Постанова

від 12.04.2023 по справі 922/1150/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/1150/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу Міністерства оборони України (вх.№337Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2023 у справі №922/1150/22 (повний текст рішення складено 20.01.2023 суддею Жельне С.Ч. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Міністерства оборони України, м.Київ,

до Державного підприємства Харківський автомобільний завод, м.Харків,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-система, м.Харків,

про стягнення 3448675,23 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський автомобільний завод" про стягнення пені за порушення строків надання послуг 2263200,00 грн, штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів 1092000,00 грн, процентів за користування грошовими коштами у зв`язку з ненаданням у зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг 93475,23 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем строків надання послуг, встановлених умовами договору №370/3/5/4/1/10 про закупівлю послуг за державні кошти від 29.07.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2022 задоволено клопотання відповідача та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-система" (код ЄДРПОУ 33203295, адреса: 61099, м.Харків, проспект Героїв Харкова, 273).

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2023 у справі №922/1150/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Харківській автомобільний завод на користь Міністерства оборони України пеню за порушення строків надання послуг 556602,74 грн, штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів 1092000,00 грн, проценти за користування грошовими коштами у зв`язку з ненаданням у зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг,- 93475,23 грн, та витрати по сплаті судового збору 26131,18 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції зазначив, що внаслідок істотних змін обставин, підтверджених висновком Харківської торгово-промислової палати від 25.11.2021 №399/63.03-6 між сторонами укладена додаткова угода №2 від 17.12.2021, в якій перенесено термін дії договору №370/3/5/4/1/10 від 29.07.2021 до 31.02.2022, проте будь-яких змін до календарного плану надання послуг (додатку 1 до договору) стосовно строків виконання послуг сторонами внесено не було, вказане також заперечує позивач. При цьому у додатковій угоді №2 від 17.12.2021 сторони погодили, що перенесення терміну дії договору не звільняє виконавця від сплати штрафних санкцій. З урахуванням норм частини 1 ст.530, 549 Цивільного кодексу України, ст.230, частину 4 ст.231, частину 2 ст.343 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", пункти 7.2.2, 7.2.3 спірного договору, судом встановлено, що позивачем за актом №1 від 27.12.2021 на суму 8400000,00 грн здійснено розрахунок пені за період з 30.11.2021 по 26.12.2021 у розмірі 453600,00 грн; за актом №2 від 01.02.2022 на суму 15600000,00 грн здійснено розрахунок пені за період з 30.11.2021 по 26.01.2022 у розмірі 1809600,00 грн. Перевіривши розрахунок пені, господарським судом встановлено, що у порушення вимог ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня у розмірі 453600,00 грн за актом №1 від 27.12.2021 та пеня у розмірі 1809600,00 грн за актом №2 від 01.02.2022 розрахована з перевищенням розміру подвійної облікової ставки Національного банку України. Здійснивши власний перерахунок пені за вищевказані періоди, господарський суд дійшов висновку про стягнення пені у загальному розмірі 556602,74 грн (за актом №1 від 27.12.2021 пеня складає 109545,21 грн, за актом №2 від 01.02.2022 пеня складає 447057,53 грн).

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2023 у справі №922/1150/22 у частині відмови у стягненні 1706594,26 грн пені та ухвалити нове рішення, яким у відповідній частині задовольнити стягнення з Державного підприємства Харківський автомобільний завод на користь Міністерства оборони України 1706594,26 грн пені. Судові витрати - покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно встановлені обставини, які мають значення для справи. Посилаючись на норми ст.173, 230, частину 2 ст.217, частину 4 ст.231, ст.343 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а також пункт 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», заявник апеляційної скарги стверджує, що відповідальність у даних правовідносинах може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, оскільки дана відповідальність встановлена за майнове (негрошове) зобов`язання та стороною у даному договорі є суб`єкт владних повноважень. Крім того, зазначає про важливість та пріоритетність забезпечення через Міністерство оборони України Збройних Сил України коштами на їх потреби для відбиття збройної агресії російської федерації в умовах правового режиму воєнного стану, при цьому посилається на правовий висновок Верховного Суду щодо відсутності підстав для зменшення штрафних санкцій згідно зі ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України, викладених у постанові від 09.06.2022 у справі №910/84/19, від 15.06.2022 у справі №922/1241/21 та від 02.11.2022 у справі №910/14591/21.

Відповідно до витягу з протоколу про повторний автоматизований розподіл справи між суддями від 20.02.2023 у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Черноти Л.Ф. для розгляду справи визначено колегію суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

20.02.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2023 у справі №922/1150/22. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 12.04.2023 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань. Учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

15.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-система до суду надійшов відзив (вх.№2950) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, встановлюють загальні правила нарахування неустойки та жодна з правових норм не встановлює обмежень щодо застосування ст.3 Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов`язань». Отже, чинне законодавство містить імперативне правило щодо граничного розміру пені , яке вірно застосовано господарським судом при вирішенні справи по суті. Оскільки норми законодавства мають застосовуватись у системному взаємозв`язку, підстав для урахування одних норм та одночасно неврахування інших, як зазначає позивач, не убачається. Також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2020 у справі №907/65/18 та від 20.01.2022 у справі №910/20734/20. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.

20.03.2023 від ДП «Харківський автомобільний завод» до суду надійшов відзив (вх.№3101) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що у даному випадку вина ДП «Харківський автомобільний завод» щодо порушення термінів надання послуг відсутня, оскільки причиною несвоєчасного завершення надання послуг за договором про закупівлю за державні кошти від 29.07.2021 №370/3/5/4/1/10 стало порушення зобов`язань з боку ТОВ «Експрес-система». При цьому ДП «Харківський автомобільний завод» вжито усіх залежних від підприємства заходів щодо належного виконання зобов`язання: своєчасно виконано ремонт за технічним станом (за виключенням встановлення нових автошин), завчасно укладено договір на закупівлю автошин, постійно контролювався стан виконання договору, що підтверджується висновком Харківської торгово-промислової палати від 25.11.2021 №399/63.03-6. Також відповідач зазначає, що збитки у замовника відсутні, а наявність обставин, які мають істотне значення, підтверджується висновком Торгово-промислової палати, а тому є підстави для зменшення розміру неустойки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 задоволено клопотання Державного підприємства Харківський автомобільний завод про участь у судовому засіданні 12.04.2023 о 10:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у справі №922/1150/22. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 12.04.2023, яке проходило у режимі відеоконференції, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що представник позивача, знаходячись у м.Харкові, не отримав від Міністерства оборони України процесуальні документи у даній справі, які вони надходили до Києва за місцезнаходженням позивача.

Представник відповідача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, зазначає таке.

Частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є розумність строків розгляду справи судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що представники позивача та відповідача присутні у судовому засіданні, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, апеляційне провадження у даній справі відкрито 01.03.2023, матеріали справи містять докази надіслання апеляційної скарги та відзиву на неї на належні адреси сторін, отже, клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим.

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, представник Міністерства оборони України не скористався правом ознайомлення з матеріалами справи, представники позивача та відповідача присутні у судовому засіданні, колегія суддів відмовляє представнику Міністерства оброни України у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-система у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, копію ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду отримано товариством 16.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

29.07.2021 між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством Харківський автомобільний завод (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №370/3/5/4/1/10, за умовам якого виконавець зобов`язався у 2021 році надати послуги замовникові з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (послуги з ремонту за технічним станом сідельних тягачів МАЗ-537) (далі автомобільна техніка) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці послуги (пункт 1.1 договору).

Пунктом 4.5 договору обумовлено, що за письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення заступника Міністра оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави в умовах особливого періоду та у період проведення операції об`єднаних сил, замовник має право здійснювати попередню оплату у розмірі до 30 відсотків від ціни договору терміном на три місяці (але не пізніше терміну надання послуг за договором) згідно з абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти.

Виконавець у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок замовника.

Згідно з пунктом 5.1 договору термін проведення ремонту за технічним станом автомобільної техніки встановлюється календарним планом надання послуг, а саме: ремонт за технічним станом сідельних тягачів МАЗ-537, термін виконання до 30.11.2021.

У пункті 5.17 договору сторони погодили, що приймання автомобільної техніки після проведення ремонту за технічним станом здійснюється власними силами та засобами представника замовника відповідно до вимог нормативно-технічної документації на здачу автомобільної техніки в ремонт та її видачу з ремонту та оформляється актом приймання-передачі автомобільної техніки (додаток 3 до договору), який підписується уповноваженими особами виконавця, 85 ГВП та представника замовника. Акт приймання-передачі автомобільної техніки складається у 4-х примірниках два примірника для замовника, один для 85 ГВП, один для виконавця.

Відповідно до пункту 5.19 договору за результатами приймання наданих послуг комісія складає та підписує акт приймання наданих послуг (додаток 4 до договору), який надається на адресу замовника та виконавця для затвердження. Зобов`язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними у повному обсязі після підписання комісією акту приймання наданих послуг (додаток 4 до договору).

Згідно з пунктом 7.22 за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,2% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойка, яка підлягає відшкодуванню Міністерством оборони України за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скорегованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України та частини 6 ст.231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір відсотків для замовника -0 (нуль) відсотків.

У випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують виконання послуг, виконавець сплачує проценти за кожний день користування грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми невикористаних коштів (пункт 7.2.3 договору).

Відповідно до пункту 8.6 договору сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за договором (контрактом), якщо доведуть, що невиконання зобов`язань викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем сторін і виникла після укладення договору (контракту).

Продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором (контрактом) у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір (контракт), або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладення договору (контракту) він може бути змінений або розірваний за згодою сторін (пункт 8.7 договору).

Згідно з пунктом 8.9 договору доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають можливість виконання своїх обов`язків за договором (контрактом) є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами.

Договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31.12.2021, а з питань розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань по цьому договору (пункт 10.1 договору).

У зв`язку із виникненням істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором, підтверджених висновком Харківської торгово-промислової палати від 25.11.2021 №399/63.03-6, відповідно до пунктів 8.7, 8.9, 11.7,11.8,11.9 договору 17.12.2021 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору про закупівлю послуг за державні кошти №370/3/5/4/1/10 від 29.07.2021, якою перенесено термін дії договору від 29.07.2021 №370/3/5/4/1/10 до 31.01.2022.

Пункт 3.1 договору викладено у такій редакції:

Ціна цього договору становить 24000000,00 грн (двадцять чотири мільйони), за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 040/30 кошторису Міністерства оборони України , у тому числі податок на додану вартість 4000000,00 грн (чотири мільйони), з них:

У 2021 році ціна договору становить 8400000,00 грн (вісім мільйонів чотириста тисяч), за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 040/30 кошторису Міністерства оборони України, у тому числі податок на додану вартість 1400000,00 грн (один мільйон чотириста тисяч).

У 2022 році ціна договору становить 15600000,00 грн (п`ятнадцять мільйонів шістсот тисяч), за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 040/30 кошторису Міністерства оборони України , в тому числі податок на додану вартість 6600000,00 грн.

Позивачем відповідно до пункту 4.5 договору та вимоги на оплату №370/3/2618 від 26.08.2021 перераховано відповідачу попередню оплату у розмірі 7167743,89 грн.

Позивач зазначає, що відповідач послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення виконав з порушенням термінів, які були визначені у календарному плані надання послуг (додаток 1) до договору, що і стало підставою для нарахування та стягнення пені за порушення строків надання послуг 2263200,00 грн, штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів 1092000,00 грн, процентів за користування грошовими коштами у зв`язку з ненаданням у зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг 93475,23 грн.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є недотримання господарським судом норм матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення у частині відмови позивачу у стягненні пені у розмірі 1706594,26 грн, в іншій частині судове рішення не оскаржується.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

У силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України убачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки.

За змістом статей 509, 524, 533-535 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За визначенням частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З матеріалів справи убачається, що умовами договору, а саме пунктом 5.1 визначено, що термін проведення ремонту за технічним станом автомобільної техніки встановлюється Календарним планом надання послуг (додаток 1 до договору). Так, у додатку №1 до договору №370/3/5/4/1/10 від 29.07.2021 термін виконання ремонту за технічним станом сідельних тягачів МАЗ-537 кількістю 20 шт. встановлений - до 30.11.2021.

Звертаючись з даним позовом Міністерство оборони України просило суд стягнути на його користь пеню за порушення строків надання послуг у розмірі 2263200,00 грн за актом приймання наданих послуг від 27.12.2021 за період з 30.11.2021 по 26.12.2021 та за актом наданих послуг від 01.02.2022 за період з 30.11.2021 по 26.01.2022, виходячи з розміру 0,2% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а саме:

-за актом №1 від 27.12.2021 на суму 8400000,00 грн здійснено розрахунок пені за період з 30.11.2021 по 26.12.2021 у розмірі 453600,00 грн.

-за актом №2 від 01.02.2022 на суму 15600000,00 грн. здійснено розрахунок пені за період з 30.11.2021 по 26.01.2022 у розмірі 1809600,00 грн (а.с.44-45, том 1).

Згідно з пунктом 7.2.2 договору за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,2% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойка, яка підлягає відшкодуванню Міністерством оборони України за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скорегованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України та частини 6 ст.231 Господарського кодексу України сторони встановили інший розмір відсотків для замовника -0 (нуль) відсотків.

Апелянт стверджує, що відповідальність у даних правовідносинах може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, оскільки дана відповідальність встановлена за майнове (негрошове) зобов`язання та стороною у даному договорі є суб`єкт владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина 4 ст.231 Господарського кодексу України

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, вказана норма Господарського кодексу України, на яку посилається апелянт, прямо визначає правила встановлення розміру пені у відсотковому розмірі від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, що сторонами погоджено у договорі №370/3/5/4/1/10 від 29.07.2021.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбулою вказаного Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином, норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначають розмір пені за прострочення грошового зобов`язання, відтак не розповсюджуються на правовідносини у даній справі, оскільки пеня нарахована не у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, а за майнове (негрошове) зобов`язання згідно з умовами договору.

Колегія суддів зазначає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.03.2020 у справі №907/65/18, у постанові від 20.01.2022 у справі №910/2073/20, у постанові від 03.08.2022 у справі №910/6232/21 про те, що розмір нарахованої пені за порушення грошового зобов`язання не може перевищувати той розмір, який установлено Законом про відповідальність як граничний, стосується саме нарахування пені за грошове зобов`язання, а у даному випадку, як зазначалося вище, пеня нарахована за порушення негрошового зобов`язання, тому ці висновки не є релевантними до спірних правовідносин, були зроблені за інших, ніж у цій справі обставин та доказів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для перерахування згідно з вимогами ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розміру заявленої до стягнення пені до розміру подвійної облікової ставки Національного банку України та відмови у задоволенні позову Міністерства оборони України у частині стягнення пені за порушення строків надання послуг у розмірі 1706594,26 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог як таке, що ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права, а в силу вимог ст.275 Господарського процесуального кодексу України ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в оскаржуваній частині.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України та, виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.129,269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2023 у справі №922/1150/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені за порушення строків надання послуг у розмірі 1706594,26 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Харківській автомобільний завод (61098, м.Харків, вул.Цементна, 2; код ЄДРПОУ 07934846) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) пеню за порушення строків надання послуг у розмірі 1706594,26 грн.

Стягнути з Державного підприємства Харківській автомобільний завод (61098, м.Харків, вул.Цементна, 2; код ЄДРПОУ 07934846) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) витрат з оплати судового збору у розмірі 25598,96 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Державного підприємства Харківській автомобільний завод (61098, м.Харків, вул.Цементна, 2; код ЄДРПОУ 07934846) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) витрат з оплати судового збору у розмірі 38398,44 грн за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.04.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова