Постанова

від 04.04.2023 по справі 308/11270/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/11270/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 квітня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.,

суддів : Мацунича М.В., Фазикош Г.В.

з участю секретаря: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2022 року у складі судді Іванова А.П. у справі за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішення Ужгородської міської ради, скасування запису державної реєстрації права власності та свідоцтва на право власності на земельну ділянку,-

встановив :

У жовтні 2018 року керівник Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вказаним позовом в якому просив: визнати незаконним та скасувати пункт 1.39 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року за 1882; скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га від 13.11.2015 за №47592203; скасувати запис про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2018 року заяву керівника Ужгородської місцевої прокуратури про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

26.08.2022 керівник Ужгородської окружної прокуратури подав до суду заяву про зміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2018 року.

Заяву мотивує тим, що вжиті заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки є недостатніми для запобігання можливих ризиків, оскільки на земельній ділянці будується 3-поверховий об`єкт нерухомості комерційного призначення, зведення якого може утруднити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За даними геоінформаційної системи міста Ужгород за місцем розташування земельної ділянки значиться об`єкт нерухомості, в той час коли за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за параметрами пошуку по кадастровому номеру жодних документів не значиться.

З врахуванням наведеного прокурор просив: замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2018 року, на інший вид забезпечення у вигляді накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 із забороною ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, забудови, зміни конфігурації, передачі у заставу, передачі земельної ділянки, а також її передачі на правах суперфіцію або іншого користування третім особам.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2022 року змінено захід забезпечення позову, вжитий у справі №308/11270/18 за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2018 року, з «Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 » на «Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, забудови, зміни конфігурації, передачі у заставу, передачі на правах суперфіцію або іншого користування земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про зміну заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні поданої заяви відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена неповноважним складом суду, оскільки, як вбачається із змісту вступної частини ухвали, її постановив суддя Іванов А.П. особисто, а в мотивувальній та резолютивній частині ухвали вказано, що дана ухвала постановлена поза межами судового засідання без участі сторін та секретаря судового засідання, тоді як питання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим, відповідно до ч.2 ст. 156 ЦПК України, вирішується судом у судовому засіданні; обставина будівництва об`єкту нерухомості на вищевказаній земельній ділянці встановлена по фотознімкам, які є неналежним доказом.

У відзиві на апеляційну скаргу Ужгородська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Суду додатково пояснила, що заява про заміну заходів забезпечення подана прокурором на п`ятому році судового спору. Відповідач ОСОБА_1 на підставі належної дозвільної будівельної документації, яка ним була отримана ще до подання позову прокурором, здійснив будівництво об`єкту нерухомого майна на спірній та на двох суміжних належних йому земельних ділянках, даний об`єкт в установленому законом порядку введено в експлуатацію та нього зареєстровано право власності, а тому відсутні підстави для заміни вжитих заходів забезпечення позову.

Прокурор Андрейчик А.М. в судовому засіданні просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про заміну заходу забезпечення позову іншим, суддя першої інстанції виходив з того, що наявний захід забезпечення позову є неефективним, оскільки не упереджує несумлінні дії зі сторони відповідача, зокрема щодо забудови земельної ділянки.

З такими висновками не погоджується апеляційний суд виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 04 жовтня 2018 року керівник Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської, ОСОБА_1 , в якому просив: визнати незаконним та скасувати пункт 1.39 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року за 1882; скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га від 13.11.2015 за №47592203; скасувати запис про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2018 року заяву керівника Ужгородської місцевої прокуратури про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

26 серпня 2022 керівник Ужгородської окружної прокуратури подав до суду заяву про заміну заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2018 року, посилаючись, що вжиті заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки є недостатніми для запобігання можливих ризиків, оскільки на земельній ділянці будується 3-поверховий об`єкт нерухомості комерційного призначення, зведення якого може утруднити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно зі ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 п.2 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема:накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст.156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі 922/1631/18 вказав, що під час вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

Матеріалами справи доведено, що за заявою прокурора ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року накладено арешт на спірну земельну ділянку земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

У поданій заяві прокурор просить замінити захід забезпечення позову, який вжитий даною ухвалою суду, на інший вид забезпечення у вигляді накладення арешту на земельну ділянку із забороною ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, забудови, зміни конфігурації, передачі у заставу, передачі земельної ділянки, а також її передачі на правах суперфіцію або іншого користування третім особам,

У постанові від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19 Верховний Суд дав тлумачення заходів забезпечення позову та зазначив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

У даній справі вжитий судом захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку обмежує дану земельну ділянку, як об`єкту нерухомого майна, в цивільному обороті та унеможливлює вчинення будь - яких дій щодо спірної земельної ділянки, в тому числі і здійснення дій щодо її відчуження,зміни в її конфігурації, передачі в заставу, користування третім особам. Тому застосування іншого (додаткового) виду забезпечення позову у вигляді заборони здійснення вищевказаних дій щодо спірної земельної ділянки, які по суті охоплюються раніше обраним заходом забезпечення позову у вигляді арешту, є безпідставним і не ґрунтується на законі.

Відносно заборони ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати дії щодо забудови спірної земельної ділянки, про яку вказує прокурор у поданій заяві, слід зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 частково на спірній земельній ділянці та на двох належних йому суміжних земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 побудовано об`єкт нерухомого майна торгово - офісний комплекс загальною площею 1480,3 кв.м. Даний об`єкт нерухомого майна завершений будівництвом і за ОСОБА_1 29.12.2022 здійснено державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 на будівництво даного об`єкта нерухомого майна розробив проектну документацію, отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, подав декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 30 січня 2017 року, отримав дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 лютого 2018 року № ЗК 112180451208

З позовом до суду прокурор звернувся 04 жовтня 2018 року, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:34:001:0235 площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 за заявою прокурора вжито ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року, а з поданою заявою про зміну заходів забезпечення позову, в якій ставиться питання заборони здійснення дій щодо забудови земельної ділянки, прокурор звернувся 26 серпня 2022 року, тобто після спливу більше трьох років з моменту вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, наведені обставини підтверджують, що на момент подання позову прокурором та вжиття за його заявою заходів забезпечення позову (4жовтня 2018 року) у відповідача ОСОБА_1 існували дозвільні документи на забудову, в тому числі і спірної земельної ділянки, про те заяву про зміну заходів забезпечення позову із забороною здійснення забудови спірної земельної ділянки прокурор подав лише 26 серпня2022 року, коли така була вже забудована, а зведений на ній об`єкт нерухомого майна завершений будівництвом.

З врахуванням вищенаведених обставин прокурором у даній справі не доведено обґрунтованість необхідності заміни вжитого судом заходу забезпечення позову у вигляді арешту на спірну земельну ділянку на інший, який просить вжити прокурор у поданій заяві, та здатність саме такого заходу забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову. Більше того, накладення заборони на будівництво на спірній земельній ділянці на даний час є неефективним та втратило свою актуальність, оскільки на ній вже побудовано об`єкт нерухомого майна та здійснено державну реєстрацію права власності на дане майно.

Суд першої інстанції не врахував вище вказані обставини справи та вимоги закону, дійшов помилкових висновків про наявність підстав для заміни вжитих заходів забезпечення позову.

Окрім того, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішено суддею одноособово, в той час як таке питання згідно із ч.2 ст. 156 ЦПК України повинно було бути вирішено судом у судовому засіданні.

Відповідно до приписів п.4 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні поданої заяви.

Виходячи знаведеного такеруючись нормамистатей 367,376,381,382,384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2022 року скасувати.

У задоволенні заяви керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради про зміну заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 13 квітня 2023 року.

Головуючий :

Судді: