Постанова

від 12.04.2023 по справі 751/3024/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 квітня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/3024/22

Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/581/23

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігів від 03 лютого 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

місце ухвалення рішення суду - м. Чернігів,

час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду - о 13 год 47 хв,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 08 лютого 2023 року.

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій, уточнивши у подальшому вимоги, просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з 2017 по 2020 роки. Заяву обґрунтовував тим, що з 2017 року проживав з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах. У період з 2018 року по 2020 рік вони спільно мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та побут.

Указував, що на даний час він перебуває у слідчому ізоляторі м. Чернігова, оскільки його засуджено до довічного ув`язнення, а ОСОБА_2 у зв`язку з військовою агресією Росії вимушено виїхала за кордон, де наразі перебуває. Встановлення факту проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю необхідно для врегулювання їхніх особистих немайнових відносин, проте вирішити це питання в позасудовому порядку та укласти шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості у зв`язку з перебуванням останньої за кордоном.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповноту дослідження наявних у справі доказів, просить скасувати рішення суду та задовольнити його заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги позицію заінтересованої особи, яка не заперечує проти заявленої ОСОБА_1 вимоги та повністю визнає факт ведення із заявником спільного побуту та господарства (засадження та оброблення городу, проведення ремонтних робіт у будинку, придбання побутової техніки та речей домашнього вжитку, спільного проведення дозвілля та відпочинку).

Скаржник зазначає, що в ході апеляційного перегляду ухвали районного суду про повернення цієї заяви, колегія суддів у постанові від 08 листопада 2022 року указувала, що заявником та заінтересованою особою подані всі необхідні для встановлення юридичного факту документи, отже висновок суду про недоведеність його вимог є необґрунтованим.

Наголошував на відсутності можливості надати чеки або квитанції на підтвердження придбання меблів та техніки через постійне перебування в слідчому ізоляторі та неможливістю потрапити до свого житла, зазначаючи, що у зв`язку з військовими подіями на території Чернігівської області приміщення магазинів можуть бути пошкоджені, а документація - втрачена. Те, що заявник не реєстрував шлюб у період перебування під вартою, підтверджується довідкою слідчого ізолятора.

Зауважує на тому, що разом з ОСОБА_2 , як засновники ГО «За реальні зміни», приймали участь у сесіях міської ради та спільно займалися діяльністю громадської організації. Наголошує, що жодних майнових претензій ні він, ні ОСОБА_2 один до одного не мають.

У надісланій апеляційному суду заяві заінтересована особа не заперечує проти доводів апеляційної скарги та визнає вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у визначений період.

ОСОБА_2 зазначає, що із заявником проживала у фактичних шлюбних відносинах на протязі трьох років з осені 2017 року в різних населених пунктах. Останнім часом проживали у житловому будинку в с. Митченки, зробили там ремонт, придбали меблі, побутову техніку та необхідні для проживання речі. Обробляли присадибну земельну ділянку, а згодом подали заяву на виділення землі для ведення сільського господарства. У травні 2019 року разом з ОСОБА_1 заснували некомерційну, неприбуткову ГО «За реальні зміни» з метою допомоги у соціальному розвитку України та захисту членів організації. Неодноразово приймали участь у засіданнях міської ради м. Конотоп.

Просила розглянути справу без її участі, оскільки на даний час перебуває у Німеччині у статусі тимчасового захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2018 по 2020 роки, а також того факту, що вони були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права і обов`язки.

Районний суд указав, що надісланий на адресу ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» лист, який містить підписи громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на якому наявна печатка Митченської сільської ради та у якому вказані особи підтверджують факт проживання ОСОБА_1 у с. Митченки разом із ОСОБА_2 у період з весни 2019 року по жовтень 2019 року та з весни 2020 року по жовтень 2020 року, не є допустимим доказом, оскільки являється копією, що не завірена, не містить підпису та посади особи Митченської сільської ради, яка поставила печатку цієї установи, а того, яка інформація засвідчується. Заявником не надано документів на підтвердження того, що він та ОСОБА_2 на даний час не перебувають в інших зареєстрованих шлюбах.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , але вважає хибними наведені районним судом мотиви для такої відмови, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3 зворот).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Городнянським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області, 06 листопада 2001 року зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 5).

З копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання/перебування указаної особи значиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 6).

25 лютого 2021 року виконкомом Батуринської міської ради видана довідка-характеристика на ОСОБА_1 , у якій зазначено, що останній зареєстрований у АДРЕСА_1 . В громадському житті міста участі не приймає, скарг від сусідів та жителів громади до міської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався, депутатом міської ради не являється (а.с. 9).

У листі директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації МЮУ від 22 квітня 2021 року наявна інформація про те, що відповідно до відомостей Реєстру громадських об`єднань ГО «За реальні зміни» зареєстрована ГТУЮ у Чернігівській області 23 травня 2019 року, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 . Головою організації є ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ 43016218 (а.с. 7).

Згідно з листом начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 25 серпня 2021 року станом на 18 серпня 2021 року на території Чернігівської області зареєстровано громадське формування зі статусом юридичної особи - ГО «За реальні зміни». Головою організації є ОСОБА_1 , засновниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . Згідно з матеріалами реєстраційної справи до складу керівних органів організації входять: ОСОБА_1 - голова Організації, голова Правління; ОСОБА_2 - член Правління; ОСОБА_7 - член Правління, яких було обрано на установчих зборах засновників Організації 11 травня 2019 року (а.с. 8).

З повідомлення начальника ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» від 18 травня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 затримано 02 січня 2021 року як підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України. З 06 січня 2021 року по теперішній час ОСОБА_1 утримується під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» (а.с. 61).

25 січня 2022 року в.о. начальника ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» Булко О.С. було посвідчено довіреність, яка зареєстрована у реєстрі за № 6, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси у різних установах та організаціях, в тому числі з правом розпоряджатися належним йому нерухомим та рухомим майном і коштами (а.с. 18-19).

Згідно з інформацією ЄДРСР, наявною у відкритому доступі, вбачається, що вироком Ніжинського міськрайонного суду від 02 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою. Вирок суду першої інстанції оскаржується ОСОБА_1 в апеляційному порядку, остаточне рішення у справі не прийнято.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільних неповнолітніх дітей не мають.

Звернувшись з вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 зазначав, що з 2017 року проживав з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах, а у період з 2018 року по 2020 рік вони спільно мешкали, вели спільне господарство та побут. Встановлення даного факту заявнику необхідно для врегулювання особистих немайнових відносин, а вирішити це питання в позасудовому порядку та укласти шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості у зв`язку з перебуванням останньої за кордоном.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Згідно з ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Встановлення юридичних фактів стосується насамперед життєво важливих сторін життя людини. Разом із тим, у житті має місце безліч випадків, які потребують свого узаконення на рівні судового рішення, оскільки відсутність такого рішення унеможливлює наявність тих чи інших юридично значимих фактів, з якими особа пов`язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин у сфері своїх особистих чи майнових прав. Саме таким фактом для чоловіка та жінки, які проживають разом, є встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задля належної реалізації своїх прав.

Статтею 318 ЦПК України встановлено, що одним із обов`язкових елементів заяви встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є мета встановлення такого факту. Зазначення мети в заяві необхідне для того, щоб підтвердити юридичну заінтересованість у встановленні такого факту, тобто встановлення такого факту породжуватиме у майбутньому настання певних юридичних наслідків. Проте для того, щоб дійсно встановити цей факт, суд, виходячи із зазначеної мети, повинен дослідити наявність дійсної юридичної заінтересованості. Тому від належно обґрунтованої мети залежить подальша доля розгляду справи, адже якщо остання не відповідатиме умовам законодавства, то наслідки для заявника будуть негативними.

Колегія суддів зважає на те, що оскільки факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу входить до групи фактів, що мають юридичне значення, то, відповідно, вони породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Під такою необхідністю слід розуміти не просто виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин на підставі встановленого факту, а обов`язкову наявність процесуальних наслідків для заявника, які впливають на сферу майнових чи немайнових прав громадян.

Звертаючись з даною заявою, ОСОБА_1 наголошував, що майнових претензій він та ОСОБА_2 один до одного не мають, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно для надання можливості ОСОБА_2 розпоряджатися належним йому рухомим та нерухомим майном, отримувати кошти з рахунків, представляти його інтереси в державних та судових органах, а також на законних підставах відвідувати його на короткострокових та довгострокових побаченнях у пенітенціарних установах та місцях позбавлення волі. Аналогічну мету встановлення юридичного факту ОСОБА_1 зазначає і в апеляційній скарзі.

За наявними у справі матеріалами ОСОБА_1 вироком Ніжинського міськрайонного суду від 02 березня 2022 року засуджений до довічного позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. З 06 січня 2021 року і по теперішній час ОСОБА_1 утримується в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», не працевлаштований, заробітної плати не отримує відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» та перебуває на повному державному утриманні (а.с. 133).

25 січня 2022 року ОСОБА_1 надав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами з правом розпоряджатися належним йому нерухомим та рухомим майном і коштами (а.с. 18-19).

ОСОБА_2 з 03 травня 2022 року перебуває в Німеччині в статусі тимчасового захисту відповідно до § 24 Закону Німеччини «Про проживання, працевлаштування та інтеграцію іноземців на федеральній території», про що свідчать надані заінтересованою особою відповідні докази (а.с. 49 зворот, 153). У надісланій апеляційному суду заяві ОСОБА_2 повністю визнає вимоги заяви ОСОБА_1 та не заперечує проти встановлення факту проживання з заявником однією сім`єю без реєстрації шлюбу у визначений період.

Беручи до уваги наведене вище, апеляційний суд, виходячи із обґрунтованості заявленої мети встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, дійшов висновку про відсутність юридичної заінтересованості у встановленні цього факту, оскільки встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у період 2017-2020 років не створюватиме жодних юридичних наслідків для заявника. Майнового спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає, про що заявник неодноразово наголошував, наразі чинна довіреність (термін дії до 25 січня 2025 року) від імені ОСОБА_1 , в якій, крім іншого, ОСОБА_2 уповноважена представляти від імені заявника його інтереси у судових органах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами з правом розпоряджатися належним йому нерухомим та рухомим майном і коштами. Отже, можливість ОСОБА_2 розпоряджатися належним ОСОБА_1 рухомим та нерухомим майном, отримувати кошти з рахунків, представляти його інтереси в державних та судових органах на час вирішення цієї заяви з боку заявника врегульована.

Не можуть свідчити про наявність процесуальних наслідків для заявника, які впливають на сферу його немайнових прав, твердження ОСОБА_1 про те, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу надасть ОСОБА_2 можливість відвідувати його у пенітенціарних установах та місцях позбавлення волі, оскільки судове рішення про встановлення факту проживання осіб без шлюбу засвідчує обставини, що вже відбулись, а не надає особам автоматично статусу подружжя на майбутнє.

Сторони не позбавлені можливості звернутися із заявами про реєстрацію шлюбу за місцем утримання ОСОБА_1 відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5. Посилання ОСОБА_1 на неможливість укладення шлюбу у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 за кордоном також не заслуговують на увагу суду, оскільки згідно з п. 19, 22 глав. 2 роз. ІІІ Правил якщо особа, яка погодилась на державну реєстрацію шлюбу із засудженим, не може через поважні причини особисто подати отриману заяву про державну реєстрацію шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, заяву засудженого та заяву з відомостями про себе, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено, особа надсилає поштою до цього відділу. Перебування ОСОБА_2 в Німеччині в статусі тимчасового захисту не є перешкодою для останньої бути особисто присутньою під час реєстрації шлюбу на території України.

Районний суд, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , на наведене уваги не звернув та відмовив у встановленні факту проживання осіб без реєстрації шлюбу за недоведеністю заявлених вимог всупереч ст. 294 ЦПК України, за змістом якої під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та може за власною ініціативою витребовувати необхідні докази.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, проте помилився щодо мотивів такого рішення.

Ураховуючи зазначене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України належить змінити в частині мотивів відмови у задоволенні заявленої вимоги, виклавши мотиви рішення суду першої інстанції у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, ч. 4 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 лютого 2023 року - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2023 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова