7701/22 задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 360/7701/22 скасувати, а справу № 360/7701/22 направити для продовження розгляду до Луганського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 12 квітня 2023 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2023 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв