ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"10" квітня 2023 р. Справа№ 910/7794/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Шапрана В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Захід"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023, (повний текст складено 28.02.2023)
у справі №910/7794/22 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Захід"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венді"
про стягнення 243 365,09 грн
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Берест Захід" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венді" про стягнення 243 365,09 грн, з яких 116 569,29 грн - основний борг, 40 231,02 грн - пеня, 15 509,68 грн - 3% річних, 71 055,10 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 у справі №910/7794/22 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 47 925,42 грн основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " Венді " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Захід" 68 643,87 грн основного боргу, 40 231,02 грн пені, 15 509,68 грн, 3% річних, 71 055,10 грн втрат від інфляції, а також 2 931,60 грн судового збору.
04.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Захід" з дотриманням встановленого процесуальним законодавством строку надійшла заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат, в якій останній просить суд стягнути з відповідача у даній справі витрати на правничу допомогу в розмірі 36 471,40 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/7794/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Захід" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/7794/22 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венді" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Берест Захід " витрати на правничу допомогу в розмірі 29 203,81 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись з цим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Берест Захід" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови позивачу в покладенні на відповідача усіх його витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36 471,40 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі клопотання позивача від 02.01.2023 про покладення на відповідача усіх витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача 36 471,40 грн понесених витрат на правничу допомогу.
В прохальній частині апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Шапран В.В.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).
Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
При цьому, останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване додаткове рішення прийняте Господарським судом міста Києва 06.02.2023(повний текст якого складено 28.02.2023). Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 20.03.2023.
07.03.2023 апелянт отримав повний текст оскарженого судового рішення, про що долучає конверт та треккінг з офіційного сайту «Укрпошти» тобто до 23.03.2023 останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду.
30.03.2023 скаржник звернувся з апеляційною скаргою, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції.
Обгрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що повний текст рішення отримав 07.03.2023. Через запровадження в Україні режиму воєнного стану з 24.02.2022 та подальше його продовження є поважною причиною пропуску процесуального строку. Зокрема посилається на той факт, що в місті Києві з 07.03.2023 по 30.03.2023 оголошувались численні повітряні тривоги.
Колегія вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними враховуючи наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що під час оголошення оскаржуваного рішення, в судовому засіданні був присутній представник позивача - Костинчук П.М., що підтверджується протоколом судового засідання від 06.02.2023 (а.с. 199, том 1).
Тобто, з моменту оголошення оскаржуваного рішення суду позивач знав про його прийняття.
30.03.2023 позивач подав апеляційну скаргу до суду, яка підписана його представником - Костинчуком П.М.
В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об`єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту отримання повного тексту рішення, а саме з 07.03.2023.
При цьому, самі лише обставини щодо відсутності можливості подати апеляційну у строк встановлений законом у зв`язку з повітряними тривогами у місті Києві, на які посилається скаржник у заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони. Також, не є переконливими такі доводи в контексті оформлення та подання апеляційної скарги у розумні для цих обставин строки.
Стосовно посилання на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Проте позивачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Доводи позивача про те, що оголошувались численні повітряні тривоги, що заважало вчасно подати апеляційну скаргу колегія вважає не обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до офіційних даних сайту «Київ цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html) у період з дня оголошення рішення, що оскаржується - з 06.02.2023 по день подання апеляційної скарги у строк встановлений законом - 30.03.2023 (граничний термін з дня отримання повного тексту рішення) в місті Києві не оголошувались повітряні тривоги в такі дні: з 07.02. по 09.02.; 12.02.; 13.02.; з 21.02. по 24.03.; 04.03.; 05.03.; 08.03.; 11.03.; 12.03.; 19.03.; 21.03.; 25.03.; 26.03. Тобто позивач мав достатньо часу для оформлення та подання апеляційної скарги.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі позивача.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю «Берест Захід» для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно обґрунтувати передбачену (передбачені) процесуальним законом підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали) та навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу або відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Захід" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №910/7794/22 залишити без руху.
2. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
В.В. Шапран
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 17.04.2023 |
Номер документу | 110202775 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Корсак В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні