Рішення

від 03.03.2023 по справі 204/7731/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/7731/21

Провадження № 2-др/204/11/23 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робочий» про усунення перешкод у користуванні ліфтом та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робочий» про усунення перешкод у користуванні ліфтом та стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робочий» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Представником відповідача ОСОБА_2 подано клопотання щодо розподілу судових витрат, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвокату в сумі 4700,00 грн.

12 січня 2023 року представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просить стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору та правничу допомогу у розмірі 7600,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити у даній справі додаткове рішення з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 вказаної статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відповідно до ч. 2 даної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому згідно з частинами 3-4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім того при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Рішенням Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська від03листопада 2022року позовнузаяву ОСОБА_1 до Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Робочий»про усуненняперешкод укористуванні ліфтомта стягненняморальної шкоди-задоволено частково.Стягнуто зОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Робочий» накористь ОСОБА_1 моральну шкодуу розмірі6000,00грн.В іншійчастині позовнихвимог -відмовлено (Т-1,а.с.181-185).Як встановленосудом,ще улистопаді 2021року відповідачембуло відновленопозивачці укористуванні ліфтомв будинку.Таким чином,вимоги позивачкипро усуненняперешкод вкористуванні ліфтомзадоволенню непідлягають,так якна деньрозгляду справивідповідачем відновленопідключення позивачцідо електронноїсистеми доступудо ліфтів,і спірз цьогоприводу відсутній. Також, судом враховуючи характер вчинених відповідачем протиправних дій, глибину та тривалість душевних страждань позивача, суд визначає розмір завданої позивачеві моральної шкоди в 6000,00 грн.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Представником позивача у справі на підтвердження доказів щодо надання правничої допомоги було надано до суду: копію договору №0309/2020 про надання правової допомоги від 03 вересня 2020 року; копію додаткової угоди №5 до договору про надання правової допомоги №03090/2020 від 03 вересня 2020 року; копію акту №5 від 02 листопада 2022 року приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №0309/2020 від 03 вересня 2020 року, на надання послуг на загальну суму 7600,00 грн.

Сторонами зазначеного договору були чітко визначені та обумовлені між ними розміри видів послуг правничого характеру, що актом виконаних робіт.

Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» п. 47, 48 також роз`яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Ці самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Таким чином, оскільки рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року по цивільній справі №204/7731/21 задоволено позовні вимоги, частково тільки у зв`язку з тим, що відповідачем під час розгляду справи відновлено підключення позивачці до електронної системи доступу до ліфтів, і спір з цього приводу був відсутній, заява представника позивача ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

На підставі встановлених та наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7600,00 грн.

Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слідує стягнути судовий збір.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1816,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру 908,00 грн. та одну майнову вимогу 908,00 грн., що в загальній сумі становить 1816 грн. 00 коп. Так, оскільки під час подачі позову у позивачки був наявний спір з відповідачем щодо відновлення підключення до електронної системи доступу до ліфтів, а вже під час розгляду справи спір з цього приводу був відсутній, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Щодо клопотання представника відповідача щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Частиною 1, п. 2 ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, оскільки рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року по цивільній справі №204/7731/21 задоволено позовні вимоги, то судові витрати покладаються на відповідача, тобто клопотання представника відповідача ОСОБА_2 щодо розподілу судових витрат, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 223, 247, 258-259, 270, 352-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 щодо розподілу судових витрат - відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робочий» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7600,00 грн., судовий збір у розмірі 1816 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Самсонова