Постанова

від 12.04.2023 по справі 175/5560/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3083/23 Справа № 175/5560/21 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О.М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення способу участі батька у виховані дітей на 2022 рік

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення способу участі батька у виховані дітей на 2022 рік (а.с.2-9).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2022 року провадження по цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення способу участі батька у виховані дітей на 2022 рік - закрито ( а.с. 107).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.113-119).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадженні по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Дніпропетровського районного суду від 11 жовтня 2021 року ухвалено рішення з приводу спору, а тому вважає за доцільне закрити провадження по даній справі, що відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Згідно наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи, предметомпозову усправі справі№ 175/579/21були вимогипро усуненняперешкод успілкуванні змалолітніми дітьмита провизначення способуучасті батькау вихованідітей на 2021 рік згідно графіку.

В справіяка наразіпереглядається всуді апеляційноїінстанції, ОСОБА_1 просив усунутиперешкоди успілкуванні змалолітніми дітьмита провизначення способуучасті батькау вихованідітей на 2022 рік згідно графіку.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 22 травня 2019 року в справі № 640/7778/18 закриття провадження в справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, вирішено питання щодо тотожного позову, який розглядається, тобто позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення цивільної справи без винесення судового рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, наслідком якої є, за загальним правилом, неможливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Ця форма закінчення цивільної справи застосовується у випадку, коли суд незаконно відкрив провадження у справі або коли продовження процесу стає явно неможливим або недоцільним.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, постановленого у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, випливає із сутності законної сили такого судового рішення, а саме його виключності.

Так, у рішенні від 08 грудня 2016 року у справі ТОВ ФРІДА проти України (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) нагадав, що право на доступ до суд)' не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення від 17 січня 2012 року у справі Станев проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06).

Згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Отже підстави позовів не є ідентичними, не є тотожними, оскільки спір між сторонами у справах виник за різний період, тому висновок суду 1 інстанції про закриття провадження у справі є помилковими.

Суд першої інстанції належним чином не перевірив дані обставини, не встановив які дійсні підстави звернення позивача до суду, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції порушив вимоги матеріального та процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала про закриття провадження є незаконною та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: