Ухвала

від 28.04.2023 по справі 360/7701/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

28 квітня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/7701/21 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 30 листопада 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі перший відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі другий відповідач) з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 7 повних календарних років військової служби.

У обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач з 12 листопада 2015 року по 02 липня 2018 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 03 липня 2018 року по 03 грудня 2020 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 та був зарахований на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 грудня 2020 року № 15 позивача звільнено з військової служби.

Як слідує із витягу з наказу вислуга років позивача на день звільнення складає: у календарному обчисленні 07 років 01 місяців 07 днів; у пільговому обчисленні 09 років 05 місяців 14 днів. Тобто, загальна вислуга років становить 16 років 06 місяців 21 день на день звільнення.

При цьому із витягу з наказу слідує, що відповідач при звільненні не виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 07 повних календарних років служби, передбачену частиною другою статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивач вважає протиправною бездіяльність першого відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні з тих підстав, що частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII встановлено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв`язку з закінченням строку контракту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. При цьому, законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду вислуги (календарної, пільгової тощо). Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги. Умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-XII є наявність вислуги 10 років і більше. Таким чином в частині другій статті 15 Закону № 2011-XII відсутня пряма вказівка, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Ухвалою від 06 грудня 2021 року позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, надання документу про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн.

Від представника позивача 29 грудня 2021 року на виконання ухвали суду від 06 грудня 2021 року надійшла заява з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Щодо сплати судового збору представник послався на правову позицію Верховного Суду в справі № 572/2088/17, за якою учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їх прав, звільняються від сплати судового збору відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір». У даній справі порушено права учасника бойових дій.

Ухвалою від 30 грудня 2021 року позов повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України в зв`язку з не усуненням недоліків - несплатою судового збору.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року та направлено адміністративну справу № 360/7701/21 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Справа надійшла з Першого апеляційного адміністративного суду до Луганського окружного адміністративного суду 24 квітня 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

Представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказано, що відмова в поновленні строку на звернення до суду з цим позовом стане обмеженням права позивача на доступ до правосуддя, що є неприпустимим.

Щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Частинами першою та четвертою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

За приписами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом тим, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).

За викладених обставин та правового врегулювання, суд дійшов висновку, що відмова позивачу в поновленні строку звернення до суду з цим позовом призведе до позбавлення позивача права на доступ до суду, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суд дійшов висновку, що справу слід розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 12, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Поновити ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 пропущений строк на звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачам надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд»), з використанням власного електронного підпису, відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити строк для подання на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Зобов`язати відповідачів подати до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд»), з використанням власного електронного підпису, у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:

- довідку про проходження військової служби ОСОБА_2 ;

- послужний список ОСОБА_2 ;

- наказ про звільнення ОСОБА_2 ;

- довідку про вислугу років ОСОБА_2 в календарному та пільговому обчисленні;

- детальний розрахунок вислуги років ОСОБА_2 в календарному та пільговому обчисленні;

- інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні;

- довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на день звільнення з військової служби.

Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

СуддяК.О. Пляшкова