Постанова

від 13.04.2023 по справі 953/18458/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 953/18458/21

Номер провадження 22-ц/818/528/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря Супрун Я.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Гусара О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2022 року в складі судді Бородіної Н.М. у справі № 953/18458/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про зобов`язання вичинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2021 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вичинити дії, в якому просила зобов`язати відповідача за власний рахунок знести нежитлову будівлю (ангар), а також металеві конструкції (балкон) та сходи, що влаштовуються до вказаної будівлі (ангару) по АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку комунальної власності за вищезазначеною адресою до попереднього стану, згідно із схемою розташування будівель та споруд з інвентаризаційної справи № 43385, яка зберігається в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 100,8 кв.м., житловою площею 78,3 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Під час ознайомлення з інвентаризаційною справою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 43385 встановлено, що у схемі розташування будівель та споруд, на території домоволодіння за вказаною адресою відсутня будівля (ангар, орієнтовною площею 120 кв.м.), яка нині фактично там знаходиться.

За результатами перевірки Інспекції з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме: на частково огородженій земельній ділянці комунальної форми власності по АДРЕСА_1 проведені будівельні роботи зі зведення нежитлової будівлі (ангару) орієнтовною висотою 6,0 м та площею 120,0 кв.м. (оздоблену металевим профлистом, в будівлі влаштовано двері та ворота), а також проводяться роботи з влаштування металевих конструкцій (балкону) та сходів до будівлі (ангару) з південної сторони по АДРЕСА_2 (орієнтовними розмірами 4,0х8,0м). Роботи проведені без отримання декларативно - дозвільних документів.

Земельна ділянка комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 не сформована (кадастровий номер не присвоєно) та в установленому порядку Відповідачу для здійснення будівництва не надавалася. Також в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації, з травня 2011 року відсутня інформація щодо вищевказаного об`єкта будівництва.

Оскільки будівництво є самочинним, то наявні всі підстави для його знесення відповідно до вимог статті 376 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву з урахуванням уточнень просив позов залишити без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначав, що він наразі займається оформленням права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться спірні будівлі та споруди. Спірна земельна ділянка сформована та їй присвоєно відповідний кадастровий номер, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12 жовтня 2021 року. Органом державного архітектурно-будівельного контролю є відповідна Інспекція, а не Харківська міська рада, і саме Інспекція наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва або приведення його (в разі реконструкції та за наявності технічної можливості) у первісний стан.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2022 року провадження у справі № 953/18458/21 закрито.

Ухвала судупершої інстанціїмотивована тим,що спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від самочинно збудованої прибудови, а тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач Харківська міська рада в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спір пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права позивача на землю, має приватноправовий характер та з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин є цивільним.

Харківська міська рада, реалізуючи право на самозахист цивільного права і законодавчо визначені повноваження щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема виявлення фактів самочинного будівництва, реалізація яких здійснюється Інспекцією з благоустрою відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою і чинного законодавства, використала зібрані вказаним виконавчим органом фактичні матеріали по справі та звернулася до суду виключно як власник земельної ділянки та в інтересах Харківської територіальної громади, а не як орган, що здійснює владно-управлінські функції.

Позов про знесення об`єкта самочинного будівництва обґрунтовано не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку. Харківська міська рада відповідного державного контролю не здійснювала, рішень, обов`язкових для виконання відповідачем, не приймала.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Швидкого О. В., який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду для продовження розгляду, представника відповідача адвоката Гусара О. П., який проти апеляційної скарги заперечував, просив судове рішення залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, зазвичай, фізична особа.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Таким чином, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Аналогічні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (провадження № 14-5цс20), від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19).

Матеріали справи свідчать, що Харківська міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просила знести нежитлову будівлю (ангар), а також металеві конструкції (балкон) та сходи, що влаштовуються до раніше вказаної будівлі (ангару) по АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку комунальної власності за вищезазначеною адресою до попереднього стану.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їхрозташування,землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У частинах 1, 2 статті 373 ЦК України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Вказана правовапозиція наведенау постановіВерховного Судувід 15березня 2023року по справі № 205/213/22 (провадження № 61-12806св22).

Обґрунтовуючи позов, Харківська міська рада зазначала, що необхідність знесення об`єкту самочинного будівництва обумовлена порушенням майнових прав територіальної громади на земельну ділянку.

Отже позов про знесення самочинного будівництва позивач аргументував не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин.

Здійснення означеного державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що підтверджує владно-управлінський характер, а, відтак, і публічно-правову природу таких правовідносин. Натомість Харківська міська рада в межах наданих їй законами повноважень відповідного контролю не здійснювала, рішень, обов`язкових для виконання відповідачем, не приймала, приписів про усунення порушень не видавала, а спір, який є предметом цього судового розгляду, пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права (близькі за змістом висновки щодо юрисдикції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 639/6261/13-ц, від 7 серпня 2019 року у справі № 523/11508/18).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про публічно правовий характер спору та закрив провадження у справі.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права (пункти 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат.

За правилами частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Однак, оскільки постанова Харківського апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відсутні, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 379, ст. ст.381,382,384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2022 року скасувати, справу направити до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

У задоволенні вимог апеляційної скарги Харківської міської ради в частині стягнення сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина