Рішення

від 13.04.2023 по справі 904/803/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023м. ДніпроСправа № 904/803/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг", м. Кривий Ріг

про стягнення 475 620,28грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Прокопенко Д.О., адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг" штрафні санкції у розмірі 475 620,28грн, з яких:

- пеня у розмірі 191 159,24грн;

- 3 % річних у розмірі 23 361,04грн;

- інфляційні втрати у розмірі 261 100,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №2901 від 22.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог або зменшити нараховані пеню, втрати від інфляції та 3 % річних у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та несправедливо великою сумою.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 справу №904/803/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.2023. Підготовче засідання відкладалось з 14.03.2023 до 28.03.2023.

У судовому засіданні 28.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду на 13.04.2023.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 13.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріпеа - Буд" (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг") (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" (надалі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 2901, відповідно до умов якого (п.1.1.) виконавець зобов`язується виконати замовнику послуги із ремонту бурової установки УБШ (надалі послуги), а замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх в порядку і на умовах, передбачених цим договором та специфікацією до нього.

Відповідно до умов пункту 1.2. договору, найменування послуг, терміни їх виконання, креслення, номенклатура і кількість кінцевої продукції, а також вартість послуг, вказується у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

На виконання умов договору сторонами було підписано специфікацію №1 від 22.03.2021, в якій сторони визначили найменування, кількість, ціну послуг, строк надання послуг та строк їх оплати.

За актом приймання передачі № 1 від 07.04.2021, замовник передав, а виконавець прийняв обладнання в ремонт.

Позивач виконав умови договору, виконав роботи, передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму 980 000 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 1 від 04.06.2021 та виставив відповідачу рахунок на оплату наданих послуг № 42 від 24.05.2021.

Акт здачі-приймання робіт № 1 від 04.06.2021 містить підпис і печатку директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг".

Згідно з пунктом 3.2. договору, замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги на підставі виставлених виконавцем рахунків в національній валюті України гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у реквізитах даного договору, в порядку, узгодженому сторонами в специфікаціях.

У пункті 3 специфікації сторони встановили такі умови оплати послуг: оплата 20% по факту підписання акта прийому-передачі та 80% протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних послуг.

З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт настав 03.08.2021.

Платіжними дорученнями № 4602 від 25.05.2021 та № 4652 від 02.06.2021 замовником було сплачено виконавцю грошові кошти у загальному розмірі 234 000 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" у розмірі 746 000 грн.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 у справі № 904/8861/21 (набрало законної сили 09.08.2022), яким позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг" заборгованості у розмірі 746 000 грн задоволені повністю.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг" пені у розмірі 191 159,24грн, 3 % річних у розмірі 23 361,04грн та інфляційні втрати у розмірі 261 100,00грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, що і є причиною виникнення спору.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Установлено, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт настав 03.08.2021.

Відповідач в установлений договором та специфікацією строк заборгованість у сумі 746000,00грн не сплатив. Заборгованість у зазначеній сумі була сплачена відповідачем на рахунок позивача згідно платіжного доручення №6469 від 17.08.2022 (а.с.25).

Таким чином, прострочка виконання зобов`язання мала місце з 04.08.2021 по 16.08.2022 (більше року).

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п. 5.2. договору. У разі порушення замовником термінів оплати послуг, останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 191 159,24грн за період прострочки з 02.08.2021 по 17.08.2022.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення виконання основного зобов`язання.

Згідно частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням наведених положень прострочка виконання зобов`язання починається з 04.08.2021.

За підрахунком суду, який виконано за допомогою програми ІПС "Законодавство" за період з 04.08.2021 по 16.08.2022 (17.08.2022 є днем оплати, який не вважається днем прострочення) пеня на суму 746000грн складає 190178,90грн.

За викладеного, стягненню підлягає пеня у розмірі 190178,90грн.

Відповідач просить відмовити або зменшити розмір нарахованої пені.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 звертає увагу на те, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на те, що нарахування (пеня, 3% річних, втрати від інфляції складають у загальній сумі 475 620,28грн) у загальному розмірі складають 63,76 % невиконаного зобов`язання (борг у сумі 746000,00грн), суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню на 50%.

Суд акцентує увагу на неможливості подальшого зменшення пені та штрафу, оскільки відповідачем не додано доказів важкого фінансового стану. Таким чином, у випадку більшого зменшення нарахувань буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідач добровільно погодився на такі умови договору.

За викладено, стягненню з відповідача підлягає пеню в сумі 95089,45грн (190178,90грнх50%).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання та кількість днів у цьому періоді, тому стягненню підлягають 3% річних у сумі 23177,10грн за період з 04.08.2021 по 16.08.2022 (378дн).

Позивачем нараховані інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по липень 2022 року.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату поставленої продукції та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат було здійснено позивачем невірно. Також не відповідає вимогам законодавства контррозрахунок втрат від інфляції, наданий відповідачем, оскільки відповідачем нараховано втрати від інфляції за більший період, ніж заявлено позивачем. Відповідно й при визначенні сукупного індексу інфляції допущено помилку.

За підрахунком суду втрати від інфляції за період з вересня 2021 року по липень 2022 року складають 167104,00грн (746000,00грнх 122,4% (сукупний індекс інфляції за цей період) =913104,00грн 746000,00грн).

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача: пені у сумі 95089,45грн, 3 % річних у сумі 23177,10грн, втрати від інфляції в сумі 167104,00грн, а всього 285370,55грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 5706,9грн. (190178,9грн+23177,10грн+167104,00грн)= 380460,00х1,5%.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг" про стягнення 475 620,28грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномайн Інжиніринг" (ідентифікаційний код: 37065299; пр-т Поштовий, буд. 1, кім. 201К, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпроммаш" (ідентифікаційний код: 42089510; вул. Володимира Великого, буд. 14а, оф. 904, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50036) пеню у сумі 95089,45грн, 3 % річних у сумі 23177,10грн, втрати від інфляції у сумі 167104,00грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 5706,9грн, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.04.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва